Як відомо, ознаки (не)моніторення ПН і призупинення їх реєстрації встановлені в Критеріях № 567. Нагадаємо, що ті ПН (чи платники податків), які відповідають будь-якій з чотирьох ознак, установлених у п. 5 Критеріїв № 567, узагалі не повинні підлягати моніторингу. Мабуть, це пов’язано з тим, що такі ПН просто не цікаві контролюючим органам. Коротко нагадаємо ці ознаки:
— ПН, що не підлягає передачі покупцеві, та/або ПН, «звільнена» від ПДВ;
— недосягнення протягом місяця обсягу постачань 500 тис. грн. (без ПДВ) (застосовується разом з критерієм «трьох крісел» керівника);
— 5 млн грн. сплачених у 2016 році податків і ЄСВ (без імпортного ПДВ) (критерій тимчасовий, працює до 01.01.2018 р.);
— відповідність податкового навантаження встановленому показнику (5 %) (застосовується разом з іншим критерієм — сума ПДВ за ПН поточного місяця має бути меншою максимального місячного значення ПДВ за ПН за останні 12 місяців, збільшеного на 30 %).
Це достатньо широкі критерії. По суті, призупинення реєстрації ПН узагалі ніяк не повинне торкатися ПН, виписаних у роздробі, дрібних платників податків або, навпаки, дуже великих. Та і взагалі, схоже, задум був такий, щоб сумлінний платник податків не мав проблем з реєстрацією ПН. Саме для цього і було передбачено два фільтри: один для відсіювання ПН, що не становлять інтересу для контролерів (п. 5 Критеріїв № 567), другий — для того, щоб упіймати зловмисників серед тих, чиї ПН важливі для держави (п. 6 Критеріїв № 567).
Зрозуміло, що реалізація цієї ідеї виявилася, м’яко кажучи, не зовсім вдалою: алгоритм роботи системи ніяк не корелював з нормами, встановленими в Критеріях № 567. У результаті призупинялася реєстрація навіть тих ПН, які взагалі не підлягають моніторингу, тобто ні про яке призупинення не могло бути і мови (про це ми говорили в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 59, с. 9 і с. 26).
Але зараз хотілося б поговорити не про ці технічні проблеми, а про тему сьогоднішнього номера — проблеми посередників при реєстрації ПН. Як виявляється, ті, хто працює згідно з п. 189.4 ПКУ, — у групі ризику.
Здавалося б, у чому специфіка? Адже посередник складає ПН і реєструє її так само, як і всі інші платники ПДВ, а тонкощі, встановлені в посередницькому п. 189.4 ПКУ, по суті, зводяться до загальних правил, — у цілях ПДВ отримання товару від комітента для продажу прирівнюється до купівлі, а передача купленого товару комітентові (при комісії на купівлю) — до продажу. Навіть момент виписки ПН спільний — за правилом «першої події».
Заковика в тому, що навіть будучи абсолютно законослухняним платником ПДВ, посередник, радше за все, не зможе уникнути клопоту, пов’язаного з блокуванням ПН
Принаймні той посередник, який працює в опті. І справа тут зовсім не в тому, що система реєстрації ПН живе своїм життям, а в самих нормах Критеріїв № 567.
Давайте розкладемо по полицях перший фільтр відсіювання ПН, тобто критерії немоніторення ПН. Судіть самі:
— перший критерій («ПН, що не видаються покупцеві») для посередника-оптовика не працює;
— другий критерій (правила «500 тис. грн.» та «трьох стільців»), радше за все, теж не для нього — навряд чи він зможе вписатися в цю суму, адже через нього проходить товар, що належить комітентові, тому обсяги придбань і постачань величезні. На вході і на виході складаються ПН на колосальні суми;
— третій критерій (правило «5 млн») також «пролітає» повз: навряд чи посередник, що сплачує податки лише зі своєї комісійної винагороди, набере їх на 5 млн грн., тим паче що в опті у нього може і не бути великої кількості співробітників, а значить, і ЄСВ з ПДФО не врятує.
Залишається останній — четвертий критерій (податкове навантаження). Але і він не спрацює. Відношення сум сплачених податків до суми оподатковуваних постачань явно буде меншим установлених 5 %. Причини все ті ж: через комісіонера проходять величезні обсяги постачань товару, що належить комітентові, а податки він сплачує тільки зі своєї комісійної винагороди (тут ми розглядаємо посередника в «чистому вигляді», тобто припускаємо, що він займається тільки посередницькими операціями. Якщо у нього є інші види діяльності, то в сукупності вони можуть витягнути податкове навантаження до встановлених 5 %. Теоретично таке можливо, але малоймовірно).
Ось і виходить, що його ПН у переважній більшості випадків підлягатимуть моніторингу.
Зрозуміло: цей факт ще зовсім не свідчить про те, що реєстрація посередницької ПН буде неодмінно призупинена. Адже є ще другий фільтр п. 6 Критеріїв № 567, який встановлює ознаки саме призупинення реєстрації. Тут наш посередник-оптовик уже перебуватиме в тій же ситуації, що й усі інші платники ПДВ. Усі його ПН проходитимуть через жорна відповідних критеріїв:
— розрахунок «залишку різниці» із застосуванням коефіцієнта 1,5;
— визначення 75 %-частки за ризиковими товарами;
— подання Таблиці з інформацією про товари/послуги, що купуються і продаються;
— перевищення сум ПДВ за ПН поточного місяця середньомісячної суми сплачених податків за останні 12 місяців.
Тобто тут уже характер посередницької діяльності не накладає відбитка на реєстрацію ПН (якщо не вважати, що всі ці критерії визначатимуться за ПН, яка виписується на чужий, комітентський товар). Проте ризик призупинення реєстрації ПН у такого посередника значно підвищується.
По суті, не працює один з фільтрів (п. 5 Критеріїв № 567), який покликаний відсікти від блокування сумлінних платників податків
Посередники повинні знати про цей нюанс і відповідним чином підлаштовуватися до роботи (деякі поради ми надавали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 53, с. 2, втім вони згодяться не лише для посередників, а й для інших платників ПДВ).
Ні для кого не секрет, що норми Критеріїв № 567, радше за все, мінятимуться*.
* Проект наказу розміщений на сайті ДФСУ http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/72297.html.
Самі фіскали розуміють, що вони недосконалі і потребують доопрацювання. Залишається сподіватися, що при їх коригуванні буде вирішено не лише питання з відверто невдалими нормами (наприклад, розрахунок «залишку різниці» із застосуванням коефіцієнта 1,5 — віднімання з вартості купленого товару вартості проданого, що рано чи пізно неминуче призведе до виникнення від’ємного значення, — саме ця норма коригуватиметься), але й порушене в цій статті питання. На жаль, в існуючому проекті наказу наше питання не порушене, але хто знає, скільки коригувань повинні зазнати норми Критеріїв № 567, щоб ми могли працювати по-людськи?
