(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2017/№ 92

Договір розірвали — втрати компенсували

http://tinyurl.com/y348jx5a
До нас звернувся читач із запитанням щодо такої ситуації. Покупець оплатив постачальникові передоплату, але потім договір розірвали. Постачальник вимагав від покупця сплати санкції для компенсації витрат, понесених ним у зв’язку з виконанням договору. І сторони домовилися, що 30 % від суми передоплати залишається в постачальника для компенсації його витрат. Що ця компенсація означає для цілей обліку з ПДВ? На яку суму виписувати РК, чи потрібна нова ПН на цю компенсацію? Якщо так, то чи зможе «покупець» залишити цей ПДВ у ПК, або потрібно його компенсувати за п. 198.5 ПКУ?

У цій ситуації ПДВшні наслідки передусім залежатимуть від того, як документально оформлена сторонами така компенсація витрат. Саме це і вплине на наявність/відсутність у постачальника оподатковуваної ПДВ операції на суму залишеної йому покупцем компенсації.

Якщо така сума компенсації буде документально визначена як щось на кшталт санкції (типу неустойки-штрафу), то об’єкта оподаткування в постачальника виникнути не повинно.

Наприклад, буває на практиці, сторони передбачають у договорі сплату санкції в якомусь розмірі (частенько іменуючи її штрафом*), у випадку якщо якась зі сторін скористається своїм правом одностороннього розірвання договору. І тут у частині оподаткування ПДВ доречна аналогія із ситуацією, коли за договором оренди сплачується гарантійний платіж, що йде в рахунок орендної плати (зазвичай останнього місяця), але потім змінюється його призначення — і ця сума залишається в орендодавця у вигляді санкції за дострокове розірвання договору. Тоді нарахована при отриманні цього платежу сума ПДВ коригується (детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 89, на с. 43).

* Водночас, виходячи з буквального тлумачення поняття «штраф» (ст. 549 ЦКУ, ст. 230 ГКУ), така сума не дуже-то цьому поняттю відповідає. Проте вельми велика судова практика свідчить, що судді визнають штрафами і такі види санкцій...

У свою чергу, норма п. 188.1 ПКУ встановлює, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три відсотки річних і інфляційних, отриманих платником у результаті невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань. Тому щоб у фіскалів точно не було запитань з оподаткуванням такої компенсації ПДВ, бажано чітко обумовити в договорі (додатковій угоді) таку суму санкції за невиконання якогось договірного зобов’язання (наприклад, за відмову від виконання договору, у тому числі відмову покупцем від прийняття товару/послуги або щось подібне).

Утім, якою б санкцією цю суму сторони не назвали (чи навіть — безповоротною фінансовою допомогою), все одно вона не повинна потрапити під оподаткування ПДВ

Адже при такому договірному оформленні буде відсутній об’єкт оподаткування ПДВ — операція постачання товарів або послуг (див. п. 185.1 ПКУ).

Якщо ж із документів виходитиме, що ця сума є компенсацією якихось витрат постачальника, що не відбувся, та ще й буде якийсь погоджений сторонами за такими витратами документ, то є велика небезпека, що фіскали трактуватимуть такий документ як акт (рахунок) на надані послуги. Відповідно вони наполягатимуть на наявності об’єкта оподаткування (постачання послуг) і вимагатимуть сплати ПДВ з такої суми. Вони можуть заявити, наприклад, що згода покупця компенсувати понесені витрати підтверджує споживання ним (нехай навіть віртуальне) цих витрат — наданих йому постачальником «послуг». Утім, фіскали і без цього регулярно твердять про оподаткування сум компенсації збитків ПДВ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 4). Ми проти такого підходу, оскільки вважаємо, що тут відсутнє постачання (об’єкт оподаткування ПДВ).

Проте у такому разі постачальникові відбитися від оподаткування ПДВ буде значно складніше. Якщо з документів усе-таки напрошується висновок, що залишена частина суми є компенсацією понесених постачальником витрат, то обережний постачальник, радше за все, оподаткує цю суму ПДВ і випише на покупця нову ПН (чи відповідним чином відкоригує стару)*.

* Варіант ПДВшних «рухів тіла» постачальника (виписка РК або нової ПН) тут теж залежатиме від документального оформлення такої «компенсації».

Нараховувати в такому разі покупцеві на суму цієї ПН «компенсаційне» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ чи не нараховувати — він повинен вирішити самостійно. Фіскали говорять — нараховувати однозначно, і хто сліпо їм підкоряється, зрозуміло, що і ПК відобразить, і «компенсаційне» ПЗ нарахує.

Але, на наш погляд, тут усе не так однозначно. І якщо покупець, як і ми, вважає, що постачання не було і ПН складена незаконно, то він узагалі не відобразить ПК за такою ПН, отримавши при цьому з її суми «бонус» у регліміті...

Найсміливіший може відобразити тільки ПК і бути готовим при перевірці обґрунтувати зв’язок таких витрат зі своєю господарською діяльністю. Адже якщо фіскали визнають пов’язаними з госпдіяльністю навіть витрати (на відрядження та ін.) за наміром в укладенні договорів (правочинами, що не відбулися), то і такі витрати за незавершеним правочином тим більше повинні визнаватися «господарськими». Утім, це — достатньо небезпечний шлях…

Але ми все ж виходимо з того, що в сторін достатньо «хисту» оформити все «санкційним», а не «компенсаційним» чином. (Чи, принаймні, вони готові в будь-якому разі довести фіскалам у такій ситуації факт відсутності об’єкта оподаткування — операції постачання.)

У такому разі при зміні умов договору — за датою повернення** покупцеві належної йому частини передоплати — постачальник повинен виписати РК на всю суму передоплати (а не на повернені 70 %). Решту 30 % передоплати постачальник відобразить у себе у складі інших доходів, а покупець — в інших операційних витратах. При цьому покупцю краще прибрати ПК від передоплати вже за датою підписання додаткової угоди (чи іншого документа, що «розриває» договір). А постачальник зможе прибрати свої ПЗ тільки після реєстрації покупцем його РК у ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).

** Саме цю дату, а не дату оформлення додаткової угоди, фіскали «педалюють» як дату для оформлення РК (див. детальніше на с. 9).

До речі, якщо б покупцем був неплатник, то в постачальника в такій ситуації виникли б проблеми з випискою «мінусового» РК при поверненні не всієї суми передоплати (чому — див. на с. 27).

У кінці наведемо бухкореспонденції для ситуації, коли сума, що залишилася постачальникові, оформлена санкцією і не оподатковуватиметься ПДВ.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

У покупця

1

Перераховано передоплату

371

311

12000

2

Відображено ПК на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН

644/1

644

2000

641/ПДВ

644/1

3

Повернено частину (70 %) передоплати

311

371

8400

4

Скасовано ПК методом «сторно»

641/ПДВ

644

2000

5

Відображено у витратах частину суми передоплати, залишеної постачальникові у вигляді санкції

948

371

3600

У постачальника

1

Отримано передоплату

311

681

12000

2

Відображено ПЗ з ПДВ

643

641/ПДВ

2000

3

Повернено обумовлену частину (70 %) передоплати

681

311

8400

4

Зараховано до інших доходів суму «санкції»

681

715

3600

5

Зменшено ПЗ (за датою реєстрації покупцем РК у ЄРПН) методом «сторно»

643

643/2

2000

643/2

641/ПДВ

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
розірвання договору, передоплата, компенсація витрат, оподаткування ПДВ, складання РК, компенсуючі податкові зобов’язання додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті