Пільги для благодійників
У ПДВ-обліку все залежить від того, якого роду благодійну допомогу ви надаєте.
Допомога грошовими коштами не підпадає під визначення «постачання товарів» з п.п. 14.1.191 ПКУ і «постачання послуг» з п.п. 14.1.185 ПКУ. Це означає:
допомогу грошима ПДВ не обкладають
Підтверджують наш висновок і податківці (див. лист ДФСУ від 03.04.2017 р. № 6839/6/99-99-13-02-03-15, консультацію з категорії 101.04 БЗ).
Зовсім інша річ, якщо допомогу надають у вигляді ТМЦ, необоротних активів або ж послуг. Така операція вважається постачанням, тобто якщо керуватися загальними вимогами ПКУ — об’єктом обкладення ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Коли б не пільга, передбачена п.п. 197.1.15 ПКУ. Тут передбачено, що звільнено від обкладення ПДВ надання благодійної допомоги, у тому числі безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, створеним і зареєстрованим згідно із законодавством, а також надання такої допомоги благодійними організаціями одержувачам (суб’єктам) благодійної допомоги згідно із законодавством про благодійну діяльність і благодійні організації.
Зверніть увагу! На цю ПДВ-пільгу можна претендувати тільки при дотриманні всіх умов, установлених цим підпунктом.
Давайте поглянемо, що ж це за умови.
1. Не обкладають ПДВ тільки допомогу, надану благодійним організаціям, створеним і зареєстрованим згідно із законодавством. Принаймні так трактують п.п. 197.1.15 ПКУ податківці. Тобто для того щоб можна було не нараховувати ПДВ виходячи з вартості вашої «натуральної» допомоги, благодійний фонд-одержувач має бути створений і зареєстрований відповідно до Закону про благодійну діяльність. Нагадаємо, що згідно із цим Законом благодійна організація — це юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, визначених цим законом, як основну мету своєї діяльності.
А ось надання благодійної допомоги особам, які не є благодійними організаціями, під цю пільгу не підпадає
2. Пільга поширюється саме на безоплатне постачання товарів/послуг, під яким розуміють постачання товарів/послуг благодійним організаціям і одержувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. Коротше кажучи, якщо ви надаєте «натуральну» допомогу і нічого не вимагаєте натомість, тоді ця умова для отримання пільги у вас виконується.
Врахуйте: не вважається благодійністю так зване спонсорство, яке передбачає надання матеріальної, фінансової та іншої допомоги в обмін на популяризацію спонсорського імені, найменування або торгової марки. Саме тому в Законі про благодійну діяльність згадки про спонсорство сьогодні немає (тоді як у минулому вона там була присутньою). Про те, що таке спонсорство, чим воно відрізняється від благодійності і реклами, а також як облікувати «спонсорські» витрати, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 51, с. 21.
Якщо марковані товари, отримані в цілях надання благодійної допомоги, були реалізовані за грошові кошти або інші види компенсації, то їх та/або виручку, отриману від такої реалізації, конфіскують у дохід держави в установленому порядку.
3. Отримана благодійна допомога має бути використана безпосередньо за призначенням, тобто в благодійних цілях, визначених ст. 3 Закону про благодійну діяльність.
Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням — місцеві органи виконавчої влади і контролюючі органи.
4. При наданні неоподатковуваної благодійної допомоги потрібно дотримуватися правил маркування, описаних у п.п. 197.1.15 ПКУ.
Товари благодійної допомоги маркують благодійники, що надають таку допомогу. Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. При цьому при маркуванні може використовуватися символіка благодійної організації або благодійника.
Товари маркують так, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів написи були видні повністю і чітко
Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади і контролюючі органи.
5. Пільга з ПДВ не зберігається, якщо у вигляді благодійної допомоги надають:
а) підакцизні товари, вказані в розд. VI ПКУ;
б) цінні папери (окрім виданих ендавментів, указаних у розд. IV ПКУ);
в) нематеріальні активи і товари (роботи, послуги), призначені для використання в господарській діяльності.
Крім того, є ще одна ПДВ-пільга, яка на період проведення АТО та/або введення воєнного стану відповідно до законодавства звільняє від оподаткування ввезення на митну територію України і постачання на митній території України товарів, які зазначені в п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (ср. ). Простіше кажучи, у разі передачі товарів, перелічених у цьому пункті в якості благодійної допомоги, ПДВ-зобов’язання не нараховують. Причому в цьому випадку ПДВ-наслідки не виникають незалежно від наявності в одержувача допомоги статусу благодійній організації.
На обсяг звільненого від ПДВ на підставі п.п. 197.1.15 ПКУ постачання благодійних товарів доведеться оформити ПН. У такій ПН, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».
Особливості заповнення такої ПН податківці роз’яснювали у своїй консультації , що розміщена в категорії 101.16 БЗ. Наш приклад заповнення ПН див. на с. 12*.
* У своєму прикладі ми припустили, що благодійний фонд — одержувач допомоги не є платником ПДВ. Якщо ж у вашому випадку фонд-одержувач зареєстрований платником ПДВ, ПН заповнюйте так само, а в реквізитах «найменування; прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи — підприємця» та «індивідуальний податковий номер» указуйте найменування і ІПН фонду.
Нарахування «компенсуючих» ПЗ
А тепер що стосується долі вхідного ПДВ, сплаченого у складі вартості придбання «благодійних» активів.
Якщо як благодійну допомогу ви передаєте товари/послуги/необоротні активи, які отримувалися «з ПДВ» «на вході», тоді при передачі їх одержувачеві вам доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання (ПЗ). Підстава для цього — п.п. «б» п. 198.5 ПКУ, який вимагає нарахування ПДВ-зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо вони призначені для використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ. Як ви пам’ятаєте, ПДВ-пільга, що звільняє «благодійні» товари/послуги, «родом» саме зі ст. 197 ПКУ (п.п. 197.1.15 ПКУ), тобто, на жаль, компенсуючому ПДВ бути. До речі, на нарахуванні «компенсуючих» ПЗ при наданні благодійної допомоги наполягають і контролери (див. ІПК Офісу великих платників податків ДФСУ від 11.10.2017 р. № 2204/ІПК/28-10-01-03-11).
Зверніть увагу: нараховувати «компенсуючі» податкові зобов'язання на дату їх виникнення необхідно незалежно від того, потрапила зареєстрована «вхідна» ПН до податкового кредиту або ні. Тобто якщо ПН зареєстрована, але податковий кредит за нею відклали «до кращих часів», то відкласти «за компанію» і компенсуючи податкові зобов'язання не можна.
А ось якщо «благодійні» товари ви купили в неплатника ПДВ (ПДВ «на вході» не було) або «без ПДВ» (у межах пільгового/неоподатковуваного постачання), то «компенсуючі» ПЗ нараховувати не потрібно
Це підтверджують і податківці (див. лист ДФСУ від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17).
На суму «компенсуючого» ПДВ благодійник виписує зведену податкову накладну (ПН). Її складають не пізніше за останній день звітного (податкового) періоду і покупцеві не видають (роблять позначку «Х» і вказують тип причини 09 — «Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість» у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається ти причини)»). Крім того, у верхній лівій частині зведеної «компенсуючої» ПН проставляють помітку «Х», яка підтверджує, що ПН — «Зведена податкова накладна».
Ну і, звичайно ж, не забудьте зареєструвати таку ПН у ЄДРПН, як того вимагає п. 198.5 ПКУ, і в строки, встановлені п. 201.10 ПКУ. Причому реєстрацією не варто нехтувати навіть з урахуванням сприятливого для платників податків роз’яснення Мінфіну про те, що за прострочення/нереєстрацію «компенсуючих» ПН з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ за ст. 1201 ПКУ не штрафують (див. лист Мінфіну від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 37, с. 3).
Детальніше про нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань і заповнення «компенсуючих» ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 61, с. 14 і № 78, с. 28. Приклад заповнення такої ПН див. на с. 13.
Як бачите, у разі надання «грошової» допомоги ПЗ з ПДВ не виникають, а ось у разі благодійності в «натуральній» формі можуть виникнути ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ. Тобто з точки зору ПДВ-обліку надавати допомогу грошовими коштами значно вигідніше.
На закінчення декілька слів скажемо для тих, хто благодійну допомогу надав, але з якоїсь причини не може претендувати на пільгу з п.п. 197.1.15 ПКУ (наприклад «підкачало» маркування). Якщо спочатку «благодійні» товари придбавали з «вхідним» ПДВ, у такому разі засмучуватися особливо не варто. Річ у тому, що за останніми роз’ясненнями податківців при звичайній безоплатній передачі теж нараховують тільки одні податкові зобов'язання, але тільки не «компенсуючі» за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ (як при благодійності), а виходячи з мінбази на підставі п. 188.1 ПКУ. Але різниці особливої між ними немає, оскільки і в тому і в іншому випадку базою обкладення ПДВ для покупних товарів буде вартість їх придбання, а для необоротних активів — балансова (залишкова) вартість за даними бухгалтерського обліку на початок звітного (податкового) періоду, в якому здійснено неоподатковуване/безоплатне постачання. Відмінності виникають тільки при нарахуванні ПДВ за самостійно виготовленою продукцією і послугами (роботами). У цьому випадку базою обкладення за п. 188.1 ПКУ буде звичайна ціна продукції (послуг), а за п. 198.5 ПКУ — ціна придбання (тобто частина їх собівартості, у якої був «вхідний» ПДВ). Оскільки ціна придбання для цілей застосування п. 198.5 ПКУ свідомо нижче звичайної ціни продукції (послуг), тому саме при наданні благодійної допомоги готовою продукцією (послугами) має принципове значення застосування пільги за п.п. 197.1.15 ПКУ і подальше нарахування саме «компенсуючих» податкових зобов'язань за п. 198.5 ПКУ. В інших випадках податкові зобов'язання — що за п. 198.5 ПКУ, що за п. 188.1 ПКУ — будуть однаковими.
Якщо ж «вхідного» ПДВ за «благодійними» товарами при їх придбанні не було, тоді за право на пільгу варто поборотися. Адже в разі «НЕпільгового» оподаткування «натуральної» благодійної допомоги підприємство повинне буде нарахувати податкові зобов'язання за п. 188.1 ПКУ без права на податковий кредит. Тоді як при «пільговому» оподаткуванні воно може не нараховувати податкові зобов’язання узагалі: від «звичайних» зобов’язань рятує п.п. 197.1.15 ПКУ, а «компенсуючих» податкових зобов'язань не буде через відсутність «вхідного» ПДВ.
Ну ось і все, що ми хотіли розповісти вам про благодійний облік. Як ви могли переконатися, творити добро не лише приємно, але достатньо вигідно з точки зору оподаткування. А отже, рано чи пізно кожен з нас знайде можливість надати посильну допомогу тим, хто цього сьогодні так потребує.
висновки
- Благодійна допомога грошовими коштами не вважається постачанням, а тому не є об'єктом обкладення ПДВ.
- При дотриманні умов з п.п. 197.1.15 ПКУ надання «натуральної» допомоги благодійному фонду ПДВ не обкладають.
- Якщо при придбанні «благодійних» товарів/послуг/необоротних активів ви мали право на податковий кредит з ПДВ, тоді при їх передачі одержувачеві допомоги доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ.
- Якщо «благодійні» товари/послуги/необоротні активи придбані без ПДВ, тоді «компенсуючі» податкові зобов'язання нараховувати не потрібно.
