(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2017/№ 66

Створення веб-сайта

«Наш директор вирішив зарплату видавати продукцією — тобто сайтами і банерами…»
Сьогодні уже неможливо уявити наше життя, у тому числі його економічну складову, без Інтернету. І рідкісне підприємство (підприємець) у наш час може обійтися без свого сайта в Інтернеті (web-сайта), а то й декількох таких сайтів. Хтось створює сайт уперше, хтось відкриває додатковий або замінює старий сайт на новий (більш «наворочений»). Ось сьогодні ми і поговоримо про бухгалтерський і податковий облік витрат підприємства на створення власного веб-сайта.

Загальне

Як повелося, розпочнемо з визначення терміна. Розхоже його визначення дивимося у Вікіпедії. Там веб-сайт, або просто сайт* (похідне від англ. website: web — «павутина, мережа» і site — «місце», буквально «місце, сегмент, частина в мережі»), визначений як сукупність логічно пов’язаних між собою веб-сторінок; також місце розташування контенту сервера. Зазвичай сайт в Інтернеті є масивом пов’язаних даних, що має унікальну адресу і сприймається користувачем як єдине ціле.

* Далі по тексту — сайт.

Для цілей же відображення в обліку нас більше цікавлять визначення цього терміна в українській нормативці. Термін «веб-сайт» визначений у низці галузевих нормативів приблизно ідентично. Ми ж наведемо «найсвіжіше» визначення зі ст. 1 Закону про авторське право, згідно з яким — це

сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайта і (або) облікового запису власника цього веб-сайта, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом

Для роботи сайта необхідно зареєструвати доменне ім’я і сплатити за хостинг (чи колокацію**). Доменне ім’я (домен) фактично є головною складовою адреси в мережі Інтернет, а хостинг — це послуги з розміщення сайта в мережі — на інтернетному сервері.

** Це коли сайт розміщується на власному сервері.

Ми розглядаємо ці види витрат (за винятком, у певних випадках, оплати домену) окремо від витрат на створення сайта

Про облік цих витрат детальніше див. у матеріалі на с. 24 цього номера.

У світлі загальної «мобілізації» зараз багато хто створює відразу і «мобільну» версію сайта, що спеціально розроблена для відображення сайта в мобільних гаджетах і містить тільки оптимально-мінімальну інформацію, зручну для прочитання в цих пристроях.

Власне створення сайта зазвичай здійснюється трьома основними етапами робіт: розробка дизайну сайта, верстання його веб-сторінок і його програмування.

Він може створюватися різними способами: власними силами підприємства (за наявності відповідних кваліфікованих фахівців) та/або із залученням сторонніх виконавців. Можливі варіанти з орендою (отриманням права користування) вже наявних сайтів.

Після закінчення створення подальше інформаційне наповнення і супровід роботи сайта після його підключення до Інтернету зазвичай ведеться підприємством самостійно.

Здебільшого, сайти створюються з рекламною метою для «розкручування» імені/продукту/крупного заходу з метою збільшення доходів тощо. Сайт може бути створений у вигляді інтернет-магазину*.

* Детальніше про створення і функціонування сайта інтернет-магазину див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 101, с. 22, 28, 42.

Оскільки сайт кінець кінцем є результатом комп’ютерного програмування, то його можна розцінити об’єктом авторського права як комп’ютерна програма (ст. 433 ЦКУ і ст. 8 Закону про авторське право).

Належність майнових прав на сайт залежатиме від способу його створення (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 101, с. 22). При «оренді» сайта виняткових майнових прав на нього орендар не отримує. У разі створення сайта — із залученням сторонніх виконавців або без такого — підприємство, зазвичай, має на нього виняткові майнові права**. Але, мабуть, у будь-якому разі (за винятком оренди сайта) слід кваліфікувати сайт як окремий об’єкт обліку. Саме час перейти до бухобліку.

** Момент про те, які права отримає замовник сайта, дуже важливо обговорити в договорі!

Бухгалтерський облік

Для правильного обліку витрат на створення сайта необхідно знати мету його створення. Залежно від такої мети в бухобліку витрати на його створення можна відобразити двома способами: відразу списати їх на витрати підприємства або капіталізувати, визнавши сайт (оскільки він належить до об’єктів прав інтелектуальної власності) нематеріальним активом (див. п. 5 — 7 П(С)БО 8).

Якщо сайт не визнається нематеріальним активом (НМА) — наприклад, створений виключно в рекламних цілях, то витрати на його створення списуються на витрати (п. 9 П(С)БО 8).

Якщо ж сайт визнається НМА (якщо сайт здатен генерувати дохід), то всі витрати на його створення накопичуються на рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». Після «запуску» сайта в господарський оборот на підставі «Акта введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (типова форма № НА-1, затверджена наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. № 732) ці витрати капіталізуються на рахунку 125 «Авторське право і суміжні з ним права».

Первісна вартість сайта, виготовленого із залученням сторонніх виконавців, формується згідно з п. 11 П(С)БО 8, самостійно виготовленого — згідно з п. 17 П(С)БО 8 (можливий і «поєднаний» варіант).

З місяця, наступного за місяцем, у якому НМА-сайт був уведений у господарський оборот, нараховується амортизація. Метод амортизації підприємство обирає самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо їх визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Зазначимо, що прямолінійний метод, зазвичай, тут найзручніший

Амортизація визначається строком корисного використання, який при швидкому моральному зносі сайта може бути зовсім не тривалим (мінімальний строк для цілей бухобліку не встановлений). Тому разом з оформленням акта за формою № НА-1 підприємству варто видати розпорядчий документ, у якому вказати строк корисного використання (і метод амортизації) об’єкта (див. п. 25 П(С)БО 8). НМА з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають (див. там же, другий абзац), тому платникам податку на прибуток, що не застосовують податкових різниць, бажано за всіма НМА (у тому числі, сайтами) такий строк установлювати (з урахуванням п. 26 П(С)БО 8).

У разі «оренди» сайта підприємство рідко отримує право користування авторським і суміжним правом. Тому, на наш погляд, платежі, здійснювані ним на користь власника сайта, зазвичай, не варто кваліфікувати як роялті.

Податковий облік

Тут особливості будуть тільки в платників, зобов’язаних застосовувати податкові різниці. Інші визначають об’єкт оподаткування на прибуток за бухобліковими фінрезультатами.

Нагадаємо, що з 01.01.2017 р. у ПКУ прибрали термін «нематеріальні активи» (видалений п.п. 14.1.120 ПКУ), і це усунуло термінологічний «НМА-різнобій»* між податковим і бухгалтерським обліком, оскільки тепер орієнтуємося тільки на бухоблікове визначення (див. п.п. 14.1.184 ПКУ). Тому для цілей податкового обліку сайт, віднесений у бухобліку до НМА, теж вважатиметься об’єктом НМА.

* Про проблеми, які через це були до 01.01.2017 р., див., наприклад, у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 20.

Тим же, хто застосовує податкові різниці, якщо сайт ними буде віднесений у бухобліку до НМА, доведеться враховувати спеціальні норми ПКУ.

Логічно було б (див. вище — про сайт, як об’єкт авторського права) включати сайт до складу НМА групи 5 (п.п. 138.3.4 ПКУ), але фіскали раніше писали (див. БЗ, категорія 102.05), щоб платники, які застосовують коригування, відносили сайт до НМА групи 6. З 1 січня 2017 р. ця консультація призупинена. І це шкода, оскільки вона могла бути корисна платникам.

Адже строк амортизації для об’єктів НМА групи 6 повинен визначатися «згідно з правовстановлюючим документом», у якому цей строк можна було б звести до розумного мінімуму (наприклад, до року або навіть менше)

Таким чином, «податкова» амортизація сайта в платників, що застосовують податкові різниці, повинна обчислюватися відповідно до правовстановлюючого документа.

Але якщо в правовстановлюючому документі строк дії права користування сайтом не встановлений, платник визначає його самостійно, але не менше 2 і не більше 10 років (останній абзац п.п. 138.3.4 ПКУ). У платників, що застосовують податкові різниці, як і основні засоби, НМА є тими об’єктами, за якими обов’язково визначаються «амортизаційні» коригування (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ). Відповідні суми амортизації (бухоблікової і «податкової») відображаються в додатку РІ до декларації з податку на прибуток. І якщо сума «податкової» амортизації (розрахована згідно з п.п. 138.3.4 ПКУ) відрізняється від «бухгалтерської» — коригування вплинуть на об’єкт оподаткування.

У платників, що не застосовують податкові різниці, НМА амортизуватимуть у бухобліку за строком корисного використання, який вони визначать самостійно. Тому якщо вони такий строк не встановлять, то вартість НМА в бухобліку не амортизуватиме (див. вище) і не вплине на об’єкт оподаткування.

У разі «оренди» сайта в нерезидентів, або у «єдинників», або у юросіб, пільгованих з податку на прибуток, якщо податківці стануть квліфікувати «орендні» платежі, як роялті, для платників, що застосовують податкові різниці, існує небезпека застосування різниць, визначених п.п. 140.5.6 і 140.5.7 ПКУ**. А при виплаті «роялті» нерезидентам — ще і податку на репатріацію (див. п. 141.4 ПКУ).

** Детальніше про ці податкові «роялті-різниці» читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с. 26.

Декілька слів про ПДВ-облік. Коли підприємство виготовляє сайт «господарським» способом, то тут усе зрозуміло. Коли ж послуги зі створення сайта отримуються зі сторони, то вони можуть не містити в собі «вхідного» ПДВ. Нагадаємо, що з 1 січня 2013 року і до 1 січня 2023 року діє «програмна» ПДВ-пільга (п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Під цю пільгу підпадає результат комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів.

Таким чином, підприємства, що придбавають готовий сайт (з передачею прав на нього), ПК з ПДВ, зазвичай, не мають, а вся сума таких «сайто-затрат» або формує вартість НМА, або включається у витрати.

Ситуація може відрізнятися в разі придбання не сайта, а послуг з його розробки, коли права відразу виникають у замовника

Оскільки, на думку фіскалів, якщо замовник придбаває послуги з розробки програмної продукції і після розробки право на таку продукцію переходить безпосередньо до нього — операція з постачання таких послуг не підпадає під дію «програмної» ПДВ-пільги (див. питання 10 УПК № 536 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 84, с. 17). У цьому випадку замовник послуг з розробки сайта відобразить податковий кредит з ПДВ у загальному порядку.

Приклад.

Підприємство створило сайт (не виключно для рекламних цілей):

— із залученням стороннього виконавця;

— власними силами.

Загальна вартість сайта — 12000 грн., плюс вартість реєстрації домену — 288 грн.

А тепер подивимося, як ці різні варіанти створення сайта відображаються в бухобліку (усі суми умовні).

Облік витрат на створення сайта

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

сума (грн.)

Із залученням виконавця

1

Підписано акт про надання послуг з розробки сайта (послуги оподатковуються ПДВ*)

154**

631

10000

2

Відображено суму ПДВ (до реєстрації ПН у ЄРПН)

644/1

631

2000

3

Відображено податковий кредит (ПН зареєстрована)

641/ПДВ

644/1

2000

4

Сплачено за послуги з розробки сайта

631

311

12000

5

Сплачено за реєстрацію доменного імені

371

311

288

6

Відображено суму ПДВ (до реєстрації ПН у ЄРПН)

644/1

644/ПДВ

48

7

Відображено податковий кредит з ПДВ (ПН зареєстрована)

641/ПДВ

644/1

48

8

Віднесено витрати на реєстрацію доменного імені до складу витрат на розробку сайта

154***

685

240

9

Списано суму раніше відображеного ПДВ

644/ПДВ

685

48

10

Здійснено залік заборгованостей

685

371

288

11

Запущено сайт (ф. № НА-1)

125

154

10000

12

Нараховано амортизацію сайта

93

133

427

* Тобто йдеться про випадок, коли замовник відразу є правовласником сайта. Якщо передача сайта ПДВ не оподатковується, то вся сума витрат буде віднесена в дебет 125 (або 93).

** Або дебет рахунку 93, якщо сайт створений виключно з метою реклами.

*** Якщо витрати на створення сайта не капіталізуються, а йдуть у витрати, то плату за домен зазвичай відносять на 39 рахунок і списують поступово рівними частками — протягом строку дії домену.

Власними силами

1

Списано матеріальні витрати на розробку сайта

154*

20,22

2000

2

Списано прямі витрати на оплату праці, пов’язані з розробкою сайта

154*

65,66

10000

3

Запущено сайт (ф. № НА-1)

125

154

12240**

4

Нараховано амортизацію сайта

93

133

510

* Або дебет рахунку 93, якщо сайт створений виключно з метою реклами.

** У цю суму ввійшли і витрати на реєстрацію доменного імені (проводки за реєстрацією домену не наводимо — див. вище, у першому варіанті).

висновки

  • Залежно від мети створення сайта в бухобліку витрати на його створення можна відобразити двома способами: відразу списати їх на витрати підприємства або капіталізувати, визнавши сайт нематеріальним активом.
  • НМА з невизначеним строком корисного використання в бухобліку амортизації не підлягають, тому платникам податку на прибуток, що не застосовують податкові різниці, бажано за всіма НМА (у тому числі, сайтами) такий строк установлювати.
  • Для цілей податкового обліку чітко не зрозуміло, відносити сайт, що є об’єктом НМА, до групи 5 чи до групи 6 (п.п. 138.3.4 ПКУ).
  • Платникам, які застосовують податкові різниці, якщо сайт ними буде віднесений у бухобліку до НМА, доведеться робити «амортизаційні» коригування (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ).
веб-сайт, облік витрат на створення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті