* Про кадровий супровід працівника, призваного на військові збори, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 91, с. 12.
У разі призову працівника на військові навчальні збори за ним на увесь період зборів, включаючи час проїзду до місця проведення зборів і назад, зберігають місце роботи, посаду і середню зарплату. Такі гарантії працівникам-солдатам передбачені ст. 119 КЗпП і ч. 11 ст. 29 Закону № 2232**. Окрім цього, важливим нюансом для роботодавця є те, що виплата середнього заробітку за увесь період зборів здійснюється за рахунок бюджетних коштів у порядку, встановленому КМУ. Що повинен зробити бухгалтер, у разі, якщо працівника призвали на військові збори? Звичайно ж, це:
** Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-ХII.
— розрахувати середню зарплату і оплатити період зборів;
— провести оподаткування цих сум;
— відобразити нарахування середнього заробітку в зарплатній звітності;
— отримати компенсацію понесених витрат з бюджету.
Як це зробити і які можуть бути нюанси при цьому, розглянемо далі.
Оплачуємо час перебування на зборах
Оскільки за працівником, якого призвано на збори, зберігають не лише місце роботи і посаду, а й середню зарплату, вам доведеться її розрахувати і нарахувати. Підставою для нарахування буде наказ про увільнення від роботи на час проходження зборів.
Передусім треба розрахувати середньоденну (середньогодинну) зарплату і знати кількість днів (годин), пропущених працівником у зв’язку з військовими зборами. Як? Легко й просто. Згідно з п.п. «ї» п. 1 Порядку № 100***. Алгоритм розрахунку оплати періоду зборів наведемо на рис. 1.
*** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Нагадаємо: у загальному випадку розрахунковим періодом є два останні місяці, що передують події, з якою пов’язана виплата. Заробітну плату за цей період (ЗП) необхідно розділити на кількість відпрацьованих днів (годин) у розрахунковому періоді (Д(Г)відпр): ЗПсер = ЗП : Д(Г)відпр.
Потім отриману середньоденну (середньогодинну) заробітну плату (ЗПсер) множте на кількість днів (годин) військових зборів, що припадають на робочі дні (години) за графіком роботи такого працівника на підприємстві (Д(Г)пропущ): ВЗ = ЗПсер х Д(Г)пропущ.
Так ви визначите суму виплати за період військових зборів (ВЗ). Тобто принцип розрахунку середнього заробітку в цьому випадку такий же, як і при розрахунку середнього заробітку для оплати періоду мобілізації, відрядження тощо.
А як бути, якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював (наприклад, хворів або перебував у відпустці)? А якщо на військові збори призвали новоприйнятого працівника? Як у цьому випадку визначити середню зарплату? Підказки знайдете в табличній шпаргалці на с. 25.
Приклади розрахунку середньої зарплати для оплати днів військових зборів (наприклад, працівник призваний на військові збори з 17 по 31 жовтня 2017 року тривалістю 15 календарних днів)
| Ситуація | Правила визначення розрахункового періоду |
| 1. Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців | Останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, у якому працівника призвали на військові збори (абзац третій п. 2 Порядку № 100) |
| Приклад 1. За серпень — вересень 2017 року працівник відпрацював 43 дні (22серпень + 21вересень). Йому нарахована зарплата по 3200 грн. за кожен місяць. У розрахунковий період включаєте останні 2 календарні місяці роботи (тобто з 01.08.2017 р. по 30.09.2017 р.). Середня зарплата складе: (3200 грн. + 3200 грн.) : 43 роб. дн. = 148,84 грн. | |
| 2. Протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем, у якому працівника призвали на військові збори (у серпні і вересні 2017 року), він не працював (хворів і перебував у відпустці) | Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, у якому працівника призвали на військові збори, він не працював — попередні 2 місяці роботи (абзац четвертий п. 2 Порядку № 100) |
| Приклад 2. У серпні — вересні 2017 року працівник хворів. За червень — липень 2017 року він відпрацював 41 день (20червень + 21липень). Йому нарахована зарплата по 3200 грн. за місяць. Середню зарплату розраховуєте виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (червень і липень 2017 року): (3200 грн. + 3200 грн.) : 41 роб. дн. = 156,10 грн. | |
| 3. Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців | Фактично відпрацьований період (абзац третій п. 2 Порядку № 100) |
| Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 11 вересня 2017 року. Зарплата за відпрацьовані дні у вересні (15 робочих днів) склала 2285,71 грн., за відпрацьовані дні в жовтні (10 робочих днів) — 1523,81 грн. Середню зарплату для оплати часу на період військових зборів обчислюєте виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (тобто з 11.09.2017 р. по 16.10.2017 р.): (2285,71 грн. + 1523,81 грн.) : (15 роб. дн.вересень + 10 роб. дн.жовтень) = 152,38 грн. | |
| 4. Протягом останніх 2 місяців працівник частину місяця не працював з поважних причин (був у простої, хворів і перебував у відпустці) | З розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково* (абзац шостий п. 2 Порядку № 100) |
| * До такого часу відносять і час простою не з вини працівника (листи Мінпраці від 24.04.2009 р. № 247/13/8409 і від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07). | |
| Приклад 4. За серпень — вересень 2017 року працівник відпрацював 5 днів (оформлений простій не з вини працівника (серпень — повністю увесь місяць, вересень — з 1 по 22 число включно)). Зарплата за відпрацьовані дні у вересні (5 робочих днів) склала 761,90 грн., оплата днів простою: у серпні (2/3 ставки) — 1546,67 грн.; у вересні (2/3 ставки за 16 робочих днів) — 1178,42 грн. Дні простою не з вини працівника необхідно виключити з розрахункового періоду, і плату за ці дні (у розмірі 2/3 тарифної ставки) не враховувати при розрахунку середнього заробітку. Середню зарплату для оплати періоду військових зборів обчислюєте так: 761,90 грн. : 5 роб. дн.вересень = 152,38 грн. | |
| 5. Протягом останніх 4 місяців не працював з поважних причин (був у простої, хворів і перебував у відпустці) | Розрахунок здійснюємо виходячи зі встановлених працівникові тарифної ставки, посадового окладу (абзац четвертий п. 2 Порядку № 100). При цьому розрахунковий період (останні 2 календарні місяці роботи) використовуємо для визначення середньомісячної кількості робочих днів |
| Приклад 5. У серпні — вересні 2017 року працівник хворів, у червні — липні 2017 року — перебував у відпустці. Місячний посадовий оклад станом на жовтень 2017 року складає 2320 грн. До розрахунку беремо посадовий оклад, установлений на місяць зборів (2320 грн.), і кількість робочих днів за останні 2 місяці за графіком роботи підприємства (установи). Середню зарплату для оплати періоду зборів обчислюєте так: (2320 грн. + 2320 грн.) : (22 роб. дн.серпень + 21 роб. дн.вересень) = 107,91 грн. | |
| 6. Працівника призвали на військові збори у його перший робочий день | Розрахунок здійснюємо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу (абзац четвертий п. 2 Порядку № 100). Розрахункового періоду у працівника немає, оклад (ставку) ділитимемо на кількість робочих днів місяця, у якому працівник повинен був приступити до роботи і у якому його призвали на військові збори* |
| * Див. також лист Мінсоцполітики від 11.08.2014 р. № 1146/13/84-14. | |
| Приклад 6. Згідно з наказом про прийняття на роботу (виданий 13.10.2017 р.) перший робочий день працівника — 17.10.2017 р. При цьому цього дня працівник повинен був з’явитися з повісткою у зв’язку з військовими зборами. Місячний посадовий оклад працівника складає 2320 грн. Враховуємо посадовий оклад, установлений працівникові (2320 грн.), і кількість робочих днів за жовтень за графіком роботи підприємства (установи). Середню зарплату для оплати періоду військових зборів обчислюєте так: 2320 грн. : 21 роб. дн.жовтень= 110,48 грн. | |
А які виплати беруть участь у розрахунку «середньої»? Їх перелік наведений у п. 3 Порядку № 100. Це основна зарплата, доплати і надбавки, виробничі премії тощо.
Не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати виплати, перераховані в п. 4 Порядку № 100, а також виплати, нараховані за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпустки, відрядження тощо), і нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абзац другий п. 4 Порядку № 100). Усі виплати включаємо в розрахунок середньоденної заробітної плати в тому розмірі, у якому вони були нараховані.
Винятки (див. абзаци перший і другий п. 3 Порядку № 100):
— квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу. Їх включають у заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді;
— разова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років, нарахована в поточному році за попередній календарний рік. Її суму розподіляють, додаючи до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди. При цьому зверніть увагу: якщо разова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років була нарахована в поточному році за поточний календарний рік, то вона взагалі не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати;
— премії (місячні, квартальні тощо), винагороди й інші заохочувальні виплати, якщо робочі дні в розрахунковому періоді відпрацьовані не повністю. У цьому випадку такі виплати враховують пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Детальніше про нюанси включення премій у розрахунок середньої зарплати див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 91, с. 17.
І ще один важливий момент щодо включення виплат до розрахунку «середньої»: тільки премії включають у зарплату того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю за заробітною платою. Усі інші виплати повинні враховуватися в тих місяцях, за які вони були нараховані (див. лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11). Отже, при розрахунку середньої зарплати для визначення суми «військових» виплат донараховану та/або сторновану зарплату відносимо до тих місяців, за які проводилося коригування (в яких припустилися помилки).
Також відзначимо необхідність дотримуватися вимог п. 10 Порядку № 100. Цією нормою встановлений обов’язок проводити коригування середньої зарплати, якщо в розрахунковому періоді підвищувалися тарифні ставки (оклади).
А як бути, якщо початок і закінчення зборів припадають на різні місяці? У такому випадку середньоденну (середньогодинну) зарплату розраховуєте один раз. Щомісячно її перераховувати не потрібно.
Але якщо в періоді, за який зберігається середній заробіток, на підприємстві підвищувалися тарифні ставки (оклади), середньоденну (середньогодинну) зарплату треба буде відкоригувати на коефіцієнт підвищення.
Важливо! При направленні працівника на збори передбачений спеціальний механізм виплати середнього заробітку. Перед від’їздом йому необхідно виплатити зарплату за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на військові збори, а також середню зарплату за перші півмісяця зборів, так би мовити, «авансом». За решту часу перебування на зборах виплату заробітної плати проводять у звичайні строки, встановлені на підприємстві, де працює військовозобов’язаний. Це передбачено п. 8 Інструкції № 80*, п. 5 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення..., затвердженої наказом МВС від 14.07.2015 р. № 856.
А тепер поговоримо про відшкодування середнього заробітку працівників, призваних на збори.
Оформляємо компенсацію середнього заробітку за період зборів
Виплата середньої зарплати військовозобов’язаним за увесь період зборів і резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок бюджетних коштів у порядку, встановленому КМУ (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232). Такий порядок затверджений постановою КМУ від 23.11.2006 р. № 1644 (ср. ). Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що виплата середнього заробітку військовозобов’язаним (у тому числі резервістам, призваним на збори) проводиться за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, у яких працюють призвані на збори громадяни. У подальшому ці витрати будуть відшкодовані за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на рахунок Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Звідси випливає, що військовозобов’язаних і резервістів можуть призвати на військові збори у ряди не лише Збройних Сил України (ЗСУ), а й інших військових формувань, наприклад у Національну гвардію. До речі, для військовозобов’язаних-нацгвардійців діє своя Інструкція № 856, що регулює питання виплати грошового забезпечення і заохочень, у тому числі і призваних на збори. Загалом її норми багато в чому схожі з нормами Інструкції № 80.
Зверніть увагу: роботодавець виплачує працівникові середній заробіток за рахунок своїх коштів, але потім витрати на його виплату йому відшкодовують (див. рис. 2). Залежно від підпорядкування військового формування, у якому проводилися збори, джерело відшкодування буде різним.
Якщо збори проходять у ЗСУ, то для відшкодування своїх витрат підприємство подає до військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки. Вони акцептуються і передаються у фінансово-господарські відділення військкоматів для оплати (п. 12 Інструкції № 80). До рахунків додають відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за формою, наведеною в абзаці другому п. 12 Інструкції № 80. У відомостях наводять таку інформацію:
— прізвище, ім’я та по батькові працівника;
— середня зарплата за місяць;
— період перебування на зборах;
— сума витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах (у тому числі ЄСВ). Роботодавцеві відшкодовують усі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку, у тому числі і ЄСВ, нарахований на нього. Якщо збори проходять у Нацгвардії, то для відшкодування витрат на виплату середнього заробітку роботодавець подає рахунки на оплату, до яких додає відомості на виплату середньої зарплати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори (п. 5 Інструкції № 856). Форма такої відомості наведена в додатку до цієї Інструкції, і вона більш вдосконалена, порівняно з відомістю для ЗСУ. У ній розписана як сума середнього заробітку за період зборів, так і ЄСВ, нарахований на нього, а також зазначена загальна сума витрат, які підлягають відшкодуванню роботодавцю.
Ось, мабуть, і всі нюанси, пов’язані з оплатою працівникам часу їх перебування на військових зборах. Як бачите, нічого складного.
У статті на с. 28 розглянемо, як оподаткувати середній заробіток, нарахований працівникові за дні перебування на зборах, та як відобразити такі суми у звітності.
висновки
- Середній заробіток працівникові, призваному на збори, розраховують згідно з Порядком № 100 так само, як і при оплаті періоду відрядження, донорства, мобілізації тощо.
- Середній заробіток працівникові розраховує і виплачує роботодавець. Згодом витрати, понесені ним (середній заробіток + ЄСВ), компенсують з бюджету.
