(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 102
  • № 101
  • № 100
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
24/26
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2017/№ 103-104

Кому потрібен РРО?

Застосовувати РРО повинні суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також операції з приймання готівки для її подальшого переказу.

Розрахункова операція — це:

прийняття від покупця готівкових коштів, платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг) і

видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (надану послугу).

Власне,

саме у випадку, коли має місце така розрахункова операція, суб’єкт господарювання, що її здійснює, зобов’язаний застосовувати РРО

Від зобов’язання застосовувати РРО звільнені розрахункові операції, наведені у ст. 9 Закону про РРО, а також позареалізаційні надходження (надходження, не повязані зі здійсненням розрахункових операцій у розумінні ст. 2 Закону про РРО). Зокрема, платники єдиного податку можуть не застосовувати РРО у випадку, якщо їх обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень (п. 296.10 ПКУ).

Законом № 1791 внесено зміни до Закону про РРО, згідно з якими незалежно від системи оподаткування і обсягу доходу повинні застосовувати РРО ті суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових приладів. Перелік таких товарів затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231.

Реєстрація РРО

Після придбання РРО підлягає реєстрації. Зареєструвати в органі ДФСУ можна тільки ті РРО, моделі і модифікації яких включені до розділу І Держреєстру, за умови, що:

— РРО використовуватимуть у відповідній сфері застосування цієї моделі (див. графу 8 таблиці Держреєстру);

— не сплив строк первинної реєстрації моделі РРО (див. графу 6 таблиці Держреєстру);

— не сплив строк служби РРО, встановлений у технічній документації.

Реєстрацію здійснює орган ДФСУ за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Програмування РРО

Закон про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування назви (для палива — із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) і обліку їх кількості.

У режимі попереднього програмування до оперативної пам’яті РРО вносять назву і ціну одиниці виміру товару з присвоєнням кожному товару його специфічного коду (штрих-коду). Таке програмування дозволяє за допомогою ручного введення або сканування з упаковки коду товару ідентифікувати його назву і ціну, що зазначаються в чеку РРО.

Попередньому програмуванню підлягають тільки назва та ціна товару (послуги), що реалізується

Кількість же товару попередньо програмувати не потрібно. Суб’єкту господарювання необхідно тільки забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО, щоб у чеку відображалася кількість проданого покупцю товару.

Службові X- і Z-звіти

Кожен РРО повинен забезпечувати формування та друкування:

— Х-звіту;

— Z-звіту;

— звіту про реалізовані товари (надані послуги);

— періодичних (повного, скороченого) звітів.

Усі зазначені вище звіти повинні мати такі обов’язкові реквізити:

— назву й адресу господарської одиниці;

— індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед яким друкують великі літери «ПН». Якщо суб’єкт господарювання — неплатник ПДВ, наводять ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для ФОП), перед яким друкують літери «ІД»;

— фіскальний номер РРО, перед яким друкують великі літери «ФН»;

— заводський номер РРО;

— логотип виробника.

Помилкове проведення через РРО

У випадку, якщо касир помилково провів операцію через РРО, виправити таку помилку можна так:

— якщо РРО, що використовується, має можливість окремо накопичувати у фіскальній пам’яті від’ємні суми розрахунків, то помилково проведену суму скасовують шляхом реєстрації від’ємної суми;

— якщо ж РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум, скасувати помилкову суму можна за допомогою операції «службова видача».

Скасовувати помилкову суму, використовуючи операцію «сторно», заборонено

У надрукованому чеку в разі скасування операції перед скасованою сумою може друкуватися знак «-» (мінус).

Після того як помилку буде виправлено, необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку

У ньому слід зазначити дані про помилкову суму і реквізити розрахункового документа.

Відповідальність за РРО-порушення

У випадку порушення законодавства у сфері РРО до суб’єкта можуть бути застосовані санкції, передбачені КпАП та ст. 17 Закону про РРО.

Що ще писали на цю тему

№ з/п

Назва статті/теми номера/спецвипуску

Джерело

1

Гарантійні повернення і заміни через призму РРО

2017, № 80, с. 21

2

Оренда приміщень — чи проводити через РРО?

2017, № 54, с. 29

3

РРО: оминаємо гострі кути

2017, № 44

4

Реєстратори розрахункових операцій (спецвипуск)

2017, № 24

застосування РРО, розрахункові операції, реєстрація РРО, програмування РРО, Х-звіт, Z-звіт, виправлення помилки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті