Згідно з Критеріями № 567 податкова накладна, що не підлягає видачі одержувачеві/покупцеві (та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування) моніторингу і блокуванню не підлягає (детальніше про ознаки непотрапляння під моніторинг і критерії моніторингу можна прочитати на с. 9). Тобто «блокувальні» нормативи не передбачають моніторинг і блокування ПН (і РК), що не видаються платником на сторону (з будь-яким «типом причини»!), у тому числі і згаданих нами підсумкових ПН (з типом причини — «11»).
Спрощення підсумкових ПН
Коли з 1 липня з Критеріїв № 567 стало відомо про «неблокувальність» підсумкових ПН, бухгалтери стали ще активніше вдаватися до всіляких спрощень при заповненні таких ПН.
Головне — щоб підсумкові ПН пройшли реєстрацію у ЄРПН та з правильною сумою податкових зобов’язань (ПЗ)
Шляхи спрощення заповнення таких ПН (і РК до них) полягають у зазначенні в них не всіх поспіль поставлених позицій товарів (і навіть — не за товарними групами, що підпадають під один код УКТ ЗЕД*), а:
* Нагадаємо, що головні фіскали (див. у БЗ 101.16 — про заповнення підсумкових ПН і РК до них) пропонують указувати номенклатуру реалізованих товарів/послуг за групами.
— усього обсягу постачань за день однією загальною сумою
та
— коду відповідних послуг згідно з ДКПП — 47.00 «Роздрібна торгівля, окрім торгівлі автотранспортними засобами і мотоциклами» (або 56.29 «Послуги із забезпечення громадського харчування, інші», або 56.10 «Послуги ресторанів і пунктів швидкого харчування»**, або ще якийсь, що більше відповідає виду діяльності платника)
** Тут маємо на увазі суб’єктів громадського харчування, що продають покупні товари, у тому числі імпортні й підакцизні (включаючи алкоголь). Але зазначимо, що таких суб’єктів дуже немало...
або ж
— код якогось одного товару (групи товарів).
Далі цей матеріал може не читати платник, який складає підсумкові ПН, але здійснює тільки види діяльності, що не передбачають операції з платниками ПДВ (тобто — що не передбачають видачу ПН на сторону) або ж коли в нього такі операції є, але виключається потрапляння їх під моніторинг.
Вплив «спрощень» на блокування
Якщо ж ПН і РК такого платника, що оформляються на інші операції, можуть потрапити під моніторинг, то згадані спрощені способи складання підсумкових ПН можуть зіграти платникові добру або не дуже добру службу. Адже такий платник і оптом, і вроздріб може продавати товари з одним і тим же кодом УКТ ЗЕД. Тоді, окрім підсумкових ПН, він реєструватиме у ЄРПН також і ті види ПН/РК, які можуть підлягати моніторингу і блокуванню, і система моніторингу їх прораховуватиме на предмет відповідності Критеріям № 567.
Таким чином, при «полегшеному» складанні підсумкових ПН, з одного боку, «несписані» в СЕА товари поліпшать підсумки розрахунку «1,5-го» критерію (збільшать розрахунковий «залишок» за відповідним кодом УКТЗЕД), що надасть можливість реєструвати «оптові» ПН, які моніторяться, на завищену суму. Водночас, якщо платник у підсумкових ПН проводитиме різні товари під одним кодом УКТ ЗЕД, то інші (непідсумкові) ПН із цим же кодом товару будуть явними «кандидатами» на зупинку — через «1,5-й» критерій (оскільки розрахунковий «залишок» товарів такого коду «за СЕА» при обрахунку критеріїв буде занижений).
Але, з іншого боку, якщо такі товари будуть з переліку «сумнівних» (який затверджений наказом ДФСУ від 30.06.2017 р. № 461), то вони погіршать підсумки розрахунку «75 %-го» критерію. Оскільки в переліку «сумнівних» — більшість видів товарів, що реалізовуються вроздріб, то таке заповнення підсумкових ПН, що штучно збільшує залишки «сумнівних» і їх питому вагу в загальному залишку, може псувати «багатопрофільному» платникові «75 %-й» критерій. Утім, це не такий уже і серйозний «мінус» порівняно з вигодами в частині «1,5-го» критерію...
У зв’язку із цим «багатопрофільним» платникам, які в підсумкових ПН «полегшують» номенклатуру й, окрім «роздробу», у пристойних обсягах здійснюють і торгівлю оптом, у підсумкових ПН краще проставляти не якийсь один (чи декілька) код(ів) товару(ів), а саме код «торгових» послуг (тоді залишки за товарними кодами на обсяги, що реалізовуються уроздріб, у СЕА взагалі зменшуватися не будуть). Або — якщо в підсумкових ПН указуються коди УКТ ЗЕД товарів — не вказувати коди тих товарів, які продаються оптом, щоб не псувати за ними розрахунок першого, «1,5-го», критерію. Загалом, тут кожен «багатопрофільний» платник повинен орієнтуватися на свої конкретні умови роботи і, вже відштовхуючись від них, вирішувати, як йому розумніше складати підсумкові ПН.
За вольності, включаючи неправильну номенклатуру і «кодування» товарів/послуг, допущені в підсумкових ПН, платникам узагалі нічого не загрожує
якщо, звичайно ж, у ПН зазначена правильна сума ПДВ, і така ПН своєчасно зареєстрована у ЄРПН — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 34, с. 40.
Можна було б узагалі не складати і не реєструвати підсумкові ПН (тут є і свої вигоди: не витрачання при їх реєстрації регліміту* незменшення «за СЕА» «залишків», що розраховуються для критеріїв). Проте ми б такого не радили.
* Щоправда, його сума потім усе одно зменшиться при поданні декларації (через показник Σперевищ).
По-перше, у разі повернення товарів без реєстрації у ЄРПН РК до підсумкової ПН платник не зможе зменшити ПЗ. Раніше, нагадаємо, фіскали радили в таких випадках узагалі РК не складати, а зменшувати ПЗ у поточній підсумковій ПН. Але потім вони змінили свою позицію і тепер зобов’язують «роздробників» складати РК і до підсумкових ПН (детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 63, с. 3).
По-друге, Мінфін і фіскали поширили штрафи, передбачені ст. 1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, і на ті з них, які не видаються покупцям. Потому при виявленні перевіркою таких фактів можна влетіти під штраф за п. 1201.2 ПКУ аж на 50 % від суми податку за неоформленими/незареєстрованими у ЄРПН підсумковими ПН (РК до них).
Крім того, ми б не радили, коли це ПКУ не передбачено, складати замість щоденних підсумкових ПН зведені ПН (хоч це і може значно полегшити роботу при реєстрації однієї ПН замість 15 або 30, але не виключає і можливі штрафні проблеми в разі перевірки, оскільки фіскали проти такого «злиття» ПН — див. БЗ 101.16).
висновки
- Спрощення при заповненні щоденних підсумкових ПН у розрізі проблем з блокуванням ПН можуть зіграти як на руку платникам, завищуючи в СЕА «залишки» за товарами, які реалізуються не лише вроздріб, але й оптом.
- Ми б радили не нехтувати реєстрацією (у тому числі своєчасною) підсумкових ПН (щоб уникнути штрафів за ст. 1201 ПКУ), а також замість щоденних підсумкових ПН не виписувати зведені (крім випадків, коли таке дозволено нормами ПКУ).
