(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2017/№ 34

Важливі реквізити податкової накладної

«Кожен по-своєму хороший і на іншого не схожий...» Так само і в податковій накладній (ПН): кожен її реквізит несе своє смислове навантаження і грає свою роль. А в цілому ПН відображає здійснення господарської операції в обліку ПДВ. Давайте проаналізуємо кожен реквізит ПН на предмет його важливості. Розберемося: чи так страшні помилки в цих реквізитах? Чим вони загрожують і кому? Які помилки можна не виправляти?

Почнемо з того, коли можна говорити, що, порівняно з первинним документом, до ПН «закралася» помилка.

ПН і первинний документ

Як відомо, постачальник зобов’язаний скласти ПН в електронній формі, як правило, у день виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) найчастіше за правилом «першої події» ( пп. 187.1 і 201.1 ПКУ):

— або отримання передоплати від покупця. Підтвердним документом у цьому випадку буде: виписка банку (при безготівковому розрахунку) або касовий чек (при оплаті готівкою),

— або відвантаження товару, виконання робіт/послуг. Факт проведення такої операції підтвердять витратна накладна, акт виконаних робіт або інший первинний документ.

Причому ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як передоплата ( п. 201.7 ПКУ). Тобто ПН складається під кожну окрему авансову платіжку / видаткову накладну / акт виконаних робіт (наданих послуг), а отже,

сума в такій ПН повинна чітко збігатися із сумою операції, що стала наслідком нарахування ПЗ

Звертають увагу на цей момент і контролери. Так, якщо передоплата отримана однією сумою за товари/послуги або мало місце разове постачання, то необхідно скласти одну ПН — дроблення такої події на дві чи більше ПН не відповідає ПКУ і не дає можливості ідентифікувати операцію (див. категорію 101.17 БЗ, «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 59, с. 3).

Як бачимо, джерелом для наповнення ПН є інформація з первинних документів. Більше того, платнику податків забороняється формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами ( абз. 2 п. 44.1 ПКУ).

Про те, що первинний документ є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік. Нагадаємо: господарська операція — це дія чи подія, що викликає реальні зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства ( ст. 1 Закону про бухоблік).

Водночас договір між платниками є основою будь-якої господарської операції. По суті, договір підтверджує намір сторін у погодженому договором порядку здійснити господарську операцію і сам по собі він не впливає на ПДВ-зобов’язання постачальника і ПК покупця. Проте первинні документи повинні відповідати умовам договору, у межах якого здійснюється господарська операція. У загальному випадку при складанні ПН орієнтуємося на первинні документи, які перш за все засновані на договорі.

І ще зверніть увагу: при узгодженні вартості постачання необхідно враховувати норми п.п. 194.1.1 ПКУ ( лист ДФСУ від 02.03.2016 р. № 4698/6/99-99-19-03-02-15), тобто встановлювати ціни, накручуючи ПДВ зверху, а не вираховувати його зворотним шляхом. Це дозволить надалі коректно скласти ПН і уникнути проблем при її реєстрації в ЄРПН, які, як правило, виникають у зв’язку з розбіжностями за рахунок округлень (у разі, коли ціна за одиницю без ПДВ і сума ПДВ мають безконечне число знаків після коми). Детально про податкові викрутаси з округленнями в ПН можна ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 35.

Важливо! Для ідентифікації операції дані (сума ПЗ, номенклатура товару, період та сторони), зазначені в ПН, повинні збігатися з інформацією з первинного документа, на підставі якого складено таку ПН. Якщо ПН не відповідає первинному документу, то вона складена неправильно. Відповідно, якщо неправильне складання ПН призвело до помилок у її критичних реквізитах (про що детальніше див. нижче), то покупець за такою ПН відобразити ПК не зможе.

У принципі, помилки в ПН можна поділити на дві категорії: сумові і несумові

Безумовно, сумові помилки найнебезпечніші і для постачальника, і для покупця, оскільки призводять до спотворення податкових зобов’язань постачальника і, відповідно, податкового кредиту покупця, а також до помилок у розрахунку регліміту ( п. 2001.3 ПКУ). Але не все так гладко і з несумовими помилками.

Ціна питання

Несумові помилки в реквізитах частіше помічає покупець. І це зрозуміло: адже він ризикує своїм правом на податковий кредит, тоді як для постачальника навіть відсутність реєстрації ПН в ЄРПН (не кажучи вже про помилки в реквізитах ПН) не звільняє від декларування ПЗ, зазначених у ній ( п. 201.10 ПКУ). Проте це не привід постачальнику розслабитися і ставитися до таких помилок несерйозно.

Адже, крім того, що така ситуація може просто негативно позначитися на ділових відносинах з покупцями, також до «неуважного» постачальника може бути застосована відповідальність за помилки в обов’язкових реквізитах ПН. І якщо щодо покупця все зрозуміло (у нього ризики втрати ПК), то які небезпеки підстерігають постачальника за помилки в реквізитах ПН? Давайте розберемося.

Кожна помилка має свою «вартість», що визначається наслідками, якими вона загрожує. Так, штрафні санкції у сфері складання та реєстрації ПН* прописано у ст. 1201 ПКУ. Зокрема, за помилки, допущені постачальником в обов’язкових реквізитах ПН, відповідальність прописано в п. 1201.3 ПКУ. Причому згідно з цією нормою

* Детально про штрафні санкції за порушення в частині складання та реєстрації ПН ми писали в тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 17.

штраф застосовується до постачальника-порушника виключно за результатом перевірки контролюючим органом у разі подання покупцем скарги на дефектну ПН

Зверніть увагу: якщо помилка в ПН не призвела до перекручення суми задекларованих ПЗ, то, найімовірніше, адміністративна відповідальність до посадових осіб постачальника за ст. 1631 КпАП не застосовуватиметься. Підтверджують це й податківці (БЗ 101.30).

Помилка є, а штрафу немає

По суті, можна назвати тільки дві ситуації, коли щодо помилок у реквізитах ПН можна зовсім не перейматися:

(1) Помилки в необов’язкових реквізитах. Одразу відкинемо помилки в реквізитах ПН, про які можна не думати постачальнику і не боятися за ПК покупцю. Це всі ті реквізити ПН, що не потрапили до п. 201.1 ПКУ. До них, зокрема, відносимо: табличку у верхньому лівому кутку ПН, «№ з/п» (гр. 1 розділу Б ПН), «Одиниця виміру товару/послуги» (гр. 4 і 5 розділу Б ПН), «Код пільги» (гр. 9 розділу Б ПН), «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість» (гр. 10 розділу Б ПН), рядки V — X розділу А ПН.

Тож, якщо ви раптом виявили помилку в одному з цих реквізитів, можна «закрити на неї очі» (безумовно, якщо вона не потягне за собою помилки в інших, важливіших реквізитах). Жодних негативних наслідків така помилка не спричинить. До речі, в листі МГУ ДФС ЦО від 15.10.2015 р. № 23354/10/28-10-06-11 податківці прямо зазначали, що ПН, у якій неправильно заповнені одиниця виміру і її код, не вважається заповненою з порушенням.

І ще один реквізит — це код ставки ПДВ (гр. 8 розділу Б ПН). За зазначеним кодом ставки ПДВ збирають обсяги постачань і розподіляють їх за потрібними рядками в розділі А податкової накладної. За великим рахунком,

якщо обсяги операцій розподілені в рядках розділу А ПН правильно, то помилка в коді ставки ПДВ не зробить ПН недійсною

адже цей реквізит не обов’язковий. Інша справа, що зареєструвати ПН з неправильним кодом навряд чи вийде.

Не такою небезпечною є також помилка в реквізитах особи, що склала ПН. Ідеться про ситуації, коли електронний цифровий підпис, накладений на ПН при реєстрації в ЄРПН, і П. І. Б. особи, яка її склала, належать різним особам. Податківці хоча і відзначають, що це є порушенням правил заповнення і реєстрації ПН, але тут же заспокоюють: воно не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою ПН (див. лист ДФСУ від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15);

(2) ПН «для себе». Важливо (!): штрафи за помилки в обов’язкових реквізитах застосовують тільки до ПН, що підлягають видачі покупцю. Такий висновок випливає з самого п. 1201.3 ПКУ, в якому прямо зазначено про застосування штрафних санкцій за результатами перевірки, проведеної на підставі заяви покупця. Тобто механізм цієї «штрафної» норми, чітко кажучи, може бути «запущений» тільки скаргою покупця (додаток Д8 до декларації з ПДВ) ( абз. 23 п. 201.10 ПКУ). Погоджуються з цим податківці (див. https://buhgalter911.com/news/news-1028180.html).

А отже, з помилками в ПН, що складаються «для себе» (підсумкові, зведені «компенсуючі» ПН, ПН на умовні постачання тощо), можна особливо не «морочитися» (знову ж таки, ми говоримо про несумові помилки, тобто, коли ПЗ у таких ПН розраховані правильно).

Хоча не всі помилки і в обов’язкових реквізитах можуть бути настільки критичними. Давайте розглянемо детально кожен обов’язковий (!) реквізит ПН на предмет критичності допущеної в ньому помилки.

Обов’язкові ≠ критичні

Завжди пильнуємо і придивляємося до обов’язкових реквізитів ПН, що прописані в п. 201.1 ПКУ. Проте навіть ПН з помилками в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути підставою для її включення до податкового кредиту покупця. Щоправда, за умови, що такі

помилки не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляються), період, сторони і суму податкових зобов’язань

Про це прямо зазначено в останньому абзаці п. 201.10 ПКУ. Зверніть увагу: формально тут ідеться про помилку в обов’язковому реквізиті, а отже, при фіскальному підході податкові накладні, в яких цей обов’язковий реквізит просто забули заповнити, податківці можуть «викосити» з ПК покупця. Наприклад, не визнати ПК за ПН, де не зазначений код послуг з ДКПП. Ми не можемо погодитися з таким формальним підходом і вважаємо, що розглядати «звільняючу» норму слід у сукупності з іншими нормами ПКУ. Інакше, якщо говорити, що незаповнення обов’язкового реквізиту не є помилкою, то за таке порушення («непомилку») ані штрафів згідно з п. 1201.3 ПКУ до постачальника не застосувати, ані скаргу на нього написати ( п. 201.10 ПКУ). Адже всі ці норми ПКУ вказують знову ж таки на помилки в обов’язкових реквізитах ПН. От і виходить абсурд!

До того ж якщо Порядок № 1307 (який безпосередньо регламентує порядок заповнення ПН) передбачає обов’язкове заповнення реквізиту ПН, то невиконання цієї вимоги (незаповнення реквізиту або зазначення в ньому інформації, що не відповідає дійсності) — це не що інше, як помилка в такому реквізиті. І іншого не дано! Тобто відсутність обов’язкового реквізиту в ПН — це помилка.

Зауважимо: стосується все вищезазначене перш за все «старих» ПН, оскільки зараз зареєструвати ПН без жодного обов’язкового реквізиту, найімовірніше, не вийде (програма просто не пропустить ПН з порожнім значенням в обов’язковому реквізиті).

Отже, головні умови: операція постачання має бути розпізнавана (відповідати первинним документам), сторони операції — ідентифіковані, а сума ПДВ зазначена правильно. Ураховуючи зазначене, згрупуємо перелік обов’язкових реквізитів ПН у таблиці нижче. Умовимося критичними помилками в реквізитах називати ті, без виправлення яких не обійтися.

Критичність помилок в обов’язкових реквізитах ПН

Помилка в обов’язковому реквізиті:

Критичність помилки

Пояснення

порядковий номер ПН

ні

Безумовно, це обов’язковий реквізит і він перелічений у п. 201.1 ПКУ. Проте, думаємо, помилка в ньому ніяк не перешкодить ідентифікувати операцію. Щоправда, питання може бути з цифрою після дробу для «дотаційних» ПН, але й там, на наш погляд, для ідентифікації госпоперації це не критично.

Пам’ятайте: не допускається складання ПН на одну і ту саму дату з однаковим номером, а от однакові номери ПН, але з різними датами помилкою не вважаються ( лист ДФСУ від 11.01.2016 р. № 130/Б/99-99-19-03-02-14).

Майте на увазі: не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера ( п. 21 Порядку № 1307). Тобто якщо помилка в таких реквізитах мала місце, то необхідно анулювати помилкову ПН (шляхом «зменшуючого» РК) і скласти нову ПН (див. с. 29)

дата складання ПН

так

За ідеєю, якщо помилка в даті в межах одного правильного періоду, то така помилка не впливає на право покупця відобразити ПК, адже «пом’якшувальна» норма свідчить про ідентифікацію періоду. Але якщо помилкова дата — поза межами правильного періоду, така дефектна ПН підлягає обов’язковому виправленню.

Проте (!), на думку податківців, покупець втрачає право на ПК при помилці в даті навіть у межах одного звітного періоду (БЗ 101.17, лист ДФСУ від 14.11.2016 р. № 24490/6/99-99-15-03-02-15, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 83, с. 3)

повна або скорочена назва постачальника/покупця

ні

Основною ідентифікацією платника ПДВ є його ІПН, оскільки під одним кодом ІПН може бути зареєстрований єдиний платник ПДВ (без варіантів). Незначна помилка в найменуванні платника в жодному разі не дасть засумніватися в його ідентифікації (за умови, що його ІПН зазначений правильно). Неточності в зазначенні організаційно-правової форми, незазначення філії (у разі виписки ПН філією від імені головного підприємства) й інші дрібні погрішності також не роблять ПН недійсною

ІПН продавця і покупця

так

Набагато страшніші помилки в цьому реквізиті, адже згідно з ІПН ідентифікують сторони госпоперації. Причому всі пошукові сервери* орієнтовані саме на ІПН платника ПДВ

* https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx

опис (номенклатура, кількість, обсяг) товарів/послуг

так/ні

Ці реквізити зазначаються у графах 2 і 6 розділу Б ПН. Зокрема, тут зазначаємо повний перелік товарів/послуг українською мовою, використовуючи дані договорів, специфікацій до них, рахунків, ТТН, актів та інших документів, які є предметом операції постачання. Причому помилки в номенклатурі товарів/послуг дійсно особливо небезпечні, оскільки ця інформація однозначно слугує для ідентифікації операції постачання. А помилки в кількості (обсязі), як випливає з останнього абзацу п. 201.10 ПКУ, ідентифікувати операцію не перешкодять.

Зверніть увагу: Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, які можуть містити після коми показники у графі 6 ПН, однак усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками ( п. 4 Порядку № 1307). Водночас графа 7 може заповнюватися у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством ( п. 16 Порядку №1307). «Інше» може бути у випадках з цінами/тарифами, що регулюються державою (наприклад, на електроенергію, газ, інші товари/послуги). Тому, щоб вийти розрахунково на потрібні цифри в рядках I — IX розділу А ПН, можна «пошаманити» з графою 6, а інколи з графами 6 і 7 розділу Б ПН. Найзручніший спосіб* «укрупнення одиниці товару» — установити ціну в первинних документах і ПН за 100, 1000, 10000 штук (м, кг тощо).

Зауважте: при виписці підсумкової ПН до 01.01.2017 р. податківці дозволяли не розписувати у графі 2 ПН усю номенклатуру, відображати тільки загальну суму реалізованого товару (за мінусом імпортного та підакцизного), зазначивши «Товари в асортименті» (БЗ діяла до 01.01.2017 р.). Тепер (у зв’язку з уведенням обов’язкового реквізиту УКТ ЗЕД/ДКПП) податківці вимагають (див. 101.17 БЗ) у цій графі розписувати номенклатуру, групуючи товари/послуги за кодами УКТ ЗЕД/ДКПП

* Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 35.

ціна постачання без ПДВ

ні

Цей реквізит відповідає ціні за одиницю товару/послуги (графа 7 розділу Б ПН). Незважаючи на те що цей показник грає важливу роль у формуванні суми ПЗ, вважаємо однак, що помилка в ньому (при правильному значенні суми ПЗ) не перешкодить ідентифікувати операцію постачання та її обсяг. Тому за умови, що сума ПЗ і загальна сума постачання відповідають даним, зазначеним у первинних документах, помилка в ціні за одиницю товару (припустимо, за рахунок округлення) не може бути підставою для невизнання ПН дійсною.

Важливо! Як зазначають податківці ( лист ДФСУ від 05.05.2016 р. № 10101/6/99-99-15-03-02-15, Б3 101.17), якщо в результаті перемноження показників граф 6 і 7 ПН виходить погрішність в обсязі постачання (графа 10 ПН) на 1 гривню і більше, то ПН вважається складеною неправильно. До того ж ПН з такою погрішністю програмне забезпечення, у принципі, не реєструє (видає помилку)*

* Шляхи вирішення проблеми «округлення» показників ПН див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 35.

сума ПДВ

так

Графи III і IV розділу А ПН. Це показник, що братиме участь у розрахунку реглімуту і підлягає декларуванню, тому помилка в ньому, безумовно, критична, оскільки призводить до перекручення суми задекларованих ПЗ

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з ПДВ

ні

Графа I розділу А ПН. Думаємо, що за умови дотримання всіх інших обов’язкових реквізитів незначна розбіжність (припустимо, за рахунок округлення) не буде грубим порушенням і не позбавить покупця права на ПК. Хоча це й обов’язковий реквізит

код товару згідно з УКТ ЗЕД / код послуги

так/ні

Цьому реквізиту* відповідають графи 3.1 і 3.3 розділу Б ПН. Важливо (!): для коду товарів УКТ ЗЕД жодних «пом’якшувальних» умов останнім абзацом п. 201.10 ПКУ не передбачено. Підтверджують це й податківці ( лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3653/6/99-99-15-03-02-15). Тим часом код послуг з ДКПП з «пом’якшувальної» норми виключити забули. Тому, скориставшись таким «пропуском», покупець може поборотися за право на ПК за ПН з помилкою в коді послуг.

Що стосується постачальника, то йому ніякі штрафи згідно з п. 1201.3 ПКУ за помилку в кодах товарів/послуг не загрожують. Щоправда, діє таке звільнення тимчасово — до 31.12.2017 р. ( п. 351 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Звертають на це увагу й податківці (див. БЗ 101.30).

Зауважте: поширюється звільнення від штрафів у разі допущення помилок у коді УКТ ЗЕД або коді послуг. Вважаємо, що незазначення коду товарів/послуг — це теж помилка в обов’язковому реквізиті. Оскільки зазначати чи ні такий реквізит у ПН — це обов’язок платника, прописаний у порядку заповнення ПН. Виходить, що, не зазначивши його, постачальник допустив порушення порядку у складанні ПН, тобто припустився звичайної помилки в її обов’язковому реквізиті.

Інша справа, що для покупця цей момент жодного значення не має. Тому, ризикуючи втратити ПК за такою ПН, він цілком може поскаржитися на постачальника і таки змусити його привести ПН у порядок

* Код товару згідно з УКТ ЗЕД та/або код послуг з ДКПП не зазначається в ПН/РК до таких ПН, (1) складених згідно з пп. 198.5 і 191.1 ПКУ, (2) складених на суму перевищення ціни придбання / балансової (залишкової) вартості необоротних активів / звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання ПН, а також (3) складених у межах виконання багасторонніх угод ( п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307).

Майте на увазі: зазначене вище «розбиття» помилок в обов’язкових реквізитах ПН на критичні і не дуже

є умовним і досить суб’єктивним, оскільки п. 201.10 ПКУ не містить конкретний перелік реквізитів, які можна вважати несуттєвими

У свою чергу, таке положення «розв’язує руки» контролерам і вони не упускають можливості про це нагадати. Так, на запитання, які саме помилки не заважають ідентифікувати операцію (див. категорію 101.17), вони радять розглядати їх окремо в кожній конкретній ситуації, і рекомендують звернутися до контролюючого органу за індивідуальною консультацією ( ст. 52 ПКУ). Тому врахуйте: цілком можливо, що яку-небудь некритичну, на наш погляд, помилку податківці розцінять як істотну.

Помилка не критична, а штрафи реальні

Як ми вже зазначили, згідно з п. 201.10 ПКУ в разі допущення продавцем товарів/послуг помилок в обов’язкових реквізитах ПН, передбачених п. 201.1 ПКУ, покупець таких товарів/послуг має право додати до декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця (додаток Д8).

Причому він має право подати скаргу на будь-який обов’язковий реквізит, який у принципі, може бути скільки завгодно не критичним для ідентифікації операції

Та цей реквізит може цілком вписуватися в «послаблювальну» норму останнього абзацу п. 201.10 ПКУ.. ☹. Інша справа, що не на кожну помилку слід подавати скаргу (вище ми з’ясували, які помилки не роблять ПН недійсними).

Урахуйте! Право поскаржитися за покупцем зберігається протягом 365 календарних днів, наступних за граничним строком подання декларації за період, у якому постачальником було допущено помилку.

Звичайно, саме подання скарги покупцю «погоди не робить», тобто включити до ПК таку дефектну (на його думку) ПН він усе одно не зможе. Проте «підстебне» постачальника до швидшого виправлення допущеної помилки. Адже на підставі отриманої скарги «закрутяться жорна» п. 1201.3 ПКУ.

Отже, за великим рахунком, постачальнику бажано уникати помилок у будь-якому з обов’язкових реквізитів ПН або переконати свого покупця в безпеці ПН для його «податково-кредитного» права.

І насамкінець:

відносячи будь-які обов’язкові реквізити ПН до несуттєвих, заздалегідь переконайтеся, що ваш покупець дотримується тієї самої точки зору

По-перше, це його право на ПК потрапляє «під приціл» контролерів, а по-друге, покупець може поскаржитися на помилку в будь-якому (навіть не критичному, на думку, постачальника) обов’язковому реквізиті ПН з усіма «клопітними» для постачальника наслідками.

Водночас, якщо покупець уже зіткнувся з тим, що контролери не визнають його право на ПК за ПН з незначними помилками, пам’ятайте: суди в таких ситуаціях підтверджували «податково-кредитне» право покупця (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 11, с. 8). Отже, у будь-якому разі не засмучуйтеся — захищайте свої права в суді.

висновки

  • Для ідентифікації операції дані (сума ПЗ, номенклатура товару, період та сторони), зазначені в ПН, повинні збігатися з інформацією з договору і первинних документів до нього.
  • За помилки в обов’язкових реквізитах ПН до постачальника можуть бути застосовані штрафи виключно за результатами перевірки, що проводиться на підставі скарги покупця ( п. 1201.3 ПКУ).
  • ПН з помилками в необов’язкових реквізитах не можна визнати недійсною.
реквізити податкової накладної, первинний документ, помилки у реквізитах, виправлення помилок, обов’язкові реквізити додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ми сподіваємося, що ця стаття була для Вас корисною.

Щоб отримати можливість читати журнал «Податки та бухгалтерський облік» повністю в будь-який час і з будь-якого носія, просто оформіть передплату на видання!

 

Передплата на «Податки та бухгалтерський облік» це:

  • доступ до всіх номерів журналу та фахової літератури в будь-який час
  • читання журналу з будь-яких електронних носіїв
  • можливість обговорювати і ставити запитання експертам редакції абсолютно безкоштовно.

Передплатити «Податки та бухгалтерський облік»

Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті
 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.