(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2016/№ 50

Документальне оформлення нарахування заробітної плати

Документальне оформлення нарахування заробітної плати залежить від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві. Так, підставами для нарахування заробітної плати працівникам з почасовою формою оплати праці є штатний розпис і табель обліку використання робочого часу. Для нарахування заробітку відрядникам важливий облік виробітку. У цьому розділі детально розглянемо документи, які використовують для нарахування заробітної плати.

5.1. Документування при почасовій формі оплати праці

Штатний розпис. Це організаційно-розпорядчий документ, в якому наведено організаційну структуру, перелік посад на підприємстві із зазначенням кількості працівників, які обіймають такі посади, і розмірів посадових окладів.

Типову форму штатного розпису затверджено тільки для бюджетних установ та організацій. Підприємства та організації інших форм власності розробляють форму штатного розпису самостійно, виходячи зі структури підприємства, положення про оплату праці, чисельності працівників тощо. Водночас за основу такі підприємства можуть узяти форму штатного розпису, затверджену «бюджетним» наказом № 57.

У загальному випадку штатний розпис містить гриф затвердження, заголовок і текст.

У тексті зазначають:

— найменування структурних підрозділів;

— найменування посад (професій);

— кількість штатних одиниць відповідної посади (професії);

— розміри посадових окладів (тарифних ставок) за кожною посадою;

— місячний фонд заробітної плати для працівників відповідної посади (професії) і в цілому по підприємству.

Штатний розпис, як правило, запроваджують з початку календарного року наказом керівника підприємства, і діє він протягом усього року

Детальніше про складання та затвердження штатного розпису див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 7, с. 24.

Табель обліку використання робочого часу. Для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, контролю за дотриманням ними встановленого режиму робочого часу, отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці застосовують табель обліку використання робочого часу.

Типову форму табеля № П-5 затверджено наказом № 489.

Вона має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. За необхідності роботодавець може доповнити цю форму іншими показниками, необхідними для обліку викорис­тання робочого часу з урахуванням специфіки його діяльності. Про це йдеться в самій формі табеля.

Майте на увазі: табель обліку використання робочого часу ведеться всіма юридичними особами незалежно від кількості працевлаш­тованих у них працівників. Також доречно вес­ти табель фізичним особам — підприємцям, особливо якщо розмір заробітної плати їх найманих працівників залежить від відпрацьованого часу.

Табель ведуть на весь обліковий склад працівників окремо за кожною категорією працівників (керівники, фахівці, службовці, робітники) і в межах категорій — у порядку табельних номерів або в алфавітному порядку.

Для ведення обліку використання робочого часу кожному працівнику присвоюють табельний номер

У разі звільнення працівника або переведення до іншого цеху (відділу) не кваптеся присвоювати його табельний номер іншому. Щоб уникнути можливої плутанини, зачекайте як мінімум 3 роки.

Кожного працівника включають до табеля, як правило, один раз. Виняток — внутрішні сумісники. Їх у табелі вказують двічі: для відображення часу основної роботи та часу роботи за сумісництвом.

Табель обліку використання робочого часу оформляють в одному примірнику за 2 — 3 дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць. Уключення працівника до табеля або виключення з нього (у зв’язку зі звільненням або внутрішнім переміщенням) здійснюють на підставі наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу і про припинення трудового договору (контракту).

У свою чергу, відмітки в табелі про причини нез’явлень на роботу або про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час або інші відхилення від нормальних умов роботи здійснюють тільки на підставі належним чином оформлених документів з обліку особового складу.

Що це за документи? Це накази про направлення у службове відрядження, про надання відпустки, листки непрацездатності тощо.

Заповнений табель обліку використання робочого часу має підписати керівник підрозділу.

Облік використання робочого часу здійснюють у табелі одним із двох таких способів:

— методом суцільної реєстрації явок та нез’явлень на роботу;

— шляхом реєстрації тільки відхилень (нез’явлень, запізнень тощо).

Для відображення використаного робочого часу за кожен день у табелі відведено два рядки:

один — для відмітки умовних позначень видів витрат робочого часу;

другий — для запису кількості відпрацьованих або невідпрацьованих годин за відповідними видами витрат робочого часу.

Умовні позначення відпрацьованого та невідпрацьованого часу (літерний і цифровий коди) наведено на титульному аркуші табеля типової форми № П-5.

5.2. Документування при відрядній формі оплати праці

Для нарахування основної заробітної плати працівникам-відрядникам використовують документи з обліку виробітку. Який саме це буде документ, залежить від прийнятої на підприємстві системи обліку виробітку та організації виконання самих робіт. Так, це може бути:

— рапорт про виробіток та приймання робіт;

— маршрутний лист (маршрутна карта);

— відомість про виробіток;

— наряди та інші документи.

Нормативними актами форми цих документів не затверджені, тому багато підприємств застосовують старі добрі форми, розроблені ще за часів СРСР.

У яких же випадках слід використовувати перелічені документи

Зараз розберемося.

Рапорт про виробіток. Цей документ застосовують в умовах потоково-масового виробництва на конвеєрних лініях з регламентованим ритмом роботи і на потокових лініях з вільним ритмом за умови закріплення операцій за кожним робітником.

Згідно з рапортом здійснюють щоденне прий­няття виробітку бригади (конвеєра) протягом звітного місяця. Розрахунок заробітної плати робітника (члена бригади) виконують на зворотному боці рапорту. Виробіток робітників (бригади) обліковують та оплачують за придатні вироби, прийняті на кінцевій операції за повною сумарною розцінкою всіх фактично виконаних операцій, закріплених за робітником (бригадою).

Маршрутний лист (маршрутна карта). Його застосовують у серійному виробництві, де рух деталей у процесі обробки здійснюється заздалегідь сформованими партіями.

Маршрутний лист (маршрутна карта) є документом, що супроводжує партію деталей у процесі виробництва за операціями їх обробки в цехах. Його заздалегідь виписують на партії деталей згідно з графіком їх запуску у виробництво, технологічними картами тощо. Зверніть увагу:

операції в маршрутному листі перелічують у тій самій послідовності, в якій вони передбачені в технологічних картах

Кожна партія деталей проходить усі операції згідно з маршрутним листом. Проте в окремих випадках партія деталей у процесі роботи може бути розподілена на дві — три дрібніші партії. При цьому на нововиділену партію виписують окремий (додатковий) маршрутний лист.

Залежно від умов роботи підприємства маршрутні листи можуть «працювати в парі» з рапортами про виробіток продукції за зміну. У цьому випадку змінний рапорт виконує роль розрахункового документа, до якого з маршрутних листів записують результати технічного приймання продукції за кожною операцією. Застосування змінних рапортів дозволяє здійснювати оперативний аналіз роботи кожного робітника і всієї ділянки в цілому відповідно до змінного виробничого завдання.

У кінці звітного періоду підраховують розмір оплати за кожним найменуванням (номером) деталі та операції на весь випуск продукції, а також суму заробітної плати кожного робітника згідно з виробітком, зазначеним у рапорті.

Наряд на відрядну роботу. Цей документ доцільно застосовувати на підприємствах з індивідуальним і дрібносерійним типами виробництва, для обліку виконаних ремонтних робіт та окремих разових замовлень.

У цьому випадку виробниче завдання видають у вигляді наряду на відрядну роботу на одну зміну або на триваліший строк. У ньому зазначають обсяги роботи і норми часу на їх виконання. Зауважте: виписку нарядів на відрядну роботу проводять до початку роботи на підставі технологічних карт або інших технічних документів і згідно з планованими обсягами виробництва.

Наряди на відрядну роботу можуть бути:

1) індивідуальними (що видаються на одного працівника);

2) колективними (що видаються на групу (бригаду) робітників).

Під час виконання завдання в наряді зазначають висновок про технічне приймання роботи. У цьому випадку підрахунок суми заробітку, належного робітнику, здійснюють шляхом множення кількості виготовленої продукції (деталей, виробів) на встановлену розцінку.

З метою скорочення документації та підвищення контрольних функцій обліку можна застосовувати накопичувальні наряди, що діють протягом тривалого часу

Подорожній лист. Для нарахування заробітної плати водіям легкових і вантажних автомобілів можна використовувати подорожні листи. На сьогодні типові форми подорожніх листів для легкового та вантажного автомобілів скасовано, як і обов’язковість їх застосовувати та пред’являти правоохоронним органам. Проте суб’єкти гос­подарювання на свій розсуд можуть застосовувати самостійно виготовлені бланки подорожніх листів. Але майте на увазі: вони повинні містити обов’язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2.4 Положення № 88 і ч. 2 ст. 9 Закону № 996*.

* Про обов’язкові реквізити первинних документів див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 85, с. 70.

5.3. Інші документи для нарахування заробітної плати

Перелічені в підрозділах 5.1 і 5.2 документи застосовують для нарахування основної заробітної плати працівників. Але часто буває, що працівникам необхідно нарахувати додаткову заробітну плату. Які документи для цього потрібні?

Нарахування додаткової заробітної плати здійснюють на підставі таких первинних документів, як наказ (розпорядження) про преміювання, про встановлення доплати, про надання відпустки тощо.

Для розмежування обліку витрат на оплату праці за нормами та обліку відхилень від норм при розрахунку сум доплат можливе застосування:

листка на доплату — у разі здійснення передбачених на підприємстві доплат до чинних норм і розцінок;

наряду на відрядну роботу з відмітним знаком (наприклад, з червоною смугою по діагоналі бланка наряду) — при здійсненні оплати додаткових операцій, не передбачених установленим технологічним процесом.

У цих документах зазначають причини доплат і додаткових робіт, а також прізвища осіб, відповідальних за їх виконання.

Для документального оформлення нарахувань оплати праці за середнім заробітком (наприклад, за час перебування у відпустці або у відрядженні) складають відповідні розрахунки. Але врахуйте: щоб такому розрахунку надати статус первинного документа, необхідна наявність обов’язкових реквізитів, передбачених п. 2.4 Положення № 88 і ч. 2 ст. 9 Закону № 996.

Документами, що підтверджують суму витрат на оплату праці працівників підприємства, є розрахункові або розрахунково-платіжні відомості. На сьогодні наказом № 489 затверджено розрахунково-платіжну відомість працівника типової форми № П-6 і розрахунково-платіжну відомість (зведену) типової форми № П-7. Проте вони вже неабияк застаріли і є не дуже зручними для використання. Тому рекомендуємо розробити власну вдосконалену форму розрахункової (розрахунково-платіжної) відомості.

висновки

  • Підставами для нарахування основної заробітної плати працівникам з почасовою формою оплати праці є штатний розпис і табель обліку використання робочого часу.
  • Для працівників-відрядників нарахування основної заробітної плати здійснюють на підставі документів з обліку виробітку: рапорту про виробіток і приймання робіт, маршрутних листів (маршрутних карт), відомості про виробіток, нарядів, подорожніх листів тощо.
  • Нарахування додаткової заробітної плати проводять на підставі таких первинних документів, як наказ (розпорядження) про преміювання, про встановлення доплати, про надання відпустки тощо.
  • Документами, що підтверджують суму витрат на оплату праці працівників під­приємства, є розрахункові або розрахунково-платіжні відомості.
нарахування зарплати, документальне оформлення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті