(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2017/№ 37

Прострочили реєстрацію ПН? Зведена ПН вам на допомогу!

Досить часто платники ПДВ з різних причин допускають несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН. А за такі провинності, як відомо, доводиться згодом розплачуватися відповідними штрафами за ст. 1201 ПКУ. Про декілька «запозичених» нами з практики способів, що допомагають у деяких ситуаціях вирішити проблеми зі своєчасною реєстрацією ПН, сьогодні й поговоримо.
ПДВ

Перш ніж перейти до суті — маленька «нагадувалка» про зведені ПН.

Пункт 201.4 ПКУ, зокрема, дозволяє платникам ПДВ у разі здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер, покупцям — платникам податку складати не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснені такі постачання, зведені ПН на кожного платника, постачання якому мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платникові впродовж періоду, за який складається ПН.

Для цілей цього пункту

ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцеві два і більше разів на місяць

Зазначимо, що зведена ПН може складатися на здійснені (два або більше разів) упродовж місяця конкретному покупцеві постачання як у межах одного, так і за різними (декількома) договорами. Тобто в одній зведеній ПН конкретному покупцеві можна об’єднувати постачання, здійснені впродовж місяця (чи меншого періоду в межах місяця) у рамках декількох договорів. Це підтверджують і головні фіскали (див. консультацію в БЗ 101.17).

Крім того, п. 201.4 ПКУ дозволяє виписувати (не пізніше останнього дня місяця) зведені ПН і при ритмічних постачаннях покупцям — не зареєстрованим платниками ПДВ. Ось із деяких «цікавих» випадків виписки зведених ПН за операціями з неплатниками і розпочнемо.

Зведена ПН з неплатниками ПДВ

Тут спочатку нагадаємо, що цей же п. 201.4 ПКУ дозволяє складати ПН за щоденними підсумками операцій*, якщо окремі ПН не були складені на ці операції). Зокрема, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), розрахунки за які здійснюються через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

* Назвемо їх, як завжди, підсумковими ПН.

Оскільки щодня складати ПН «напряжно», а частенько і «регліміту» для цього не вистачає, то на практиці платники вдаються до того, що замість підсумкових ПН складають у кінці місяця зведену(ні) (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 33 і № 93, с. 29).

Актуальність цієї теми цього року посилилася, оскільки

зведені ПН замість підсумкових стали складати частенько і для того, щоб уникнути можливих штрафів за ст. 1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію останніх

Певні підстави для виписки в таких випадках зведених ПН у ПКУ, за бажання, угледіти можна. Наприклад, третій абзац п. 201.4 ПКУ говорить про ритмічні постачання «особам» — які не є платниками ПДВ, а не «на кожного платника» — як це прямо вказано у другому абзаці цього пункту ПКУ, присвяченому зведеній ПН, що оформляється на платника ПДВ.

Із цього платники доходять висновку, що зведену ПН можна складати не на одного (конкретного) неплатника, а на «знеособлену» групу таких покупців, основна маса яких зазвичай здійснює покупки не менше 2 разів на місяць. Тому багато магазинчиків, наметів, аптек та ін., що реалізовують товари/послуги за готівку кінцевому споживачеві, і віддають перевагу одній зведеній ПН, замість цілого ряду підсумкових. Але наскільки це законно і безпечно?

Зазначимо, що в БЗ (категорія 101.17) є навіть відповідь на запитання, чи можна скласти зведену ПН не пізніше останнього дня місяця у випадках, на які поширюються вимоги зі складання підсумкових ПН? Фіскали там дозволили складати зведені ПН, але із застереженням — при постійних зв’язках з особами, не зареєстрованими платниками ПДВ, у випадках, коли операції з постачання товарів/послуг здійснюються таким особам за готівку два і більше разів на місяць на підставі відповідного договору, у якому і визначені періодичність постачання таких товарів/послуг і порядок оплати їх вартості.

Але як підтвердити при роздрібній торгівлі ці «постійні зв’язки» з конкретним покупцем?

Та ще і мати при цьому з ним відповідний договір, що визначає періодичність постачання і порядок оплати!..

Адже в роздробі, зазвичай, угоди здійснюються в усній формі (ст. 206 ЦКУ), про що автори консультації повинні були б і знати. До того ж ПКУ, говорячи про зведені ПН, щодо договорів узагалі нічого не згадує!

Утім, наявність такої консультації — уже само по собі непогано, якщо тільки трактувати її нефіскально широко (що — і постачання два і більше разів у вас є, і що усні договори все, що потрібно, з покупцями визначили). Але якщо ваші місцеві фіскали не стануть ліберальничати, то справа може закінчитися неприємностями.

Якими? А ось тут ясності поки що немає.

Адже сказати, що ПН у цьому випадку взагалі не були оформлені, язик у них не повернеться, оскільки ПН була складена. Щоправда, одна — зведена, замість декількох підсумкових. Проте, не виключаємо, що особливо витончені митарі тут можуть, наприклад, спробувати застосувати штрафи за несвоєчасну реєстрацію підсумкових ПН, які повинні були виписуватися в першій половині місяця (оскільки обсяги постачання в другій половині були проведені через ЄРПН, хоч і «за допомогою» зведеної ПН, але своєчасно — до 16 числа наступного місяця).

До речі, якщо б коштів/«регліміту» для реєстрації підсумкових ПН у платника не було — «штрафний» підсумок був би практично тим же. Проте податківці відловили б у СЕА несвоєчасну реєстрацію підсумкових ПН значно швидше, і штрафи за п. 1201 ПКУ виписали б теж раніше, ніж у випадку зі зведеною ПН...

Та все ж, сподіваємося, що при повному відображенні ПЗ в декларації з ПДВ платникам вдасться уникнути штрафів у таких ситуаціях.

Але зазначимо також, що з 1 липня фіскали ще можуть у таких випадках удатися до зупинки реєстрації зведених ПН. ☹

А тепер повернемося до наших зведених ПН, що складені на платників ПДВ.

Зведена — платникові ПДВ

Отже, невеликий начерк про те, як на практиці платники ПДВ отримують користь від застосування зведених ПН, які виписуються ними на платників ПДВ.

Розхожа ситуація. Платник ПДВ передав покупцеві товар 15-го числа місяця. Проте зареєструвати ПН на таке постачання до останнього дня цього місяця через відсутність коштів йому так і не вдалося. І ось уже перед платником маячать, причому явно не примара, санкції за ст. 1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН на це постачання.

«Но всё — не так суицидально, ежель в корень посмотреть»**. ☺ І постачальник, маючи в особі покупця цілком адекватного контрагента, «заднім числом» вдається до дроблення постачання (відвантаження), що відбулося 15 числа. У результаті виявляється, що 15 числа постачань цьому покупцеві було (стало ☺) не одне, а два, що вже чітко підтверджується відвантажувальними документами. Ще практичніше виглядає ситуація, коли «подрібнене» постачання розносять узагалі на різні дати. Але таке, здебільшого, буває зробити складніше.

** Із пісні Т. Шаова «Боремся с депрессией».

А два (і більше) постачання конкретному покупцеві — платникові ПДВ на місяць — це вже привід для застосування другого («зведено-накладного») абзацу п. 201.4 ПКУ

Фіскали (див. 101.17 БЗ) на запитання, скільки ПН складати, коли в один день відбулося декілька постачань, віддають пріоритет госпдоговору. Тому право постачальника на виписку в такій ситуації зведеної ПН, радше за все, не буде обмежено. Адже в договорі навряд чи буде умова, що на декілька різних постачань протягом одного дня постачальник зобов’язаний складати одну ПН. Не говорячи вже про те, що така умова не дуже-то відповідає ПКУ, хоча і допускається головними фіскалами (див. із цього приводу також лист ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12796/6/99-99-15-03-02-15).

Нагадаємо також, що в одній з консультацій у тій же категорії БЗ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 59, с. 3) податківці заперечують проти дроблення (розписування) однієї передплати або відвантаження на декілька ПН. Тобто головний орієнтир робиться на первинку. А якщо первинні документи чітко говорять про те, що в один день мали місце два різні відвантаження, то складання платником двох різних ПН (що чітко випливає з п. 201.7 ПКУ) або однієї зведеної ПН згідно з п. 201.4 ПКУ (як це необхідно в нашій ситуації) не повинно викликати запитань у фіскалів.

Потому після таких оформлювальних («постачально-дробильних») маніпуляцій платник-постачальник з чистою совістю складає на ці два постачання зведену ПН в останній день місяця і, розжившись до потрібного часу грошима/«реглімітом», устигає її вчасно зареєструвати, оскільки граничний строк реєстрації — вже до 15 числа (включно) наступного місяця (див. п. 201.10 ПКУ).

Але ще раз підкреслимо, що «розмножені» відвантажувальні документи не повинні викликати жодних сумнівів у перевіряючих.

Зазначимо також, що практично таке «дроблення» постачання застосовне тільки до постачань, що відбулися в першій половині місяця. Адже зведена ПН хоч-не-хоч, а не пізніше останнього дня місяця має бути складена і не пізніше 15 числа наступного місяця зареєстрована в ЄРПН. Тобто граничний строк реєстрації звичайних ПН, оформлених на операції постачання, що відбулися в другій половині місяця (після 15 числа), буде той же, що й у зведеної ПН, і жодного виграшу у часі не буде.

Такий номер з дробленням може не пройти, якщо мало місце не відвантаження товарів (надання послуг), а була отримана передоплата або навіть декілька передоплат, але відвантажень цього місяця не було. При фіскальному трактуванні змісту п. 201.4 ПКУ, під ритмічними постачаннями можуть розумітися тільки фактичні (без прив'язки до умов договору) операції відвантаження/надання, але не отримання грошей (див. у п. 201.4 абзац про перевищення оплат над постачаннями).

Водночас відзначимо такий момент. Коли платникові ПДВ у першій половині місяця надійшла передоплата, а в другій (чи в першій же) відбулося відвантаження, розділивши це відвантаження на два, цілком можна виписати зведену ПН і віддалити граничний строк реєстрації ПН (яким, якщо б її виписали за датою передплати, був би останній день місяця) на півмісяця, тобто до 15 числа наступного місяця (включно).

висновки

  • Складання зведеної ПН замість підсумкових ПН має свої певні плюси, але може і не пройти для платника безкарно.
  • Розбиття одне постачання на два (і більше) може в певних ситуаціях дозволити виписати зведену ПН в останній день місяця і таким чином уникнути несвоєчасної реєстрації ПН (якщо б вона складалася за першою подією) і санкцій за це.
платники ПДВ, несвоєчасна реєстрація, податкова накладна, реєстрація в ЄРПН, зведена податкова накладна додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті