Ставка єдиного податку
Основний податок, який єдиноподатник повинен сплачувати, — це, безумовно, єдиний податок. Для кожної групи ЄП передбачена своя ставка єдиного податку. Їх усього два види (п. 293.1 ПКУ): (1) фіксовані і (2) відсоткові ставки ЄП.
(1) Фіксовані ставки встановлюються для ФОП груп 1 і 2 сільськими, селищними і місцевими радами з розрахунку на календарний місяць та їх розмір залежить від виду господарської діяльності, здійснюваної підприємцем. У 2017 році максимальний* розмір фіксованої ставки ЄП розраховувався для підприємців:
* Тобто місцеві ради можуть установити ставку ЄП і в меншому розмірі, але не більше максимальної ставки.
— групи 1 у відсотках до прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО), установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (на 01.01.2017 р. — 1600 грн.);
— групи 2 — у відсотках до мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (на 01.01.2017 р. — 3200 грн.).
Якщо ФОП здійснює госпдіяльність на територіях більш ніж однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, то встановлюється максимальний розмір ставки ЄП, передбачений для відповідної групи (п. 293.7 ПКУ).
Крім того, згідно з п. 293.6 ПКУ, якщо ФОП здійснює декілька видів госпдіяльності, то застосовується максимальний розмір ставки єдиного, встановленого для «найдорожчого» виду госпдіяльності, а не максимальний розмір за ПКУ (детально див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 39).
(2) Відсоткові ставки ЄП. Ці ставки застосовуються суб’єктами господарювання 3 групи. Розмір ЄП розраховується у відсотковому відношенні до отриманого єдиноподатником доходу.
Наведемо ставки і строки сплати єдиного податку для кожної з груп у табл. 1.
Таблиця 1. Ставки і строки сплати ЄП
| Групи платників ЄП | ||
| ФОП | ФОП і юридичні особи | |
| група 1 | група 2 | група 3 |
| фіксовані ставки | відсоткові ставки | |
| не більше 10 % від ПМПО: 2017 рік — 160 грн.; 2018 рік — 170* грн. | не більше 20 % від МЗП: 2017 рік — 640 грн.; 2018 рік — 744,60* грн. | Платник ПДВ — 3 % доходу |
| Неплатник ПДВ — 5 % доходу | ||
| * Згідно з проектом Закону України від 14.11.2017 р. № 7000 «Про Державний бюджет України на 2018 рік», розмір МЗП на 01.01.2018 року складатиме 3723 грн., ПМПО — 1700 грн. Врахуйте: оскільки ґрунтуємося тут на законопроект, цифри можуть ще помінятися. | ||
| Строки сплати єдиного податку | ||
| Авансовий внесок не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ПКУ) | Протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за квартал (п. 295.3 ПКУ) | |
| Звітність | ||
| Календарний рік (п. 296.2 ПКУ) | Календарний квартал (п. 296.3 ПКУ) | |
Підвищені ставки ЄП
Норми ПКУ передбачають підвищені ставки єдиного податку, які застосовуються до доходу, отриманого з порушенням певних умов спрощеної системи оподаткування. Види таких доходів і розміри підвищених ставок ЄП, які до них застосовуються, наведемо в табл. 2.
Таблиця 2. Підвищені ставки ЄП
| Групи платників ЄП | |||
| ФОП | Юридичні особи | ||
| група 1 | група 2 | група 3 | група 3 |
| 15 % до суми: | Платник ПДВ — 6 % до суми: | ||
| Неплатник ПДВ — 10 % до суми: | |||
| 1) перевищення граничного обсягу доходу. Платники ЄП груп 1 і 2 з наступного календарного кварталу за заявою переходять у «старшу» групу ЄП або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Єдиноподатники групи 3 зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ | |||
| 2) доходу, отриманого при застосуванні негрошового способу розрахунків. Єдиноподатник повинен відмовитися від спрощеної системи оподаткування з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому допущено таке порушення; | |||
| 3) доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не надають права застосовувати ЄП. Єдиноподатник повинен відмовитися від спрощеної системи оподаткування з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому допущено таке порушення | |||
| 4) доходу, отриманого від здійснення діяльності, не вказаної в Реєстрі платників ЄП та/або діяльності, яка для відповідної групи не передбачена. Такий єдиноподатник повинен відмовитися від спрощеної системи оподаткування з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому допущено таке порушення | — | — | |
Єдиний соціальний внесок
Стосовно ЄСВ зазначимо два випадки його сплати.
По-перше, єдиноподатники є платниками ЄСВ за осіб, що перебувають з ними в трудових або цивільно-правових відносинах.
По-друге, ФОП-єдиноподатники зобов’язані сплачувати ЄСВ «за себе» в сумі не вище за максимальну величину бази нарахування ЄСВ і не нижче мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
Нагадаємо: мінімальний страховий внесок є добутком МЗП, установленої законом на місяць, і ставки ЄСВ (22 %). А для ФОП-спрощенця групи 1 сплачувана сума ЄСВ «за себе» не може бути меншою 0,5 розміру мінімального страхового внеску (див. табл. 3). Майте на увазі: з 01.01.2018 р. це послаблення для ФОП 1 групи прибирають із Закону № 2464 і мінімальний страховий внесок для ФОП-єдиноподатників усіх груп зрівняють. Відповідно, він буде — 22 % від МЗП (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85, с. 5).
Таблиця 3. Мінімальний страховий внесок ЄСВ, сплачуваний ФОП-єдиноподатником «за себе»
| ФОП-єдиноподатники групи | ||
| 1 | 2 | 3 |
| 2017 рік | ||
| 22 % від 0,5 х МЗП (352 cгрн.) | 22 % від МЗП (704 грн.) | |
| 2018 рік | ||
| 22 % від МЗП (819,06* грн.) | ||
| * Врахуйте: тут ґрунтуємося на МЗП (3723 грн.), передбачену проектом Закону України від 14.11.2017 р. № 7000 «Про Державний бюджет України на 2018 рік», тому цифри можуть ще помінятися. | ||
Майте на увазі: підприємці-єдиноподатники звільняються від сплати ЄСВ «за себе», якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464). Такі особи можуть бути платниками ЄСВ на добровільних засадах.
Інші податки та збори
Перелік податків та зборів, які не сплачують єдиноподатники, наведений у п. 297.1 ПКУ. Усі інші податки та збори вони сплачують у загальному порядку: пенсійний збір з окремих видів господарських операцій, державне мито і мито, туристичний збір (як податкові агенти), акцизний і екологічний податок тощо.
Щоправда, не все так просто. В окремих випадках спрощенці сплачують і ті податки, від яких вони формально звільнені на підставі п. 297.1 ПКУ. Узагальнимо інформацію в табл. 4.
Таблиця 4. Податки та збори, що сплачуються / не сплачуються єдиноподатниками
| Податки та збори в Україні | |
| не сплачують | зобов’язані сплачувати |
| Податок на прибуток | |
| Юрособа-єдиноподатник звільнений від сплати податку на прибуток, окрім випадків, передбачених п.п. 57.11.2 (дивідендний авансовий внесок) | Якщо юрособа-єдиноподатник виступає емітентом корпоративних прав, що виплачує дивіденди (за винятком, зокрема, виплати дивідендів фізособам) |
| У цьому випадку такий єдиноподатник-юрособа повинен сплатити дивідендний авансовий внесок згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ і подати декларацію з податку на прибуток із заповненими ряд. 20 — 22 і додатком АВ (див. лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15) | |
| Податок на доходи нерезидента | |
| За загальним правилом для всіх (у тому числі платника на «загальній» системі) не сплачується «нерезидентний» податок при: — перерахуванні нерезиденту-юрособі виручки від реалізації ним товарів, виконання робіт, надання послуг (п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ); — виплаті доходів фізособам-нерезидентам | Сплачується при виплаті доходів, перелічених у п.п. 141.4.1 ПКУ, з джерелом їх походження в Україні на користь нерезидента-юрособи (окрім винятків, наведених у графі ліворуч). У цьому випадку єдиноподатники повинні утримати і сплатити податок на репатріацію і подати декларацію з податку на прибуток |
| Зверніть увагу: з початку 2017 року у визначенні терміна «резидент» у п.п. 14.1.213 ПКУ виключили останній абзац, у якому до цього для «прибуткового» розд. III ПКУ «резидентами» були названі тільки юрособи — платники податку на прибуток. Тому відтепер при виплаті будь-якого «нерезидентного» доходу з перелічених у п.п. 141.4.1 ПКУ податок на репатріацію повинні також сплачувати фізособи, у тому числі підприємці (листи ДФСУ від 05.01.2017 р. № 79/6/99-99-15-02-02-15, від 24.02.2017 р. № 2707/Г/99-99-15-02-02-14) і єдиноподатники. До речі, про утримання єдиноподатником «нерезидентного» податку з фрахту прямо сказано в п. 141.4.4 ПКУ. | |
| ПДФО і ВЗ | |
| ФОП-єдиноподатники не сплачують ПДФО і ВЗ у частині доходів, отриманих від господарської діяльності й обкладених єдиним податком | ФОП-єдиноподатники сплачують ПДФО і ВЗ у частині своїх «цивільних» доходів. Наприклад, при отриманні дивідендів, роялті, доходів від продажу нерухомості тощо |
| Єдиноподатники будь-якої групи повинні виконувати функції податкового агента (утримувати ПДФО і ВЗ, подавати Податковий розрахунок № 1ДФ) у разі нарахування доходів фізособам, що перебувають з ними в трудових або цивільно-правових відносинах | |
| ПДВ за операціями з місцем постачання на митній території України | |
| Звільнення від обкладення ПДВ поширюється на єдиноподатників: — груп 1 і 2; — групи 3, що обрали ставку єдиного податку 5 % | Звільнення від обкладення ПДВ не поширюється на єдиноподатників групи 3, що обрали ставку єдиного податку 3 % |
| При отриманні від нерезидента оподатковуваних послуг з місцем їх постачання на митній території України єдиноподатник — неплатник ПДВ повинен сплатити ПДВ і подати відповідну звітність згідно зі ст. 208 ПКУ | |
| «Імпортний» ПДВ | |
| «Імпортний» ПДВ, за загальним правилом для всіх (у тому числі платників ПДВ), не сплачується при ввезенні: 1) пільгованих товарів; 2) товарів в обсязі, звільненому від оподаткування | «Імпортний» ПДВ сплачується при ввезенні на митну територію України обкладених ПДВ товарів в обсязі, що підлягає оподаткуванню |
| Податок на майно | |
| Податок на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, використовувані для здійснення господарської діяльності | Орендна плата за землі державної і комунальної власності |
| Земельний податок за земельні ділянки, які єдиноподатники не використовують для здійснення господарської діяльності | |
| Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки | |
| Транспортний податок | |
висновки
- До доходу, отриманому єдиноподатником з порушенням певних умов роботи на спрощеній системі оподаткування, застосовуються підвищені ставки ЄП.
- З 2018 року всі ФОП-єдиноподатники зобов’язані сплачувати ЄСВ «за себе» в сумі не нижче мінімального страхового внеску (у 2017 році ФОП групи 1 сплачує 0,5 розміру мінімального страхового внеску).
- В окремих випадках спрощенці зобов’язані сплачувати навіть ті податки, від яких вони формально звільнені згідно з п. 297.1 ПКУ.
