бухоблік Наказом, що коментується, Мінфін уніс зміни одразу до трьох нормативних документів: Інструкції з бухобліку ПДВ, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (далі — Інструкція № 141), П(С)БО 22 «Вплив інфляції» і НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Давайте пробіжимося по цих змінах і поглянемо, чого від них чекати бухгалтеру.
1. Декілька коригувань унесено до Інструкції № 141. Найважливіше і найбільш спірне з них «оселилося» у п. 1.3 цього документа. Мінфінівці уточнили, що кореспонденцією Дт 949 — Кт 641/ПДВ суму податкових зобов’язань відображають у разі використання раніше придбаних матеріальних цінностей (крім основних засобів), робіт і послуг в негосподарських операціях, операціях, які не є об’єктом оподаткування і звільнених від оподаткування. Інакше кажучи, суму «компенсаційних» податкових зобов’язань за основними засобами (ОЗ), які перестали використовувати в госпдіяльності або об’єктних операціях, фахівці Мінфіну пропонують спрямовувати на збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів.
Ми з таким підходом погодитися не можемо. Адже П(С)БО 7 «Основні засоби» допускає маніпуляції з вартістю ОЗ в чітко обумовлених випадках, а саме: при переоцінках, поліпшеннях, зменшенні/відновленні корисності, частковій ліквідації. В усіх інших випадках чіпати вартість стандарт не дозволяє. Саме тому ми рекомендуємо у всіх перелічених випадках донараховувати «компенсаційні» зобов’язання, як і раніше: через збільшення витрат (Дт 949 — Кт 641/ПДВ).
Крім того, дещо підправили абзац другий п. 9 Інструкції № 141. Тепер
висновок документа
у разі використання в госпдіяльності товарів/послуг, ОЗ, придбаних за рахунок цільового фінансування, «компенсаційні» зобов’язання з ПДВ проводкою Дт 48 — Кт 641/ПДВ не нараховують
Про необхідність такої поправки ви знаєте ще зі статті в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 102, с. 35.
2. Безперечно, найважливіші корективи внесено до П(С)БО 22. Тепер цим документом передбачено нові підстави для проведення «інфляційного» коригування фінансової звітності. Отже, згідно з новою редакцією п. 4 П(С)БО 22 показники річної фінзвітності підприємства підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування за наявності в економічному середовищі, зокрема, таких специфічних факторів:
— переважна більшість населення зберігають свої заощадження у формі немонетарних активів або у відносно стабільній інвалюті;
— продаж і придбання активів на умовах відстрочення платежу здійснюються за цінами, що компенсують очікувані втрати купівельної спроможності грошей протягом періоду відстрочення платежу;
— процентні ставки, заробітна плата та ціни індексуються згідно з індексом цін;
— досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 100 % та більше.
висновок документа
Національні критерії проведення «інфляційного» коригування приведено у відповідність з критеріями з § 3 МСБО 29, яким керуються підприємства, що складають фінзвітність за МСФЗ
Що ж це нам дає? Тепер у підприємств більше можливостей для «маневру» при прийнятті рішення «перераховувати/не перераховувати» фінзвітність у зв’язку з гіперінфляцією. Адже, крім кількісного показника кумулятивного приросту інфляції в розмірі 100 %, тепер до розрахунку можна брати й інші якісні показники економічної ситуації у країні, що також могли б вплинути на необхідність перерахунку.
Для порівняння: нині чинна редакція п. 4 П(С)БО 22 передбачає тільки один критерій: перерахунок фінзвітності потрібно проводити, якщо кумулятивний приріст інфляції за три останні роки досяг 90 % і більше. За підсумками 2014 — 2016 рр. цей показник перевищив граничне значення і становить 101,2 %. Тому формально підприємства, які зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність і які при складанні фінзвітності керуються вимогами П(С)БО 22, повинні були коригувати річну фінзвітність за 2016 рік із застосуванням коефіцієнта коригування, установленого цим Положенням. Ви про це вже знаєте (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 7, с. 27).
Проте Мінфін у листі від 28.02.2017 р. № 11410-06-5/5390, проаналізувавши економічні умови у країні за критеріями, переліченими у § 3 МСБО 29, дійшов висновку, що насправді підстави для коригування фінзвітності-2016 згідно з П(С)БО 22 відсутні. Саме цим, а також бажанням вирівняти умови коригування для підприємств, які складають фінзвітність згідно з П(С)БО і МСФЗ, викликані сьогоднішні зміни до П(С)БО 22.
Залишається тільки пошкодувати про нерозторопність Мінфіну і про те, що відповідні зміни до П(С)БО 22 не були внесені ще минулого року. Адже про те, що кумулятивний приріст інфляції перевищить граничне значення, було відомо вже тоді. Як-то кажуть, дорога ложка до обіду. Якби ці зміни з’явилися своєчасно, можливо, якісь із підприємств вхопилися б за можливість не перераховувати фінзвітність за П(С)БО 22. Хоча, чесно кажучи, навіть з поточними критеріями «перерахунку» підстав для його проведення більш ніж достатньо.
Сьогодні ж фінзвітність давно складена та подана до органів статистики і податківцям. Та й підстав для коригування вже поданої звітності, з урахуванням дати набуття чинності наказом № 241, немає жодних.
3. Мінфін дещо відкоригував п.п. 4.6 НП(С)БО 1. Тепер серед іншої інформації, яку підприємство надає про себе у фінансовій звітності або у примітках до неї, потрібно зазначати, чим воно керується при складанні звітності: міжнародними чи національними стандартами фінансової звітності.
На завершення зауважимо, що наказ, який коментується, набуває чинності з дня його офіційного опублікування (планується в бюлетені «Офіційний вісник України» № 21 від 14.03.2017 р.).
