ІПК — зручний інструмент для багатьох платників податку*. Адже інколи місцеві податківці (районних інспекцій або обласних управлінь) мають різні точки зору на тлумачення тих чи інших норм.
* Детальніше про нові правила для ІПК див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 39.
Та й наше законодавство, будучи далеко не ідеальним, містить чимало неузгодженостей. Тому ефективною зброєю в боротьбі за свої права була і залишається саме ІПК.
І це не пустий звук. У такого документа є приємний бонус.
Якщо в діях платника податків виявляються ознаки порушення, але він їх здійснював відповідно до наданої йому консультації, то такий платник звільняється від відповідальності (у тому числі фінансової).
Проте почастішали випадки, коли фіскали ухиляються від прямої відповіді і пишуть хитрі відписки.
Причин тому безліч: від «незручності» положення для податкових органів до банального остраху взяти відповідальність на себе.
Але мотиви такої поведінки — не предмет нашого дослідження, тому залишимо цю тему і поговоримо про речі більш практичні.
Чи правомірна «недоІПК»?
Відповідь на це запитання містить як саме поняття такої консультації, так і норми, що передбачають порядок її надання.
Зокрема, згідно з п.п. 14.1.1721 ПКУ індивідуальна податкова консультація — це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків з приводу практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, і зареєстроване в єдиному реєстрі ІПК.
Крім того, п. 52.3 ПКУ передбачає, що
ІПК у письмовій формі обов’язково повинна містити обґрунтування застосування законодавчих норм і висновок з питань їх практичного використання
У «недоІПК» є все, окрім, либонь, найголовнішого — ані висновку, ані обґрунтування, про яке ми зазначили вище.
Адже навряд чи можна назвати таким цитування законодавства і те, що відповідь буде надана після узгодження з Мінфіном.
Як приклад наведемо лист ДФСУ від 31.05.2017 р. № 422/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 49, с. 4). У ньому головні податківці самостійно не наважилися відповісти на запитання про прибутковий звітний період сільгосптоваровиробників.
Подібна ІПК сумнівна ще й тому, що відповідь, яку фіскали обіцяли надати пізніше, не матиме статусу консультації. Адже на один запит належить дати одну ІПК, що й була вже зареєстрована. Механізмів реєстрації додаткових ІПК жоден нормативний акт не передбачає.
Та й обійти таким чином обмеження щодо строків надання консультації, передбачені п. 52.1 ПКУ, не вдасться.
Схожа ситуація складається, коли фіскали пишуть, що тлумачення тих чи інших норм у компетенції їх розробника, а не органу ДФС.
Цим грішить, наприклад, лист від 01.06.2017 р. № 433/В/99-99-14-05-01-14/ІПК авторства самої ДФСУ.
У фахівців податкової запитували, чи належать до технічно складних побутових товарів (ТСПТ) ляльки, пазли та інші іграшки в цілях застосування РРО.
Фіскали напружуватися не стали і відповіли, що оскільки розробником відповідного Переліку ТСПТ є Мінекономіки, то й за роз’ясненнями слід звернутися до нього.
Не відрізняються старанністю й обласні управління, теж нагороджуючи подібними ІПК своїх платників (див., наприклад, листи ГУ ДФС в Полтавській обл. від 07.06.2017 р. № 498/ІПК/16-31-14-04-20 і № 497/ІПК/16-31-14-04-20).
Тому
«недоІПК» явно не відповідають вимогам ПКУ, хоча формально і є податковими консультаціями
Як боротися?
У цьому ключі виникає запитання: що робити з подібними посланнями від фіскалів?
Перший спосіб — оскаржити такі «недоІПК» у суді. Імовірність їх скасування досить велика.
А таке скасування означає обов’язок надати нову консультацію, з урахуванням відповідного судового рішення (абзац другий п. 53.2 ПКУ). На все про все в податківців 30 календарних днів (абзац третій п. 53.2 ПКУ).
Феміда стає на бік платника податків, і її служителі активно скасовують «недоІПК».
Наприклад, в ухвалі ВАСУ від 14.03.2017 р. у справі № 810/1237/16** зазначено, що податкова консультація за своєю природою є відповіддю контролюючого органу, яка повинна містити конкретні роз’яснення платнику податків практичної форми та/або моделі його поведінки в певних правовідносинах.
** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65385085.
Також ВАСУ в ухвалі від 08.02.2016 р. у справі № 826/18850/14*** звертає увагу на те, що
*** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55160529.
ІПК не може складатися тільки з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних чітких висновків
Тому рекомендація щодо конкретної ситуації, яка виникла в певному податковому періоді у платника, повинна чітко звучати в тексті ІПК.
Другий спосіб (менш ефективний і розрахований більше на психологічну дію) — це повторний запит на надання ІПК.
При цьому якщо ви запитували консультацію в одному з управлінь ДФС, то можна «стукатися» до органу вищого рівня.
Наприклад, ви отримали «недоІПК» від обласного управління фіскальної служби, отже, звертайтеся тепер безпосередньо до ДФСУ. А щоб надалі не кортіло надсилати подібні «відповіді» — додайте до повторного запиту на ІПК скаргу на дії «авторського колективу» з обласного управління.
Раніше цей метод боротьби був результативніший.
Зараз проблема у «просунутій» системі реєстрації, яка, до речі, на рівні ДФСУ і повинна була відсівати непотрібні консультації обласних органів нижчого рівня.
Причина в тому, що перед унесенням ІПК до Реєстру їх оцінює на відповідність вимогам ПКУ і повноту відповіді сама ДФСУ (пп. 4.4 і 4.5 Порядку організації роботи органів доходів і зборів з надання ІПК, затвердженого наказом ДФСУ від 25.04.2017 р. № 293). А це відомство навряд чи визнає свою помилку.
Якщо ж ІПК надала сама ДФСУ, тут усе ще складніше. Імовірність того, що ви при повторному зверненні отримаєте адекватну консультацію, нікчемна.
У цьому випадку радимо все ж таки скористатися процедурою визнання «недоІПК» неправомірною і її скасування в судовому порядку.
Ми сподіваємося, що фахівці податкової візьмуться за голову і надаватимуть якісні роз’яснення законодавства.
Адже якщо не вони, то хто?!
