Кому потрібен РРО?

Розрахункова операція — це:

— прийняття від покупця готівкових коштів, платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг) і

— видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (надану послугу).

Власне,

Від зобов’язання застосовувати РРО звільнені розрахункові операції, наведені у ст. 9 Закону про РРО, а також позареалізаційні надходження (надходження, не повязані зі здійсненням розрахункових операцій у розумінні ст. 2 Закону про РРО). Зокрема, платники єдиного податку можуть не застосовувати РРО у випадку, якщо їх обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень (п. 296.10 ПКУ).

Законом № 1791 внесено зміни до Закону про РРО, згідно з якими незалежно від системи оподаткування і обсягу доходу повинні застосовувати РРО ті суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових приладів. Перелік таких товарів затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231.

Реєстрація РРО

Після придбання РРО підлягає реєстрації. Зареєструвати в органі ДФСУ можна тільки ті РРО, моделі і модифікації яких включені до розділу І Держреєстру, за умови, що:

— РРО використовуватимуть у відповідній сфері застосування цієї моделі (див. графу 8 таблиці Держреєстру);

— не сплив строк первинної реєстрації моделі РРО (див. графу 6 таблиці Держреєстру);

— не сплив строк служби РРО, встановлений у технічній документації.

Реєстрацію здійснює орган ДФСУ за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Програмування РРО

Закон про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування назви (для палива — із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) і обліку їх кількості.

У режимі попереднього програмування до оперативної пам’яті РРО вносять назву і ціну одиниці виміру товару з присвоєнням кожному товару його специфічного коду (штрих-коду). Таке програмування дозволяє за допомогою ручного введення або сканування з упаковки коду товару ідентифікувати його назву і ціну, що зазначаються в чеку РРО.

Кількість же товару попередньо програмувати не потрібно. Суб’єкту господарювання необхідно тільки забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО, щоб у чеку відображалася кількість проданого покупцю товару.

Службові X- і Z-звіти

Кожен РРО повинен забезпечувати формування та друкування:

— Х-звіту;

— Z-звіту;

— звіту про реалізовані товари (надані послуги);

— періодичних (повного, скороченого) звітів.

Усі зазначені вище звіти повинні мати такі обов’язкові реквізити:

— назву й адресу господарської одиниці;

— індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед яким друкують великі літери «ПН». Якщо суб’єкт господарювання — неплатник ПДВ, наводять ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для ФОП), перед яким друкують літери «ІД»;

— фіскальний номер РРО, перед яким друкують великі літери «ФН»;

— заводський номер РРО;

— логотип виробника.

Помилкове проведення через РРО

У випадку, якщо касир помилково провів операцію через РРО, виправити таку помилку можна так:

— якщо РРО, що використовується, має можливість окремо накопичувати у фіскальній пам’яті від’ємні суми розрахунків, то помилково проведену суму скасовують шляхом реєстрації від’ємної суми;

— якщо ж РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум, скасувати помилкову суму можна за допомогою операції «службова видача».

У надрукованому чеку в разі скасування операції перед скасованою сумою може друкуватися знак «-» (мінус).

У ньому слід зазначити дані про помилкову суму і реквізити розрахункового документа.

Відповідальність за РРО-порушення

У випадку порушення законодавства у сфері РРО до суб’єкта можуть бути застосовані санкції, передбачені КпАП та ст. 17 Закону про РРО.

Що ще писали на цю тему