* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 21.
Загальні моменти, які стосуються позовної давності, ви можете пригадати, переглянувши тематичний номер «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 78. Зараз же пропонуємо приділити увагу специфічним аспектам, пов’язаним саме з АТО.
Але спершу все-таки нагадаємо деякі основні нюанси.
Основи основ позовної давності
За загальним правилом строк позовної давності складає 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Хоча є і винятки у вигляді скорочених або подовжених строків, які передбачені законом. Наприклад, позовна давність в 1 рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Важливий момент!
У договорі допускається встановлювати більший строк позовної давності, оскільки закон закріплює лише мінімальні межі
Загалом позовна давність може зупинятися (ст. 263) і перериватися (ст. 264 ЦКУ).
Зокрема, період позовної давності зупиняється у випадку:
1) надзвичайної або невідворотної події (дії непереборної сили), яка перешкоджає поданню позову (усім нам добре знайомий форс-мажор);
2) відстрочення виконання зобов’язання (мораторію) на підставах, установлених законом;
3) якщо зупиняється дія закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
4) якщо позивач або відповідач знаходяться у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Ця підстава стосується не лише фізичних осіб, але і ФОП.
У цьому випадку період позовної давності зупиняється на увесь час існування подібних обставин. При цьому від дня припинення останніх період строку триває з урахуванням часу, який минув до його зупинення. Наприклад, зі строку позовної давності в 3 роки випаде період з дати початку до дати закінчення повені.
Перебіг позовної давності переривається у випадку:
1) здійснення контрагентом-боржником дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку;
2) якщо особою пред’являється позов до одного з декількох боржників, а також якщо предметом позову є тільки частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання (на відміну від зупинення) період позовної давності починається наново, а час, який минув до переривання, у новий строк не зараховується. Наприклад, усе той же строк у 3 роки починатиметься наново з моменту визнання вашим контрагентом свого боргу. Увесь проміжок часу до цієї події в строк позовної давності не включається.
За законами військового часу
У випадку з АТО може бути як (1) зупинення строків (найбільш відповідна для умов АТО «форс-мажорна» підстава і перебування позивача/відповідача у складі Збройних Сил), так і їх (2) переривання (при цьому проведення АТО тут не матиме вирішального значення).
Оскільки варіант № 2 специфічних моментів не породжує, поговоримо детальніше про варіант № 1.
Те, що антитерористична операція — це надзвичайна і непереборна в цих умовах подія (той самий форс-мажор**), сумнівів ні у кого не викликає.
** Про форс-мажор і виконання договірних зобов’язань в умовах АТО див. в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 21, с. 22.
Тут лише слід пам’ятати, що форс-мажор повинен перешкоджати поданню позову. А це означає, що події в АТО можуть впливати тільки на контрагента, який там знаходиться і виступає в ролі позивача. Виходить, що в умовах проведення АТО
для госпсуб’єкта з АТО позовна давність зупиняється, а для контрагента з «великої землі» — ні
Крім того, сам факт перебування госпсуб’єкта в зоні проведення АТО автоматично не «включає» механізм зупинення строків позовної давності. Тут потрібно підтвердження.
Яке? Щоб відповісти на це запитання, зазирнемо в ст. 10 профільного Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII (ср. ). Читаємо: єдиним належним і достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) на території проведення АТО, є сертифікат Торгово-промислової палати (ТПП) України.
Відповідно для того, щоб запустити процес зупинення строків позовної давності, госпсуб’єкту з АТО необхідно довести факт наявності форс-мажору. А для цього треба отримати сертифікат ТПП України або регіональної ТПП. Порядок видачі сертифікатів передбачений відповідним Регламентом***.
*** Затверджений Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5).
Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР у ст. 141 установлює додаткові правила для отримання сертифіката. Так, ТПП України і регіональні ТПП видають сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) протягом 7 днів з дня звернення госпсуб’єкта. Для суб’єктів малого підприємництва він видається безкоштовно (критерії «малості» див. у ч. 3 ст. 55 ЦКУ).
Скажемо також декілька слів з приводу перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших формувань, переведених на воєнний стан (п. 4 ч. 1 ст. 263 ЦКУ).
По суті, АТО тут підходить ідеально. І суди йдуть назустріч сторонам. Попри те, що ні Збройні Сили України, ні інші формування на воєнний стан так і не переведені (див. рішення ВССУ від 21.06.2017 р. у справі № 332/1699/16-ц****).
**** http:// www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 67828986.
До речі, досить часто факт участі позивача або відповідача в АТО визнається поважною причиною для пропуску строку позовної давності (див. постанову ВГСУ від 16.05.2017 р. у справі № 925/913/16*****).
***** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 66624891.
висновки
- У договорі можна встановити більший строк позовної давності, ніж передбачений законодавством.
- Перебіг строку позовної давності в умовах АТО може як зупинятися, так і перериватися.
- Для контрагента з АТО перебіг строку позовної давності може зупинятися на «форс-мажорних» підставах за наявності сертифіката регіональної ТПП або ТПП України.
