* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Оскільки особи, які застосовують касовий метод, складають податкову накладну (ПН) на дату надходження коштів/отримання інших видів компенсації, підстав для складання зведеної ПН згідно з п. 201.4 ПКУ у них немає
Про те, що позиція податківців з цього питання не до кінця зрозуміла, а отже, може стати не зовсім приємним сюрпризом, ми вас уже попереджали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31, с. 25). Щоправда, на той момент надія на позитивний результат все ж була. Адже в листі ДФСУ від 28.01.2016 р. № 1664/6/99-99-19-03-02-15 фіскали хоч і не уточнювали, як впливають особливі «касові» правила на порядок складання «ритмічно-зведеної» ПН, але все ж таки права її складання платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку, не заперечували.
Як бачимо, сьогодні податківці переглянули свою позицію і зазначають: для складання зведеної ПН згідно з п. 201.4 ПКУ потрібно враховувати обсяг постачання товарів/послуг покупцям, з якими постачання мають безперервний або ритмічний характер, а не їх оплати. А оскільки «касовики» при складанні ПН орієнтуються саме на оплату, скористатися цією нормою вони не можуть.
Нічого не скажеш, аргумент вагомий. ☺
Отже, якщо керуватися логікою податківців, податкові зобов’язання, що виникли на дату оплати, групувати у «ритмічно-зведені» ПН не можна. Але ж на дату оплати податкові зобов’язання виникають не тільки у платників, які застосовують касовий метод, а й у всіх інших платників — за «передоплаченими» постачаннями.
Виходить, звичайним платникам, у яких першою подією за здійсненими протягом місяця ритмічними постачаннями була оплата, теж не можна скласти зведену ПН? Із сьогоднішнього роз’яснення випливає однозначний висновок: не можна. Адже при складанні ПН за такими постачаннями звичайні платники теж повинні орієнтуватися саме на оплату, а ніяк не на саме постачання.
Хоча, звичайно, навряд чи фіскали при написанні цього роз’яснення думали про звичайних платників — їм просто, мабуть, чомусь дуже хотілося відібрати право на зведену ПН саме в «касовиків».
Ну а на наш погляд, право на застосування п. 201.4 ПКУ, звичайно ж, не залежить від того, за якою подією виникли податкові зобов’язання. Ця норма просто дозволяє їх (зобов’язання) згрупувати та закладає принцип такого групування. Отже, ми вважаємо: платник, який застосовує касовий метод податкового обліку, має повне право скласти «ритмічно-зведену» ПН. При цьому, звичайно, він повинен врахувати свої особливі «касові» правила. Тобто зведену ПН такий платник складає тільки на суму оплачених протягом місяця постачань (детальніше про те, як «касовику» визначити суму зведеної ПН, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31, с. 25).
При цьому врахуйте: зазначене не стосується платників, які застосовують касовий метод згідно з п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ («вугільники»**, «тепловики», «електроенергетики»). Адже для них можливість і порядок складання зведених ПН обумовлені окремо — в абзацах третьому — шостому цього пункту. Нагадаємо, що такі платники при здійсненні ритмічних постачань:
** Детальніше про них читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 7, с. 15.
— покупцям — платникам ПДВ — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих від нього коштів протягом такого місяця;
— покупцям — неплатникам ПДВ — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих від них коштів протягом такого місяця.
Про це в сьогоднішньому роз’ясненні нагадали й податківці.
