«Непрацездатне» соцстрахування

Лікарняні/декретні. Запрацювали в новій редакції норми Закону № 1105, що встановлюють максимальні і мінімальні обмеження за сумою лікарняних/допомоги по вагітності та пологах.

Що змінилося, якщо страховий випадок настав після 10.10.2017 р.*

* За страховими випадками, що настали до 11.10.2017 р., діємо за старими правилами.

За мінімальною сумою декретних, що нараховуються за основним місцем роботи, залишився тільки один контроль — при визначенні розміру середньоденної заробітної плати, виходячи з якого буде розраховано допомогу по вагітності та пологах. Розкидати суми декретних по місяцях і порівнювати їх з мінімальною заробітною платою для цілей визначення загальної суми допомоги за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами більше не потрібно**.

** Але, як і раніше, такі порівняльні розрахунки здійснюємо для цілей виконання вимоги про сплату ЄСВ з фактичної бази нарахування ЄСВ, але не нижче мінзарплати.

Звідки це виходить? З положень ч. 2 ст. 26 Закону № 1105. Ними визначено: сума декретних не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Врахуйте, що страховий стаж працівниці, у тому числі за останні 12 місяців, тут значення не має.

Переходимо до обмежень за максимальною сумою лікарняних/декретних. Їх умовно можна розділити на загальні і спеціальні. Загальні обмеження встановлені для працівників, які за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробили собі страховий стаж 6 або більше місяців, спеціальні — для тих, у кого страховий стаж «за останні 12 менше 6».

Важливо!

Загальні обмеження «працюють» у колишній редакції. Тут без змін.

З’ясовуємо (згадуємо), що змінилося при застосуванні спецобмежень, якщо страховий випадок настав після 10.10.2017 р.

Застраховані особи, які за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробили собі страховий стаж менше 6 місяців, мають право на:

— лікарняні (оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомогу по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соцстрахування), розраховані виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчисленої з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку;

— декретні — виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчисленої з двократного розміру «мінімалки», встановленої на момент настання страхового випадку.

Показники мінімальної середньоденної заробітної плати і двократної мінімальної середньоденної заробітної плати обчислюємо згідно з Порядком № 1266 (ср. ).

Таким чином, якщо страховий випадок настав після 10.10.2017 р., контроль за сумою допомоги «з розрахунку на місяць» при застосуванні спецобмежень більше не здійснюємо. Контролюємо тільки суму виплати, виходячи з якої буде розраховано допомогу.

При цьому ще раз підкреслимо, що порядок застосування загального обмеження за сумою лікарняних/декретних не змінився. Отже, і контроль суми допомоги «з розрахунку на місяць» при застосуванні загального обмеження зберігся.

Підприємці. Усунена несправедливість стосовно підприємців, які також працюють в інших роботодавців за трудовими договорами.

У разі настання тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, такі особи тепер мають право розраховувати на отримання лікарняних (декретних):

— і як наймані працівники (допомогу нараховує і виплачує роботодавець на підставі оригіналу листка непрацездатності);

— і як підприємці (допомогу розраховують ФОП самостійно на підставі копії листка непрацездатності, завіреного за основним місцем роботи, перераховує ФСС).

ЦПДшники. Тут усе ду-у-у-же цікаво. Дивіться самі.

З 11.10.2017 р. особи, що працюють за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД), отримують право на лікарняні і декретні. Проте процес реалізації цього права на практиці досі залишається незрозумілим і викликає безліч запитань. Мінсоцполітики мовчить, ФСС* теж. У чому ж інтрига?

* Фонд соціального страхування.

Дійсно, суми винагороди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД входять у базу нарахування ЄСВ. А значить, частина сплаченого з них ЄСВ «осідає» на рахунках ФСС. Сплачують такий ЄСВ страхувальники (підприємства і підприємці) за рахунок власних коштів.

Згідно із Законом № 1105 основна мета лікарняних і декретних — компенсувати (повністю або частково) застрахованій особі втрату заробітної плати (доходу).

У випадку з особами, що працюють за трудовими договорами, все зрозуміло. Непрацездатний — означає не отримуєш зарплату, а отримуєш лікарняні (декретні). Але ось у випадку з ЦПД не все так однозначно.

Не завжди хвороба (декрет), що припадає на період дії ЦПД, призведе до втрати доходу. А якщо факту втрати доходу немає, то чи зобов’язане підприємство розраховувати і нараховувати особі, яка працює в нього за ЦПД, лікарняні/декретні? Якщо дотримувати норм Закону № 1105, то так. 


Закон № 1105 говорить, що виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, надають за основним місцем роботи (діяльності) і за сумісництвом (наймом).

Якщо припустити, що під наймом законодавець розумів виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, то лікарняні особі, хворій у період дії такого договору, повинен розраховувати і нараховувати його замовник (підприємство або підприємець, що уклав з фізособою ЦПД).

Виходячи з чого (яких сум) розраховувати лікарняні? Адже в більшості випадків винагорода за ЦПД буде нарахована фізособі після виконання робіт (надання послуг). А якщо роботи виконані (послуги надані) не будуть, то і винагороди не буде!

На жаль, Закон № 1105 відповіді на це запитання не надає. Не знайдете ви його і в Порядку № 1266. А значить, потрібно чекати, що незабаром (сподіваємося, що скоро) в цей Порядок будуть внесені зміни, які і розставлять усі крапки над «і».

Що ще ми писали на цю тему