Теми статей
Обрати теми

Коли після перевірки відображати в обліку виправлену «первинку»

Павленко Олексій, податковий експерт
При перевірці податківці зняли витрати (у первинному документі не було посади та П. І. Б. відповідальних осіб), нарахували штраф і пеню. Документ виправили. Чи можна врахувати ці витрати в декларації за поточний звіт ний період (підприємство — квартальник) чи треба подавати уточненку?

Спочатку нагадаємо, що ст. 9 Закону про бухоблік*, дійсно, одним з обов’язкових реквізитів, які повинен містити первинний документ, визначає: посади (і прізвища) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення. Проте, вважаємо, тільки відсутність у первинному документі посади і прізвища особи, що підписала його, автоматично не робить цей первинний документ недійсним і таким, що не підтверджує госпоперацію, «під» яку його складено.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Тому в цьому разі, можливо, підприємству варто було б оскаржити такі дії фіскалів у суді, посилаючись на незначність такого виду порушення при оформленні «первинки» і надавши інші докази того, що госпоперація фактично була проведена. Для цих цілей можна спертися й на позитивну судову практику, згідно з якою незначні порушення в «первинці» не впливають на її дійсність («Податки і бухгалтерський облік», 2016, № 65, с. 33).

На додаток до цього відзначимо, що Мінфін у листі від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705 узагалі дозволяє в певних ситуаціях визнавати витрати навіть за тимчасової відсутності первинних документів (аби підприємство «узаконило» відповідні методики)…

Проте ми трохи відволіклися. Повернемося до питання,

як підприємству тепер правильно врахувати виправлений первинний документ?

Із цього приводу спочатку відзначимо, що, на нашу думку, після впорядковування документа, незважаючи на згадані в запитанні донарахування/штраф/пеню, ви маєте повне право на основі вже «повноцінного» документа відобразити підтверджену ним суму витрат у податковому обліку. А можливо — і в бухгалтерському — якщо ви на підставі акта податківців відсторнували ці витрати й у бухобліку. Хоча, гадаємо, це маловірогідно…

Для пошуку відповіді на поставлене вище запитання, як нам здається, слід звернутися до тієї ж ст. 9 Закону про бухоблік. Тим паче, що податковий облік строго «заточений» під облік бухгалтерський. У п. 5 цієї статті вказано, що госпоперації підлягають відображенню в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені. Тому в цьому разі ми б вели мову про виправлення помилки, якої ви (не без участі перевіряючих фіскалів ☹) припустилися в бухгалтерському обліку.

Тобто в такій ситуації, вірогідно, ви повинні б діяти в податковому обліку згідно з алгоритмом виправлення помилки. А тут, як відомо, п. 50.1 ПКУ пропонує платникові на вибір два варіанти: подати уточнюючий розрахунок за період, у якому була здійснена ця госпоперація (і якому має відповідати дата «збезчещеного» фіскалами первинного документа), або вказати уточнені дані у складі податкової декларації за той податковий період, у якому були виявлені помилки.

При відображенні цих сум у поточній декларації обов’язковим є заповнення додатка ВП до декларації, через який виправлені суми мають вплинути на загальний підсумок декларації.

Проте в цій ситуації постає цікаве запитання: як провести таке виправлення — що в уточнюючій, що в поточній декларації?

Річ у тім, що ви свого часу вже врахували ці витрати у фінансовому результаті того звітного періоду, у якому припустилися згаданої «помилки». Звичайно, це могло вплинути й на результати наступних звітних періодів, а можливо, і періодів наступного звітного року — якщо за підсумками попереднього року вийшло негативне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

А після донарахування фіскалів ці показники декларацій не повинні були змінюватися — інакше б в особовому рахунку почало задвоюватися одне й те саме донарахування податку: один раз за актом, вдруге — за декларацією (якби ви за підсумками перевірки зняли за декларацією витрати в сумі «відбракованого» фіскалами документа).

Тому ситуація після виправлення вами згаданого бухдокумента складається таким чином. Фінансовий результат періоду, що перевірявся, в податковій і бухгалтерській звітності незмінно залишається коректним, оскільки він і раніше, і тепер так само враховує виправлений документ. Водночас зняття податківцями за актом витрат, підтверджених «некоректним» документом, і сума податку на прибуток, сплачена у зв’язку із цим до бюджету, після виправлення вами бухдокумента нібито втрачають актуальність… Зрозуміло, що після виправлення вами документа це донарахування не стане незаконним заднім числом, оскільки на момент проведення перевірки документ не виглядав ідеально — тому назад шляху вже немає…☹

Але така «втрата актуальності» донарахування фіскалів наштовхує нас на шлях виправлення цієї помилки, щоб і «вівці були цілі» (фінпоказники в декларації) і платник «був ситий» (відшкодувався сплачений ним за підсумками перевірки податок).

Оскільки фінпоказники задля уникнення їх викривлення чіпати не можна, тобто не можна повторно проводити по декларації суму витрат згідно з виправленим документом, то

необхідно йти шляхом зменшення донарахування суми податку

Зробити це, на наш погляд, найкраще буде в поточній декларації, але заповнивши додаток ВП з тими самими, що й були спочатку, показниками періоду, який «виправляється» (тому в рядках 27—31 декларації будуть проставлені прочерки). І вказавши при цьому зайву суму податку (урахувавши її у складі загальної суми) по рядку 18 декларації за поточний звітний період. Таким чином, ця сума врахується при формуванні показника рядка 19 декларації, що приведе до бажаного результату: зменшення нарахування в особовому рахунку — при правильних показниках фінансових результатів до оподаткування в податковій звітності.

Можна піти схожим шляхом — відобразити таку «перенараховану» суму податку в якомусь із рядків у додатку ЗП і зменшення провести по рядку 16 декларації — який заповнюється відповідно до цього додатка. Вказати цю суму окремим (новим) рядком безпосередньо в декларації або в тому ж додатку ЗП, на наш погляд, буде технічно неможливо, тому й пропонуємо використати якийсь «чужорідний» зменшуючий рядок.

Крім того, у зв’язку з такими вашими «витівками» в декларації, вам слід обов’язково заповнити після всіх розділів декларації «Доповнення до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств...», керуючись при цьому п. 46.4 ПКУ. У лівій його частині ставите позначку про наявність доповнення, а в правій — «Зміст доповнення» описуєте, наприклад, що діюча форма декларації завищує ваші податкові зобов’язання, а тому ви за рядком 18 (чи за рядком 16 і в додатку ЗП) відобразили суму, яка коригує суму ваших розрахунків по податку на прибуток у зв’язку з виправленням підтвердного документа (текст такого доповнення треба зробити детальним і зрозумілим!). Звичайно, без суперечок із фіскалами таке коригування може й не пройти, але права на здійснення такого виправлення вас податківці позбавити не можуть, а от форма декларації під нього «не заточена». Тому, мовляв, вам і довелося скористатися нормою згаданого п. 46.4 ПКУ.

Наостанок додамо, що відносно підтвердних документів (бухгалтерської «первинки») відбулася деяка лібералізація. Її «проштовхнули» через Закон України від 03.11.2016 р. № 1724-VIII, який уже почав застосовуватися з 03.01.2017 р. Детальніше про новорічні «первинні» дива читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 99, с. 4.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі