Теми статей
Обрати теми

Податок на нерухомість «по-київськи»

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Пропонуємо вашій увазі короткий огляд декількох листів київських обласних податківців щодо податку на нерухомість.

Лист ГУ ДФС у Київській обл. від 19.05.2016 р. № 878/14/10-36-13-04

висновок документа


Норма ПКУ відносно збільшення на 25 тис. грн. суми податку застосовується окремо до кожної квартири (квартир), загальна площа якої (яких) перевищує 300 кв. м, та/або житлового будинку (будинків), загальна площа якого (яких) перевищує 500 кв. м

Запроваджений цього року 25-тисячний «надподаток» на нерухомість ( п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 ПКУ), за нашим твердим переконанням, поширюється лише на фізичних осіб (аргументи див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 26, № 11, с. 30). Та фіскали, на жаль, продовжують гнути своє, примушуючи також юридичних осіб застосовувати його до належної їм житлової нерухомості.

Якщо ви свого часу, заповнюючи «нерухому» декларацію на 2016 рік, вирішили за краще не сперечатися з ними, то хай вам зараз хоч трохи зігріє душу ☺ це роз’яснення київських обласних податківців щодо того, як правильно нарахувати 25 тис. «надподатку».

Варіантів тут могло бути принаймні два:

1) задекларувати його незалежно від площі окремого об‘єкта, аби лише їх загальна площа сумарно перевищувала для квартир 300 кв. м, а для житлових будинків — 500 кв. м. Не зовсім вдале формулювання п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 ПКУ давало певні підстави навіть для такого фіскального трактування;

2) задекларувати його тільки у тому разі, коли в переліку об’єктів житлової нерухомості у вас є хоча б одна квартира загальною площею понад 300 кв. м або хоч один житловий будинок загальною площею понад 500 кв. м. Причому якщо ви володієте кількома такими великогабаритними об’єктами житлової нерухомості, то «надподатком» слід обкласти кожен з них.

На щастя, податківці схилилися до варіанту № 2, що звільняє вас від сплати «нерухомого надподатку», якщо ви маєте кілька дрібних житлових об’єктів, загальна площа яких разом перевищує 300/500 кв. м. Такого підходу дотримувалися й ми. Тож якщо ви тут теж перестрахувалися і в декларації на поточний рік нарахували собі зайвих 25 тис. грн., маєте можливість унести до неї відповідні виправлення у бік зменшення. Причому без жодних штрафних санкцій. А щоб мати цілковиту упевненість у правильності таких дій, отримайте індивідуальну консультацію аналогічного змісту від свого податкового органу.

Уточнити податкові зобов’язання ви можете у будь-який час. Звісно, з урахуванням загальних строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Однак доцільніше за все подати уточнюючу звітність не пізніше 28.10.2016 р. — граничного строку сплати авансового внеску з податку на нерухомість за ІІІ квартал. Тоді вам не доведеться переплачувати цей податок до бюджету. А вже наявну переплату можна буде зарахувати у сплату майбутніх податкових зобов’язань або повернути на поточний рахунок за правилами ст. 43 ПКУ.

Листи ГУ ДФС у Київській обл. від 02.06.2016 р. № 1236/10/10-36-13-04; від 04.07.2016 р. № 1517/10/10-36-13-04

висновок документа


Якщо промислова будівля належить не промисловому підприємству, то така будівля є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно

Про окремі випадки такого прочитання звільняючої норми з п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ служителями Феміди ми вас попереджали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 26). Так, зокрема, у постанові Запорізького окружного адмінсуду від 26.10.2015 р. у справі № 808/1928/15 наголошується, що зазначене звільнення розповсюджується лише на промислові підприємства. Тепер, як бачимо, про це недвозначно заявили й фіскали.

Однак, якщо процитувати згадану норму повністю й без перекручень, то побачимо, що насправді не є об’єктом оподаткування «будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств». Тобто визначальним у ній є те, що об’єкт нерухомості для звільнення від оподаткування має насамперед бути класифікований як «будівля промисловості».

Решта слів у наведеній цитаті всього-навсього ілюструють окремі приклади тих об’єктів, які належать до будівель промисловості (їх детальний перелік наведено у ДК 018-2000*). При цьому «промислові підприємства» згадуються наприкінці п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ, що за такої побудови усієї фрази аж ніяк не дозволяє пов’язувати ці слова з «будівлями промисловості», які стоять на початку.

* Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507.

Фіскали ж, натомість, у своїх роз’ясненнях на чільне місце ставлять вимогу щодо належності будівлі промисловості саме промисловому підприємству, тобто перекручують формулювання цієї норми ПКУ на свій смак. Проте для такого прочитання як мінімум не вистачає коми перед «промисловими підприємствами».

Ми ж, у свою чергу, продовжуємо наполягати: якщо ви вірно класифікували свій об’єкт за ДК 018-2000 як будівлю промисловості, то податок на нерухомість йому не загрожує. Але для більшої захищеності від свавілля фіскалів внесіть до ЄДР будь-який код КВЕД, що відноситься до «промислових» секцій В, С, D, E чи F за ДК 009:2010**. Так буде спокійніше…

** Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. № 457.

Лист ГУ ДФС у Київській обл. від 04.05.2016 р. № 972/10/10-36-13-04

висновок документа


Якщо будівлі та споруди, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, належать платнику податків, який не є сільгосптоваровиробником, то такі об’єкти нерухомості є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно

Висновок цього листа дещо перегукується з попереднім. Проте, мусимо визнати, фіскали тут не схибили. Формулювання п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ (не є об’єктом оподаткування «будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності») дає усі підстави для такого висновку.

А схибив, на жаль, законодавець. Бо у ПКУ (див. п.п. 14.1.235) є визначення сільгосптоваровиробника тільки для сільгосп-єдинників (колишніх ФСПшників). На нього й посилаються податківці, зокрема у БЗ 106.02.

Водночас варто підкреслити, що дотримуватися якихось критеріїв (наприклад, щодо 75 % частки сільгоспвиробництва), аби претендувати на застосування «звільняючого» п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ, вам не потрібно. Ви можете бути або не бути сільгосп-єдинником або перебувати чи ні на спецрежимі з ПДВ — від цього порядок оподаткування «нерухомим» податком аніскільки не залежить. Головне, щоб ваша нерухомість згідно з ДК 018-2000 належала до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271), а ваше підприємство займалося виробництвом сільгосппродукції.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі