У всьому світі довгострокове страхування життя — найважливіший елемент фінансового захисту громадян від непередбачених і найчастіше небажаних обставин. Пам’ятаєте, як говорив персонаж неперевершеного роману «Майстер і Маргарита»: «Так, людина смертна, але це було б ще півбіди. Погано те, що інколи вона раптово смертна, ось у чому штука!»?
Ось і в нашій країні довгострокове страхування життя набуває все більшої популярності.
Довгострокове страхування життя: знайомимося з поняттям
Страхування життя — це вид особистого страхування (див. ст. 6 Закону про страхування). Воно передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у випадку:
— смерті застрахованої особи;
— якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку;
— нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи.
А що є довгостроковим страхуванням життя в податкових цілях? Давайте з’ясуємо. Для цього звернемося до п.п. 14.1.52 ПКУ. Він називає такі ознаки договору довгострокового страхування життя:
(1) строк дії договору — не менше 5 років;
(2) страхова виплата — одноразово або у вигляді періодичних ануїтетних платежів після того, як працівник або благополучно доживе до закінчення строку страховки, або досягне віку, визначеного договором, або з ним станеться страховий випадок;
(3) відсутність страхових виплат протягом перших 5 років строку дії договору, крім тих, які здійснюють у разі смерті або хвороби застрахованої особи, або у зв’язку з нещасним випадком, що призвів до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи або до встановлення інвалідності особі, яка не досягла 18 років, або... ;
(4) роботодавець не може бути вигодонабувачем за таким договором.
Якими ж податками/внесками обкладають платежі за договором довгострокового страхування життя? Зараз дізнаємося.
Застрахували життя працівника? Не забудьте про ЄСВ, ПДФО і ВЗ
ЄСВ. Суми страхових внесків, сплачені за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 відносить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що входять до складу заробітної плати. Що це означає? А те, що
з сум страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя працівників слід справляти ЄСВ
Підтверджують це й податківці (див. листи ДФСУ від 21.03.2016 р. № 6049/6/99-99-19-02-02-15, від 12.05.2016 р. № 10396/6/99-99-13-02-03-014 (див. с. 41 та 43 відповідно), а також консультацію в підкатегорії 301.03 БЗ).
З приводу бази нарахування ЄСВ. Працівник отримує дохід у негрошовій формі.
Частиною 2 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими здійснюється нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Із наведеної норми можна зробити висновок, що до бази нарахування ЄСВ негрошовий дохід потрапить у сумі, нарахованій у бухобліку. Ідемо далі.
У бухобліку зарплатний дохід працівника у вигляді страхового внеску буде нараховано з урахуванням «натурального» ПДФО-коефіцієнта (про нього ми поговоримо нижче). Саме тому ми вважаємо, що до бази нарахування ЄСВ такий дохід також повинен увійти збільшеним на «натуральний» ПДФО-коефіцієнт.
Водночас із листів Пенсійного фонду, який раніше адміністрував ЄСВ, випливало, що до бази нарахування ЄСВ негрошовий дохід має потрапляти в «чистій» сумі (див. листи від 20.03.2012 р. № 6288/03-30, від 16.09.2011 р. № 19693/03-30). ДФСУ наразі з цього приводу не висловлювалася.
А якщо підприємство застрахувало непрацівника?
Тоді ЄСВ на суму страхового платежу нараховувати не потрібно
Адже ця виплата здійснена не в межах трудового договору і не є винагородою за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг).
ПДФО. Нагадаємо, що до 01.01.2015 р. сума страхових платежів, сплачених роботодавцем-резидентом за договором довгострокового страхування життя, на підставі п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ не підлягала обкладенню ПДФО, якщо з розрахунку на місяць одночасно не перевищувала:
— 15 % нарахованої працівнику заробітної плати за місяць, за який вноситься страховий платіж;
— 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на відповідний рік.
До оподатковуваного доходу працівника потрапляла тільки сума страхового платежу, що перевищила встановлені межі, збільшена на «натуральний» коефіцієнт.
Проте з 01.01.2015 р. внески роботодавців за своїх найманих працівників за договорами довгострокового страхування життя більше не значаться серед неоподатковуваних згідно з п.п. «в» п.п.164.2.16 ПКУ.
Тому із зазначеної дати такі внески включаються до загального доходу оподаткування застрахованих працівників і оподатковуються за ставкою 18 % незалежно від розміру цих внесків. Говорить про це й ДФСУ в листі від 21.03.2016 р. № 6049/6/99-99-19-02-02-15 (див. с. 41).
Як ми зазначили вище, страхові внески за договорами довгострокового страхування життя входять до складу заробітної плати. Хоча, щоб контролери не знайшли привід засумніватися у правильності визначення виду доходу для цілей ПКУ, передбачте можливість такої виплати в колективному (індивідуальному трудовому) договорі в розділі «Оплата праці».
Як ви, очевидно, вже зрозуміли,
суму страхових платежів за договором довгострокового страхування життя уключають до оподатковуваного доходу працівника, збільшеною на «натуральний» коефіцієнт
Нагадаємо, що зараз для доходів, що оподатковуються за ставкою 18 %, він дорівнює 1,219512.
Цікаво, як відобразити ці суми в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ? Дуже просто — покажіть їх з ознакою доходу «101» у складі заробітної плати працівника.
Військовий збір. Згідно з п.п. 1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ ВЗ обкладають, у тому числі, але не виключно, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховують (виплачують, надають) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Платежі за договором довгострокового страхування життя є частиною заробітної плати працівника і пов’язані із стосунками трудового найму, тому з них потрібно утримувати ВЗ. Причому, на нашу думку, до бази обкладення ВЗ їх суми мають потрапити збільшеними на «натуральний» ПДФО-коефіцієнт. Обґрунтування див. на с. 22.
Страхові внески в обліку підприємства
Податковоприбутковий облік. Об’єктом обкладення податком на прибуток є фінансовий результат, обчислений за бухгалтерськими правилами ( п.п. 134.1.1 ПКУ).
У бухобліку ж суми страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя підприємство включає до своїх витрат залежно від того, в якому підрозділі працюють працівники — застраховані особи. Такий висновок можна зробити з П(С)БО 16.
Ваш працівник звільняється і ви достроково розриваєте із страховиком договір довгострокового страхування життя, унаслідок чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми або повне припинення зобов’язань страховика?
Увага! Якщо ви раніше сплатили страхові внески за довгостроковим страхуванням життя за період, що залишився до закінчення строку дії договору, і включили ці суми до своїх бухвитрат, то тепер зобов’язані на підставі ст. 1231 ПКУ:
1) збільшити фінрезультат звітного періоду таких раніше сплачених платежів;
2) нарахувати пеню в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на кінець звітного періоду, в якому розірвано договір.
Але здійснювати ці дії необхідно в тому випадку, якщо порушені вимоги договору довгострокового страхування життя. Тобто, наприклад, при розірванні такого договору протягом перших 5 років, а також при порушенні інших умов, що характерні для договору довгострокового страхування життя, встановлених п.п. 14.1.52 ПКУ (див. вище).
Причому такий неприємний обов’язок «коригування» поширюється на всіх платників податку на прибуток, у тому числі і на малодохідників
Зазначене коригування фінрезультату податківці рекомендують відображати в ряд. 4.1.8 Додатка РІ до декларації з податку на прибуток (див. консультацію в підкатегорії 102.20 БЗ).
А ось для відображення суми пені за такою операцією в декларації з податку на прибуток місця немає.
Тішить, що штрафні санкції за заниження об’єкта оподаткування на прибуток через таке коригування до підприємства не застосовуються.
Детальніше про те, як, на наш погляд, слід нарахувати пеню попередньо сплачених страхових платежів за достроково розірваним договором і як відобразити в обліку отриману підприємством-страхувальником від страхової компанії при достроковому розірванні договору викупну суму, ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 43.
Важливо! Жодні інші нарахування за розірваним договором довгострокового страхування життя, зокрема ЄСВ, ПДФО і ВЗ, коригуванню не підлягають.
А якщо ваш працівник звільняється, але при цьому договір довгострокового страхування життя на його користь зі страховою компанією ви не розриваєте? Тоді фінрезультат ви не коригуєте. Те саме стосується і ситуації, коли свої функції страхувальника ви передаєте новому роботодавцю працівника, який звільнився, на підставі тристороннього договору (між вами, новим страхувальником і застрахованою особою).
ПДВ. Операції з довгострокового страхування життя працівників за рахунок коштів роботодавця не є об’єктом обкладення ПДВ. Це випливає з абзацу першого п.п. 196.1.3 ПКУ.
Такі операції підприємство-страхувальник, якщо воно зареєстроване платником ПДВ, відображає в рядку 10.3 декларації з ПДВ.
Гарненько розібратися з податковими нюансами договору довгострокового страхування життя нам з вами допоможе приклад.
Приклад. Підприємство уклало із страховою компанією договір довгострокового страхування життя заступника директора з комерційних питань Половецького С. М. (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи — 2116387542).
Згідно з договором довгострокового страхування життя страхувальник зобов’язаний щомісячно перераховувати на користь застрахованої особи страхові внески в розмірі 2000 грн.
Заробітна плата працівника становить 7000 грн.
У цьому випадку місячний оподатковуваний дохід працівника становить:
7000 + 2000 х 1,219512 = 9439,02 (грн.).
Визначимо суми, які мають бути сплачені з суми страхового внеску:
— ПДФО — 439,02 грн. (2000 грн. х 1,219512 х х 18 % : 100 %);
— ВЗ — 36,59 грн. (2000 грн. х 1,219512 х 1,5 % : : 100 %).
Крім того, із суми страхового внеску справляємо ЄСВ. Його розмір дорівнює:
2000 грн. х 1,219512 х 22 % : 100 % = 536,58.
У своєму обліку ці операції підприємство відображає так:
Облік страхових внесків за договором довгострокового страхування життя
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Перераховано страховій компанії страховий внесок на довгострокове страхування життя за серпень 2016 року | 654 | 311 | 2000 |
| 2 | Сплачено до бюджету при перерахуванні страхового платежу: | |||
| — ПДФО* | 641/ПДФО | 311 | 439,02 | |
| — ВЗ* | 642/ВЗ | 311 | 36,59 | |
| — ЄСВ | 651 | 311 | 536,58 | |
| * Оскільки працівнику виплачується дохід у негрошовій формі, то ВЗ і ПДФО з його суми можна сплатити протягом банківського дня, що настає за днем такого надання ( п.п. 168.1.4 ПКУ). Проте ми для зручності передбачимо, що ВЗ і ПДФО з суми страхового внеску були сплачені одночасно з ЄСВ у день перерахування страхового внеску страховій компанії. | ||||
| 3 | Нараховано заробітну плату за серпень 2016 року* | 92 | 661 | 9439,02 |
| * Для спрощення прикладу проводки з виплати авансу ми не наводимо. | ||||
| 4 | Нараховано ЄСВ на зарплату (9439,02 грн. х 22 % : 100 %) | 92 | 651 | 2076,58 |
| 5 | Утримано із зарплати: | |||
| — ПДФО (9439,02 грн. х 18 % : 100 %) | 661 | 641/ПДФО | 1699,02 | |
| — ВЗ (9439,02 грн. х 1,5 % : 100 %) | 661 | 642/ВЗ | 141,59 | |
| 6 | Сплачено: | |||
| — ЄСВ, нарахований на зарплату (2076,58 грн. - 536,58 грн.) | 651 | 311 | 1540 | |
| — ПДФО, нарахований на зарплату (1699,02 грн. - 439,02 грн.) | 641/ПДФО | 311 | 1260 | |
| — ВЗ, нарахований на зарплату (141,59 грн. - 36,59 грн.) | 642/ВЗ | 311 | 105 | |
| 7 | Здійснено залік заборгованостей | 661 | 654 | 2000 |
| 8 | Виплачено заробітну плату (9439,02 грн. - 1699,02 грн. - 141,59 грн. - 2000 грн.) | 661 | 311 | 5598,41 |
| 9 | Віднесено на фінансовий результат: | |||
| — витрати, пов’язані зі сплатою страхового внеску | 791 | 92 | 2439,02 | |
| — заробітна плата за серпень 2016 року | 791 | 92 | 7000 | |
| — ЄСВ, нарахований на зарплату | 791 | 92 | 2076,58 | |
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ підприємство суму страхових внесків на довгострокове страхування життя відображає з ознакою доходу «101» у складі заробітної плати.
Ось такий порядок оподаткування страхових внесків на довгострокове страхування життя. Як бачите, нічого складного. Бажаємо вам здоров’я та довголіття!
висновки
- Суми страхових внесків, сплачені за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, входять до складу заробітної плати та включаються до бази справляння ЄСВ.
- Внески за договорами довгострокового страхування життя у складі заробітної плати обкладайте ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 % незалежно від розміру цих внесків.
- У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму страхових внесків на довгострокове страхування життя відображайте з ознакою доходу «101» у складі заробітної плати.
