Вважаємо, що їдальня може виписувати «зведено-підсумкову» ПН за місяць останнім днем звітного місяця.
Яких вимог до їх виписки ви маєте дотримувати?
По-перше, це вимоги до складання щоденної «підсумкової» ПН ( абзац восьмий п. 201.4 ПКУ). Тобто повинні мати місце постачання за готівкові кошти кінцевому споживачу (не зареєстрованому платником ПДВ), розрахунки за які здійснюються через касу/РРО або через банківську установу або платіжні пристрої (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
У випадку з їдальнею така вимога виконується. Адже там «отоварюють» кінцевих споживачів (співробітників підприємства) за готівку.
По-друге, вам необхідно дотримуватися вимог до виписки «зведеної» ПН ( абзац четвертий п. 201.4 ПКУ). Такі ПН можна складати не пізніше останнього дня місяця на операції, що мають безперервний або ритмічний характер, особам, не зареєстрованим платниками ПДВ. Ритмічними вважають постачання товарів/послуг одному покупцю два і більше разів на місяць. Вважаємо, причіпок до ритмічності та безперервності в податківців не повинно бути, оскільки відстежити, скільки разів співробітник пообідав у їдальні на місяць, буде доволі складно. І передоплати, як ви розумієте, у цій ситуації також не буде.
Робимо висновок: постачання безперервні і ритмічні кінцевому споживачу, та ще й за готівку, у вашій їдальні є. Отже, на такий обсяг постачань можна виписати «зведено-підсумкову» ПН за звітний місяць (останнім днем). І самі податківці допускають таку «зведено-підсумкову» виписку ПН. Звичайно, якщо ви дотримуєтеся перелічених вище вимог (див. БЗ 101.17). Але тут же додають: ритмічність постачання необхідно підтвердити наявністю відповідного договору, в якому визначено періодичність постачання два і більше разів на місяць таких товарів/послуг.
Зазначимо, що ПКУ та Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, не містять умови про наявність договору для складання зведеної ПН. Проте бути обережним та передбачливим платником податків вам ніхто не заважає. Так, з працюючими співробітниками ви можете підписати, наприклад, договір про придбання обідів у їдальні підприємства з певною періодичністю (звичайно, за їх згодою).
Можливо, вимоги податківців про підтвердження «ритмічності та безперервності» мають під собою певні підстави, але що порушить постачальник, якщо такого договору з кінцевим споживачем (та ще зі співробітником) він не підпише, а «зведено-підсумкову» ПН складе?..
А ось переваги виписки «зведено-підсумкової» ПН очевидні:
— у вас скоротяться трудовитрати на складання та реєстрацію ПН;
— не буде штрафних наслідків згідно з пп. 1201.1 і 1201.2 ПКУ (оскільки ПН складають на неплатника ПДВ);
— ви зможете тимчасово «відтягнути» скорочення регліміту та зареєструвати потрібні ПН на платників і без штрафу. А «зведено-підсумкову» ПН зареєструвати останньої миті (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 61, с. 43).
Крім того, якщо податкове зобов’язання ви відобразили в декларації з ПДВ повністю, то неприємних наслідків не повинно бути зовсім. І адмінштрафу на посадових осіб за ст. 1631 КпАП теж можна уникнути (див. БЗ 101.30 і «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 31).
