* Про ці зміни ви можете прочитати у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 19, № 9, с. 12.
майнові податки-2017
«Стабільні» місцеві податки
Відповідно до принципу стабільності ( п.п. 4.1.9 ПКУ) зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів мають офіційно оприлюднюватися відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом ( п.п. 12.3.4 ПКУ). Водночас 2017 рік має деякі особливості.
Законодавці змінили граничні розміри ставок, які визначені у відносних величинах, в кінці 2016 року (Закон № 1791**). Ці зміни почали діяти з 01.01.2017 р. Тому місцеві органи влади не мали можливості вчасно на них відреагувати.
** Закон України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII.
Розуміючи це, законодавці передбачили, що загальні правила затвердження ставок місцевих податків не застосовуються до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік (п. 4 розд. ІІ Закону № 1791).
Таким чином, органи місцевого самоврядування отримали карт-бланш на встановлення ставок місцевих податків на 2017 рік у 2017 році.
Всі сподівалися, що після такого жесту з боку законодавців місцева влада оперативно відреагує на ці нововведення і затвердить нові ставки податку на нерухомість принаймні до 20.02.2017 р., тобто до граничних строків подання юрособами річної звітності на 2017 рік з цього податку.
Але, на жаль, деякі органи місцевого самоврядування не квапились із переглядом ставок. Наприклад, Харківська міськрада затвердила нові ставки місцевих податків на 2017 рік лише 22.02.2017 р. (рішення 11-ї сесії Харківської міської ради 7-го скликання № 542/17), Чернігівська міськрада це зробила ще пізніше — 28.02.2017 р. (рішення 16-ї сесії Чернігівської міської ради 7-го скликання від 28.02.2017 р. № 16/VII-02) тощо.
Крім того, ніхто не зобов’язував органи місцевої влади механічно зменшувати удвічі раніше встановлені ставки. Тому вони могли встановити новий розмір ставки, не озираючись на минулорічні рішення. Головне, щоб нова ставка «вписувалась» у нинішні вимоги ПКУ.
Отже, може виникнути ситуація, коли на початку 2017 року діяла одна ставка податку на нерухомість, а після прийняття рішення місцевим органом влади — інша. Відповідно і розмір задекларованих на 2017 рік податкових зобов’язань доведеться уточнити.
Звертаємо увагу! Застосовувати нові ставки, встановлені органами місцевого самоврядування, потрібно з тієї дати, коли буде затверджена нова ставка місцевого податку. Звичайно, за умови, що орган місцевого самоврядування самостійно не встановив дати початку дії нових ставок. Так, наприклад, у м. Харкові нові ставки місцевих податків почали діти не з дати їх затвердження (22.02.2017 р.), а з 01.03.2017 р., як установлено у відповідному рішенні. До цієї дати діяли старі ставки.
Чому змінюються ставки
Органи місцевого самоврядування визначають ставку податку на нерухомість виходячи з граничного розміру, встановленого у ПКУ. Така ставка виражається у відсотках розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня відповідного року.
З 01.01.2017 р. розмір мінзарплати зріс до 3200 грн. Це удвічі більше від розміру мінзарплати, що діяв у грудні 2016 року і на який орієнтувалися органи місцевого самоврядування при визначенні ставок на 2017 рік. Тому, щоб не змушувати платників платити податок на нерухомість, збільшений удвічі, законодавець зменшив граничну ставку податку з 3 до 1,5 % розміру мінзарплати за 1 кв. м.
Тобто у 2017 році абсолютний розмір ставки податку не може бути більшим 48 грн. за 1 кв. м (3200 х 1,5 %). Якщо ж брати стару відносну ставку (3 %) і нову мінзарплату (3200 грн.), то розмір абсолютної ставки за 1 кв. м склав би 96 грн. (3200 х 3 %).
Враховуючи таке податкове навантаження на платників податку, законодавці запропонували органам місцевого самоврядуванні у 2017 році встановити нові ставки на поточний рік. А щоб органи місцевого самоврядування були у цьому зацікавлені, у п. 3 розд. ІІ Закону № 1791 прямо вказали, що з 01.01.2017 р. і до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік ставка податку на нерухомість застосовується з коефіцієнтом 0,5. Отже, у тих регіонах, у яких місцеві органи влади не виявлять бажання морочитися з визначенням нової ставки, вона просто зменшиться автоматом наполовину і буде діяти, доки місцева рада не визначиться з її новим розміром.
Як ми вже згадували вище, Харківська та Чернігівська міські ради вже встановили нові ставки податку на нерухомість. Про те, чи скористався таким правом ваш орган місцевого самоврядування, ви можете дізнатися, завітавши на його офіційний сайт або на сайт ДФСУ до розділу «Рішення місцевих рад».
Чи завжди потрібно уточнювати
Якщо у вашій місцевості нові ставки не затверджено, то ви нічого не робите і живете далі в очікуванні нових ставок. Їх можуть затвердити місцеві органи влади до кінця 2017 року.
Якщо нові ставки податку на нерухомість у 2017 році затверджено, то приступаємо до дій. При цьому спочатку визначаємо абсолютний розмір такої ставки. Потім порівнюємо його з абсолютним розміром ставок, що ви застосовували при поданні декларації на 2017 рік. А далі діємо залежно від результату такого порівняння.
1. Якщо розмір нової ставки дорівнює розміру старої ставки, скоригованої на коефіцієнт 0,5, то вам пощастило. Про те, що такий розвиток подій можливий, свідчать затверджені на сьогодні рішення окремих органів місцевої влади.
Так, якщо ставка податку на нерухомість була встановлена ще у 2016 році у розмірі 2 % розміру мінзарплати за 1 кв. м, а органи місцевого самоврядування зменшили її до 1 %, жодних уточнень вам робити не потрібно.
Річ у тім, що при розрахунку податку на 2017 рік ви брали ставку, що мала діяти у 2017 році, і застосовували коефіцієнт 0,5. Тобто розмір податку був 32 грн. за 1 кв. м (3200 х 2 % х 0,5). Нова ставка теж складає 32 грн. за 1 кв. м (3200 х 1 %). Отже, ви застосовували «правильну» ставку при розрахунку податку на нерухомість на 2017 рік. Хоча формально ставка і змінилась.
2. Якщо розмір нової ставки відрізняється від тієї, що ви застосовували при розрахунку податку на нерухомість на 2017 рік, у цьому випадку вам потрібно уточнити задекларовані дані.
Наприклад, ставка податку на нерухомість була встановлена у 2016 році у розмірі 2 % розміру мінзарплати за 1 кв. м, а органи місцевого самоврядування зменшили її до 1,5 %. В такому разі при заповненні декларації ви брали ставку, що мала діяти у 2017 році, і застосовували коефіцієнт 0,5. Тобто розмір податку був 32 грн. за 1 кв. м (3200 х 2 % х 0,5). Нова ставка складає 48 грн. за 1 м2 (3200 х 1,5 %). Отже, доведеться уточнювати суму податку.
Правила уточнення
Щоб уточнити раніше задекларовані суми, суб’єкту господарювання потрібно подати уточнюючу декларацію.
Звертаємо увагу! При поданні уточнюючої декларації слід дотримуватися таких правил:
1) якщо уточнюєте декларацію, в якій податок був нарахований одночасно для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, то вам доведеться подати дві уточнюючі декларації: окремо для об’єктів житлової (код від 1 до 3) та окремо для об’єктів нежитлової (код від 4 до 9) нерухомості. Це пов’язане з особливостями обробки декларацій з податку на нерухомість з позначкою «Уточнююча». На такі особливості уточнення «нерухомого» податку звертають увагу податківці у категорії 106.07 БЗ;
2) у ПКУ не прописано, в які строки слід подавати уточнюючу декларацію у випадку, коли протягом року змінюється ставка податку на нерухомість. Враховуючи це, а також строк сплати зобов’язань (юрособи сплачують цей податок авансовими внесками щокварталу до 30-го числа місяця, наступного за звітним кварталом), логічно припустити, що для уникнення штрафів за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань її слід подати не пізніше граничного строку сплати зобов’язань за відповідний квартал. Так, якщо нову ставку органи місцевого самоврядування встановили у І кварталі, уточнюючу декларацію слід подати не пізніше 28.04.2017 р. (з урахуванням того, що граничний строк сплати податку уперед не переноситься, якщо припадає на вихідний).
Водночас у п.п. 266.7.5 ПКУ є вимоги для подання декларації у випадку виникнення нового об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості. В цьому випадку декларація подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
Як бачите, тут ідеться про іншу підставу для уточнення суми податку, але податківці вимагають подати уточнюючу декларацію, спираючись на ці строки (див. свіжу консультацію у БЗ 106.07). Тобто якщо органи місцевого самоврядування встановили нову ставку, наприклад, 23.02.2017 р., то подати уточнюючу декларацію слід не пізніше 24.03.2017 р.
Щоб провести уточнення, ви маєте скористатися формою податкової декларації з податку на нерухомість, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408, за якою свого часу подавали річну звітність на 2017 рік.
Заповнюємо уточнюючу декларацію
Шапка. Шапка декларації заповнюється за тими ж правилами, що і звітна річна декларація. Слід звернути увагу лише на такі особливості:
– у ряд. 1 потрібно проставити позначку «Х» у графі «Уточнююча»;
– у полі 2 потрібно заповнити графу «з урахуванням уточнень з». В цій графі вам слід вказати номер місяця (арабськими цифрами), з якого починається уточнення податкових зобов’язань.
Всі інші графи заповнюєте так, як і в річній декларації.
Таблична частина. У цій частині декларації ви повинні спочатку нарахувати правильний розмір податку на нерухомість за кожним окремим об’єктом нерухомості, який ви маєте у власності. Правила нарахування податку ви можете освіжити у пам’яті, звернувшись до публікації у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 9, с. 12, тому нагадувати їх не будемо.
Звернемо увагу лише на особливості заповнення уточнюючої декларації.
1. Податок у табличній частині нараховуємо за двома різними ставками. Для того щоб показати, що за окремо взятим об’єктом ви нараховували податок за різними ставками, слід відобразити нарахування податку за різними ставками у різних рядках декларації.
У першому рядку ви будете нараховувати податок за старою ставкою, зменшеною на коефіцієнт 0,5. При цьому оскільки ця ставка діяла не весь рік, а тільки деяку частину І кварталу, то і розраховувати податок у цьому рядку слід за частину кварталу, протягом якого діяла стара ставка. Виходячи з цього вам слід у графі 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника» вказати не річну суму податку, а розмір, який дорівнює періоду дії старої ставки.
Приклад 1. Підприємство має у власності офісну будівлю площею 3000 кв. м. У 2016 році органи місцевого самоврядування встановили ставку податку на нерухомість для таких об’єктів у розмірі 1 % мінзарплати за 1 кв. м. При заповненні декларації на 2017 рік цю ставку застосовували з коефіцієнтом 0,5. Річна сума податку склала 48000 грн.(3200 х 1 % х 0,5 х 3000). З 23.02.2017 р. встановлено нову ставку податку на нерухомість для таких об’єктів. Вона склала 0,8 % мінзарплати за 1 кв. м.
Спочатку знайдемо місячну суму податку, розраховану за старою ставкою у декларації (48000 грн. : 12 = 4000 грн.). Цю суму потрібно сплатити за січень (за повний місяць). А от за лютий треба розрахувати суму пропорційно до кількості днів дії такої ставки. Розрахунок робимо пропорційно до днів певного місяця, оскільки в бухобліку податок нараховуємо щомісяця незалежно від того, що сплата здійснюється щоквартально.
Стара ставка діяла до 23.02.17 р., тобто 22 дні. Тому потрібно місячну суму податку 4000 грн. помножити на коефіцієнт 22/28, який відповідає строку дії старої ставки у лютому (22 дні з 28). Отже, у лютому отримаємо суму податку за старою ставкою 3142,86 грн. (4000 х 22 : 28). Всього виходячи із старої ставки буде нараховано податок за січень і лютий у сумі 7142,86 грн. (4000 + 3142,86).
Нова сума податку на нерухомість, розрахована на рік, складе 76800 грн. (3200 х 0,8 % х 3000). У розрахунку на місяць сума податку становить 6400 грн. (76800 : 12), таку суму потрібно буде нарахувати вже за березень (повний місяць дії такої ставки). Відповідно за 6 днів лютого (28 - 22) сума податку, нарахована за новою ставкою, складе 1371,43 грн. (6400 х 6 : 28). Таким чином, сума податку на нерухомість, розрахована за новою ставкою, за частину лютого і березень складе 7771,43 грн. (1371,43 + 6400).
Відповідно загальна сума податку, яку потрібно сплатити за I квартал, становить 14914,29 грн. (7142,86 + 7771,43).
Звертаємо увагу! Якщо ви володієте «великогабаритним» об’єктом житлової нерухомості (квартира, площа якої (її частки) перевищує 300 кв. м, будинок, площа якого перевищує 500 кв. м), то фіскали вимагають річну суму податку збільшити на 25000 грн. згідно з п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 ПКУ (див. консультацію у БЗ 106.07). Нашу думку щодо непоширення цієї норми на юросіб ви, безперечно, знаєте. Та якщо вирішили все ж таки не сперечатися з податківцями, вам доведеться визначити, яка частина збільшеного розміру податку припала на дію старої ставки, а яка припаде на дію нової.
Щоб це зробити, вам потрібно визначити річну суму податку, яку слід було сплатити виходячи з розміру старої ставки і додаткової ставки (25000 грн.). І потім розділити цю суму пропорційно до кількості періодів дії старої ставки. Аналогічно ви розраховуєте і розмір податку за період дії нової ставки.
В уточнюючій декларації суми, нараховані за різними ставками, слід показати двома рядками. У першому впишете суму, розраховану за старою ставкою. Її слід поставити як у графу 7, де вказують річну суму податку, так і в графу 8, де вказуєте нарахований розмір податку у І кварталі. Графи 9 — 11 не заповнюєте.
У другому рядку за аналогічною методикою, але з урахуванням нової ставки податку, розраховуєте податок за решту періодів року, тобто за частину І кварталу і за ІІ — VI квартали.
Такі маніпуляції слід здійснити за кожним об’єктом, за яким змінився розмір ставки. Якщо розмір не змінився, то ви просто нараховуєте податок за однією ставкою.
2. Правильну суму нарахованого податку, як річну, так і в розрізі кварталів, відображайте у відповідних графах рядка 6.
3. Після цього у ряд. 7 уточнюючої декларації перенесіть неправильний розмір розрахованого податку із ряд. 6 річної декларації.
4. Потім порівняйте показники ряд. 6 і ряд. 7.
Якщо в результаті порівняння виявиться, що сума податку у відповідній графі ряд. 6 більша за розмір податку, вказаного у відповідній графі ряд. 7, то різницю між цими графами (донарахований податок) вам слід показати:
– у ряд. 8 щодо періодів, строк сплати за якими ще не настав, або
– у ряд. 9 щодо періодів, строк сплати за які минув. Якщо у вас заповнено цей рядок, вам також потрібно буде нарахувати самоштраф (ряд. 12) та пеню (ряд. 13), а суму, вказану у цьому рядку, сплатити до подання уточнюючої декларації. При заповненні всіх інших рядків ані пеня, ані самоштраф не нараховуються.
Якщо ж навпаки, в результаті порівняння виявиться, що сума податку у відповідній графі ряд. 6 менша за розмір податку, вказаного у відповідній графі ряд. 7, то різницю (суму зменшення зобов’язань) вам слід показати:
– у ряд. 10 щодо періодів, строк сплати за якими не настав, або
– у ряд. 11 щодо періодів, строк сплати за які минув.
До відома! Якщо ви подасте уточнюючу декларацію до граничного строку сплати зобов’язань за відповідний період, в якому змінилася ставка податку, то ви будете заповнювати або ряд. 8, або ряд. 10.
Приклад 2. Підприємство має у власності житловий будинок площею 600 кв. м та квартиру площею 300 кв. м. У 2016 році органи місцевого самоврядування встановили ставку податку на нерухомість для таких об’єктів у розмірі 1 % мінзарплати за 1 кв. м. При заповненні декларації на 2017 рік цю ставку застосовували з коефіцієнтом 0,5. Крім того, приймемо, що підприємство згодне сплатити додатковий податок на великогабаритну житлову нерухомість (а саме — житловий будинок) у розмірі 25 тис. грн. на рік.
Щоб спростити приклад, припустимо, що нова ставка податку на нерухомість для таких об’єктів встановлена з 01.03.2017 р. і становить 0,8 % від мінзарплати за 1 кв. м.
Спираючись на це, підприємству слід провести уточнення раніше задекларованих сум податку виходячи з нових ставок.
1. Розраховуємо розмір старої ставки податку (3200 грн. х 1 % х 0,5) = 16 грн.
2. Розраховуємо суму податку за період, коли діяли старі ставки (за 2 місяці):
– для житлового будинку ((600 кв. м х 16 грн. за 1 кв. м) + 25000 грн.) : 12 х 2 = 5766,67 грн.;
– для квартири (300 кв. м х 16 грн.) : 12 х 2 = 800 грн.
3. Розраховуємо розмір нової ставки податку: 3200 грн. х 0,8 % = 25,60 грн.
4. Розраховуємо розмір податку за період, коли діятимуть нові ставки (з дати введення нової ставки податку до кінця року):
– для житлового будинку ((600 кв. м х 25,60 грн.) + 25000 грн.) : 12 х 10 = 33633,33 грн.;
– для квартири (300 м2 х 25,6 грн.) : 12 х 10 = 6400 грн.
Приклад заповнення уточнюючої декларації з податку на нерухомість наведемо на рисунку.
