(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2016/№ 24

Єдиний податок. 2. Інші податки та збори: що сплачуємо?

Єдиний податок — не єдиний платіж, який спрощенці повинні сплачувати до бюджету. Так, ПКУ встановлено вичерпний перелік податків і зборів, від сплати яких у загальному випадку звільнено єдиноподатників усіх груп. Усі інші платежі спрощенці сплачують на загальних підставах. Детальніше про це — далі.

Отже, платники єдиного податку звільнені від сплати:

1) податку на прибуток підприємств ( п.п. 1 п. 297.1 ПКУ);

2) податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізосіб — єдиноподатників груп 1 — 3 і обкладених єдиним податком ( п.п. 2 п. 297.1, п.п. 165.1.36 ПКУ);

3) військового збору (далі — ВЗ)* у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізосіб — єдиноподатників груп 1 — 3 і обкладених єдиним податком ( п.п. 165.1.36, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

* Нагадаємо: ВЗ діє до набуття чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

4) ПДВ з операцій з поставки товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується платниками єдиного податку групи 3 (юрособами і ФОП), які обрали ставку єдиного податку 3 %**, а також єдиноподатниками групи 4 ( п.п. 3 п. 297.1 ПКУ);

** Більше про ставки єдиного податку див. на с. 33.

5) податку на майно (у частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються єдиноподатниками груп 1 — 3 для провадження господарської діяльності та єдиноподатниками групи 4 для ведення сільськогосподарського товаровиробництва ( п.п. 4 п. 297.1 ПКУ);

6) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку групи 4 ( п.п. 5 п. 297.1 ПКУ).

Усі інші платежі, крім перелічених, єдиноподатники сплачувати зобов’язані

Але не все так просто. В окремих випадках спрощенці сплачують і ті податки, від яких вони формально звільнені на підставі п. 297.1 ПКУ та інших норм цього Кодексу. Про це детальніше ми розповімо прямо зараз.

Податок з доходів нерезидента

З порядку справляння податку з доходів нерезидента з джерелом походження з України (податку на репатріацію), описаного в розд. III ПКУ, випливає, що це той самий податок на прибуток підприємства, який сплачується за певних умов.

Проте податківці завжди наполягали на тому, що юрособи-єдиноподатники повинні утримувати податок з доходів нерезидента (див., наприклад, лист ДФСУ від 13.10.2014 р. № 7984/6/99-99-19-02-02-15). Детально про це ми писали в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 100, с. 43.

Проте з 01.01.2015 р. до «резидентського» п.п. 133.1.1 ПКУ було внесено зміни. Тепер зі спільного прочитання пп. 14.1.213, 133.1.1 і п. 133.5 ПКУ випливає, що згадувані в п. 141.4 цього Кодексу резиденти, які зобов’язані сплачувати податок на репатріацію, не включають єдиноподатників. А отже, наразі ПКУ не містить норм, що вимагають від спрощенців сплати податку з доходів нерезидентів (крім доходів у вигляді фрахту).

Незважаючи на це, думка фіскалів протягом 2015 року залишалася тією самою. Вони продовжували наполягати на обов’язку юросіб-єдиноподатників сплачувати податок на репатріацію (див. роз’яснення з категорії 102.12, що діяло до 01.01.2016 р.). Аргументували свої вимоги податківці посиланням на міжнародне законодавство, яким не передбачено винятку для спрощенців. Вважаємо, що їх точка зору в поточному році навряд чи зміниться.

Щодо сплати неплатниками податку на прибуток (у тому числі суб’єктами спрощеного оподаткування) 6-відсоткового податку з суми фрахту, виплаченої на користь нерезидента, пряма вказівка міститься в п.п. 141.4.4 ПКУ. Таким чином, із суми фрахту, що виплачується нерезиденту, юрособи-єдиноподатники зобов’язані утримати та перерахувати до бюджету податок на репатріацію.

Авансовий внесок при виплаті дивідендів

Незважаючи на звільнення єдиноподатників від сплати податку на прибуток, підприємцям-спрощенцям, мабуть, доведеться перерахувати авансовий внесок з цього податку при виплаті дивідендів. Прямо про обов’язок юросіб — єдиноподатників груп 3 і 4 нараховувати та сплачувати дивідендний авансовий внесок податківці зазначають у роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 108.01.04 БЗ, і в листі ДФСУ від 12.08.2015 р. № 17056/6/99-99-15-03-01-15. Посилаються вони при цьому на абзац восьмий п.п. 57.11.2 ПКУ.

Авансовий внесок сплачують у розмірі ставки податку на прибуток (18 %).

При цьому виникає питання з базою оподаткування. Нагадаємо: в п. 57.11 ПКУ йдеться про сплату дивідендного авансу з перевищення суми дивідендів над об’єктом оподаткування (без вказівки назви податку). Проте фіскали, схоже, вважають, що єдиноподатникам слід обкладати усю суму нарахованих дивідендів*.

* Детальніше див. у коментарі до листа ДФСУ від 12.08.2015 р. № 17056/6/99-99-15-03-01-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 8.

Суму дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшують на суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток.

Платіж уносять до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів

Важливо! Не сплачують авансовий внесок у випадках, передбачених п.п. 57.11.3 ПКУ (наприклад, при виплаті дивідендів фізичним особам).

Також зауважимо: хоча цей платіж має назву «авансовий внесок з податку на прибуток», для єдиноподатників він, по суті, авансовим не є, оскільки, на відміну від ситуації з платниками податку на прибуток, не зменшує суми належного до сплати єдиного податку. Для спрощенців це окремий додатковий платіж. Про неможливість зменшення нарахованого єдиного податку на суму авансового внеску, сплаченого у зв’язку з виплатою дивідендів, зазначалося також у згаданому роз’ясненні податківців з підкатегорії 108.01.04 БЗ.

ПДФО та військовий збір

Щодо ПДФО зауважимо таке. Від його сплати за себе звільнені фізичні особи — підприємці в частині доходів, отриманих від провадження господарської діяльності та обкладених єдиним податком ( п.п. 165.1.36 і п. 297.1 ПКУ).

Що стосується ВЗ, то про його несплату у «звільняючому» п. 297.1 ПКУ прямо не йдеться. Однак про те, що ВЗ не треба сплачувати в частині доходів, отриманих від провадження господарської діяльності та обкладених єдиним податком, свідчать п.п. 165.1.36 і п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Зверніть увагу:

у разі отримання ФОП доходів, що не включаються до підприємницьких** (доходи від продажу нерухомості, дивіденди, роялті тощо), ПДФО і ВЗ сплачують у загальному порядку

** Більше про доходи єдиноподатника див. у підрозділі 3.2 на с. 41.

Усі платники єдиного податку (як юридичні, так і фізичні особи) є податковими агентами у разі нарахування (виплати, надання) доходів на користь фізичних осіб, які перебувають з ними у трудових або цивільно-правових відносинах ( п. 297.3 ПКУ). При цьому податковий агент зобов’язаний утримати та перерахувати до бюджету суму ПДФО і ВЗ, а також подати до відповідного органу ДФСУ Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Нагадаємо: не утримують ПДФО і ВЗ при виплаті винагород ФОП (незалежно від обраної ними системи оподаткування) у межах їх підприємницької діяльності. При цьому підприємницький статус фізособи має бути документально підтверджено. Однак відобразити суми таких виплат у формі № 1ДФ єдиноподатник зобов’язаний (з ознакою доходу «157»).

ПДВ

Від сплати ПДВ з операцій з поставки товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, звільнені єдиноподатники груп 1 і 2, а також групи 3, які обрали ставку єдиного податку 5 %.

Зверніть увагу: п. 181.1 ПКУ, що встановлює критерії для обов’язкової реєстрації платниками ПДВ, на єдиноподатників груп 1 — 3 не поширюється. А отже, несплата ПДВ зберігається за ними протягом усього періоду перебування на спрощеній системі, незалежно від досягнутих обсягів операцій (у межах, звичайно, гранично допустимих «єдиноподатних» обсягів доходу). Таким чином, наприклад, єдиноподатнику групи 3 на ставці 5 % у разі досягнення обсягу оподатковуваних операцій суми 1 млн грн. реєструватися платником ПДВ не потрібно.

Водночас єдиноподатникам — неплатникам ПДВ слід пам’ятати, що при отриманні оподатковуваних ПДВ послуг з місцем постачання на митній території України від нерезидента вони повинні сплатити ПДВ і подати відповідну звітність згідно зі ст. 208 ПКУ.

При ввезенні товарів на митну територію України єдиноподатники всіх груп сплачують імпортний ПДВ у загальному порядку

Крім того, звільнення від сплати ПДВ, зазначене в п. 297.1 ПКУ, не поширюється на платників єдиного податку групи 4. Такі єдиноподатники зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ у разі перевищення обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців суми 1 млн грн. ( п. 181.1 ПКУ), або вони можуть стати такими платниками за добровільним рішенням ( п. 182.1 ПКУ).

Плата за землю

Як було зазначено на початку цього розділу, платники єдиного податку всіх груп (і юридичні особи, і ФОП) не є платниками податку на майно в частині земельного податку. Виняток становить податок за земельні ділянки, які не використовуються єдиноподатниками груп 1 — 3 для ведення господарської діяльності та платниками єдиного податку групи 4 для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Тут важливо звернути увагу на два моменти.

По-перше, з двох різновидів плати за землю платники єдиного податку звільнені тільки від сплати земельного податку.

Сплачувати орендну плату за землі державної та комунальної власності єдиноподатники повинні на загальних підставах

По-друге, під звільнення від оподаткування підпадають тільки ті земельні ділянки, які використовуються для проведення підприємницької діяльності / сільськогосподарського товаровиробництва.

Причому врахуйте: передача земельних ділянок в оренду є господарською діяльністю єдиноподатника за умови отримання ним плати за користування такою ділянкою. З цим погоджуються і фіскали (див. роз’яснення в категорії 112.01 БЗ). А отже, сплачувати за такі ділянки земельний податок єдиноподатникам груп 2 і 3 не доведеться. Звичайно за умови, що цей вид діяльності зазначений у реєстрі платників єдиного податку.

А ось єдиноподатники групи 4 сплачують земельний податок за передані в оренду земельні ділянки в загальному порядку. Це пов’язано з тим, що такі ділянки вони використовують не для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Досить спірним є запитання про те, чи зобов’язані платники єдиного податку груп 2 і 3 сплачувати земельний податок, якщо вони передають в оренду нерухомість, розташовану на земельних ділянках, які перебувають у їх власності або постійному користуванні.

Податківці в роз’ясненні, наведеному в категорії 112.01 БЗ, зазначають, що в разі передання єдиноподатником в оренду будівель, споруд (їх частин) саме нерухомість використовується для провадження підприємницької діяльності. А ось земельні ділянки, на яких розташована ця нерухомість, фіскали не визнають такими, що використовуються в підприємницькій діяльності, і вимагають сплати за них земельного податку.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 796 ЦКУ в разі надання в оренду будівель, споруд, їх частин, одночасно з правом найму такої нерухомості наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вона знаходиться, а також ділянкою, яка прилягає до будівлі чи споруди. Тобто підприємницька діяльність наймодавців здійснюється обов’язково за рахунок здавання в оренду майна та земельної ділянки. Тому вважаємо, що єдиноподатник-орендодавець не повинен сплачувати земельний податок у разі здавання в оренду нерухомості. Аналогічну думку (щоправда, тільки щодо ФОП-єдиноподатників) можна знайти в УПК № 1051.

Якщо ж підприємство — платник єдиного податку вирішить все ж орієнтуватися на роз’яснення з БЗ, то важливо розуміти, як розраховувати суму земельного податку, якщо в оренду здається частина будівлі (споруди). Згідно із зазначеною консультацією в цьому випадку земельний податок слід розраховувати пропорційно площі, переданій в оренду.

Цікавий момент. Якщо земельні ділянки використовувалися єдиноподатниками груп 1 — 3 при здійсненні господарської діяльності, то

у разі тимчасового припинення госпдіяльності сплачувати земельний податок їм не потрібно

Принаймні, на сьогодні така думка фіскалів озвучена у відповідній консультації з категорії 112.01 БЗ.

Єдиний соціальний внесок

Єдиноподатники (як юридичні, так і фізичні особи) є платниками ЄСВ за осіб, які перебувають з ними у трудових або цивільно-правових відносинах. Так, заробітна плата, лікарняні та винагороди за цивільно-правовими договорами за виконані роботи (надані послуги) уключаються до бази для нарахування ЄСВ. Ставка внеску в загальному випадку становить 22 %. Виплати, не оподатковувані ЄСВ, установлено Переліком № 1170.

Зверніть увагу: не підлягає обкладенню ЄСВ винагорода за цивільно-правовими договорами, що виплачується підприємцям, якщо виконувані ними роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, зазначеним у ЄДР.

Крім того, підприємці-єдиноподатники сплачують ЄСВ за себе. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464

такі підприємці визначають суму, з якої справляється ЄСВ, самостійно

Але враховуйте: сума ЄСВ, що дорівнює добутку ставки і самостійно визначеної бази нарахування внеску за відповідний місяць, має бути:

1) не менше мінімального розміру ЄСВ, що визначається за формулою:

ЄСВmin = МЗП х СЄСВ : 100,

де МЗП — мінімальна заробітна плата, установлена законом на відповідний місяць, грн.;

СЄСВ — ставка ЄСВ (22 %);

2) не більше максимального розміру ЄСВ, величину якого розраховують за такою формулою:

ЄСВmax = 25 х ПМПО х СЄСВ : 100,

де ПМПО — прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на відповідний місяць, грн.

Як бачите, сума ЄСВ у ФОП-єдиноподатників не залежить від того, отримано у поточному місяці дохід чи збиток. Тобто ЄСВ треба сплачувати за кожен місяць календарного року, у тому числі єдиноподатникам груп 1 і 2, які не використовують найману працю, за періоди, коли вони можуть не сплачувати єдиний податок відповідно до п. 295.5 ПКУ*. На це вказували і фахівці ПФУ в листі від 02.04.2012 р. № 7619/03-30.

* Детальніше про періоди звільнення від сплати єдиного податку див. у підрозділі 3.1 на с. 37.

Ставка ЄСВ для підприємців-єдиноподатників стандартна — 22 %

Звільняються від сплати ЄСВ за себе підприємці-єдиноподатники, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу ( ч. 4 ст. 4 Закону № 2464). Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно на умовах їх добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Зверніть увагу: зазначена пільга не поширюється на ФОП-єдиноподатників, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262 (ср. 025069200). Вони від сплати ЄСВ не звільнені (див., зокрема, лист ДФСУ від 01.09.2015 р. № 8285/3/99-99-17-03-03-14, лист ПФУ від 10.01.2013 р. № 28478/Д-4).

Крім того, звільнені від сплати ЄСВ за себе мобілізовані підприємці за умови, що вони (див., зокрема, УПК № 276):

1) не здійснювали господарську діяльність у період мобілізації;

2) не отримували дохід;

3) надали підтверджуючі документи з військових комісаріатів, у яких зазначено період перебування на військовій службі.

Ну ось ми й розглянули основні нюанси, що стосуються сплати єдиноподатниками інших податків і зборів. Узагальнимо інформацію в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Податки та збори, що сплачуються/не сплачуються єдиноподатниками

Податки та збори в Україні

Не сплачують

Зобов’язані сплачувати

Податок на прибуток підприємств

Звільнення від податку на прибуток поширюється на всіх єдиноподатників, крім декількох винятків (див. графу 2)

1. На думку фіскалів, при виплаті нерезиденту доходів з джерелом їх походження з України юрособи-єдиноподатники повинні утримати та сплатити податок на репатріацію згідно з п. 141.4 ПКУ.

2. Емітенти корпоративних прав, які виплачують дивіденди, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток згідно з п. 57.11 ПКУ

ПДФО і ВЗ

ФОП-єдиноподатники не сплачують ПДФО і ВЗ у частині доходів, отриманих від господарської діяльності та обкладених єдиним податком згідно з гл. 1 розд. XIV ПКУ

Сплачуються ПДФО і ВЗ у частині «громадянських» доходів ФОП, наприклад, при отриманні дивідендів, роялті, доходів від продажу нерухомості тощо

Єдиноподатники будь-якої групи повинні виконувати функції податкового агента (утримувати ПДФО і ВЗ і подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ) у разі нарахування доходів фізособам, які перебувають з ними у трудових або цивільно-правових відносинах

ПДВ

за операціями з місцем постачання на митній території України

Звільнення від обкладення ПДВ поширюється на єдиноподатників:

— груп 1 і 2;

— групи 3, які обрали ставку єдиного податку 5 %

Звільнення від обкладення ПДВ не поширюється на єдиноподатників групи 3, які обрали ставку єдиного податку 3 %, а також групи 4

При отриманні від нерезидента оподатковуваних ПДВ послуг з місцем їх постачання на митній території України єдиноподатник повинен сплатити ПДВ і подати відповідну звітність згідно зі ст. 208 ПКУ

Імпортний ПДВ

Імпортний ПДВ не сплачується при ввезенні:

1) пільгованих товарів;

2) товарів в обсязі, звільненому від оподаткування

Імпортний ПДВ сплачується при ввезенні на митну територію України оподатковуваних ПДВ товарів в обсязі, що підлягає оподаткуванню

Податок на майно

Не сплачують податок на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються єдиноподатниками груп 1 — 3 для провадження господарської діяльності та єдиноподатниками групи 4 для ведення сільськогосподарського товаровиробництва

Єдиноподатники всіх груп сплачують орендну плату за землі державної та комунальної власності

Сплачується земельний податок за земельні ділянки, які єдиноподатники груп 1 — 3 не використовують для провадження господарської діяльності, а єдиноподатники групи 4 — для ведення сільськогосподарського товаровиробництва

Сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платниками єдиного податку всіх груп

Єдиноподатники всіх груп сплачують транспортний податок

Інші податки та збори

Платники єдиного податку групи 4 не сплачують рентну плату за спеціальне використання води

Сплачують рентну плату за спеціальне використання води єдиноподатники груп 1 — 3

Платники єдиного податку груп 1 — 4 сплачують інші види рентної плати, крім рентної плати за спеціальне використання води

Екологічний податок

Акцизний податок

Пенсійний збір з окремих видів господарських операцій

Митний збір

Державне мито

Туристичний збір (як податкові агенти)

Збір за місця для паркування транспортних засобів

ЄСВ

Підприємці-єдиноподатники звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ на добровільних засадах

Єдиноподатники сплачують ЄСВ у порядку, передбаченому законодавством, крім деяких винятків (див. графу 1)

висновки

  • В окремих випадках єдиноподатники сплачують і ті податки, від яких вони формально звільнені ПКУ.

  • Єдиноподатники групи 4 підлягають реєстрації платниками ПДВ на загальних підставах.

  • Усі платники єдиного податку (як юридичні, так і фізичні особи) є податковими агентами в разі нарахування (виплати, надання) доходів на користь фізичних осіб, які перебувають з ними у трудових або цивільно-правових відносинах.

  • ФОП-єдиноподатники, за деяким винятком, зобов’язані нараховувати та сплачувати ЄСВ як за себе, так і за осіб, які перебувають з ними у трудових або цивільно-правових відносинах.

єдиний податок додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті