(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
  • № 87
  • № 86
  • № 85
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2017/№ 92

Договір розірвали — втрати компенсували

До нас звернувся читач із запитанням щодо такої ситуації. Покупець оплатив постачальникові передоплату, але потім договір розірвали. Постачальник вимагав від покупця сплати санкції для компенсації витрат, понесених ним у зв’язку з виконанням договору. І сторони домовилися, що 30 % від суми передоплати залишається в постачальника для компенсації його витрат. Що ця компенсація означає для цілей обліку з ПДВ? На яку суму виписувати РК, чи потрібна нова ПН на цю компенсацію? Якщо так, то чи зможе «покупець» залишити цей ПДВ у ПК, або потрібно його компенсувати за п. 198.5 ПКУ?

У цій ситуації ПДВшні наслідки передусім залежатимуть від того, як документально оформлена сторонами така компенсація витрат. Саме це і вплине на наявність/відсутність у постачальника оподатковуваної ПДВ операції на суму залишеної йому покупцем компенсації.

Якщо така сума компенсації буде документально визначена як щось на кшталт санкції (типу неустойки-штрафу), то об’єкта оподаткування в постачальника виникнути не повинно.

Наприклад, буває на практиці, сторони передбачають у договорі сплату санкції в якомусь розмірі (частенько іменуючи її штрафом*), у випадку якщо якась зі сторін скористається своїм правом одностороннього розірвання договору. І тут у частині оподаткування ПДВ доречна аналогія із ситуацією, коли за договором оренди сплачується гарантійний платіж, що йде в рахунок орендної плати (зазвичай останнього місяця), але потім змінюється його призначення — і ця сума залишається в орендодавця у вигляді санкції за дострокове розірвання договору. Тоді нарахована при отриманні цього платежу сума ПДВ коригується (детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 89, на с. 43).

* Водночас, виходячи з буквального тлумачення поняття «штраф» (ст. 549 ЦКУ, ст. 230 ГКУ), така сума не дуже-то цьому поняттю відповідає. Проте вельми велика судова практика свідчить, що судді визнають штрафами і такі види санкцій...

У свою чергу, норма п. 188.1 ПКУ встановлює, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три відсотки річних і інфляційних, отриманих платником у результаті невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань. Тому щоб у фіскалів точно не було запитань з оподаткуванням такої компенсації ПДВ, бажано чітко обумовити в договорі (додатковій угоді) таку суму санкції за невиконання якогось договірного зобов’язання (наприклад, за відмову від виконання договору, у тому числі відмову покупцем від прийняття товару/послуги або щось подібне).

Утім, якою б санкцією цю суму сторони не назвали (чи навіть — безповоротною фінансовою допомогою), все одно вона не повинна потрапити під оподаткування ПДВ

Адже при такому договірному оформленні буде відсутній об’єкт оподаткування ПДВ — операція постачання товарів або послуг (див. п. 185.1 ПКУ).

Якщо ж із документів виходитиме, що ця сума є компенсацією якихось витрат постачальника, що не відбувся, та ще й буде якийсь погоджений сторонами за такими витратами документ, то є велика небезпека, що фіскали трактуватимуть такий документ як акт (рахунок) на надані послуги. Відповідно вони наполягатимуть на наявності об’єкта оподаткування (постачання послуг) і вимагатимуть сплати ПДВ з такої суми. Вони можуть заявити, наприклад, що згода покупця компенсувати понесені витрати підтверджує споживання ним (нехай навіть віртуальне) цих витрат — наданих йому постачальником «послуг». Утім, фіскали і без цього регулярно твердять про оподаткування сум компенсації збитків ПДВ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 4). Ми проти такого підходу, оскільки вважаємо, що тут відсутнє постачання (об’єкт оподаткування ПДВ).

Проте у такому разі постачальникові відбитися від оподаткування ПДВ буде значно складніше. Якщо з документів усе-таки напрошується висновок, що залишена частина суми є компенсацією понесених постачальником витрат, то обережний постачальник, радше за все, оподаткує цю суму ПДВ і випише на покупця нову ПН (чи відповідним чином відкоригує стару)*.

* Варіант ПДВшних «рухів тіла» постачальника (виписка РК або нової ПН) тут теж залежатиме від документального оформлення такої «компенсації».

Нараховувати в такому разі покупцеві на суму цієї ПН «компенсаційне» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ чи не нараховувати — він повинен вирішити самостійно. Фіскали говорять — нараховувати однозначно, і хто сліпо їм підкоряється, зрозуміло, що і ПК відобразить, і «компенсаційне» ПЗ нарахує.

Але, на наш погляд, тут усе не так однозначно. І якщо покупець, як і ми, вважає, що постачання не було і ПН складена незаконно, то він узагалі не відобразить ПК за такою ПН, отримавши при цьому з її суми «бонус» у регліміті...

Найсміливіший може відобразити тільки ПК і бути готовим при перевірці обґрунтувати зв’язок таких витрат зі своєю господарською діяльністю. Адже якщо фіскали визнають пов’язаними з госпдіяльністю навіть витрати (на відрядження та ін.) за наміром в укладенні договорів (правочинами, що не відбулися), то і такі витрати за незавершеним правочином тим більше повинні визнаватися «господарськими». Утім, це — достатньо небезпечний шлях…

Але ми все ж виходимо з того, що в сторін достатньо «хисту» оформити все «санкційним», а не «компенсаційним» чином. (Чи, принаймні, вони готові в будь-якому разі довести фіскалам у такій ситуації факт відсутності об’єкта оподаткування — операції постачання.)

У такому разі при зміні умов договору — за датою повернення** покупцеві належної йому частини передоплати — постачальник повинен виписати РК на всю суму передоплати (а не на повернені 70 %). Решту 30 % передоплати постачальник відобразить у себе у складі інших доходів, а покупець — в інших операційних витратах. При цьому покупцю краще прибрати ПК від передоплати вже за датою підписання додаткової угоди (чи іншого документа, що «розриває» договір). А постачальник зможе прибрати свої ПЗ тільки після реєстрації покупцем його РК у ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).

** Саме цю дату, а не дату оформлення додаткової угоди, фіскали «педалюють» як дату для оформлення РК (див. детальніше на с. 9).

До речі, якщо б покупцем був неплатник, то в постачальника в такій ситуації виникли б проблеми з випискою «мінусового» РК при поверненні не всієї суми передоплати (чому — див. на с. 27).

У кінці наведемо бухкореспонденції для ситуації, коли сума, що залишилася постачальникові, оформлена санкцією і не оподатковуватиметься ПДВ.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

У покупця

1

Перераховано передоплату

371

311

12000

2

Відображено ПК на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН

644/1

644

2000

641/ПДВ

644/1

3

Повернено частину (70 %) передоплати

311

371

8400

4

Скасовано ПК методом «сторно»

641/ПДВ

644

2000

5

Відображено у витратах частину суми передоплати, залишеної постачальникові у вигляді санкції

948

371

3600

У постачальника

1

Отримано передоплату

311

681

12000

2

Відображено ПЗ з ПДВ

643

641/ПДВ

2000

3

Повернено обумовлену частину (70 %) передоплати

681

311

8400

4

Зараховано до інших доходів суму «санкції»

681

715

3600

5

Зменшено ПЗ (за датою реєстрації покупцем РК у ЄРПН) методом «сторно»

643

643/2

2000

643/2

641/ПДВ

розірвання договору, передоплата, компенсація витрат, оподаткування ПДВ, складання РК, компенсуючі податкові зобов’язання додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті