(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2016/№ 24

Єдиний податок. 3. Єдиний податок для груп 1 — 3 (ч. 2)

3.2. Доходи єдиноподатника

Правильне визначення доходу для єдиноподатників має велике значення. Адже дохід (а точніше дотримання його граничного розміру) є однією з умов перебування серед числа спрощенців. А для єдиноподатників групи 3 дохід ― це ще й об’єкт оподаткування.

Зверніть увагу: для спрощенців важлива величина саме доходу, а не прибутку, тобто витрати базу обкладення єдиним податком не зменшують. Порядок визначення доходу єдиноподатників груп 1 ― 3 і його складові встановлює окрема ст. 292 ПКУ. Розглянемо їх у цьому підрозділі спецвипуску.

Форма доходу

До доходів платника єдиного податку включаються доходи, отримані протягом звітного періоду, як у грошовій формі, так і в матеріальній або нематеріальній формі (у випадках, передбачених п. 292.3 ПКУ).

Дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Оскільки визначення грошових доходів єдиноподатника в п. 292.1 ПКУ дане недостатньо конкретно і не дозволяє визначити, які з грошових надходжень вважати доходом єдиноподатника, його склад платнику єдиного податку доведеться визначати, орієнтуючись на правила бухобліку. Це не означає, що ми закликаємо підприємців вести бухоблік нарівні з юрособами, ми тільки радимо визначати дохід, орієнтуючись на бухоблікові принципи.

Таким чином, на наш погляд, грошовими доходами єдиноподатнику слід вважати «бухоблікові» доходи, за умови, що вони є грошовими надходженнями.

Дохід, отриманий в іноземній валюті, перераховують у гривні за офіційним курсом НБУ на дату його отримання ( п. 292.5 ПКУ)

Дохід у матеріальній або нематеріальній формі. Такий вид доходу єдиноподатників визначають за правилами п. 292.3 ПКУ.

Зокрема, до доходу спрощенців уключають безоплатно отримані:

а) товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку відповідно до письмових договорів дарування ( ст. 717 ЦКУ);

б) товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку відповідно до інших письмових договорів, укладених відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової чи іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) або їх повернення;

в) товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання та використані ним.

На думку податківців, вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) уключається до складу доходу єдиноподатника з урахуванням звичайних цін (див. консультації, розміщені в категорії 107.04 і підкатегорії 108.01.02 БЗ). Звичайні ціни при цьому пропонується визначати відповідно до положень п.п. 14.1.71 ПКУ. Хоча, зауважимо: в «єдиноподатному» п. 292.3 ПКУ звичайні ціни не згадуються.

Урахуйте: вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) впливає на суму єдиного податку тільки в єдиноподатників групи 3. Для платників єдиного податку груп 1 і 2 ця сума важлива тільки при визначенні граничної суми доходу для перебування на спрощеній системі оподаткування.

А що коли письмовий договір з безоплатної передачі не був укладений, тобто товари (роботи, послуги) були отримані на підставі усного договору?

Чи можна в такому разі безоплатно отримані товари (роботи, послуги) не відображати у складі доходів єдиноподатника

У принципі, якщо законодавством не встановлена письмова форма договору як обов’язкова*, у зв’язку з чим сторони обмежилися усною формою, то, на наш погляд, підстав відображати у складі доходів вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) немає. Але не забувайте, що правочин вважається укладеним у письмовій формі не тільки в разі підписання сторонами одного документа. Письмова форма дотримуватиметься і в ситуації, коли умови правочину зафіксовані в декількох (у тому числі електронних) документах ― у листах, телеграмах тощо, якими обмінялися сторони.

* Такі випадки наведено у ст. 206 ЦКУ.

Також майте на увазі: вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих за усним договором, ФОП-єдиноподатнику доведеться включити до своїх «громадянських» доходів (див. роз’яснення в категорії 107.04 БЗ). Більше про облік безоплатних надходжень єдиноподатників див. у журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 35, с. 19.

Ще однією важливою складовою доходу єдиноподатника є кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності. Проте її включають до складу «єдиноподатних» доходів тільки третьогрупники, які є платниками ПДВ. І тут знову не пощастило ФОП ― єдиноподатникам груп 1 і 2, а також групи 3 на ставці 5 %. Вони обкладають таку кредиторську заборгованість ПДФО і ВЗ як «громадянські» доходи.

Крім іншого, до доходу юрособи ― єдиноподатника групи 3 уключають також вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за якими було отримано аванс під час перебування такої юрособи на загальній системі оподаткування (абзац четвертий п. 292.3 ПКУ).

Що не є доходом

Стаття 292 ПКУ визначає суми, що не включаються до доходу єдиноподатників і, відповідно, не підлягають оподаткуванню. Для зручності представимо їх у табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Що не буде доходом єдиноподатника

Норма ПКУ

Вид надходжень єдиноподатників

Група 1

Група 2

Група 3

ФОП

юрособи

П. 292.1

Дивіденди

Проценти (у тому числі отримані від банку за користування коштами на депозитному або поточному рахунку)

П. 292.1

Роялті

Страхові виплати і відшкодування

Доходи від продажу рухомого і нерухомого майна, що належить фізособі на праві власності та використовується в її господарській діяльності*

* На наш погляд, тут мається на увазі майно, що належить фізичній особі, яке підлягає реєстрації (наприклад, транспортні засоби чи нерухомість).

П.п. 1 п. 292.11

Суми ПДВ для єдиноподатників групи 3 на ставці 3 %.

Тобто ці спрощенці дохід визначають без урахування ПДВ

П.п. 2 п. 292.11

Суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами єдиноподатника

П.п. 3 п. 292.11

Суми поворотної фінансової допомоги, поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання

Суми кредитів

П.п. 4 п. 292.11

Суми коштів цільового призначення, що надійшли від:

― Пенсійного фонду;

― інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

― бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм

П.п. 5 п. 292.11

У разі повернень товарів (робіт, послуг), розірвання договору

або за листом-заявою про повернення коштів не включають до доходів такі суми:

― кошти (аванс, передоплата), які повертаються (надходять) єдиноподатнику ― покупцю товарів (робіт, послуг);

― кошти, які єдиноподатник ― продавець товарів (робіт, послуг) повертає (виплачує) покупцю

Пп. 6 і 7 п. 292.11

Надходження за перехідними операціями:

а) оплата, що надходить за товари (роботи, послуги), реалізовані в період до переходу на спрощену систему оподаткування, якщо їх вартість була включена до складу доходу юрособи при розрахунку податку на прибуток або загального оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі;

б) суми ПДВ, отримані у вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (поставлених) у період до переходу на спрощену систему оподаткування

П.п. 8 п. 292.11

Суми коштів і вартість майна, внесені засновниками або учасниками єдиноподатника до його статутного капіталу

П.п. 9 п. 292.11

Суми надмірно сплачених податків і зборів, установлених ПКУ, і суми ЄСВ, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів і державних цільових фондів

П.п. 10 п. 292.11

Дивіденди, отримані єдиноподатником від інших платників податків, з яких сплачено авансовий внесок з податку на прибуток

П. 292.10

Суми податків і зборів, утримані (нараховані) єдиноподатником під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми ЄСВ, нараховані відповідно до закону

П. 292.15

При визначенні обсягу доходу з метою переходу на спрощену систему оподаткування або можливості перебування серед числа єдиноподатників не враховується дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди

Дата відображення доходу єдиноподатником

Дата виникнення доходу платника єдиного податку залежить від виду такого доходу. Про те, коли необхідно відображати різні доходи, ви можете дізнатися з табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Дата відображення доходу єдиноподатником

Вид доходу

Дата відображення доходу

Дохід, отриманий у грошовій формі (у тому числі аванс)

Дата надходження авансів готівкою або на поточний рахунок у банку ( п. 292.6 ПКУ)

Дохід від продажу товарів (робіт, послуг), передоплату за які було отримано під час перебування юрособи на загальній системі оподаткування

Дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які було отримано передоплату під час перебування юрособи на загальній системі оподаткування ( п. 292.6 ПКУ)

Дохід від продажу товарів (послуг) через торговельні автомати або інше подібне обладнання, що не передбачає наявності РРО

Дата вилучення з торговельних автоматів (іншого подібного обладнання) грошової виручки ( п. 292.7 ПКУ)

Дохід від продажу товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків

Дата продажу жетонів, карток або інших замінників грошових знаків ( п. 292.8 ПКУ)

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув (для єдиноподатника групи 3 за ставкою 3 %)

Дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності ( п. 292.6 ПКУ)

Безоплатно отримані товари, роботи, послуги

Дата підписання акта прийняття-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) ( п. 292.6 ПКУ)

Поворотна фінансова допомога, не повернена протягом 12 місяців з дня отримання

На нашу думку, у цьому випадку датою отримання доходу слід вважати перший день перевищення 12-місячного строку. Аналогічну думку наведено в листі ДПСУ від 27.09.2012 р.

Порядок уключення надходжень до складу доходів

А тепер детально зупинимося на можливих надходженнях і з’ясуємо, чи включаються вони до доходів єдиноподатників (див. табл. 3.6).

Таблиця 3.6. Дохід єдиноподатників за видами та джерелами надходження

Вид надходження

Порядок уключения до доходу

ДОХІД У ГРОШОВІЙ ФОРМІ

Дохід від продажу продукції (товарів, робіт, послуг)

Уключається до доходу ( п. 292.1 ПКУ).

Зверніть увагу: якщо при проведенні безготівкових розрахунків (у тому числі через платіжний термінал) банк утримує свою комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування, то до доходу спрощенцю потрібно включати всю суму грошових коштів, що надійшли від покупця, без зменшення на утриману банком комісійну винагороду. Про це говорять і податківці в роз’ясненнях з категорії 107.04 і підкатегорії 108.01.02 БЗ.

Те саме стосується і випадку, коли валютні кошти за реалізовані товари (виконані роботи, надані послуги) перераховуються через міжнародні системи грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram тощо). Відсотки, що утримуються з інвалютної виручки на користь міжнародної системи грошових переказів, також потраплять до доходу єдиноподатника (див. роз’яснення в підкатегорії 108.01.02 БЗ)

Надходження за договорами доручення, комісії, транспортної експедиції або за агентськими договорами

Доходом є сума отриманої винагороди* повіреного, агента ( п. 292.4 ПКУ). Згодні з цим і податківці (див. листи ДФСУ від 11.12.2015 р. № 11579/Б/99-99-17-02-02-14, від 12.08.2015 р. № 17056/6/99-99-15-03-01-15).

Ця ж сума враховується при підрахунку доходу при переході на спрощену систему (див. лист ДПСУ від 07.12.2012 р. № 6781/0/61-12/15-2216є, № 10997/0/71-12/15-2217є)

* Майте на увазі: якщо єдиноподатник-комісіонер (повірений, агент) отримує готівкові грошові кошти, він зобов’язаний оприбутковувати всю отриману готівку, а не тільки суму винагороди. Тому підприємцям у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) рекомендуємо показувати всю суму грошових коштів, що надійшли. А щоб до доходу потрапила тільки сума винагороди, у наступному рядку Книги транзитні кошти слід відобразити зі знаком «мінус».

Важливо! У ситуації, коли єдиноподатник виступає комітентом, дохід у нього виникатиме на дату надходження на поточний рахунок грошових коштів від комісіонера (а не, скажімо, в момент отримання грошових коштів безпосередньо комісіонером від покупців).

При цьому рекомендуємо уникати ситуації, коли посередник-комісіонер утримує свою винагороду з належної комітенту-єдиноподатнику виручки (унаслідок чого комітенту надходитиме вже зменшена, з урахуванням утриманої винагороди, сума коштів на поточний рахунок). Така ситуація небажана, передусім, тому, що в цьому випадку єдиноподатником-комітентом буде зроблено негрошовий розрахунок за реалізовані товари (у сумі винагороди комісіонера) з усіма наслідками, що з цього випливають (див. с. 63). Таким чином, розрахунки з комісіонером єдиноподатнику-комітенту краще здійснювати окремим платежем.

Орендна плата

Уключається до доходу ( п. 292.1 ПКУ).

Причому до доходу потрапить, у тому числі, орендна плата від здавання приміщення в суборенду. Якщо орендар оплачує оренду частинами, то до доходу включають тільки суму грошових коштів, що надійшла у звітному періоді, а не всю суму орендної плати за договором

Відшкодування орендарем комунальних платежів окремо від орендної плати

Уключається до доходу* (див. категорію 107.04 і підкатегорію 108.01.02 БЗ)

* Те, що орендар відшкодовує комунальні платежі окремо від орендної плати, слід чітко прописати в договорі. Інакше податківці вважатимуть отримане відшкодування доходом від виду діяльності, не зазначеного в реєстрі платників єдиного податку (див. консультацію в категорії 107.04 БЗ). Для єдиноподатників групи 2 це, крім іншого, відгукнеться обкладенням зазначеної суми єдиним податком за ставкою 15 % відповідно до п. 293.4 ПКУ.

Суми ПДВ

Не включаються до доходу ( п.п. 1 п. 292.11 ПКУ).

Це стосується єдиноподатників групи 3 на ставці 3 % (зі сплатою ПДВ). У таких спрощенців сума ПДВ не включається до доходу не тільки при отриманні оплати за товари (роботи, послуги), а й у разі визнання доходу від списання кредиторської заборгованості*

* Раніше це підтверджували й податківці (див. консультацію в підкатегорії 108.01.02 БЗ). І хоча це роз’яснення діяло до 01.01.2015 р., вважаємо, думка податківців змінитися не повинна, адже норми ПКУ в цій частині не коригувалися.

Дохід від продажу власних цінних паперів (корпоративних прав)*

До «єдиноподатного» доходу ФОП не включається. Доходи від продажу цінних паперів оподатковуються в них як «громадянські» доходи за правилами, установленими п. 170.2 ПКУ (див. категорію 107.03 БЗ).

Що стосується юросіб-єдиноподатників, то вони кошти від продажу цінних паперів (корпоративних прав), що належать їм, уключають до складу «єдиноподатних» доходів**

* Нагадаємо: єдиноподатники не можуть здійснювати діяльність з продажу цінних паперів і корпоративних прав в інтересах третіх осіб, оскільки така діяльність (фінансове посередництво) є для них забороненою згідно з п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ (див. с. 7).

** Останнім часом фіскали ставлять під сумнів можливість здійснення єдиноподатниками операцій з продажу цінних паперів і корпоративних прав (див. консультацію в підкатегорії 108.01.04 БЗ). Проте, на наш погляд, тут податківці явно «перегинають палицю». Дійсно, законодавство забороняє бути платниками єдиного податку особам, які займаються фінансовим посередництвом. Але щодо продажу цінних паперів і корпоративних прав, які належать самому підприємству-єдиноподатнику, ніяких обмежень ПКУ не містить.

Унесення власних грошових коштів фізособи на поточний підприємницький рахунок

На думку податківців, унесені на підприємницький рахунок власні кошти фізособи включаються до доходу ФОП-єдиноподатника (див. категорію 107.04 БЗ). Не враховувати у доходах унесену готівку фіскали згодні тільки у тому випадку, якщо цю суму підприємець раніше (при її отриманні) вже відобразив у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат). При цьому готівка не потрапить до доходів повторно, якщо в первинних документах буде зазначено, що ФОП вносить на банківський рахунок виручку за певний період. Причому ця сума не повинна перевищувати розміру доходу, відображеного у Книзі за відповідний період (див. УПК № 1183).

Звичайно ж, готівкова виручка при внесенні на поточний рахунок не обкладається єдиним податком удруге. Проте ми не згодні з тим, що поповнення власного підприємницького рахунка безпосередньо підприємцем за рахунок власних же коштів, отриманих (накопичених) у ролі «звичайної» фізичної особи, є «єдиноподатним» доходом. З юридичної точки зору, внесення власних коштів узагалі не повинне розглядатися як операція, що призводить до виникнення доходу, адже тут немає «зовнішнього» грошового надходження. Відбувається рух коштів «усередині» однієї особи

Грошові кошти, перераховані іншій особі, але які повернулися на рахунок єдиноподатника у зв’язку з помилкою у банківських реквізитах

Не обліковується у складі доходів за наявності документального підтвердження їх помилкового перерахування та повернення на підставі п.п. 5 п. 292.11 ПКУ (див. роз’яснення в категорії 107.04 БЗ*)

* У зазначеному роз’ясненні йдеться тільки про ФОП, проте аргументи, наведені в ньому, дають підстави вважати, що «недоходними» такі кошти є і для юросіб-єдиноподатників.

Дохід, отриманий в іноземній валюті

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за курсом НБУ на дату отримання такого доходу* ( п. 292.5 ПКУ).

При продажу інвалюти, що надійшла на валютний рахунок юрособи-єдиноподатника, визначається різниця між вартістю валюти за курсом її продажу та за курсом НБУ згідно з бухобліковими правилами. Якщо така різниця додатна, то вона має бути включена до доходу (див. підкатегорію 108.01.02 БЗ). Від’ємна різниця на суму доходу не впливає.

А ось додатна різниця від продажу інвалюти за дорученням ФОП-єдиноподатника, з точки зору фіскалів, до її доходу не включається (див. роз’яснення з категорії 107.04 БЗ)

* У зв’язку з необхідністю обов’язкового продажу 75 % валютної виручки дохід від ЗЕД-операції, на думку податківців (див. роз’яснення з категорії 107.02 і підкатегорії 108.01.02 БЗ), повинен складатися з:

― суми, отриманої на поточний рахунок у національній валюті від реалізації 75 % інвалютної виручки на міжбанківському валютному ринку;

― суми інвалюти, зарахованої на поточний інвалютний рахунок, за курсом НБУ на дату її зарахування на такий рахунок.

На наш погляд, такий підхід не зовсім коректний. Ми вважаємо, що правильніше дохід від експорту визначати за курсом НБУ на дату надходження валюти на розподільчий рахунок. Адже саме на цьому рахунку акумулюється вся сума інвалюти (надходить експортний дохід). І тільки потім банк в обов’язковому порядку з розподільчого рахунка продає 75 % інвалютної виручки.

Що ж до додатної різниці, що виникає при реалізації банком 75 % іноземної валюти, то її правильніше вважати доходом від продажу інвалюти (тобто доходом від валютної операції), а не доходами від експорту. Тому до доходу єдиноподатника така різниця повинна потрапляти окремо (окремою складовою), а не як експортний дохід.

Якщо ви все ж підете шляхом, запропонованим податківцями, пам’ятайте: від доходу, що підлягає обкладенню єдиним податком, сума комісійної винагороди банку не віднімається. Тому якщо гривня від продажу інвалюти надходить на поточний рахунок за мінусом комісійної винагороди, не забудьте врахувати цю суму у складі експортних доходів.

Курсові різниці при перерахунку валюти, що значиться на поточному рахунку на кінець звітного періоду

Перерахунок іноземної валюти, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку ФОП-єдиноподатника, не здійснюється (див. категорію 107.04 БЗ). А ось юрособи ― єдиноподатники групи 3, на думку фіскалів, зобов’язані здійснити перерахунок залишку іноземної валюти на дату закінчення звітного кварталу і відобразити у складі доходів додатні курсові різниці за їх наявності (див. роз’яснення в підкатегорії 108.01.02 БЗ).

Ми вважаємо, що включатися до доходу юрособи-єдиноподатника курсові різниці взагалі не повинні. Інакше це може призвести до подвійного обкладення єдиним податком одних і тих самих сум. Крім того, виникнення курсових різниць на кінець звітного періоду не пов’язане з надходженням грошових коштів, як того вимагає ст. 292 ПКУ.

На наш погляд, валюта повинна обкладатися єдиним податком:

― при її зарахуванні на рахунок єдиноподатника;

― при її продажу, коли єдиним податком обкладається додатна різниця, що виникає

Кошти, що надходяють єдиноподатнику-покупцю від продавця за повернений товар, у разі розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів

До доходу не включаються ( п.п. 5 п. 292.11 ПКУ)

Кошти, виплачені єдиноподатником-продавцем покупцю за повернений товар, у разі розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів

Не включаються до доходу ( п.п. 5 п. 292.11 ПКУ).

Мається на увазі, що ці суми виключаються (тобто віднімаються) з доходу єдиноподатника. Адже при продажу товару сума грошових коштів, отриманих від покупця, потрапила до доходів єдиноподатника, а отже, при поверненні покупцю грошей сума відображеного доходу підлягає зменшенню

Дохід від продажу основних засобів

Доходи від продажу рухомого і нерухомого майна, що належить фізособі на праві власності та використовується в її господарській діяльності, не включаються до «єдиноподатного» доходу* ( п.п. 1 п. 292.1 ПКУ).

При продажу основних засобів та земельних ділянок** юрособами-єдиноподатниками дохід визнається в сумі коштів, отриманих від реалізації таких активів відповідно до договору про продаж ( п. 292.2 ПКУ, роз’яснення з підкатегорії 108.01.02 БЗ). Якщо основні засоби продано юрособою-єдиноподатником після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначають як різницю між сумою коштів, отриманих від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу***

Дохід від продажу земельних ділянок

* На наш погляд, до складу «єдиноподатних» доходів ФОП не повинен потрапляти дохід від продажу рухомого та нерухомого майна, що належить фізособі на праві власності і при цьому реєструється на неї відповідним чином (транспортні засоби, нерухомість тощо). Такі доходи слід вважати «громадянськими» доходами фізособи, що підлягають оподаткуванню відповідно до норм ст. 172 і 173 ПКУ. Дохід від реалізації інших об’єктів, які можна ідентифікувати як основні засоби, на нашу думку, прирівнюється до продажу товарів із включенням до «єдиноподатного» доходу.

** Податківці визнають, що земельні ділянки є об’єктами основних засобів, проте наполягають на включенні до «єдиноподатних» доходів усієї суми коштів, що надійшли, незалежно від строку використання такого об’єкта в діяльності підприємств-спрощенців. Зауважимо, що раніше в БЗ була наявна більш лояльна консультація, що дозволяла при продажу земельної ділянки включати до доходів додатну різницю між сумою коштів, отриманих від продажу, і сумою витрат, пов’язаних з купівлею земельної ділянки. Але на сьогодні вона втратила чинність.

*** Перелічимо основні правила, що діють при реалізації основних засобів підприємствами-єдиноподатниками.

1. Норми ПКУ не вимагають продавати основні засоби за ціною не нижче їх оціночної вартості. З цим погоджуються й податківці (див. консультацію в категорії 108.05 БЗ).

2. На думку ДФСУ, юрособа-єдиноподатник може без втрати права роботи на єдиному податку продати автомобіль, що значиться на його балансі. Це незважаючи на те, що автомобіль належить до підакцизних товарів, які в загальному випадку спрощенці реалізувати не мають права (див. консультацію в категорії 108.05 БЗ).

3. При безоплатній передачі основних засобів іншій юридичній або фізичній особі у підприємства-єдиноподатника дохід не виникає (див. роз’яснення в категорії 108.04 БЗ).

4. Якщо реалізація основних засобів здійснюється з поетапною (частковою) оплатою, до складу доходу юрособи-єдиноподатника включається (див. роз’яснення з підкатегорії 108.01.02 БЗ):

― фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо об’єкт основних засобів використовувався єдиноподатником менше року;

― додатна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) і добутком залишкової балансової вартості об’єкта основних засобів та результату ділення цієї частини на договірну вартість такого об’єкта, якщо він використовувався платником єдиного податку більше року.

Кошти, перераховані на поточний рахунок єдиноподатника з його депозитного рахунка

Не є доходом ФОП-єдиноподатника, якщо зазначені грошові кошти були покладені на депозит після включення до доходу такого підприємця в період їх отримання (див. роз’яснення в категорії 107.04 БЗ).

Не є такі кошти й доходом юрособи ― платника єдиного податку. Таку думку податківці висловили в роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 108.01.02 БЗ

Поворотна фінансова допомога, отримана та повернена єдиноподатником протягом 12 календарних місяців з дня її отримання

Не включається до доходу ( п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, лист ДПСУ від 11.02.2013 р. № 1990/6/17-1216)

Поворотна фінансова допомога, отримана та не повернена єдиноподатником протягом 12 календарних місяців з дня отримання

Уключається до доходу ( п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, роз’яснення з категорії 107.04 і підкатегорії 108.01.02 БЗ).

Це правило поширюється й на випадок, коли фіндопомога була отримана під час перебування суб’єкта господарювання на загальній системі оподаткування і залишається неповерненою ним протягом 12 календарних місяців з дня її отримання вже на спрощеній системі оподаткування (див. роз’яснення в категорії 107.04 БЗ).

Поворотна фінансова допомога включається до доходів того звітного періоду, на який припадає перший день перевищення 12-місячного строку. У разі повернення коштів надалі дохід не коригується

Кошти поверненої єдиноподатнику фіндопомоги, раніше наданої ним іншому суб’єкту

Згідно з роз’ясненнями податківців (див. підкатегорію 108.01.02 БЗ та лист ДФСУ від 05.02.2016 р. № 2503/6/99-95-42-03-15), такі суми не включаються до «єдиноподатного» доходу юрособи ― платника єдиного податку.

Водночас фіскали вважають, що надання поворотної фінансової допомоги є порушенням умов перебування ФОП-єдиноподатників на спрощеній системі оподаткування, оскільки така діяльність вважається фінансовим посередництвом і заборонена спрощенцям відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ (див. роз’яснення в категорії 107.04 БЗ). При цьому податківці пропонують обкладати суму поверненої підприємцю фіндопомоги єдиним податком за ставкою 15 %.

На наш погляд, такий підхід є помилковим. Надання в позику власних коштів не може вважатися фінансовим посередництвом. Адже, як зазначено в ч. 3 ст. 333 ГКУ, фінансове посередництво ― це діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів. До того ж видача безвідсоткової позики не несе в собі ознак фінансової послуги (п. 5 ст. 1 Закону № 2664), оскільки не спрямована на отримання прибутку. У зв’язку з цим ми вважаємо, що для ФОП-єдиноподатників, як і для юросіб на спрощеній системі оподаткування, повернена фіндопомога не повинна розглядатися як «єдиноподатний» дохід

Повернений єдиноподатнику завдаток

Не включається до «єдиноподатного» доходу (див. роз’яснення, наведене в категорії 107.04 БЗ)

Кошти, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами підприємства

Не включаються до доходу єдиноподатника ( п.п. 2 п. 292.11 ПКУ)

Кредити

До доходу єдиноподатника не включаються ( п.п. 3 п. 292.11 ПКУ)*

* На думку податківців (див. консультацію в категорії 107.04 БЗ), до доходу ФОП-єдиноподатника слід уключати суму кредиту, якщо він отриманий у статусі «звичайної» фізичної особи та внесений на підприємницький рахунок. На наш погляд, такий підхід некоректний. По-перше, уключати до доходів кошти, що підлягають поверненню, просто безглуздо, а по-друге, фізична особа має право використовувати в підприємницькій діяльності будь-які кошти ― як свої, так і позикові. Тому такий розподіл кредитів для цілей застосування п.п. 3 п. 292.11 ПКУ вважаємо неправильним.

Проценти, отримані від банку (за депозитом, поточним рахунком тощо)

Уключаються до доходу юрособи ― єдиноподатника групи 3 (див. консультацію з підкатегорії 108.01.02 БЗ).

А ось до доходу ФОП будь-якої з груп такі надходження не включаються, про що свідчать п.п. 1 п. 292.1 ПКУ та роз’яснення з категорії 107.04 БЗ. Такі надходження оподатковуються за «громадянськими» правилами згідно з п. 170.4 ПКУ

Дивіденди

Не включаються до доходу єдиноподатника дивіденди, отримані ФОП ( п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Їх оподатковують як «громадянські» доходи згідно з п. 170.5 ПКУ.

Не потрапляють до складу «єдиноподатних» доходів і дивіденди, отримані юрособою-спрощенцем від інших платників податків, з яких сплачено авансовий внесок відповідно до п. 57.11 ПКУ ( п.п. 10 п. 292.11 ПКУ)

Роялті

До доходу ФОП-єдиноподатника роялті не включаються ( п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Їх оподатковують як «громадянські» доходи згідно з п. 170.3 ПКУ.

А ось юрособи-єдиноподатники роялті показують у складі своїх доходів, оскільки для них ПКУ винятків не робить

Страхові виплати та відшкодування

Не включаються до доходу підприємства-єдиноподатника ( п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Ці доходи обкладаються ФОП за «громадянськими» правилами.

Юрособи-єдиноподатники включають такі надходження до доходів на загальних підставах*

* На цьому наполягають і податківці. Зокрема, у роз’ясненні з підкатегорії 108.01.02 БЗ зазначено, що при отриманні юрособою-спрощенцем страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби така сума включається до «єдиноподатного» доходу підприємства.

Суми коштів і вартість майна, унесені засновниками або учасниками юрособи-єдиноподатника до його статутного капіталу

Не включаються до доходу юрособи-єдиноподатника ( п.п. 8 п. 292.11 ПКУ).

Причому податківці погоджуються (див. підкатегорію 108.01.02 БЗ), що не буде доходу в підприємства-спрощенця і в тому випадку, якщо внесені раніше до статутного капіталу кошти не будуть повернені засновникам у зв’язку з ліквідацією такого підприємства.

А ось кошти, не повернені учаснику, який вийшов (без ліквідації емітента-єдиноподатника), у тому числі в разі зменшення статутного капіталу, до доходів єдиноподатника, на думку фіскалів, потраплять (див. підкатегорію 108.01.02 БЗ)

Дотації з центру зайнятості, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, виплати чорнобильцям тощо, що надійшли на поточний рахунок єдиноподатника

Не включаються до доходу ( п.п. 4 п. 292.11 ПКУ).

Суми допомог з Фонду соціального страхування, які виплачуються самому ФОП-єдиноподатнику, уключаються до його «громадянських» доходів та обкладаються ПДФО і ВЗ на загальних підставах

Помилково зараховані кошти, повернені в тому самому звітному (податковому) періоді, що й надійшли

За наявності письмового пояснення банку (суб’єкта господарювання) про помилкове зарахування коштів, їх суму єдиноподатник (неналежний отримувач) не включає до складу своїх доходів (див. роз’яснення з категорії 107.04 і підкатегорії 108.01.02 БЗ)

Помилково зараховані кошти, повернені в наступному звітному (податковому) періоді

На думку податківців, у періоді надходження кошти включаються до доходу, а в періоді, коли гроші будуть повернені, здійснюється перерахунок доходу (див. роз’яснення з категорії 107.04 і підкатегорії 108.01.02 БЗ). При цьому обов’язковою є наявність документів, що підтверджують помилкове зарахування, зокрема, письмового пояснення банку або суб’єкта господарювання.

На наш погляд, як і в попередньому випадку, помилково зараховані кошти до доходів не включаються, адже фактично вони будуть повернені, відповідно доходу в єдиноподатника бути не повинно

Суми надмірно сплачених податків і зборів, а також ЄСВ, що повертаються єдиноподатнику з бюджетів або державних цільових фондів

До доходу не включаються ( п.п. 9 п. 292.11 ПКУ)

Кошти, отримані у звітному періоді за рішенням суду як компенсація (відшкодування) за минулі звітні періоди

Уключаються до оподатковуваного доходу (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 11, с. 27).

У п. 292.15 ПКУ йдеться тільки про те, що компенсація, отримана за рішенням суду, не враховується при визначенні доходу, який дає право перейти та/або перебувати на спрощеній системі в наступному податковому періоді, а не про те, що цей дохід не включається до бази обкладення єдиним податком. Інакше кажучи, якщо вся сума перевищення граничного доходу формується тільки за рахунок таких компенсацій, то єдиноподатник не втрачає права використовувати спрощену систему. Проте, схоже, оподатковувати таке перевищення йому все одно доведеться за підвищеними ставками ( п. 293.4 ПКУ). При цьому датою отримання доходу, на нашу думку, слід вважати дату фактичного надходження коштів (за виконанням рішення суду)

Сума компенсації витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та держмита, сплаченого раніше спрощенцем

На думку податківців (див. консультацію в підкатегорії 108.01.02 БЗ), такі суми не включають до складу доходів єдиноподатника-юрособи. А ось щодо ФОП на спрощеній системі фіскали чомусь зробили протилежний висновок (див. консультацію в категорії 107.04 БЗ).

Звичайно, якщо підходити формально, то й у юросіб є підстави включати такі суми до доходу для цілей обкладення єдиним податком. Водночас якось нелогічно вважати повернення (компенсацію) витрачених платником коштів його доходом. Саме з цього, схоже, виходили й податківці в зазначеній консультації для юросіб. Тому поки що підприємства-спрощенці можуть нею користуватися

Відшкодування збитків, нанесених іншою особою, на підставі претензії

У листі ДПСУ від 07.09.2012 р. № 1553/0/61-12/15-2216є, № 2728/0/71-12/15-2217є зазначено, що якщо юридична особа ― єдиноподатник отримує суму коштів у результаті задоволення претензій як компенсацію прямих витрат або збитків, понесених у результаті порушення її прав та інтересів, то вона не включає зазначену суму до складу доходу.

Як аргумент, ДПСУ посилалася на те, що у ст. 292 ПКУ не зазначено суму коштів, отриману в результаті задоволення виставленої претензії. Вважаємо, що цим аргументом можуть скористатися й ФОП-єдиноподатники. Але для повної безпеки рекомендуємо отримати індивідуальну письмову податкову консультацію в місцевому органі ДФСУ

ДОХІД У МАТЕРІАЛЬНІЙ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНІЙ ФОРМІ

Безоплатно отримані товари (роботи, послуги)

Уключаються до доходу ( абзац перший п. 292.3 ПКУ). Майте на увазі: безоплатно отриманими податківці вважають також товари (роботи, послуги), за якими кредиторська заборгованість була списана за домовленістю сторін або не була погашена у зв’язку з ліквідацією юрособи-єдиноподатника до закінчення строку позовної давності* (див. роз’яснення в категорії 107.04 і підкатегорії 108.01.02 БЗ)

* Вартість таких товарів (робіт, послуг) уключається до доходу єдиноподатника в тому звітному періоді, в якому була досягнута домовленість про прощення заборгованості.

Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності

До «єдиноподатного» доходу включають тільки платники єдиного податку групи 3 на ставці 3 %, тобто «ПДВшники»* ( абзац третій п. 292.3 ПКУ).

У ФОП-єдиноподатників, які не є платниками ПДВ, сума простроченої кредиторської заборгованості має бути обкладена ПДФО і ВЗ відповідно до вимог п.п. 164.2.7 ПКУ як «громадянські» доходи

* У зв’язку із застосуванням зазначеної норми зверніть увагу на такі нюанси.

1. На наш погляд, не повинна включатися до «єдиноподатного» доходу заборгованість за авансами отриманими, оскільки ці суми вже були включені при їх отриманні до складу доходу єдиноподатника. Те саме стосується кредиторської заборгованості за поворотною фінансовою допомогою, що списується по закінченні строку позовної давності. Адже єдиноподатник повинен був включити її в доходи раніше — після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання.

2. Під дію абзацу третього п. 292.3 ПКУ підпадає в тому числі й кредиторська заборгованість, що виникла під час перебування єдиноподатника на загальній системі оподаткування.

3. Сума списаної кредиторської заборгованості до складу доходів єдиноподатників повинна потрапити без урахування ПДВ, сплаченого у складі вартості раніше придбаних товарів (робіт, послуг). Підтвердженням цьому висновку слугує й назва графи 6 «сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, без податку на додану вартість, грн., коп.» Книги обліку доходів і витрат, затвердженої наказом № 579.

Детальніше про облік кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності, див. у журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29, с. 33.

Вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано передоплату (аванс) у періоді, коли юрособа перебувала на загальній системі оподаткування

Уключається до доходу юросіб-єдиноподатників групи 3 ( абзац четвертий п. 292.3 ПКУ)

 

єдиний податок додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті