(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 73
  • № 72
  • № 71
  • № 70
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2016/№ 74

«Це не халепа!», або Що робити в обліку, коли настав страховий випадок?

Слово «страхування», яке є ключовим для теми сьогоднішнього номера,— однокореневе зі словом «страх». Визнаємо ми чи ні, але один із засадничих мотивів, який спонукає страхувати ті чи інші речі (включно з життям), — це страх, побоювання «якби чого не вийшло». І ось наш страх підтвердився, як казав біблійний мудрець, «чого я боявся, те й сталося зі мною» (Книга Йова 3:25). Коли настає страховий випадок — це завжди неприємно, адже неминуче означає матеріальні (і моральні) збитки. Звичайно, те, що ви застрахувалися, не вбереже вас від негативних емоцій. Але суттєво пом’якшить удар, принаймні в матеріальному питанні. Як обліковувати збитки від страхового випадку і їх відшкодування — саме про це будемо говорити прямо зараз!

На практиці підприємства найчастіше страхують свої основні засоби (ОЗ) — будівлі і споруди, обладнання, транспортні засоби тощо. Тож облік страхового випадку якнайкраще можна розглянути саме на прикладі, коли із ОЗ, що ви їх застрахували, сталося те, від чого вони застраховані. Але почнемо з того, що таке взагалі страховий випадок і які наслідки він спричиняє з правового погляду.

Що таке страховий випадок?

Страховий випадок — це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі ( ст. 8 Закону про страхування).

Страхові випадки, на які поширюється дія поліса, яким застраховано ОЗ, можуть бути найрізноманітнішими. Тут може йтися як про шкоду, завдану стихійним лихом (повінь, ураган, землетрус тощо), так і про шкоду, завдану діями людини (пожежа, вибух, порушення умов експлуатації тощо).

У будь-якому випадку про настання страхового випадку може йтися тільки тоді, коли ситуацію, внаслідок якої було завдано шкоди вашим ОЗ, передбачено договором страхування. Тільки тоді ви можете розраховувати на те, що страховка «спрацює» і ви отримаєте компенсацію. Перелік страхових випадків, на які поширюється дія поліса, обов’язково має міститися у договорі страхування ( ст. 16 Закону про страхування).

Головне, що слід пам’ятати, —

ви як страхувальник зобов’язані повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами договору ( ст. 21 Закону про страхування)

Крім того, здійснивши страхування свого ОЗ, детально вивчіть правила, які за вашим видом страхування розробив страховик. Зокрема, в цих правилах зверніть увагу на:

(1) винятки із страхових випадків і обмеження у страхуванні;

(2) ваші дії, як страхувальника у разі настання страхового випадку;

(3) перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків ( ст. 17 Закону про страхування).

Після ознайомлення із цими правилами вам буде значно легше довести, що страховий випадок дійсно мав місце і страховик зобов’язаний виплатити вам компенсацію.

Причини настання страхового випадку та розмір заподіяних збитків визначає аварійний комісар ( ст. 25 Закону про страхування; п. 2 Положення № 8). Саме він за результатами проведеного дослідження складає спеціальний документ, на підставі якого буде здійснюватися страхова виплата, — аварійний сертифікат (п. 16 Положення № 8).

Аварійний сертифікат має бути завірено підписом і штампом саме того комісара, який займався розслідуванням конкретно цього страхового випадку. Аварійний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких видається страховику (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара (пп. 19, 20 Положення № 8). На нашу думку, складати аварійний сертифікат можна і в трьох примірниках, аби примірник документа одночасно мали і страховик, і страхувальник.

Отже, сутність та загальні принципи документування страхового випадку ми з’ясували. Тепер переходимо до власне обліку страхових випадків — страхових збитків і їх відшкодування.

Облік страхових збитків

Почнемо, ясна річ, зі збитків. Настання страхового випадку означає, що потрібно певним чином відобразити в бухобліку те, що сталося з нашими ОЗ.

Але страхові випадки відрізняються за ступенем заподіяної шкоди. Тож більш детально особливості кожного із можливих страхових випадків і їх документування в бухобліку розглянемо окремо.

Об’єкт страхування знищено. Знищення об’єкта страхування можна констатувати у тому разі, якщо внаслідок страхового випадку об’єкт пошкоджено настільки, що він не підлягає ремонту і відновленню.

ОЗ, як і будь-який інший актив, існує до того часу, допоки існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена ( п. 6 П(С)БО 7).

У тому випадку, коли об’єкт ОЗ знищено, він вже не може використовуватися за первісним призначенням. Не можна його і продати на сторону.

Очевидно, що знищений ОЗ більше не є активом, а тому підлягає списанню з балансу ( п. 33 П(С)БО 7)

Підставою для такої операції може служити Акт на списання ОЗ за ф. № ОЗ-3 або Акт на списання автотранспортних засобів за ф. № ОЗ-4. У такому акті слід навести причини вибуття ОЗ, а якщо страховим випадком було стихійне лихо — додати ще й копію акта аварії, де і зазначаються обставини стихійного лиха ( п. 42 Методрекомендацій № 561). Для цього, на нашу думку, цілком підійде копія аварійного сертифіката, що його склав аварійний комісар за фактом настання страхового випадку.

Нарахування амортизації за знищеним об’єктом необхідно припинити з наступного місяця після його вибуття зі складу ОЗ ( п. 29 П(С)БО 7). У свою чергу, різницю між його первісною вартістю та нарахованою амортизацією (у тому числі за місяць, в якому відбулася ліквідація) слід віднести до складу інших витрат, зокрема до дебету субрахунку 976 «Списання необоротних активів».

Припустимо, що в результаті ліквідації застрахованого ОЗ вам вдалося оприбуткувати якісь ТМЦ — запчастини, брухт, відходи. Їх треба оприбутковувати на баланс із визнанням іншого доходу ( п. 44 Методрекомендацій № 561). Такі ТМЦ оприбутковуються за чистою вартістю реалізації або ціною можливого використання, а їх вартість уключається до складу інших доходів із застосуванням субрахунка 746.

В податковоприбутковому обліку у малодохідних платників — все за бухобліковим фінрезультататом ( п.п. 134.1.1 ПКУ). А от високодохідні платники будуть здійснювати «ліквідаційні» коригування. Тож їм до бухоблікового фінрезультату треба додати залишкову вартість знищеного об’єкта за даними бухобліку і відняти залишкову вартість цього ж об’єкта, визначену з урахуванням положень ПКУ ( пп. 138.1, 138.2 ПКУ).

Окрім того, високодохідному платнику наразі немає потреби слідкувати за тим, чи не перевищує залишкова вартість об’єкта страхування суму застрахованих збитків. Все одно уся залишкова вартість списаного об’єкта страхування потрапить до витрат. Хіба що підкоригує фінрезультат, якщо за даними податкового обліку ця залишкова вартість відрізнялася від бухоблікової.

Щодо ПДВ-обліку, то

ліквідація ОЗ розглядається як його постачання ( абзац перший п. 189.9 ПКУ)

Відтак, аби не нараховувати ПДВ на залишкову вартість знищеного ОЗ — треба довести, що ліквідація відбувається внаслідок дії обставин непереборної сили або в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника. Або подати податківцям документ про знищення ОЗ, внаслідок чого він не може використовуватися за первісним призначенням ( абзац другий п. 189.9 ПКУ).

У нашому випадку довести, що ліквідація є «добровільно-примусовою», доволі легко. Для цього разом із Актом за ф. № ОЗ-3 або № ОЗ-4 радимо подати податківцям також копію аварійного сертифіката, складеного аварійним комісаром. Якщо страховим випадком було стихійне лихо, підійде також сертифікат Торгово-промислової палати (див. лист МГУ ДФС — ЦО ОВП від 18.11.2015 р. № 25655/10/28-10-06-11). Подавати ці документи податківці вимагають як додаток до декларації з ПДВ за той період, у якому відбулося списання знищеного ОЗ (див. консультацію з БЗ, підкатегорія 101.06).

Чи потрібно у цьому випадку нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ? На нашу думку, ні. Бо ж знищені ОЗ вже використані в господарській діяльності страхувальника. При оприбуткуванні ТМЦ, отриманих внаслідок ліквідації ОЗ, ПДВ також не нараховується ( п. 189.10 ПКУ). Але майте на увазі: у податківців інша думка. Вони наполягають, що при списанні ОЗ треба нарахувати податкові зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (див. консультацію з БЗ, підкатегорія 101.02).

Більше про правила ліквідації ОЗ у випадку настання страхового випадку читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 81, с. 29.

Об’єкт страхування пошкоджено. У цьому випадку застрахований об’єкт ОЗ підлягає відновленню і після певних додаткових витрат може продовжити свою роботу за первісним призначенням. Тут можливими є дві ситуації:

1) часткова ліквідація об’єкта ОЗ;

2) ремонт об’єкта ОЗ.

При частковій ліквідації, на відміну від ліквідації повної, не будуть визначатися «ліквідаційні» різниці. Згідно з п. 46 Методрекомендацій № 561 у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта. При цьому вартість ліквідованої частини ОЗ, як правило, визначається пропорційно її площі, об’єму, довжині та іншим подібним параметрам. У разі, коли об’єкт ОЗ складається з кількох окремих компонентів (наприклад, системний блок чи монітор у комп’ютера) — списується частина первісної вартості і зносу, яка припадає на ліквідований компонент.

Для обліку витрат використовується той самий субрахунок 976 (в частині списаної залишкової вартості застрахованого об’єкта ОЗ). ПДВ-облік аналогічний повній ліквідації (з тією лише різницею, що застосовуються до частини, а не до всієї вартості ОЗ).

Якщо замість ліквідованої частини застрахованого ОЗ встановлено новий компонент, витрати на заміну збільшують первісну вартість об’єкта ОЗ, а вартість ліквідованої частини виключається з первісної вартості (див. абзац другий п. 46 Методрекомендацій № 561). Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68, с. 17.

Ремонт застрахованого ОЗ відображається в бухобліку залежно від його характеру. Якщо ви просто вирішили відновити робочі здібності пошкодженого об’єкта — витрати на ремонт відносяться до складу поточних витрат підприємства. Якщо ж ви, скориставшись із того, що об’єкт все одно треба ремонтувати, вирішили його поліпшити — такі витрати збільшать первісну вартість об’єкта ОЗ ( пп. 14, 15 П(С)БО 7). Зауважте: якщо у вас поліпшення не вписується в один місяць — вам потрібно буде призупинити амортизацію ( п. 23 П(С)БО 7). А після того, як нарахування амортизації буде відновлено, — розраховувати її вже виходячи з нової (збільшеної) вартості автомобіля. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 58.

У податковоприбутковому обліку — ніяких коригувань у зв’язку з ремонтними витратами у високодохідних платників не буде. Навіть якщо ідеться про ремонт невиробничого ОЗ. Справа в тому, що ПКУ забороняє тільки амортизувати невиробничі ОЗ. ( п.п. 138.3.2 ПКУ). А якщо у вас звичайний ремонт (який відображається у поточних витратах і не збільшує первісну вартість ОЗ) — ви в будь-якому разі зможете врахувати такі витрати в податковоприбутковому обліку.

Облік страхового відшкодування

Для початку нагадаємо, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми при настанні страхового випадку ( ст. 9 Закону про страхування). Розмір такої виплати не може перевищувати розміру прямих збитків страхувальника та, як правило, зменшується на суму франшизи. Якщо сума збитків менше передбаченої франшизи — страхова виплата не здійснюється.

Підставою для отримання страхового відшкодування від страховика є:
— по-перше, аварійний сертифікат, складений комісаром, який засвідчує настання страхового випадку та суму збитків;
— по-друге, заява страхувальника

У заяві обов’язково має бути зазначено дату і місце страхового випадку, відомості про настання страхового випадку, дату і місце страхування, номер поліса, завдання, яке повинен виконати аварійний комісар, дату і місце складання заяви, перелік матеріалів, що додаються (п. 13 Положення № 8).

При цьому в такій заяві страхувальник повинен також указати особу, якій при настанні страхового випадку перераховуватиметься страхове відшкодування. У випадку зі страхуванням ОЗ такою особою може бути: (1) або сам страхувальник; (2) або ремонтна організація, яка здійснює відновлення пошкодженого після страхового випадку ОЗ.

Розглянемо за чергою облік в обох випадках.

Страхове відшкодування отримує страхувальник. У бухобліку сума страхового відшкодування, отриманого від страховика, є доходом страхувальника ( п. 19 П(С)БО 15). Вона відображається у складі доходів від операційної діяльності із застосуванням субрахунку 746 «Інші доходи». Кореспондуючим рахунком буде субрахунок 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

При цьому такий дохід слід урахувати вже в періоді складання аварійного сертифіката. До доходів потрапить сума, фактично отримана страхувальником — сума збитків, зазначених в аварійному сертифікаті за мінусом франшизи.

У податковоприбутковому обліку страхувальника також буде відображено дохід від отриманих страхових платежів (врахований у фінрезультаті). А от витрат на суму застрахованих збитків не буде. Натомість витрати відображаються при списанні знищених активів або при здійсненні ремонту пошкоджених активів (див. попередній підрозділ статті).

Виходить, що

наразі сума збитків, зазначена у аварійному сертифікаті, лише підтверджує суму страхового відшкодування, а для обліку збитків вона прямо не використовується

Що стосується ПДВ-обліку, то його тут просто немає. Адже операції з надання страхових послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ ( п.п. 196.1.3 ПКУ). А отже, і операція з отримання страхових виплат не є ПДВ-об’єктною (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.12).

Страхове відшкодування отримує «ремонтник». Особливість зазначеного випадку полягає в тому, що сума страхового відшкодування проходить повз страхувальника та зараховується безпосередньо на рахунок ремонтного підприємства. При цьому, на наш погляд, подібний порядок розрахунків на облік жодним чином не впливає.

Річ у тім, що вигодонабувачем у такому разі залишається страхувальник, при цьому за його заявою сума відшкодування відразу ж перераховується на рахунок підприємства, яке в подальшому здійснюватиме ремонт ОЗ. Отже, страхувальник у цій ситуації має право застосовувати той самий порядок обліку, який було наведено вище. При цьому слід пам’ятати:

а) з метою правильного відображення заборгованостей страхувальнику необхідно точно знати дату надходження коштів ремонтному підприємству;

б) «ремонтник» повинен усю первинку, яка стосується ремонту застрахованого ОЗ, оформлювати на страхувальника (а не на страховика, хоча саме він перерахував гроші);

в) податківці раніше були проти такого підходу. Сподіваємося, вони змінять свою думку.

Насамкінець закріпимо наші знання про облік страхового випадку на прикладі.

Приклад. У підприємства внаслідок стихійного лиха знищено застрахований автомобіль (первісна вартість — 80000 грн., нарахований знос — 20000 грн.). Суму застрахованих збитків встановлено у розмірі 60000 грн., франшиза — 3000 грн. Окрім того, внаслідок цього ж страхового випадку у підприємства пошкоджено офісну будівлю і склад. Витрати на поточний ремонт офісу — 18600 грн. (у тому числі ПДВ — 3100 грн.), на поточний ремонт складу — 20400 грн. (у тому числі ПДВ — 3400 грн.). Страхова компанія компенсує збитки (по офісу франшиза 500 грн., по складу — без франшизи). За ремонт складу підприємство сплачує самостійно, за ремонт офісу кошти ремонтній організації перераховує страховик.

Відобразимо операції в обліку.

Облік страхового відшкодування

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

сума, грн.

Застрахований об’єкт ОЗ знищено (списання)

1

Відображено дохід на підставі аварійного сертифіката

375

746

57000

2

Списано суму зносу за знищеним автомобілем

131

105

20000

3

Списано залишкову вартість знищеного автомобіля

976

105

60000

4

Отримано страхове відшкодування

311

375

57000

Застрахований об’єкт пошкоджено (ремонт)

Страхове відшкодування перераховується страхувальнику

1

Відображено дохід на підставі аварійного сертифіката

375

746

20400

2

Отримано страхове відшкодування

311

375

20400

3

Відображено витрати на ремонт будівлі

93

631

17000

4

Нараховано податковий кредит за ремонтними роботами

644/1

631

3400

5

Відображено податковий кредит

641

644/1

3400

6

Сплачено за ремонт застрахованої будівлі

631

311

20400

Страхове відшкодування перераховується ремонтній організації

1

Відображено дохід на підставі аварійного сертифіката

375

746

18100

2

Відображено витрати на ремонт будівлі

92

631

15500

3

Нараховано податковий кредит за ремонтними роботами

644/1

631

3100

4

Відображено податковий кредит

641

644/1

3100

5

Страховик перерахував відшкодування ремонтній організації

631

375

18100

6

Підприємство доплачує ремонтній організації зі своїх коштів

631

311

500

Отримувач страхового відшкодування — фізична особа

Якщо страхове відшкодування за договором страхування майна від страховика отримує безпосередньо фізособа — страхувальник такого майна, орієнтуємося на норми п.п. «б» п.п. 165.1.27 ПКУ. Про що вони говорять? А ось про що.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи сума страхового відшкодування не потрапляє

Але (!) тільки якщо вона не перевищує вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами* на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

* Під звичайною ціною п.п. 14.1.71 ПКУ розуміє ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

А якщо перевищує? Тоді страховик, який у цій ситуації виступає податковим агентом фізособи-страховика, з суми такого перевищення утримує і сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою 18 %. За ПДФО, як ниточка за голочкою, тягнеться й ВЗ. Ставка стандартна — 1,5 %.

У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ страховик показує:

— неоподатковувану суму (її частину) виплаченого страхового відшкодування з ознакою доходу «151»;

— оподатковувану суму (її частину) — на наш погляд, з ознакою доходу «127».

Що стосується ЄСВ, то про нього тут можна і не згадувати. Адже така виплата не є ані заробітною платою, ані винагородою за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг). Тому справляти з неї ЄСВ підстав немає.

висновки

  • Страховий випадок — це подія, настання якої обумовлює обов’язок страховика виплатити страхове відшкодування. Розмір збитків від такого випадку визначає аварійний комісар.
  • В обліку збитки від страхового випадку відображаються як: (1) повна ліквідація ОЗ (якщо об’єкт знищено), (2) як часткова ліквідація ОЗ (якщо списується частина об’єкта або ж замінюється пошкоджений компонент на інший) або (3) як ремонт ОЗ (якщо страхувальник несе витрати на відновлення експлуатаційних можливостей ОЗ).
  • На суму отриманого страхового відшкодування (сума збитків за мінусом франшизи) страхувальник відображає дохід.
  • Облік ремонту за рахунок страхового відшкодування не залежить від того, чи надходить таке відшкодування страхувальнику або ж безпосередньо ремонтній організації.
  • Сума страхового відшкодування не є ні зарплатою, ні винагородою за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг), тому ЄСВ з неї не справляють.
страховий випадок, облік збитків додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті