висновок документа
Якщо при експорті база оподаткування ПДВ перевищує контрактну вартість товарів, то сума перевищення теж підпадає під пільгу або нульову ставку (залежно від того, як ПКУ оподатковує експорт конкретних товарів). Тобто ставка 20 % до суми такого перевищення застосовуватися не повинна
Багато хто напевно пам’ятає баталії експортерів з фіскалами в тих ситуаціях, коли база оподаткування ПДВ (розрахована виходячи зі звичайної ціни / собівартості / ціни придбання) перевищувала контрактну вартість товару, що експортується. Як правило, у таких випадках фіскали вимагали обкладати ПДВ суму перевищення бази оподаткування над контрактною вартістю за звичайною ставкою — 20 %!
Такі вимоги, на наш погляд, з норм ПКУ аж ніяк не випливали. З нашою позицією щодо цього питання ви знайомі з публікацій в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 20 та № 82, с. 21.
У листі, що коментується, риторика податківців має вже явно інший характер. Щоправда, певний елемент недомовленості все ж залишився.
Отже. Предметом розгляду листа були здійснені платником ПДВ у 2015 році операції з експорту зернових і технічних культур за ціною нижче собівартості таких культур. Нагадаємо, що п. 152 підрозд. 2 розд. XX ПКУ до 1 січня 2016 року звільняв експорт таких культур від ПДВ.
Хоч як це не дивно, але фіскали, процитувавши норми «базового» п. 188.1 і «ставочного» п.п. 194.1.1 ПКУ, роблять цілком коректний висновок: з урахуванням того, що операції з експорту зернових і технічних культур у 2015 році звільнялися від обкладення ПДВ, на суму перевищення їх собівартості над фактичною ціною, за якою здійснювалося вивезення таких культур за межі митної території України, додатково податкові зобов’язання не нараховуються.
Останній абзац цього листа здивував нас ще більше. У ньому фіскали зазначають, що з 1 січня 2016 року експорт зернових і технічних культур уже оподатковується за нульовою ставкою. І що п. 188.1 ПКУ з цієї дати теж зазнав зміни — база оподаткування ПДВ для виробників тепер стала не нижча звичайних цін (замість собівартості). За цим іде висновок, що вивезення таких культур цього року оподатковується за нульовою ставкою, а далі — хоч би тобі півнатяку на донарахування ПДВ за ставкою 20 % «з вершка» при збитковому експорті! Причому із загальної логіки листа видно, що його останній абзац має поширюватися і на випадки експорту культур за цінами нижче звичайних. Тому ми й не побоялися винести це як головний висновок документа. Певна ймовірність того, що фіскали потім почнуть стверджувати зворотне, все ж є. Та, сподіваємося, такого не станеться.
Тим паче, що змінити позицію фіскалів змусила зовсім не любов до платників чи «конфліктно-інтересний» ☺ п. 56.21 ПКУ. Судячи з усього, до цього їх спонукала судова практика, яка здебільшого була на користь платників.
Наприклад, не так давно ви могли ознайомитися з основними тезами постанови ВАСУ від 16.02.2016 р. у справі № К/800/47756/15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 23). Як ви пам’ятаєте, високоповажний суд підтримав рішення адмінсудів першої та апеляційної інстанцій, прийняті в подібній ситуації на користь платника-експортера. Адже з сукупності норм пп. 188.1 та 195.1 ПКУ однозначно випливає обкладення ПДВ усієї завищеної бази за нульовою ставкою. Те саме бачимо й у постанові ВАСУ від 22.03.2016 р. № К/800/48575/15.
Отже, схоже, у цьому питанні справедливість взяла гору остаточно.
Тьху-тьху-тьху (щоб не наврочити). ☺
