Додаток Д4 має два призначення, тому й складається з двох частин. Заповнюється тільки тоді, коли принято (!) рішення:
1) заявити про бюджетне відшкодування (БВ) (детальніше про саме право на БВ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 19);
2) використати/повернути зайві кошти, накопичені на електронному ПДВ-рахунку (причому як у результаті його поповнення, так і внаслідок повернення переплат з бюджету за ст. 43 ПКУ).
Інакше, коли платник не приймає перелічені вище рішення, подавати додаток Д4 у складі декларації з ПДВ за поточний період не потрібно (див. 101.20 БЗ).
Додаток Д4 подається тільки до звичайної декларації з ПДВ (0110). До особливих декларацій 0121 — 0123 або 0130 його не подають ( п. 11 розд. III Порядку № 21). Розпочнемо із заповнення його першої частини — Заяви на бюджетне відшкодування ПДВ.
Таблиця 1. Показники відповідності/невідповідності критеріям
| Рядок | Опис |
| Залишкова балансова вартість необоротних активів на кінець звітного (податкового) періоду (сума, грн) | |
| У цьому рядку платник повинен зазначити суму залишкової балансової вартості необоротних активів на кінець звітного (податкового) періоду. Тобто, по суті, високодохідники повинні зазначати у цьому рядку балансову вартість необоротних активів (розраховану на кінець звітного періоду), спираючись на дані податкового обліку (див. додаток АМ до декларації з податку на прибуток). Якщо Д4 подається за місяці всередині кварталу, то логічно визначити балансову вартість за ці періоди розрахунковим шляхом. А ось малодохідники-добровольці, хоча й повинні вести податковий облік ОЗ для цілей коригування, але даних про податкову балансову вартість посеред року не матимуть, оскільки подадуть декларацію з податку на прибуток та додаток АМ тільки за підсумками року. Отже їм, найімовірніше, доведеться орієнтуватися на дані бухобліку. Іншим малодохідникам, які взагалі не складають АМ для розрахунку амортизаційних різниць, слід діяти так само, тобто орієнтуватися на дані бухобліку. Тим більше, що у них податковий облік повністю збігається з бухгалтерським. Та й самі податківці ще у листі від 06.03.2015 р. № 4684/6/99-99-19-03-02-15 радили обліковувати у цьому рядку показники з розд. 1 Балансу «необоротні активи» з урахуванням вартості незавершених капінвестицій | |
| Залишкова балансова вартість необоротних активів, зазначена в податковій звітності з податку на прибуток за останній звітний (податковий) період, щодо якого минув граничний термін подання (довідково) (сума, грн) | |
| Тут слід зазначити залишкову балансову вартість необоротних активів, відображену в податковій звітності з податку на прибуток за останній звітний період. Зверніть увагу: такі дані будуть тільки у вискодохідників та добровольців-коригувальників, які складають додаток АМ. У малодохідників у декларації з податку на прибуток такої інформації не буде | |
| Ознака відповідності критеріям, визначеним пунктом 200.19.1 статті 200 Кодексу (у разі відповідності проставляється помітка «+») | |
| У цьому рядку платник власноручно повинен підтвердити поміткою «+», що на момент подання заяви на БВ (додатка Д4) він не перебуває в судових процедурах банкрутства згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII (ср. ). Якщо це не так, то помітку не ставте, а цей рядок просто залиште порожнім | |
| Ознака відповідності критеріям, визначеним пунктом 200.19.2 статті 200 Кодексу (у разі відповідності проставляється помітка «+») | |
| У цьому рядку платник власноручно повинен підтвердити поміткою «+», що на момент подання заяви на БВ (додатка Д4) його включено в ЄДР і там немає запису про прийняття рішення щодо виділення, припинення, визнання повністю або частково недійсними статутних документів або змін до статутних документів, припинення держреєстрації та щодо платника відсутні відомості, на підставі яких проводиться призупинення держреєстрації. Щоправда, зауважимо: з 01.01.2016 р. не передбачена необхідність щорічно підтверджувати в ЄДР відомості про юрособу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 1 — 2, с. 27). Хоча в самому ПКУ (див. пп. «а» і «б» п.п. 200.19.2) ці критерії поки фігурують. Тому відповідність їм слід приймати за умовчанням. Якщо це не так, то помітку не ставте, а цей рядок просто залиште порожнім | |
| Питома вага експортних операцій протягом попередніх 12 послідовних звітних (податкових) періодів у загальному обсязі постачання, % | |
| У цьому рядку слід зазначити питому вагу експортних операцій протягом попередніх 12 послідовних звітних (податкових) періодів у загальному обсязі постачання. Зверніть увагу: у розрахунку повинні брати участь тільки обсяги, пов’язані з постачанням товарів у митному режимі експорту. Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (наприклад, міжнародні перевезення), або обсяги, пов’язані з експортом послуг, у розрахунку участі не беруть (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 38, с. 46). В ідеалі для відповідності критеріям питома вага операцій з вивезення (!) товарів у митному режимі експорту протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно має становити не менше 40 % загального обсягу постачання. Для розрахунку беремо з 12 попередніх декларацій з ПДВ: (експорт товару з кол. А ряд. 2) / (суми кол. А ряд. 1.1, 1.2, 2, 3, 4.1, 4.2, 5, 6, 7 і 8) х 100 % Важливо! Обрахувати питому вагу у ряд. 5 табл. 1 потрібно, навіть якщо ви експортуєте товар менше 12 місяців, тобто по суті критерій «частка експорту не менше 40 % за попередні 12 місяців» не виконуєте | |
Відомості про наявність у платника фінансової гарантії (таблиця 2)
Фінгарантія — «альтернативна» балансовій вартості ОЗ умова відповідності критеріям для потрапляння до Реєстру 1. Тож, якщо ви отримали від банківської установи строком на 1 рік фінансову гарантію ( п.п. 200.19.3 ПКУ), то відомості про неї мають бути зазначені в табл. 2 додатка Д4. Це:
— найменування та МФО банківської установи, що видала таку гарантію;
— дата і номер її видачі;
— дати початку та закінчення її дії;
— сума, на яку видано гарантію.
До того ж маючи фінгантію і заповнивши декларацію з додатком Д4 (не пізніше граничного строку подання декларації з ПДВ) треба обов'язково подати копію самої фінансової гарантії ( п. 19 розд. ІІІ Порядку № 21). Якщо гарантії немає — таблицю 2 залиште порожньою.
Займаємо місце в Реєстрі (таблиця 3)
У цій таблиці слід поставити помітку про відповідність/невідповідність критеріям, щоб «вписатися» в один із двох Реєстрів.
На дату подання додатка Д4 у складі декларації з ПДВ (протягом операційного дня) з урахуванням зробленої вами помітки ваша заява буде спрямована до відповідного Реєстру. Там її буде обліковано у хронологічному порядку.
Інформаційна частина заяви на БВ
У цій частині додатка Д4 наводять «загальну» інформацію — звітний поточний період, в якому декларується БВ (зазначають місяць/квартал).
Далі, якщо вирішили заявити БВ собі на рахунок (заповнили ряд. 20.2.1 декларації), то спершу словами, а потім і цифрами запишіть суму БВ, що заявляється, а нижче наведіть номер свого рахунку, куди хочете отримати гроші, МФО та найменування банку.
Якщо вирішили спрямувати суму БВ в рахунок сплати грошових зобов’язань за іншими платежами, що сплачуються до Держбюджету (заповнили ряд. 20.2.2 декларації), то перший розділ цієї частини залиште порожнім — одразу починайте із заповнення другого розділу — спеціальної таблиці, в якій слід зазначити «бюджетний» напрям БВ.
Для цього, вибравши один або кілька напрямів за платежами до бюджету, у графі 2 зазначте код бюджетної класифікації платежу (див. наказ Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11), рахунок платежу в Казначействі (графа 3), а також розпишіть суму словами (графа 4) та цифрою (графа 5). Пам’ятайте! Значення графи 5 ряд. «Усього» має відповідати значенню ряд. 20.2.2 декларації з ПДВ.
Використання коштів з ПДВ-рахунку
Важливо! Ця частина додатка Д4 заповнюється тільки у тому разі, коли у платника є зайві гроші на ПДВ-рахунку і він вирішив їх використати: перерахувати до бюджету або на свій поточний рахунок (див. підкатегорію 101.20 БЗ).
Таблиця 2. Визначаємо зайву суму на пдв-рахунку
| Графа | Опис |
| 1 | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації |
| У гр. 1 слід зазначити суму коштів, яка є на ПДВ-рахунку на момент подання декларації. Для того щоб отримати інформацію про цю суму, платник повинен надіслати податківцям запит (п. 13 Порядку № 596). Причому цей запит має бути подано за особливою формою: «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» за формою J/F 1302301*. * Форми «Запитів» та «Витягів» можна подивитися на сайті ДФСУ за таким посиланням (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/elektronni-servisi-dlya-platnikiv-poda/). У відповідь на запит ви отримаєте окремий «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку» за формою J/F1402301. Так от усю суму (!) цілком із цього Витягу і слід зазначити у цій графі | |
| 2 | Сума узгоджених податкових зобов’язань з податку поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларацій 0110, 0121 — 0123, 0130) |
| У цю графу слід перенести значення ряд. 18.1 декларацій 0110, 0121 — 0123 і 0130. Отже, попри те, що додаток Д4 подається виключно до декларації 0110, водночас у розрахунку погоджених зобов’язань поточного періоду беруть участь і зобов’язання, визначені платником у сільгоспдеклараціях 0121 — 0123 і 0130 | |
| 3 | Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації |
| У гр. 3 слід зазначити суму податкового боргу з ПДВ, що виник на момент подання декларації з додатком Д4. Від себе додамо, що дізнатися по його розміри можна, надіславши податківцям електронний запит та отримавши виписку з інтегрованої картки платника. Як пояснюють податківці, оскільки загальну заборгованість виражено у гривнях з копійками, а декларація — в гривнях, то до суми податкового боргу застосовується загальне правило арифметичного округлення. Сума податкового боргу, якщо вона є у платника, обов’язково зазначається у гр. 3 незалежно від того, яке рішення прийняв платник щодо надмірних грошей на ПДВ-рахунку — отримати їх на поточний рахунок або спрямувати до бюджету. До тогож графа 3 при наявності у платника податкового боргу має бути заповнена завжди, оскільки з її участю визначається сума у гр. 5 | |
| 4 | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована до бюджету (графа 1 - графа 2) |
| Ця графа розрахункова. Сума в ній визначається як різниця між показником з гр. 1 та показником з гр. 2. Зауважимо, що ця графа заповнюється завжди і не залежить від того, яке рішення (повернути на поточний рахунок чи спрямувати до бюджету) прийме для себе платник щодо надлишку на ПДВ-рахунку (див. лист ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17 з доповненнями та змінами) | |
| 5 | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 - графа 2 - графа 3) |
| У цій графі відображається сума, яка може бути перерахована платнику на поточний рахунок. Вона визначається розрахунковим шляхом як різниця: гр. 1 - гр. 2 - гр. 3. Зауважимо, що ця графа заповнюється завжди, незалежно від того, яке рішення (повернути на поточний рахунок чи спрямувати до бюджету) прийняв для себе платник щодо надлишку на ПДВ-рахунку | |
Далі йде підтаблично-текстова частина, тобто сама заява, окрема для кожного випадку повернення.
Коли гроші заявляються до бюджету, у текстовій частині під таблицею потрібно зазначити суму, яку ви бажаєте спрямувати до бюджету. Важливо! Така сума завжди має бути меншою або дорівнювати сумі, визначеній у гр. 4 самої таблиці.
Тобто, визначивши показник у гр. 4 як «точну» різницю між грошима на СЕА та поточними грошовими зобов’язаннями, що підлягають сплаті до бюджету за звітний період, спрямувати до бюджету можна як усю суму надлишку, так і її частину. Суму, що заявляється до бюджету, потрібно вписати словами до відповідного рядка під таблицею і у полі поруч зазначити її цифрове значення.
Коли гроші заявляються на поточний рахунок, їх сума не повинна перевищувати суму з гр. 5 самої таблиці. При цьому в спеціально передбачених полях не забудьте зазначити: (1) номер вашого поточного рахунку, на який ви бажаєте отримати надлишок; (2) МФО відповідного банку та його найменування.
