Бонуси покупцям: як бути, якщо «і хочеться, і колеться»

* Під продавцем ми розумітимемо виробника й імпортера товарів (оптового продавця), а під покупцем — оптового (роздрібного продавця). Бонусних програм для роздрібних покупців ми з вами зараз не торкаємося.

Виплата бонусу грошовими коштами

ПДВ

Контролери давно і послідовно наполягають на тому, що всілякі мотиваційні бонуси і премії — ні що інше, як оплата вартості маркетингових послуг. Звідси висновок: при виплаті бонусу потрібно нараховувати ПДВ. Прикладів подібних роз’яснень маса: згадаємо хоча б УПК № 123, листи ДФСУ від 22.12.2015 р. № 27462/6/99-99-19-03-02-15, від 25.02.2016 р. № 4164/6/99-99-19-03-02-15, від 02.03.2016 р. № 4744/6/99-99-19-03-02-15, від 15.03.2016 р. № 5590/6/99-99-19-03-02-15, від 28.10.2016 р. № 23381/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 95, с. 6, від 06.02.2017 р. № 2104/6/99-99-15-03-02-15, ІПК від 13.10.2017 р. № 2231/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, а також консультацію в категорії 101.04 БЗ.

В усіх цих роз’ясненнях податківці доходять схожих висновків: мотиваційні і стимулюючі виплати (премії, бонуси), які здійснює офіційний дистриб’ютор (постачальник продукції (товарів, робіт, послуг)), зокрема, за:

— дострокове погашення дебіторської заборгованості;

— виконання плану закупівлі товарів;

— точність закупівельних прогнозів;

— дотримання встановленого асортименту товарів при закупівлі тощо,

спрямовані на просування товарів (послуг) і стимулюють їх збут. Тому такі виплати вважаються оплатою вартості маркетингових послуг у розумінні цього терміна, наведеного в п.п. 14.1.108 ПКУ.

Виходить, контролери розглядають договір постачання, що передбачає виплату бонусів, як змішаний договір, який включає, окрім постачання товарів, також і зустрічне постачання маркетингових послуг. Тому

До речі, аналогічні роз’яснення податківці дають і стосовно ЗЕД-бонусів. У своїх консультаціях вони наполягають на тому, що місце постачання маркетингових послуг визначають за правилами п. 186.4 ПКУ, і ним є місце реєстрації постачальника послуг, тобто територія України. Тому при отриманні мотиваційних і стимулюючих виплат (премій, бонусів) від продавця-нерезидента у зв’язку з досягненням певних показників і виконанням обсягу продажів у покупця (резидента України) виникають податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ виходячи із суми таких виплат (див. листи ДФСУ від 22.01.2016 р. № 1207/6/99-99-19-03-02-15, від 28.10.2016 р. № 23381/6/99-99-15-02-02-15 і від 15.11.2017 р. № 2618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

На наш погляд, усе далеко не так однозначно. Зрозуміло: якщо за умовами договору покупець бере на себе додаткові зобов’язання щодо просування товарів продавця і стимулюванню їх збуту — дійсно можна говорити про надання покупцем маркетингових послуг продавцеві товарів. Зовсім інша справа, якщо за умовами договору покупець додаткових зобов’язань на себе не бере і спеціальних дій, спрямованих на просування товарів, не виконує. Тоді, вірогідно, немає підстав говорити про оподатковуване постачання послуг.

Але як би то не було, кількість фіскальних роз’яснень податківців із цього питання ніби натякає на те, що при перевірці контролери будуть непохитні. Тому виявивши доходи у вигляді бонусів, вони напевно, недовго розбираючись, донарахують ПДВ із цих сум, й відстоювати свої права доведеться вже в суді. А суди, слід сказати, теж далеко не завжди стають на бік платників податків.

Судова практика знає багато рішень, де судді доходять висновку про те, що додаткова бонусна винагорода, премії або знижки на вартість товару, надані продавцем покупцеві за договором або за угодою сторін або для залучення (винагороди) постійних покупців до подальшої співпраці, не можна розглядати як послугу у сфері маркетингу. Тому нарахування ПДВ-зобов’язань на суму бонусів є необґрунтованим (див., наприклад, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 р. № 808/3341/16, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 р. № 821/1234/16, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 р. № 820/5112/16 тощо). Проте чимало і таких рішень, в яких претензії податківців про нарахування ПДВ на суму отриманих бонусів визнають правомірними. Наприклад, у зовсім свіженькій ухвалі ВАСУ від 18.10.2017 р. у справі № К/800/14701/17 судді прямо вказують, що бонусна винагорода є компенсацією вартості маркетингових послуг, а тому є об’єктом обкладення ПДВ. А в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 р. у справі № 876/2594/16 суд підтвердив правомірність ІПК, у якій податківці рекомендували платникові податків суми бонусів обкладати ПДВ.

Виходить, при отриманні бонусної винагороди за досягнення будь-якого показника безпечніше не спокушати долю, а визнати таку виплату платою за маркетингові послуги і нарахувати ПДВ-зобов’язання. На суму нарахованого податку потрібно оформити ПН і зареєструвати її в ЄРПН.

Базу оподаткування при виплаті бонусів визначають за правилами п. 188.1 ПКУ, і нею буде сума отриманих виплат.

Що стосується дати виникнення ПЗ, то тут, на наш погляд, працює всім відоме правило «першої події». Тобто ПЗ потрібно нарахувати або на дату отримання бонусу грошовими коштами або на дату оформлення протоколу або іншого документа, на підставі якого виплачують бонуси.

Постачальник і одночасно одержувач маркетингових послуг за наявності зареєстрованої ПН може відобразити податковий кредит (ПК) з ПДВ (див. листи ДФСУ від 02.03.2016 р. № 4744/6/99-99-19-03-02-15, від 06.02.2017 р. № 2104/6/99-99-15-03-02-15).

Ну і закінчимо порядок розгляду ПДВ-обліку бонусних виплат тим, що зазначимо: усі описані проблеми виникають у тому випадку, якщо покупець товарів зареєстрований як платник ПДВ. Якщо ж бонус виплачують неплатникові податку, тоді всіх цих проблем не буде просто тому, що покупець і «за сумісництвом» постачальник послуг ПДВ нараховувати не зобов’язаний. Тобто виплачувати бонуси, наприклад, дистриб’юторам — ФОП неплатникам ПДВ можна абсолютно спокійно.

Бухоблік

У бухобліку суму мотиваційного бонусу, яку, як ми з’ясували, розцінюють не інакше як оплату вартості маркетингових послуг, відображають так:

— виробник (продавець) товарів (відповідно покупець послуг) — у складі витрат на збут (рах. 93 «Витрати на збут»);

— покупець товарів (тобто продавець послуг) — у складі доходів від продажу послуг (субрах. 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»).

Податок на прибуток

Жодних коригувань фінрезультату на вартість маркетингових послуг ПКУ не передбачає. А це означає:

Податківці це підтвердили в ІПК ДФСУ від 15.11.2017 р. № 2618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Але і тут без підводних каменів не обійшлося. Адже податківці здавна упереджено ставляться до маркетингових послуг як таких. Тому нерідко при перевірці такі операції визнають нереальними і під цим «соусом» виключають вартість маркетингових послуг зі складу податкових витрат. При цьому формальним приводом для цього може слугувати відсутність правильно складених підтверджуючих документів. Адже у випадку з бонусними виплатами скласти інформативний акт надання послуг, у якому будуть деталізовані всі надані маркетингові послуги, складно внаслідок відсутності цих самих послуг. А простий документ з формулюванням «Маркетингові послуги», який не містить конкретного обсягу виконаних робіт і змісту госпоперацій, податківці як підтверджуючий можуть і не прийняти. Реальність такої небезпеки підтверджує низка судових справ, у яких суб’єктам підприємницької діяльності довелося відстоювати право на витрати і ПК з ПДВ за документами, які, на думку податківців, не містили детальну інформацію про фактично надані послуги, їх обсяг і характер, строки виконання і результати здійснених заходів. Це усе, у свою чергу, унеможливлює оцінку фактично використаних послуг (див., наприклад, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 р. у справі № 804/5775/17 або постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 р. у справі № 821/1344/17 тощо).

Тому якщо вже ви вирішили зв’язатися з «маркетинговими» бонусами, тоді до питання оформлення первинних документів доведеться підійти відповідально і не полінуватися розписати весь перелік «послуг», які покупець «надає» за бонуси.

Приклад 1. За підсумками роботи в листопаді 2017 року підприємство-постачальник виплачує дистриб’юторові своїх товарів бонус у сумі 120000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 20000 грн.).

В обліку продавця товарів (одержувача маркетингових послуг) і покупця (постачальника таких послуг) нарахування і виплату бонусу «за маркетинг» показують так:

Таблиця 1. Облік бонусу, що виплачується грошовими коштами

Ще один спосіб мотивації покупців, який може бути хорошою альтернативою виплаті бонусів, — надання знижок із ціни раніше поставленого товару або зменшення ціни товару при наступному постачанні. Давайте розберемо нюанси обліку таких знижок.

Замість грошового бонусу — знижка

З урахуванням таких знижок і відображенням їх в обліку проблем, зазвичай, не виникає. Головне, знову таки, правильно документально оформити надання такої знижки. Для цього рекомендуємо в договорі дуже чітко оговорити умови надання знижки.

Наша мета при цьому — не надати податківцям жодного приводу для сумніву, що перед ними знижка із ціни товару, яку надають за виконання договірних умов або той самий бонус, який у цьому випадку наданий не грошовими коштами, а шляхом зменшення заборгованості покупця.

А тепер, власне, що стосується обліку знижок.

Бухоблік і податок на прибуток

Знижку, що надана після відвантаження товару, в обліку продавця відображають коригуванням доходу з одночасним зменшенням заборгованості покупця проводкою Дт 704 «Вирахування з доходу» — Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

У покупця облік залежить від того, реалізований цей товар на момент надання знижки чи знаходиться на складі:

— якщо товар не проданий і значиться в залишках — на суму знижки зменшують первісну вартість товарів і заборгованість перед постачальником (Дт 281 «Товари на складі» — Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» методом «сторно»);

— якщо товар реалізований у звітному році — окрім первісної вартості товару і заборгованості перед постачальником, коригують собівартість реалізованих товарів (Дт 281 — Кт 631 (методом «сторно» на всю суму знижки без ПДВ) і Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» — Кт 281 (методом «сторно» на суму знижки, що припадає на реалізовану частину товарів));

— якщо товари реалізовані минулого року, а знижка надана в поточному році — суму отриманої знижки краще відобразити проводкою Дт 631 — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

У податковоприбутковому обліку різниці на суму знижки не виникають, а значить, усі без винятку підприємства обліковують такі операції за бухобліковими правилами.

ПДВ

Перше, про що відразу ж потрібно нагадати, це існування такого поняття, як мінбаза ПДВ. Воно означає, що надаючи знижку, продавець повинен простежити, щоб вартість товару з урахуванням знижки не виявилася нижчою мінімальної бази з абзацу другого п. 188.1 ПКУ, а саме:

— при постачанні товарів (послуг) — ціни їх придбання;

— при постачанні самостійно виготовлених товарів (послуг) — звичайної ціни.

Про ПДВ-наслідки продажу за ціною нижче мінбази ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 72, с. 21.

Після того, як продавець прийняв рішення про надання знижки покупцеві, він може відкоригувати суму нарахованих раніше ПЗ з ПДВ у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів. Для цього йому доведеться оформити розрахунок коригування (РК) до виписаної раніше ПН на підставі п.п. 192.1.1 ПКУ.

Це може бути дата укладення додаткової угоди або іншого документа, який підтверджує факт надання знижки.

А ось податківці в разі зміни ціни рекомендують складати РК на дату першої з подій, що відбулися після (!) зміни договірних умов і підписання додаткової угоди: або на дату постачання товарів/послуг, або на дату оплати за товари/послуги (див. категорію 101.15 БЗ і лист ДФСУ від 24.11.2015 р. № 24988/6/99-99-19-03-02-15).

У нашому випадку йдеться про знижку і зменшуючий РК, а значить, реєструє його в ЄРПН підприємство-покупець (абзац четвертий п. 192.1 ПКУ, п. 22 Порядку № 1307).

Будьте уважні! Усі «ПДВ-коригувальні» правила працюють, коли покупець — платник ПДВ.

Ну і нарешті, продавець показує РК у «коригувальному» рядку 7 декларації з ПДВ і додатку Д1 до неї:

— при своєчасній реєстрації РК — у періоді його складання;

— при несвоєчасній реєстрації — у періоді його реєстрації.

Покупець показує зменшуючий ПДВ у «коригувальному» рядку 14 декларації і додатку Д1 до неї строго (!) в періоді складання РК.

Що стосується знижки на майбутнє постачання, то тут узагалі все просто. Такі операції відображають як звичайне постачання тільки за зниженою ціною.

Детальніше про правила оформлення РК «на всі випадки життя» див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 92.

А тепер розглянемо приклад.

Приклад 2. Підприємство-продавець реалізувало товар за ціною 6000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1000 грн.) у кількості 20 шт. Собівартість придбання цього товару — 4800 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 800 грн.). Відповідно до умов договору після відвантаження товару було прийнято рішення про надання покупцеві знижки в сумі 8400 грн. Покупець оплатив 111600 грн. за отриманий товар.

На момент надання знижки підприємство-покупець реалізувало товар у кількості 10 шт. за ціною 7200 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1200 грн.).

Таблиця 2. Облік знижки в продавця і покупця