(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2017/№ 44

«Можна, якщо обережно...», або Як уникнути РРО

Отже, лави суб’єктів господарювання, над якими нависла загроза РРО, знову поповнилися. Цього разу «під ковпаком» РРО опинилися торговці технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантії. Але перш ніж бігти і терміново реєструвати РРО, хотілося б знати інші можливі шляхи вирішення цієї проблеми. Може, все ж таки обійдеться без РРО? І незважаючи на те, що про варіанти відходу від РРО вже давно все, начебто, сказано, нагадати про них зайвим не буде. Що й зробимо в цій статті.

Почнемо з того, що сфера впливу РРО поширюється виключно на операції з прийняття готівкових коштів або безготівкових із застосуванням платіжних карток (платіжних чеків, жетонів та інших замінників готівки) від покупців у місці реалізації товарів (послуг). Також під вплив РРО потрапляють операції повернення готівкових коштів покупцю за повернений товар ( ст. 2 і 3 Закону про РРО).

Отже, за бортом РРО залишилися:

— позареалізаційні операції (позики, безоплатне отримання коштів, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, повернення невикористаних підзвітних сум та інші надходження, безпосередньо не пов’язані з реалізацією товарів/послуг);

— безготівкові розрахунки за реалізовані товари/послуги в «чистому вигляді».

З позареалізаційними надходженнями все зрозуміло: немає операції реалізації — не буде розрахунків через РРО. Проте нас цікавлять саме операції реалізації і розрахунки за ними. А в такому разі, якщо ви не вписалися до кола «щасливих» володарів РРО-імунітету ( ст. 9 і 10 Закону про РРО, п. 296.10 ПКУ), то, як бачимо,

уникнути РРО можна, здійснюючи розрахунки виключно за безготівковим розрахунком

Тому в будь-якому разі жодним чином не зачеплять сферу РРО операції перерахування коштів з поточного рахунка покупця на банківський рахунок продавця.

Для покупця — готівка, а для продавця — безготівка

Як свідчить п. 2.5 Положення № 637, якщо суб’єкт господарювання або фізособа здійснює готівкові розрахунки шляхом унесення коштів до банку для їх перерахування на банківський рахунок іншої фізособи або суб’єкта господарювання, то такі

розрахунки для особи, яка перераховує кошти, є готівковими, а для отримувача коштів — безготівковими

При цьому ще одним підтвердженням правомірності незастосування РРО в такому разі буде п. 12 ст. 9 Закону про РРО, де зазначено, що якщо в місці реалізації товарів (послуг) операції за розрахунками в готівковій формі не здійснюють, то в момент відпуску товарів (передачі послуг) РРО не застосовується.

Зверніть увагу: усі варіанти уникнення РРО крутяться саме довкола цих норм Закону про РРО і Положення № 637.

Звідси очевидний і стандартний варіант вирішення РРО-проблеми: у місці реалізації товарів (послуг) видаємо покупцям рахунки для їх самостійної оплати через найближче відділення банку.

1. Розрахунки за рахунком-фактурою. Наприклад, знайома ситуація, коли менеджер або продавець-консультант у торговельному відділенні виписує вам рахунок на оплату обраного товару. Ви його оплачуєте в найближчому відділенні банку і повертаєтеся за товаром з квитанцією або іншим документом, що підтверджує оплату. У свою чергу, продавець видає стандартний документ, що підтверджує відпуск товару, та гарантійні документи за потреби. Мінус такого варіанта в тому, що оплата банківської комісії «лягає на плечі» покупця.

2. Договір доручення. Досить простий, хоча й не дуже зручний спосіб розрахунків, як різновид вищезгаданого варіанта.

З метою максимально скоротити дорогу покупця до банку, замість нього гроші відносить до банку стороння особа. При цьому нею цілком може бути співробітник продавця, але, важливо (!):

діяти він повинен не в межах трудового договору, а виключно як стороння фізособа

Порядок дій буде таким. Укладається окремий цивільно-правовий договір на виконання доручення (глава 68 ЦКУ) між покупцем і сторонньою фізособою (повіреним). Згідно з цим договором замовник (покупець) доручає повіреному (громадянину) оплатити отримані ним послуги (товар) на банківський рахунок підприємства-продавця. Для виконання цього доручення видається в письмовій формі доручення, що не вимагає нотаріального посвідчення. При цьому повіреному передаються під розписку необхідні для виконання доручення кошти. Далі повірений уносить кошти на рахунок підприємства.

Безумовно, цей варіант пов’язаний з ризиком того, що контролери угледять у цьому прийняття готівкових коштів вашим співробітником у межах виконання його трудових функцій. І це зрозуміло, адже робота контролерів така: бачити «тонкі місця»... Захищатися можна, спираючись на норми ЦКУ і грамотно підготовлені документи, усі шаблони яких можна підготувати заздалегідь.

Фінустанова в поміч

Крім того, банки, спрощуючи життя торговцям, пропонують свої сервіси, що також спрямовані на те, щоб позбавити торговців РРО-«залежності». Наприклад, шляхом прийняття готівкових коштів через касу банку, термінал банку, програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС).

Спільне для всіх цих сервісів — це додаткова комісія банка, яку, як правило, оплачує покупець,

хоча в деяких ситуаціях узяти на себе цей обов’язок, за домовленістю з банком, може і продавець. Розглянемо ці сервіси детальніше.

Через касу банку. Банк орендує частину вашого торговельного приміщення і розміщує там своє, по суті, міні-відділення, в якому, зрозуміло, основна роль відведена касі. Відповідно співробітник банку (касир) приймає готівкові кошти від ваших покупців і зараховує їх одразу вам на поточний рахунок.

І ось воно — для покупця готівка, а у вас вже безготівка. Умову виконано!

Але не всім такий варіант «під силу». Адже банк теж має бути зацікавлений у такій співпраці. Тому зазвичай міні-відділення банку розміщують у місцях, де «виконується» певний обсяг грошових коштів. Це, як правило, великі магазини побутової техніки, де також, крім розрахунків за товар, банк іще може займатися, наприклад, оформленням кредитів на дорогу техніку. Тобто, маленьким магазинчикам розраховувати на цей варіант співпраці з банком особливо не доводиться.

Через ПТКС (або термінал) банку. Цей варіант уже ближче меншим торговцям.

І знову банк або інша фінустанова орендує частину вашої торговельної площі і встановлює на ній (або розміщує на незначній відстані від вас) свій ПКТС (платіжний термінал самообслуговування). Акцентуємо увагу на тому, що ПКТС повинен належати також фінансовій установі і не передаватися торговцю в оренду. Інакше проблему не вирішити. Щоправда, ПТКС і так завжди належить або банку, або комерційному агенту банку, або іншій фінустанові, що має відповідну ліцензію.

Нагадаємо: ПТКС є пристроєм, що дозволяє користувачу здійснювати операції з ініціації переказу коштів, а також виконувати інші операції згідно з функціональними можливостями пристрою без безпосередньої участі оператора (касира) ( п. 1.322 Закону № 2346). Тобто, на відміну від POS-термінала, де покупець розраховується за купівлю банківською карткою за участі касира підприємства, розрахунки через ПТКС покупець здійснює самостійно готівкою або за допомогою платіжної картки. У будь-якому разі

тут торговець не має справи ні з грошовими коштами, ні з платіжними картками покупця

А отже, немає підстав думати про РРО.

Схема роботи така. Ваш покупець самостійно перераховує кошти за товар через ПКТС фінустанови і отримує квитанцію, що підтверджує факт такої оплати. Відповідно, до вас «заходить» безготівковий платіж.

Проте врахуйте, цей варіант має низку негативних моментів.

По-перше, покупці, які повинні відзвітувати за витрачені таким чином готівкові кошти (тобто врахувати у складі витрат для ФОПа на загальній системі оподаткування або в авансовому звіті юрособи), зробити цього не завжди зможуть. Оскільки отриманий через ПКТС документ може не містити всіх реквізитів фіскального чека, а отже, податківці не визнають його розрахунковим.

Як правило, така ситуація може скластися при використанні ПКТС, що належить не банку, а його комерційному агенту або іншій фінустанові, що має відповідну ліцензію. Хоча деякі складнощі з підтверджуючими документами і при розрахунках через банківські ПКТС теж не виключені (див. детально «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 44). Можна, щоправда, звернутися до фінустанови для отримання повноцінного розрахункового документа, але така морока навряд чи приваблюватиме покупців.

По-друге, нерідко ПКТС не дає здачі, та і технічні збої в роботі цих пристроїв теж мають місце бути, що на сьогодні також не користь їх використання.

Через платіжну систему. Вважаємо, що для торговця отримання оплати від покупців на свій банківський рахунок через платіжну систему (наприклад, FORPOST) є безготівковою формою розрахунків і не вимагає застосування РРО.

Схема роботи в цьому випадку аналогічна роботі через банк. За допомогою платіжних пристроїв або через пункти прийому готівки кошти від покупця приймає посередник (фінансова установа), що має на це відповідне право (п. 1 постанови Правління НБУ «Про врегулювання питань щодо приймання готівкових коштів для подальшого їх переказу» від 12.02.2013 р. № 42). Далі кошти перераховуються на банківський рахунок торговця. Як правило, така форма розрахунків здійснюється при купівлях в інтернет-магазинах.

Але зауважте: податківці при таких розрахунках продовжують наполягати на використанні РРО (див. листи ДФСУ від 04.11.2016 р. № 23689/6/99-99-14-05-01-15, від 27.05.2016 р. № 5586/Н/99-99-14-05-01-14). Наша позиція не змінилася (див. «Податки та бухгалтерський облік» 2016, № 25, с. 42).

Інтернет-магазин

Наостанок інформація для тих торговців, які, маючи надію позбутися РРО, вирішать піти із стандартних торговельних приміщень у «мережі» Інтернету. Тут теж не все так однозначно.

Торговці, які використовують інтернет-сайти для продажу товарів, робіт (послуг), застосовують РРО на загальних підставах ( п. 2 ст. 3 Закону про РРО)

і можуть зареєструвати його за адресою розміщення інтернет-магазину. Якщо доставку товару здійснює власна кур’єрська служба, а оплата проходить через кур’єра, то зареєструвати РРО можливо на транспортний засіб, яким здійснюється доставка (лист ДФСУ від 02.07.2016 р. № 14421/6/99-99-14-05-01-15).

Якщо ж інтернет-магазин залучає сторонню кур’єрську службу і безпосередньо вона приймає готівкові кошти від покупця і зараховує їх на банківський рахунок торговця, то останній має справу з безготівковими розрахунками, а отже, РРО йому не потрібний.

Щоправда, податківці наполягають на тому, що фіскальний чек у цьому випадку на всю суму повинен пробити через свій РРО саме сторонній кур’єр (лист ДФСУ від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15).

Проте ми з цим не згодні, вважаємо, що в торговця з кур’єрською службою агентські відносини і вони не мають нічого спільного з договором комісії на продаж

Відповідно, жодного фіскального чека за товар кур’єр видавати не може.

У принципі, як консультують податківці (лист ДФСУ від 30.03.2015 р. № 6556/6/99-99-22-07-03-15), обійтися без РРО можна, якщо продаж товару або послуг відбувається без безпосереднього контакту з покупцем.

Але цей варіант застосовний тільки до специфічних товарів (послуг), наприклад: доступ до веб-сервісів, комп’ютерних програм, передплата тощо. Ну а реалізувати технічно складний побутовий товар у такий спосіб уже точно не вийде.

На нашу думку, уникнути РРО можна також, коли покупець оплачує товар за допомогою своєї платіжної картки, але ви при цьому не приймаєте оплату за товари (послуги) безпосередньо через свій інтернет-магазин, а користуєтеся послугами інтернет-посередника. Наприклад, розміщуєте у себе на сайті послання на сайт платіжної системи, через яку покупець може здійснити оплату. Тоді для вас має місце, по суті, звичайна банківська операція з переведення безготівкових засобів*.

* Детально про інтернет-торгівлю можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 101, с. 9, № 24, 2017, с. 14.

Крізь призму безготівкових розрахунків у торговця можна розглядати також розрахунки за товар за допомогою «Укрпошти» або служби доставки (наприклад, «Нової пошти»). Так, якщо покупець інтернет-магазину оплачує товар готівкою (або через POS-термінал), але не самому торговцю, а поштовій службі і вже вона переказує ці кошти на банківський рахунок інтернет-магазину, то для торговця тут мають місце безготівкові розрахунки. Очевидно, що в такій ситуації продавцю РРО не потрібний.

І не забудьте (!) при відправленні товару вкласти в коробку з ним документ про відвантаження (накладну тощо), а для товарів, яким установлено гарантійний строк, — техпаспорт або інший документ, що його замінює, з відміткою про дату продажу ( п. 15 ст. 3 Закону про РРО, п. 11 ст. 8 Закону № 1023).

висновки

  • Стандартний варіант уникнення РРО — це перейти виключно на безготівкову форму розрахунків.
  • Унесення готівкових коштів покупцем до банку для їх перерахування на банківський рахунок торговця є для останнього безготівковим розрахунком.
  • Обійтися без РРО можна, вдавшись до допомоги фінустанови: розмістивши платіжний термінал самообслуговування або навіть міні-відділення банку.
  • Інтернет-торгівля не завжди рятує від застосування РРО. При цьому навіть коли продавець безпосередньо не отримує кошти за товар, видати покупцю документ про відвантаження і техпаспорт на гарантійний товар він зобов’язаний.
суб’єкти господарювання, РРО, технічно складні побутові товари додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті