«Єдині» роз’яснення для єдиноподатників

Нестеренко Максим, податковий експерт
Минулого тижня ми знайомили вас, шановні читачі, зі свіжими роз’ясненнями податківців для платників податку на прибуток. Сьогодні настала черга «дайджесту» для платників єдиного податку. Як і минулого тижня, розглянемо ті консультації, які з’явилися у БЗ протягом квітня — травня 2016 року. Починаємо!

Подаємо «єдиноподаткові» роз’яснення у вже традиційній таблиці.

№ з/п

Позиція фіскалів

Наші коментарі

1

2

3

1

Роялті, отримане єдиноподатником від нерезидента

Підкатегорія: 108.01.02

Запитання: Чи включається до складу доходу ЮО — платника ЄП третьої групи роялті, отримане від нерезидента, у тому числі якщо він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування?

До складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи включаються роялті, отримані від нерезидента. У тому числі якщо він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування

Питання стосується ситуації, коли юрособа-єдиноподатник отримує роялті від нерезидента. Визначення роялті надає п.п. 14.1.225 ПКУ. Виникає запитання: якщо юрособа-єдиноподатник отримує такий платіж від нерезидента, чи уключається сума роялті до доходів єдиноподатника? Податківці відповідають: уключається. Аргумент — роялті не згадується серед надходжень, які звільнені від оподаткування єдиним податком ( п. 292.11 ПКУ). І з цим складно посперечатися. Бо ж розд. XIV ПКУ передбачає, що роялті не уключається до «єдиноподаткового» доходу тільки у фізосіб-єдиноподатників ( п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Для них роялті належать до «цивільних» доходів і оподатковуються ПДФО згідно з п. 170.3 ПКУ. А от для юросіб-єдиноподатників роялті уключаються до «єдиноподаткових» доходів. Навіть у тому випадку, якщо з країною нерезидента укладено договір про уникнення подвійного оподаткування. Тому що єдиний податок не належить до податків, у сплату яких можуть бути зараховані іноземні податки, сплачені резидентами України

2

РРО для ФОПів, які здійснюють реалізацію пива

Підкатегорія: 109.02

Запитання: Чи необхідно застосовувати на всіх господарських одиницях РРО або РК та КОРО ФОП на ЄП, який здійснює реалізацію пива лише в одній господарській одиниці, а на інших господарських одиницях лише супутні товари?

Якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої або третьої груп здійснює реалізацію пива лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах. Зокрема, застосовувати РРО або розрахункові книжки та КОРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів. Оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків — суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів

Питання постало після 01.07.2015 р., коли пиво «офіційно» стало алкогольним напоєм, і менш ніж за рік вже встигло «наробити галасу». Податківці довго барилися зі своїми фіскальними роз’ясненнями і ось нарешті…
Їх висновок простий: як тільки-но ви змушені для отримання «пивної» ліцензії удатися на якійсь одній торговій точці до застосування РРО або РК та КОРО, то одразу ж маєте застосовувати їх і на решті торгових точок, де пива немає й близько.

Та чи так це насправді? Адже, з одного боку, ФОП-єдиноподатник незалежно від виду діяльності узагалі звільнений від застосування РРО, якщо його єдиноподатковий дохід у поточному календарному році не перевищив 1 млн грн. ( п. 296.10 ПКУ). З іншого ж боку, без РРО не отримаєш ліцензію на роздрібну торгівлю пивом на розлив (на цьому жорстко стоять податківці) і величина доходу тут не має значення. Як поєднати ці дві різнонаправлені норми у тому разі, коли мільйону ще нема, але такий ФОП одночасно продає і пиво, й інший крам у різних місцях?
А ось інша ситуація. ФОП у одній із крамниць продає пиво у пляшках і бляшанках. Отже, «пивна» ліцензія йому теж потрібна. Однак її можна отримати й без РРО, лише за наявності РК та КОРО. Та чи треба заводити їх ще й на «безалкогольних» торгових точках? А як перестрибнете через мільйон, то як тоді узагалі торгувати?
Сподіваємося, ми зацікавили вас. Відповіді на поставлені тут запитання шукайте у розширеному коментарі до цієї БЗ на с. 7

3

Попередня оплата, отримана єдиноподатником, повертається

Підкатегорія: 108.01.05

Запитання: Як ЮО відображає у податковій декларації платника ЄП третьої групи суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), отриманих у одному звітному періоді та повернутих в іншому, після розірвання договору?

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа — платник єдиного податку третьої групи повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період

Консультація, що коментується, містить у собі як позитивний, так і негативний елементи.

Позитив — податківці визнають, що при обрахунку «єдиноподаткового» доходу враховується не тільки надходження коштів на рахунок платника, але і повернення таких коштів. Тобто податківці визнають, що у тому випадку, коли реалізація товарів (робіт, послуг) не відбулася, і кошти повернуто покупцю, єдиноподатник має право виключити суму таких коштів зі свого доходу.

Негатив полягає в тому, що, як і раніше, податківці наполягають: здійснити таке вирахування з доходу можна лише через уточнюючий розрахунок. Тобто платник вираховує суму повернутих коштів з доходу того періоду, коли він відобразив їх у складі доходів (періоду, коли кошти власне надійшли). У своєму підході податківці керуються п.п. 5 п. 292.11 ПКУ. Згідно із зазначеною нормою, кошти, які єдиноподатник повертає покупцям у зв’язку із розірванням договору або за листом-заявою на повернення коштів, не підлягають уключенню до доходів. Відтак, уключивши такі доходи до декларації у періоді, коли кошти надійшли, єдиноподатник припустився «помилки». На нашу думку, більш коректним було би відображати зменшення «єдиноподаткового» доходу на суму повернутих коштів безпосередньо у періоді, коли такі кошти повернуто. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 32, с. 9. При цьому можна скористатися п. 46.4 ПКУ і у спеціальному полі декларації пояснити, чому дохід зменшено

4

Змінити ставку єдиного податку протягом року

Підкатегорія: 108.01.03

Запитання: Чи мають право ЮО — платники ЄП третьої групи протягом звітного року змінити ставку ЄП?

Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, мають право протягом року змінити ставку на 3 відсотки за умови реєстрації платниками податку на додану вартість. Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість та оподатковують дохід за ставкою в розмірі 3 відсотки, також мають право протягом року змінити ставку на 5 відсотків за умови анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ

Для початку нагадаємо, що для єдиноподатників-третьогрупників податковим (звітним) періодом є календарний квартал ( п. 294.1 ПКУ). Ставки єдиного податку складають 3 % з ПДВ або 5 % без ПДВ ( п. 293.3 ПКУ). Питається: чи може третьогрупник, наприклад, у І кварталі перебувати на ставці 3 %, а у ІІ кварталі перейти на ставку 5 %. Або навпаки.

Податківці відповідають: це зробити можна. За умови, що синхронно з обранням відповідної ставки єдиного податку платник зареєструється або навпаки анулює реєстрацію платником ПДВ.

Якщо єдиноподатник-безПДВшник вирішив посеред року змінити ставку з 5 % на 3 %, йому потрібно зареєструватися платником ПДВ. Для цього він подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ у строк не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, для реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ ( п. 183.4 ПКУ). Строки подання заяви на зміну ставки єдиного податку збігаються із цими строками ( п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ПКУ). Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 13.

Якщо ж єдиноподатник-ПДВшник вирішив посеред року змінити ставку єдиного податку з 3 % на 5 % — він може подати заяву за ф. № 3-ПДВ ( п.п. «в» п. 184.1 ПКУ). Строк, в який має бути подано таку заяву, законодавчо не визначений. Більше того, в принципі, подавати заяву за ф. № 3-ПДВ взагалі не обов’язково — ПДВ-анулювання єдиноподатника-ПДВшника може бути здійснено і без цього. Податківці пропонують подавати таку заяву у строк не пізніше 15 календарних днів до початку першого безПДВшного кварталу (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.01.02). У такий самий строк подається «єдиноподаткова» заява на зміну ставки ( п.п. 5 п. 293.8 ПКУ)

5

Виправлення помилок єдиноподатником

Підкатегорія: 108.01.05

Запитання: Як виправити помилки, самостійно виявлені у податковій декларації платника ЄП третьої групи (ЮО) у разі подання уточнюючої податкової декларації?

Уточнюючі податкові декларації подаються окремо за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.У рядку 2 розд. I відмітка не ставиться.

У рядку 3 розд. I податковий (звітний) період, за який уточнюється декларація, — ставиться відмітка в одній із клітинок: I квартал, півріччя (II квартал), три квартали (III квартал) або рік (IV квартал) та проставляється рік

Нагадаємо, згідно з п. 50.1 ПКУ, якщо платник податків у наступних податкових періодах самостійно виявляє помилки, допущені ним у раніше поданій декларації, він може виправити такі помилки. Консультація, що коментується, описує перший із двох можливих способів це зробити — через уточнюючий розрахунок.

У цьому випадку подаємо уточнюючий розрахунок до декларації (у рядку 1 розділу І декларації проставляється тип «Уточнююча»). Уточнююча декларація подається за той період, в якому були допущені помилки (він зазначається в рядку 3 розділу I декларації). Рядок 2 розділу І уточнюючої декларації не заповнюється.

Зауважимо: у консультації, що коментується, податківці погодилися із тим, що в уточнюючих деклараціях заповнюється тільки рядок 3. А от у аналогічній консультації для фізосіб-єдиноподатників податківці заявляють, що у полі 02 декларації зазначається звітний (податковий) період, за який подається звітна (звітна нова) декларація або звітний (податковий) період, за який подається уточнююча декларація (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 107.08).

Такий «різнобій» у роз’ясненнях податківців — не дивина. Схоже, вони самі ще не визначилися, яким чином заповнювати рядок уточнюючої декларації, призначений для звітного періоду. Наприклад, у консультації з підкатегорії 102.23.02 (щодо податку на прибуток) вони в уточнюючій декларації пропонують і у рядку 2, і у рядку 3 зазначати звітний (податковий) період, що уточнюється.

На нашу ж думку, звітний період в уточнюючих деклараціях єдиноподатників не заповнюється і для підприємців, і для юросіб-єдиноподатників.

Докладніше про виправлення помилок читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 24

6

Стара і нова «єдиноподаткові» Книги

Підкатегорія: 107.07

Запитання: Яким чином ФОП — платник ЄП повинна відображати обсяг доходу (в гривнях чи в гривнях з копійками) в книзі обліку доходів (доходів і витрат), зареєстрованій до 28.07.2015 р.?

Зареєстровані до 28.07.2015 р. книги, форма яких визначена наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637, використовуються до їх закінчення та заповнюються відповідно до вимог порядків їх ведення, затверджених наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579 (у гривнях з копійками)

Запитання актуальне, враховуючи ту обставину, що минулого року змінилися форми як «єдиноподаткових» книг обліку, так і декларацій. Та чи повинні були усі єдиноподатники негайно замінити книги обліку на нові? Податківці відповідають: ні, цього робити не треба. Власне, п. 5 наказу № 579 передбачає, що «єдиноподаткові» книги обліку, зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.

Але є один нюанс. «Старі» книги обліку заповнювалися у гривнях без копійок. А нові — у гривнях з копійками. Відтак, виникає проблема «сумісності» між показниками «старих» книг і їх перенесенням у «нову» декларацію єдиноподатника. Адже декларацію в будь-якому випадку єдиноподатник складає за новою формою (затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578). А ця форма декларації, на відміну від попередньої, передбачає зазначати показники у гривнях з копійками. Відтак, аби не спотворити об’єкт оподаткування, єдиноподатникам, які продовжують застосовувати старі книги обліку, нічого не залишається, як заповнювати їх «по-новому». Тобто у гривнях з копійками. Власне, таку відповідь і пропонують податківці. Докладніше про заповнення «єдиноподаткових» книг читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 24

Що ж, податківці не дають нам сумувати. Чекаємо від них наступних роз’яснень.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі