Перш за все зазначимо, що Закон, що коментується, набув чинності 15.04.2017 р., але (!) його норми застосовуються з 01.01.2017 р., тобто діють замість колишніх «заднім числом».
висновок документа
Сплачені за час АТО суми податку на нерухомість і плати за землю за об’єкти та земділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, не підлягають поверненню і не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) за іншими податками/зборами
«АТО-кидок». Нагадаємо, згідно з початковою («зноворічною») редакцією п. 38.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, були оголошені не об’єктом оподаткування на нерухоме майно в період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершено АТО*. Те саме стосується і плати за землю за об’єкти із зони АТО (див. післяноворічну редакцію п. 38.7 підрозд. 10 розд. ХХ).
* Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 9, с.12.
Причому для тих, хто у 2014 — 2016 роках подавали декларації та сплачували податок на нерухомість і плату за землю за об’єкти, що перебувають у зоні АТО, ці суми прирівняли до надміру сплачених грошових зобов’язань. Крім того, згідно з первісною задумкою (редакція пп. 38.6 і 38.7 до 15.04.2017 р.) їх повинні були повертати платникам (це було прописано і в БЗ 106.07) за заявою згідно з процедурою, визначеною ст. 43 ПКУ.
Проте, задумку про чудове «повернення» надміру сплаченого швидко передумали. Тепер за новими правилами нараховані та сплачені суми податку на нерухомість і плати за землю, хоча так само мають статус переплати — надміру сплачених грошових зобов’язань, але:
— не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків;
— не спрямовуються на погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) за іншими податками, зборами;
— не повертаються в готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Такий поворот подій законодавці пояснили тим, що оскільки зазначені податкові зобов’язання формували прибуткові частини відповідних бюджетів Донецької та Луганської областей, то джерелом їх повернення мають бути саме місцеві бюджети. А в них, звичайно, на це ані «своїх» грошей, ані держбюджетних субвенцій немає. Питається: чим думали, коли спочатку закладали в ПКУ ці норми?
Для переплати залишається тільки один шлях — залік у рахунок майбутніх платежів за цими самими податками. Отже, доведеться чекати завершення АТО і, на жаль, тільки потім претендувати на залік «завислих» переплат у рахунок поточних податкових зобов’язань.
Мабуть, розуміючи «швидкість» такого заліку, законодавці додатково прописали, що до сум переплати не застосовуються строки давності, установлені ст. 102 ПКУ (крім сум переплат у платників, що припиняють свою діяльність).
Отже, первісно задуманий «нульовий» варіант для добросовісних платників перетворився на суцільний кошмар. Їм доведеться не тільки подавати уточненки до декларацій з нерухомості і землі, щоб прибрати скасовані податки, а й платникам податку на прибуток додатково ще подати уточненки до декларацій з податку на прибуток, щоб
(1) зняти витрати за сплаченими податками на нерухомість і плати за землю (2014 — 2016 рр.) і
(2) відкоригувати зменшення податку на прибуток на суми «нерухомого» податку (2015, 2016 рр.) за об’єкти, розташовані на тимчасово окупованій території та/або в населених пунктах на лінії зіткнення.
Виходить ті, хто справно сплачував податки, насправді поповнять бюджет (перш ніж повернути переплату) двічі: сплативши податки та ще й доплативши податок на прибуток.
Благо, що хоч пообіцяли не штрафувати і не «пеняти». Ще раніше податківці (див. лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4678/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 27, с. 4) пояснили, що платники податку на прибуток зможуть відкоригувати податок на прибуток без штрафів і пені.
Хоча якщо виправлення не провести, то виправлять самі податківці зі всіма наслідками.
висновок документа
Тимчасово (до завершення АТО) для платників податків/податкових агентів, які працювали на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів лінії зіткнення і «втратили» первинку, діють спецправила підтвердження податкової звітності
Спецпідтвердження звітності. Зауважимо, що самі правила та підстави для підтвердження даних з податкової звітності, які прописано в п. 38.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не змінили.
Підправили тільки граничну дату для тих, хто змінив місце розташування (місце проживання). Отже, тепер під дію спецправил підтвердження податкової звітності без первинки потрапляють платники податку/податкові агенти, які станом на 1 квітня 2017 року (а не на 1 грудня 2016 року, як передбачалося спочатку) змінили своє місцезнаходження (місце проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу (підконтрольну владі) територію України.
Тобто правила спецпідтвердження можуть застосовувати ті з АТО-підприємств, які переїхали на підконтрольну територію до 01.04.2017 р. і у яких: (1) внаслідок бойових дій знищено або зіпсовано первинні документи; (2) первинні документи з окупованої території неможливо вивезти або вивезення таких документів з цієї території пов’язане із ризиком для життя та здоров’я платника чи у зв’язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
Нагадаємо що законодавець пропонує робити таким АТО-підприємствам. Аби застосувати правила спецпідтвердження звітності, їм потрібно за місцем свого обліку на підконтрольній території України подати податківцям повідомлення у довільній формі.
Таке повідомлення має бути підписане керівником підприємства та головним бухгалтером. У ньому зазначаються: (1) обставини, які призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів; (2) календарні періоди (день/місяць/рік); (3) загальний перелік первинних документів (за можливості, із зазначенням реквізитів). Якщо платник повідомив, що не може вивезти документи, а згодом стало відомо про їх втрату — потрібно подати повідомлення заново.
Після того, як платник подав таке повідомлення, він отримує своєрідну «індульгенцію»:
- якщо у повідомленні зазначається, що платник не може вивезти документи до завершення АТО — запроваджується мораторій на проведення будь-яких його перевірок стосовно зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів;
- якщо платник повідомляє про втрату документів — його не можуть перевірити щодо зазначених у повідомленні періодів навіть після завершення АТО.
І головне: завдяки повідомленню АТО-підприємство може навіть без первинних документів зберегти свої витрати, податковий кредит, від’ємне значення та інші дані фінансової звітності за зазначені у повідомленні періоди. Більше того, навіть згодом, якщо первинні документи буде виявлено, суми податкових зобов’язань/від’ємного значення/бюджетного відшкодування за зазначені періоди не можуть бути переглянуті у бік збільшення.
Проте будьте уважні! Правила спецпідтвердження звітності АТО-підприємство може застосовувати тільки щодо тих періодів, протягом яких воно було зареєстроване на окупованій території.
Дивіденди: вчора — по 18, сьогодні — по 9. Ви вже знаєте**, що в результаті технічної помилки законодавці відклали запровадження половинної ставки ПДФО (9 %) для оподаткування дивідендів, що виплачуються неплатниками податку на прибуток.
** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 18, с. 19, № 3, с. 15.
І от нарешті цю помилку усунено. Причому «заднім числом»!
висновок документа
Звичайні дивіденди, нараховані починаючи з 01.01.2017 р. нерезидентами, суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, а також інститутами спільного інвестування, обкладаються ПДФО за ставкою 9 %
Що робити з цим «щастям», якщо ви в 2017 році вже нарахували, виплатили дивіденди, а головне, утримали та сплатили з них ПДФО за ставкою 18 %? Вважаємо, що в такому разі вам потрібно провести добровільний перерахунок з ПДФО і визначити суму надміру утриманого ПДФО.
У бухобліку суму переплати ПДФО, що підлягає поверненню засновнику, відобразіть проводкою Дт 671 — Кт 641/ПДФО методом «червоне сторно».
Далі (1) чекайте, коли отримувачу дивідендів будуть нараховані оподатковувані ПДФО доходи, і (2) на суму переплати, що виникла, зменшуйте суму нарахованого податкового зобов’язання за відповідний місяць, а при недостатності такої суми — суму податкових зобов’язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.
Тобто просто взяти та повернути отримувачу дивідендів надміру утриманий податок не вийде. Тут працює «механізм зменшення зобов’язань»: є оподатковувані ПДФО доходи — на суму переплати зменшуйте зобов’язання, немає оподатковуваних доходів — чекайте, коли з’являться.
Результат перерахунку (переплату) відображайте у формі № 1ДФ за той звітний квартал, у якому задіювали «механізм зменшення зобов’язань». Як саме? Показники граф 4а «Сума нарахованого податку» і 4 «Сума перерахованого податку» зменшуйте на суму «зарахованого» у цьому кварталі ПДФО.
Сподіваємося, що незабаром ДФСУ також висловить свою думку з цього питання.
Зауважимо, що суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток оподатковують «звичайні» дивіденди за ставкою 5 %. Тут без змін.
висновок документа
На фізосіб-підприємців, місцезнаходженням або місцем проживання яких є територія населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, поширюється дія п. 177.8 ПКУ
Підприємці на лінії зіткнення. Законодавці погарячкували — з підприємницьких доходів таких ФОП утримувати ПДФО і ВЗ не потрібно! Причому не потрібно це робити «заднім числом» — з 1 січня 2017 року (п. 38.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ викладено у новій редакції).
А що робити із сумами ПДФО і ВЗ, що були утримані з суб’єктами господарювання з підприємницьких доходів таких ФОП?
Наразі це питання залишається відкритим. Чекаємо роз’яснень ДФСУ.
