Пердусім зауважимо: помилками, на які точно варто заплющити очі і постачальнику, і покупцю, є помилки в необов’язкових реквізитах ПН. До них належать такі реквізити:
— табличка у верхньому лівому куті ПН;
— «№ з/п» (гр. 1 розділу Б ПН);
— «Одиниця виміру товару/послуги» (гр. 4, 5 розділу Б ПН);
— «Код пільги« (гр. 9 розділу Б ПН);
— «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість» (гр. 10 розділу Б ПН);
— рядки V — X розділу А ПН.
Отже, якщо ви раптом виявили помилку в одному з цих реквізитів — просто не звертайте на неї уваги. Жодних негативних наслідків така помилка не спричинить.
Безпечною також є помилка в реквізитах особи, яка склала ПН. Йдеться про ситуацію, коли електронний цифровий підпис, накладений на ПН при реєстрації в ЄРПН, та П. І. Б. особи, яка її склала, належать різним людям. Податківці хоча й зазначають, що це є порушенням правил заповнення та реєстрації ПН, але тут же заспокоюють: воно не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою ПН (див. лист ДФСУ від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15; детальніше див. с. 39).
Більш загрозливою виглядає ситуація, коли помилку допущено в обов’язковому реквізиті ПН. Проте і в цьому випадку виправлення потрібні далеко не завжди. Усе тому, що останній абзац п. 201.10 ПКУ з 01.01.2016 р. дозволяє покупцю відносити до податкового кредиту (ПК) суми податку за ПН з помилками в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД) за умови, що вони не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань. Розглянемо, які з помилок в обов’язкових реквізитах важливо виправити і чим зумовлена ця важливість для постачальника та покупця.
Виправлення помилок для постачальника
Як відомо, платник складає ПН у день виникнення податкових зобов’язань в електронній формі і має зареєструвати її в ЄРПН протягом наступних за ним 15 календарних днів ( пп. 201.1, 201.10 ПКУ). Ясно, що будь-яка помилка, виявлена до реєстрації в ЄРПН, може бути виправлена шляхом внесення змін до помилкової ПН — складати розрахунок коригування (РК) у такому разі необхідності немає. Така помилка ні постачальнику, ні покупцю нічим не загрожує. Якщо ж помилку виявлено вже після того, як ПН зареєстрована, то виправляється вона шляхом складання РК. Але далеко не всі помилки постачальнику важливо виправити, адже не всі вони несуть для нього небезпеку.
Які з помилок небезпечні для постачальника?
Передусім це сумові помилки (помилки в сумі ПДВ). Адже вони не лише викривляють показники формули з п. 2001.3 ПКУ, а й можуть призвести до викривлення суми задекларованих податкових зобов’язань. А це може викликати дуже неприємні наслідки.
Так, наприклад, якщо податкові зобов’язання помилково занижені, то викрутитися з цієї ситуації без штрафів платнику навряд чи вдасться. У разі самостійного виправлення такої помилки йому доведеться сплатити штраф згідно з п. 50.1 ПКУ. А іноді (у разі виправлення помилки після закінчення 90 днів, наступних за граничним днем сплати занижених податкових зобов’язань) — ще й пеню ( ст. 129 ПКУ). Якщо помилку виявить контролюючий орган, то штраф буде нараховано згідно зі ст. 123 ПКУ. Пені в цьому випадку теж не уникнути.
Якщо ж суму в ПН помилково завищено, внаслідок чого задекларовано зайві ПЗ, — штрафи постачальнику не загрожують. Але така ситуація (причому одразу після реєстрації завищеної ПН в ЄРПН) призведе до необґрунтованого заниження реєстраційного ліміту. Як наслідок може виникнути необхідність зайвий раз поповнити рахунок у СЕА. Більш того, автоматично після подання зменшуючого уточнюючого розрахунку ситуація не вирівняється: задекларована в ньому переплата не ляже на електронний рахунок. Повернути її можна буде тільки в загальному порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28, с. 8).
А якщо помилка в обов’язковому реквізиті не сумова? Чи важливо її виправити?
Важливо, якщо виконано обидві такі умови:
1) помилкову ПН виписано на покупця — платника ПДВ;
2) помилка, на думку покупця, ставить під загрозу його право на податковий кредит (ПК).
Зверніть увагу: оцінюючи вплив помилки, допущеної в обов’язковому реквізиті ПН, на право покупця на ПК, краще відштовхуватися саме від його побажань, а не від вимог останнього абзацу п. 201.10 ПКУ. Чому? Та тому, що абз. 17 п. 201.10 ПКУ дозволяє покупцю скаржитися на будь-яку помилку, допущену в обов’язкових реквізитах ПН. А значить,
будь-яку ПН з помилкою в обов’язковому реквізиті, несуттєвість якої викликає у покупця сумніви, він може зазначити в додатку Д8
У такому разі податківці направлять постачальнику запит ( п.п. 4 п. 73.3 ПКУ), і виправляти помилку все одно доведеться. Якщо ж платник на такий запит не відреагує і не надасть документального підтвердження (очевидно, того, що помилку виправлено), то у податківців з’явиться привід прийти на перевірку* ( п.п. 78.1.9, передостанній абзац п. 201.10 ПКУ). Тут уже постачальнику гарантований штраф у розмірі 170 грн. Крім того, якщо помилку не буде виправлено, то йому загрожує додаткова відповідальність у розмірі від 10 до 100 % суми ПДВ, зазначеної в помилковій накладній ( п. 1201.4 ПКУ). Отже, або переконайте покупця в тому, що помилка на його «податково-кредитне» право ніяк не впливає, або краще виправте її одразу.
* Щоправда, якщо ваш дохід за 2015 рік менше 20 млн грн. і ви не імпортер/виробник/реалізатор підакцизної продукції, то в 2016 році такі перевірки, а відповідно, і штрафи вам не загрожують.
А ось несумову помилку, допущену в ПН, яка покупцю не видається, можна не виправляти. Щоправда, майте на увазі: у такому разі є велика ймовірність того, що помилка з ПН «перекочує» і до декларації. Так, наприклад, якщо в ПН, виписаній на неплатника, ви помилково зазначили ІПН покупця «600000000000», то до додатка Д5 сума за такою ПН теж скоріш за все потрапить до рядка з цим ІПН. А місце їй — у рядку з ІПН «100000000000». Але така помилка — як у ПН, так і в декларації — платнику нічим не загрожує. Причому адміністративна відповідальність до посадовців підприємства за ст. 1631 КпАП тут скоріш за все теж не застосовується, адже до викривлення суми задекларованих податкових зобов’язань помилка не призвела (БЗ 101.30).
Виправлення помилок для покупця
ПН, складена і зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, які належать до ПК. Про це свідчить абз. 2 п. 201.10 ПКУ. Тому важливість ПН як документа, що підтверджує право на ПК, сумнівів ні в кого не викликає. Якщо ж в обов’язковому реквізиті ПН допущено помилку, яка не підпадає під дію останнього абзацу п. 201.10 ПКУ, то відобразити ПК за такою ПН покупець не може. Які з помилок можна вважати такими, що «не підпадають»? Ми вважаємо, що ними слід вважати помилки в таких реквізитах:
— дата складання ПН;
— ІПН продавця і покупця;
— опис (номенклатура) товарів/послуг;
— код товару згідно з УКТ ЗЕД;
— сума ПДВ.
Тому, якщо хоча б в одному з цих реквізитів зазначено помилкові дані, то відображати ПК за такою ПН покупець не має права. Щоправда, зауважимо: помилка в даті складання не завжди заважає ідентифікувати період виникнення податкових зобов’язань. Так, якщо помилкова дата належить правильному періоду, то така помилка (з урахуванням вимог останнього абзацу п. 201.10 ПКУ) не впливає на право покупця відобразити ПК. Підтверджують це й суди (див. постанову ВАСУ від 23.05.2013 р. № К/9991/57256/12*). Крім того, в суді є також шанс довести право на ПК і за ПН з помилкою в коді УКТ ЗЕД (див. постанову Львівського адміністративного окружного суду від 19.03.2013 р. у справі № 813/718/13-а**).
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31988489
** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30274927
Помилка у будь-якому іншому обов’язковому реквізиті (порядковий номер, назва продавця і покупця, кількість (обсяг), ціна постачання без ПДВ, ставка податку, загальна сума грошових коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ) не позбавляє покупця права на ПК.
У той же час майте на увазі: думка податківців з цього питання може відрізнятися. Адже конкретні реквізити в останньому абзаці п. 201.10 ПКУ не перелічено. Тому цілком можливо, що будь-яку несуттєву, на наш погляд, помилку вони розцінюватимуть як істотну. Так, наприклад, помилку в загальній сумі грошових коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ, вони можуть визнати помилкою, яка заважає ідентифікувати здійснену операцію. Доводити свою правоту у такому разі платнику доведеться в суді. Отже, якщо сумніваєтеся в несуттєвості якоїсь помилки, а сперечатися з податківцями бажання немає, — краще попросіть постачальника її виправити. Якщо він відмовився, пам’ятайте: спонукати його можна за допомогою заяви-скарги ( абз. 17 п. 201.10 ПКУ).
Ну і насамкінець нагадаємо: останній абзац п. 201.10 ПКУ діє з 01.01.2016 р. До зазначеної дати подібної пом’якшувальної норми в ПКУ не було. Тому напевно податківці «викошуватимуть» ПК за старими ПН з незначними помилками, що відображено у декларації до 01.01.2016р. У той же час суди й раніше говорили про те, що помилки в перелічених несуттєвих обов’язкових реквізитах не впливають на «податково-кредитне» право покупця (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 11, с. 8). Отже, якщо виявили помилку в обов’язковому реквізиті ПН, яку було відображено у складі ПК до 01.01.2016 р., не впадайте у розпач — захищайте свої права в суді.
висновки
- Помилки в необов’язкових реквізитах ПН можна не виправляти.
- Далеко не кожна помилка в обов’язковому реквізиті позбавляє платника права на ПК — про це подбав останній абзац п. 201.10 ПКУ.
- Помилки в сумі ПДВ важливо виправити як продавцю, так і покупцю.
- Якщо покупець просить виправити несумову помилку, яка, на думку постачальника, не заважає йому відобразити ПК, краще її виправити.
- Несумову помилку в обов’язковому реквізиті ПН, яка покупцю не видається, можна не виправляти.
- Якщо помилку в обов’язковому реквізиті допустили в ПН, яку було відображено у складі ПК до 01.01.2016 р., захистити своє право на ПК за нею покупець може в суді.
