Податківці про виправлення помилок у ПН

На яку дату складається РК до помилкової (другої) ПН, якщо платником податку було помилково оформлено зайву ПН (двічі на одне постачання), та яка причина коригування зазначається в графі 2 такого РК? (101.07 БЗ)

У випадку помилкового складання ПН на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох ПН на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право скласти РК до помилкової (другої) ПН. При цьому у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної ПН, а у графі 2 такого розрахунку зазначається «Виправлення помилки»

Повністю згодні з відповіддю. Звернемо увагу на два моменти:

1. РК складається на дату виправлення (виявлення) помилки. Це загальне правило і стосується не тільки виправлення помилкової (другої) ПН (із цього приводу є ще одна консультація в БЗ 101.17).

2. Така помилкова (друга) ПН жодних наслідків для податкового обліку не несе ані для постачальника (він не зобов’язаний за нею відображати ПЗ), ані для покупця (він не має права збільшувати за нею ПК). Тому виправлення (виписка РК, що нівелює зайву ПН) важливе тільки для відновлення правильного реєстраційного ліміту (зрозуміло, якщо помилкова ПН не була відображена в декларації). Про це говорить наступна БЗ

Який порядок відображення податкових зобов’язань в податковій декларації з ПДВ у випадку помилкового складання ПН на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох ПН на одну операцію з постачання товарів/послуг)? (101.20 БЗ)

У податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів ПН. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) ПН і РК до неї, не підлягають відображенню в декларації

Звернемо увагу на важливий момент. Покупці не завжди квапляться реєструвати зменшуючі РК, навіть незважаючи на наявність штрафу згідно з п.120¹.1 ПКУ (мабуть, для деяких важливіше покористуватися реглімітом). Проте якщо зайва ПН закралася в декларацію (були завищені ПЗ) і виявлена в наступних періодах, то, по-перше, потрібно подати УР і виправити помилку, а по-друге, зменшувати ПЗ можна навіть без зареєстрованого РК. Адже, як зазначають податківці, зайва ПН взагалі не повинна була відображатися (ще раз констатуємо: у цьому випадку РК потрібний виключно для відновлення регліміту). Досить буде бухдовідки.

Більше того, для сміливців ця консультація може виявитися корисною в іншій ситуації, коли ПН помилково виписана на більшу суму, ніж потрібно.

Судіть самі: якщо при виправленні в декларації зайвої ПН РК не потрібний, то що заважає поступити також у випадку з помилково завищеними в ПН ПЗ? Принцип має бути однаковим, тільки в одному випадку помилка сталася на всю суму ПН, а в іншому — на частину (детальніше див. с. 17)

Яка причина коригування зазначається у графі 2 РК, який складається для виправлення помилки в ІПН покупця? (101.07 БЗ)

У графі 2 РК, який складається для виправлення помилки в ІПН покупця, допущеної у ПН, зазначається причина коригування: «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця»

Причина коригування, що зазначається у гр. 2 РК, має, швидше за все, довідковий характер. Звичайно, краще якнайповніше описувати характер помилки, але вважаємо, якщо просто зазначити фразу «Виправлення помилки», то навряд чи податківці наважаться не визнати ПН виправленою. Наприклад, коли справа стосується виправлення зайвої ПН, податківцям досить простого запису «Виправлення помилки», без уточнення характеру помилки

Який порядок виправлення помилки, допущеної в ПН, а саме в полі «Індивідуальний податковий номер», а також в умовному ІПН? (101.17 БЗ)

Виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця, здійснюється наступним чином:

1) продавець складає РК до такої ПН з урахуванням таких особливостей:

у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини ПН з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в ПН;

у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку в ІПН покупця;

2) такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця» ПН, до якої складається такий РК;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу ПН із урахуванням таких особливостей:

— реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН;

— у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення ПЗ продавця, тобто дата складання ПН із «невірним» ІПН;

— такій ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН із «невірним» ІПН покупця;

— в табличній частині такої ПН зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в ПН із «невірним» ІПН.

…

Виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання ПН із «невірним» ІПН покупця не минуло 365 календарних днів, тобто друга ПН (з правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання, що зазначена в такій ПН.

…

Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому розрахунок коригування, складений платником податку до ПН, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником податку

Згодні з думкою податківців. Помилка в ІПН покупця виправляється двома діями: складанням (1) «мінусуючого» РК, що реєструється «неправильним» покупцем, і (2) нової (правильної) ПН.

Важливо, що нова ПН має бути складена не датою виявлення помилки, а датою виписки неправильної ПН (як правило, це дата виникнення ПЗ). І тут постачальника підстерігає небезпека. Якщо з цієї дати минули відведені строки реєстрації ПН, то він автоматично потрапляє під штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН ( п. 120¹.1 ПКУ). А якщо минуло 365 днів, то зареєструвати таку ПН взагалі не вийде, а отже, покупець залишиться без ПК.

Що тут можна запропонувати? Абсолютно «чистий» рецепт придумати складно. Проте вихід шукати треба. Як варіант — по можливості, можна спробувати представити операцію зовсім не як постачання товарів, що оподатковується ПДВ. Для цього потрібно змінити предмет договору. Наприклад, якщо першою подією була передоплата, то за документами її можна оформити, наприклад, як поворотну фіндопомогу з подальшим заліком. Якщо першою подією було постачання товарів, то «за неї» цілком згодиться передача товарів, наприклад, на зберігання (в оренду тощо без переходу права власності). А вже потім (коли строки дозволять зареєструвати ПН без штрафу) оформляється операція з продажу цього товару. У такому разі виписана ПН не просто містить помилку в ІПН, вона, у принципі, помилкова, її просто не повинно було бути. Тому її нівелює «мінусуючий» РК, а вже на потрібну («правильну») дату складається ПН з правильним ІПН.

Ще один варіант — «відсунути» дату першої події, оформивши первинні документи (видаткові накладні, ТТН, акти) потрібною датою. Такий варіант можливий, тільки якщо першою подією було відвантаження товарів (послуг). Безумовно, ці варіанти пов’язані з певним ризиком, але якщо сума штрафу і ПК значні і ви не проти помірятися силами з податківцями, цілком можуть бути використані

Яким чином у податковій звітності з ПДВ відображається операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця шляхом складання розрахунку коригування до ПН та другої ПН? (101.20 БЗ)

Відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання ПН з «невірним» ІПН. РК та друга ПН не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню у податковій звітності з ПДВ не підлягає.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг ( п. 201.10 ст. 201 ПКУ)

Так можна діяти тільки в разі, якщо помилка виявлена до граничних строків подання декларації (якщо декларацію вже подали, то можна подати нову звітну).

Якщо ж граничні строки вже минули, то виправляти помилку доведеться через УР. Тут є два варіанти:

1. Разом з «нульовим» УР подається уточнюючий Д5. І помилка виправляється тільки в ньому (помилковий запис — з мінусом, правильний — з плюсом). Цей варіант традиційно пропонують податківці.

2. Оскільки помилка виправляється через РК, то, чітко кажучи, його треба відобразити в Д1. Тому в УР неправильний запис мінусується за ряд. 7, водночас правильний проводиться за ряд. 1.1 з прикладенням уточнюючого Д5, у якому показується правильний запис. У результаті виходимо на «нуль», тільки з правильним ІПН контрагента

Яким чином виправити помилку платнику податку, який при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, склав ПН на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків, за умови, що в податковій звітності вказана операція відображена правильно? (101.17 БЗ)

З метою виправлення помилки платник податку повинен скласти РК до ПН, в якому у полі «Дата складання» вказати дату, на яку було виявлено помилку, та у табличній частині зі знаком «-» вказати обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що був оподаткований за ставкою 0 відсотків, та зі знаком «+» відобразити обсяг операцій, що підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків. Такий РК підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН

По суті маємо справу з сумовою помилкою. Помилково заповнено гр. 8 розділу Б і заповнено ряд. VII (VIII) замість ряд. V розділу А. Однак таку помилку, на відміну від помилки в кількості чи ціні, навіть теоретично неможливо виправити методом «на дельту». Тому податківці цілком розумно пропонують виправляти її в РК двома рядками.

У запитанні зазначено, що помилка не вплинула на декларацію. Проте тут не все так однозначно — що означає «операція відображена правильно»? Тут фігурують два документи (ПН і РК). Тому, чітко кажучи, у декларації виправлення помилки потрібно відображати розгорнуто — помилковий запис у ряд. 2(3) і коригуючий у ряд. 7. Утім, на наш погляд, нічого страшного не станеться, якщо ви просто відобразите правильний запис у ряд. 1.1 і дод. Д5, а РК взагалі не показуватимете. Принаймні, якщо виправлення помилки сталося до подання декларації за цей період.

А от якщо помилка закралася в декларацію і виявлена після закінчення граничних строків подання, то без УР (а також самоштрафу і, можливо, пені, якщо не уклалися в 90 днів) тут не обійтися.

Покупець зможе відобразити ПК тільки після виправлення помилки

Як заповнити РК у разі виправлення помилок, допущених при складанні ПН, крім виправлення помилки в ІПН? (101.17 БЗ)

Не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.

Помилки, допущені у верхній лівій частині ПН, виправляються шляхом складання РК, в якому зазначаються правильні показники.

При виправленні помилок в реквізитах ПН «Найменування отримувача (покупця)» та/або «Номер філії» платник податків на дату виявлення помилки має право скласти РК до такої ПН, в якому всі правильно заповнені реквізити ПН повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У такому випадку графи з 1 по 14 розділу Б РК та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими).

…

У разі виправлення помилок в розділі Б табличної частини ПН платник податку повинен скласти РК до такої ПН, в якому одним рядком зазначити показники зі знаком «-» щодо товарів/послуг, показники яких виправляються, та другим рядком — зі знаком «+» щодо товарів/послуг, які фактично постачаються/надаються.

При цьому графа 1 РК, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується, заповнюється двічі по кожному з рядків, які коригуються, а у графі 2 зазначається причина коригування — «виправлення помилки».

Показники рядків І — ІХ розділу А табличної частини ПН є розрахунковими та формуються на підставі даних розділу Б. Тому показники рядків І — ІХ розділу А коригуються разом з відповідними показниками розділу Б, якщо коригування показників розділу Б призводить до зміни показників розділу А.

Показник рядка Х розділу А табличної частини ПН коригуванню не підлягає

Щодо цієї БЗ можна зазначити таке:

1. Незважаючи на категоричну фразу в Порядку № 1307 про те, що дата і номер ПН не виправляються, помилки в цих реквізитах виправити можна. Для цього виписуються мінусуючий РК і нова ПН з правильними показниками.

2. Часто доводиться чути про помилки в лівій верхній частині. Наприклад, не зазначено, що ПН зведена, або неправильно зазначено тип причини. Податківці дозволяють виправити цю ПН дуже просто, лише випискою РК з правильно заповненими показниками (слід розуміти: розділ Б РК не заповнюється).

3. Сумові помилки тепер податківці вимагають виправляти в РК тільки двома записами (один — на мінус, другий — на плюс), а не «дельтою», як пропонували раніше (відповідна БЗ тепер значиться як діюча до 01.01.2017; детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 5)

4. Помилки в ряд. Х розділу А (дані про зворотну тару) узагалі не виправляються (у РК немає відповідного рядка на коригування). Але засмучуватися не варто. Цей показник враховується тільки при розрахунку загальної суми коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ. А як відомо, помилки в цьому показнику не критичні для ПК покупця (згідно з п. 201.10 ПКУ), хоча він і названий серед обов’язкових реквізитів у п. 201.1 ПКУ. Детальніше про відображення тари в ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 64, с. 21

Чи має право покупець включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у ПН, у якій допущено помилку у даті складання? (101.17 БЗ)

ПН, у якій допущено помилку у даті складання, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції, а тому покупець не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у такій ПН

Чітко кажучи, у п. 201.10 ПКУ, що вказує, які реквізити ПН важливі для відображення ПК, про дату ПН нічого не говориться. Йдеться тільки про помилки, які заважають ідентифікувати операцію, зокрема, про період. Тому, якщо помилкова дата і правильна дата припадають на один період, то така ПН могла б давати право на ПК. Проте податківці з цього питання традиційно фіскалять. Тому помилку в даті доведеться виправляти (см. с. 29)

Чи має право покупець віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у ПН, в реквізитах якої допущено помилки, які виправлено шляхом складання РК? (101.14 БЗ)

Якщо допущені помилки не дають можливість ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань, то право на податковий кредит на підставі такої ПН виникає лише після виправлення таких помилок шляхом складання до такої ПН РК та реєстрації його в ЄРПН. Термін формування податкового кредиту по такій накладній не може бути пізніше 365 календарних днів з дати складання такої ПН

У цьому випадку документами, що дають право відобразити ПК, буде помилкова ПН і виправляючий її РК. Як і слід було очікувати, податківці поширюють на відображення ПК 365-денний строк (хоча це нізвідки не випливає). Важливо, що відобразити ПК можна не обов’язково в періоді реєстрації РК (точніше, в періоді виписки, якщо РК зареєстрований своєчасно, і в періоді реєстрації, якщо РК зареєстрований із запізненням). Покупець має право відкласти цей ПК до закінчення зазначеного строку. А якщо в цей строк не укладеться, то можна виправити помилку, подавши УР (протягом 1095 днів) до будь-якого з періодів у межах цього 365-денного строку, починаючи з періоду, в якому складено РК і закінчуючи періодом, на який припадає закінчення 365-денного терміну.

Що стосується постачальника, то незалежно від того, правильно він виписав ПН або з помилкою, відобразити ПЗ він зобов’язаний у періоді виникнення ПЗ