Яка відповідь вам більше сподобається — «можна, але...» чи «не можна, але...»? ☺
А якщо говорити відверто, то «розклад» такий.
1. Як відомо, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦКУ залік зустрічних вимог не допускається у випадках, установлених договором або законом.
2. У цьому випадку в ч. 2 ст. 144 ЦКУ написано, на наш погляд, досить чітко: «Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов’язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства».
3. У бухгалтерському середовищі мусується думка, мовляв, ця заборона поширюється тільки на внесення первинних вкладів до СК ТОВ — тобто тих, що підлягають сплаті учасниками до закінчення першого року з дати держреєстрації ТОВ ( ч. 3 ст. 144 ЦКУ; частина перша ст. 52 Закону про госптовариства*), — а на внесення так званих додаткових вкладів при збільшенні розміру СК ТОВ ( ч. 6 ст. 144 ЦКУ, ст. 16, 52 Закону про госптовариства) ця заборона нібито не поширюється. Спирається ця думка на висновок, що міститься в давнішньому листі Держкомпідприємництва від 18.03.2005 р. № 1768.
* Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-ХII.
Проте, ані в ч. 1 ст. 144 ЦКУ, ані в частині першої ст. 13 Закону про госптовариства в явному вигляді не вбачається «специфіки» додаткового вкладу по відношенню до первинного, що дозволяла б твердо обґрунтувати «взаємозалікову ексклюзивність» додаткового вкладу, резюмовану Держкомпідприємництва... ☹
Тим паче, що як мінімум із двох постанов ВГСУ — від 15.08.2007 р. № 22-ц-68** (де позиція судової інстанції викладена максимально чітко) і від 22.10.2009 р. № 34/51пн*** (де ця ж позиція видна з результату), а також із постанови Одеського апеляційного госпсуду від 13.12.2012 р. № 5017/2067/2012**** (де позиція суду теж жорстка і категорична) — недвозначно випливає:
** Див. тут — http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/886567
*** Див. тут — http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6510796
**** Див. тут — http://reyestr.court.gov.ua/Review/28099669
заборона ч. 2 ст. 144 ЦКУ на внесення вкладу до СК ТОВ шляхом взаємозаліку не має винятків
Ну, а досить віддалені дати цих постанов ВГСУ якщо про щось і свідчать, так хіба що про те, що для судової практики це питання давно закрите...
4. Однак у нещодавніх листах-«близнюках» ДФСУ — від 18.07.2016 р. № 15388/6/99-99-15-02-02-15 і від 12.07.2016 р. № 15024/6/99-99-15-02-02-15 — податкове відомство уникло конкретної відповіді (переадресувавши запитання Мінекономрозвитку ☺)... І загалом зрозуміло чому. Адже давайте розглянемо, як кажуть технарі, «гірший випадок».
Припустимо, що відповідний договір взаємозаліку укладено і заборгованості з Дт субрахунку 631 у Кт рахунка 46 вами списані...
Нагадуємо важливу обставину! У цьому випадку — коли мають місце вклади для збільшення розміру СК ТОВ — не забудьте дотримати послідовність, описану в сьогоднішньому номері (див. статтю на с. 4). Тобто: (1) затвердити на повноважних загальних зборах учасників ТОВ рішення про збільшення розміру СК; (2) оформити це рішення письмовим протоколом; (3) оформити в новій редакції статут ТОВ; (4) зареєструвати в ЄДР зміну розміру СК; (5) за фактом реєстрації в ЄДР відобразити збільшення СК записом Дт 46 — Кт 40. Але це були «квіточки», а тепер — про «ягідки».
Якщо припустити, що зміст цього правочину суперечить ЦКУ (а саме: його ч. 2 ст. 144), то згідно зі «зв’язкою» ч. 1 ст. 203 і ч. 1 ст. 215 цього Кодексу це виступає як підстава недійсності такого правочину. Робимо акцент: підстава! Адже оскільки недійсність такого правочину законом прямо не встановлено, згідно з чч. 2, 3 ст. 215 ЦКУ визнання її недійсною — прерогатива суду. І тільки суду. ☺ Тобто це — так званий оспорюваний правочин.
Від кого ж вам чекати такого оспорювання? Перш за все — від будь-кого з інших учасників ТОВ. Оскільки «заліковий» спосіб унесення вкладів до СК ТОВ напевно в установчих документах не прописаний, а спробу «легітимізувати» його у рішенні загальних зборів учасників (всупереч забороні ч. 2 ст. 144 ЦКУ) суд може «зарубати» одним махом із самим правочином, залишається хіба що підстрахуватися, наприклад, отримавши від інших учасників письмову згоду на такий варіант внесення вкладу (тоді суд, імовірно, зможе відхилити їх можливий позов на тій підставі, що не вбачатиме порушення прав потенційних позивачів)... Ну а після закінчення загального строку позовної давності взяти вже буде нічого.
А фіскали? Теоретично вони теж можуть оспорити такий правочин. Адже в ч. 3 ст. 215 ЦКУ вони цілком можуть «впізнати себе» ☹ іменованими як «інша зацікавлена особа»... Запитання тільки в тому, наскільки така «фіскальна особа» буде зацікавлена і чи є в неї інтерес узагалі?
Дивіться. Оскільки власне внесення вкладу до СК ТОВ не тягне за собою жодних податкових наслідків, то встановлена згодом недійсність відповідного «залікового» правочину згідно зі ст. 216 ЦКУ спричинить хіба що «облікову реституцію» (без зворотного руху грошей або інших цінностей). Але це не обіцяє податківцям жодних виявлень фактів заниження податкових зобов’язань платника податків! ☺ Так навіщо їм перейматися?.. Очевидно, це й пояснює їх повну байдужість до питання, порушеного в зазначених листах ДФСУ...
І останнє. А чи не простіше вам не морочитися з обговорюваним сумнівним взаємозаліком, а просто «прогнати» гроші, так би мовити, по колу, щоб описані питання не порушувати взагалі? Так, банки знімуть свої проценти з таких транзакцій, але який головбух не захоче купити собі трішки спокою за гроші підприємства?.. ☺
Досвідчені головбухи напевно знають і неодноразово прокручували інший — безпроцентний варіант — тільки не з безготівкою, а з готівкою. При цьому в один день на однакову суму (взаємозаліку, зрозуміло) оформляються: (1) спершу ПКО, (2) услід* за ним ВКО. Зрозуміло, реалізовуючи цей варіант, не можна забувати про ліміти на готівкові розрахунки, установлені постановою Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210. Про всі подробиці цієї теми ви читали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 77, с. 13. І якщо конкретний вклад учасника фізособи перевищує 150000 грн., або юрособи — перевищує 10000 грн., ніхто не забороняє вам розбити процес внесення/вилучення на декілька днів...
* «Спершу» і «услід» — мається на увазі послідовність записів у касовій книзі ТОВ.
А що ж реальні грошові знаки? Ну, вони, як відомо, не пахнуть. А в останньому з описаних варіантів — взагалі... ☺
