Для початку нагадаємо основне правило: юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо вона відповідає встановленим критеріям роботи на єдиному податку (ЄП) і реєструється як платник ЄП ( п. 291.3 ПКУ).
Платниками ЄП групи 4 можуть бути підприємства-сільгосптоваровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % ( п.п. 4 п. 291.4 ПКУ).
Тож, якщо ваше підприємство відповідає цьому критерію і виконує інші умови перебування на ЄП групи 4*, ви легко можете перейти на спрощену систему оподаткування. Але завважте:
* Про те, хто може бути платником сільгоспЄП, детально описано на с. 3.
стати платником сільгоспЄП можна тільки з початку звітного року
А от можливість переходу посеред року ПКУ не передбачає (детальніше про причини, з яких такий перехід неможливий, див. на с. 10).
Крім того, важливо пам’ятати! На відміну від правил реєстрації інших єдиноподатників (груп 1, 2 або 3), процедура реєстрації платників сільгоспЄП не потребує подання спеціальної Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом № 1675 (ср. ). Щоб перейти із загальносистемників у єдиноподатники групи 4, достатньо не пізніше 20 лютого 2017 року подати вже добре відомий вам пакет документів з п.п. 298.8.1 ПКУ. Тобто:
— податкову декларацію платника єдиного податку групи 4 на поточний рік про всю площу земельних ділянок, з яких стягується податок (з позначкою «01. Загальна»), — до органу ДФСУ за місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
— податкову декларацію на поточний рік окремо про кожну земельну ділянку** (з позначкою «04. Звітна») — до органу ДФСУ за місцем розташування такої земельної ділянки;
** Завважимо, що так сформульовано в ПКУ. Насправді про кожну земділянку (поле) декларацію не подають. На практиці кількість звітних декларацій визначається кількістю сільрад, у межах яких розташовані ділянки (див. консультацію з підкатегорії 108.02.05 БЗ, яка хоч і втратила силу, але викладений в ній підхід і досі актуальний).
— розрахунок сільгоспчастки — до органів ДФСУ за місцеперебуванням та/або за місцем розташування земельних ділянок (детальніше про розрахунок див. на с. 12);
— відомості про наявність земельних ділянок — органам ДФСУ за своїм місцем розташування та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Зверніть увагу! Підставою для реєстрації сільгоспвиробника платником сільгоспЄП буде саме загальна декларація, подана платником податків за місцем податкової реєстрації. Про це податківці нагадали в листі від 20.11.2015 р. № 24765/6/99-99-15-03-02-15.
