ОЗ на один місяць: чи є амортизація?

Можливо, ваше запитання виникло через помилкову класифікацію активу. Тобто він був класифікований і оприбуткований як об’єкт ОЗ, але незабаром з’ясувалося, що це була помилка, оскільки актив критеріям ОЗ не відповідав. Тоді вам слід звернутися до П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» і заглянути в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 42, с. 3. І, ясна річ, амортизацію не нараховувати.

Зрозуміло, що підприємство, що торгує верстатами, але не займається виробництвом, цілком обґрунтовано може класифіковувати й оприбутковувати в якості об’єкта ОЗ, скажімо, стенд для передпродажної обкатки/налаштування верстата. Але сам верстат — за відсутності виробничої діяльності — критеріям ОЗ для такого торгового підприємства відповідати не буде.

Інша річ, якщо таке підприємство вирішить використати верстат як рекламний зразок для демонстрації покупцям його можливостей. Тоді це теж буде повноцінний об’єкт ОЗ. ☺

Обговорюється ситуація, коли обґрунтовано зарахований до складу ОЗ верстат дуже скоро (до спливу мінімального — річного строку, що характеризує актив як саме необоротний) виявляється непотрібним і його вирішують продати.

Бухоблік: амортизація за один місяць без проблем

Говорячи саме про бухгалтерський облік ОЗ, відштовхуватися слід від П(С)БО 7 «Основні засоби». І згадувати очевидні істини.

Що нарахування амортизації ОЗ — це процедура, що підкоряється певним правилам, установленим у П(С)БО 7.

І що найголовніше: згідно з п. 23 П(С)БО 7 нарахування амортизації об’єкта ОЗ здійснюється протягом строку його корисного використання (експлуатації). Цей строк встановлює підприємство в розпорядчому документі при зарахуванні об’єкта на баланс. Зауважимо: про призупинення нарахування амортизації і відповідні підстави тут говорити не будемо.

І оскільки йдеться саме про бухоблік, нагадаємо, що п. 26 П(С)БО 7 надає підприємству право вибору будь-якого з п’яти методів нарахування амортизації: 1) прямолінійного; 2) зменшення залишкової вартості; 3) прискореного зменшення залишкової вартості; 4) кумулятивного; 5) виробничого.

При цьому у виробничого методу є низка особливостей, які примушують нас говорити не про «п’ять» методів, а про «чотири плюс один»… А враховуючи тему нашого опусу, найголовніша відмінність останнього методу: при виробничому методі амортизація нараховується пропорційно не як в інших чотирьох — часу експлуатації об’єкта ОЗ, — а пропорційно обсягу виробленої/обробленої на такому об’єкті ОЗ продукції.

Тож спершу скажемо про перші чотири методи нарахування амортизації.

Зверніть увагу: згідно з бухобліковою методологією нарахування амортизації строго прив’язане до звітного періоду — календарного року (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 р. № 996-XIV), і відповідно при щомісячному її нарахуванні (як приписує абзац перший п. 29 П(С)БО 7) — до такого облікового періоду, як календарний місяць.

При цьому для перших чотирьох методів нарахування амортизації в цьому ж п. 29 П(С)БО 7 пропонується:

(1) розпочати нарахування з місяця, що йде за місяцем введення об’єкта ОЗ в експлуатацію, тобто зарахування його на баланс як об’єкта ОЗ* (абзац третій) — тобто з вересня;

* При цьому заповнюється типова форма № ОЗ-1, затверджена наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352, або «бюджетна» форма Акта введення в експлуатацію ОЗ, затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

(2) реальну суму амортизації початково розраховувати на повний рік його експлуатації, а умовну суму місячної амортизації рахувати ще більш умовно: шляхом ділення розрахункової реальної річної суми на 12 (абзац другий);

(3) припинити нарахування з місяця, що йде за місяцем вибуття об’єкта ОЗ (абзац четвертий) — тобто з жовтня.

Як бачите, вказані норми П(С)БО 7 прямо говорять, що:

ви маєте право нарахувати амортизацію за один календарний місяць — вересень

і відповідно до п. 30 П(С)БО 7 відобразити її суму шляхом одночасного збільшення відповідної статті витрат і зносу.

Єдиний момент, який міг би вас збентежити, — це дата такої проводки. Та й то — лише якщо у вас у бухобліку прийнято робити її в останній день відповідного календарного місяця (багато бухгалтерів нараховують амортизацію першим днем календарного місяця — і в них «датського» запитання в обговорюваній ситуації, очевидно, не виникне). Зокрема, вас може збентежити, що на дату проводки обговорюваний об’єкт ОЗ вже вважається таким, що вибув.

Заспокоїмо вас: насправді бухгалтерське законодавство не містить вимог щодо дати проводки за дебетом витратного рахунку і Кт 131. Тож ніхто не заважає вам зробити окрему проводку для нарахування місячної амортизації на один об’єкт ОЗ (всього за 1 місяць), скажімо, в останній день перебування такого об’єкта у складі ОЗ. Ну або відобразити цю суму в загальній сумі нарахованої (згідно з відомістю) амортизації на усі об’єкти ОЗ — нехай навіть в останній день місяця. Тобто тут усе на загальних підставах і як завжди.

Повертаючись до виробничого методу нарахування амортизації, повторимо, що згідно з п. 29 П(С)БО 7 ви нарахували б амортизацію на такий об’єкт ОЗ пропорційно фактичному обсягу виробленої на ньому продукції.

Податковий облік прибутку: не забути про різниці

Якщо ви — малодохідник і при цьому — не екстремал, що захоплюється податковоприбутковими різницями, то на цьому можна пригальмувати. Оскільки в обліку з податку на прибуток ви використовуєте бухобліковий фінрезультат, а при його визначенні — тільки бухоблікову методологію, у тому числі і щодо нарахування амортизації, про яку ми вже сказали.

Але якщо ви — високодохідник або малодохідник-доброволець, то при розрахунку бази податку на прибуток вимушені застосовувати податкові різниці, і зокрема — «амортизаційні». А оскільки ви продали обговорюваний об’єкт ОЗ, — то і такий підвид указаних податкових різниць, як «продажні».

Акцентуємо вашу увагу на тому, що згідно з п.п. 138.3.1 ПКУ для нарахування податкової амортизації застосування виробничого методу прямо заборонене.

Бухгалтери-ветерани, напевно, пам’ятають, що в давнину фіскали заперечували проти права платника податку на прибуток нараховувати податкову амортизацію (а бухгалтерська була їм тоді «до лампочки») на об’єкт ОЗ (тоді — ОФ), що проексплуатується таким платником менше року. Вони тоді стверджували, що, мовляв, такий об’єкт не відповідає критеріям ПКУ. Зауважимо: тоді і тепер це абсурд, оскільки як у п. 4 П(С)БО 7, так і в п.п. 14.1.138 ПКУ йдеться про очікуваний строк корисного використання необоротного матеріального активу. «Очікуваний», а не фактичний!..

Таким чином, в обговорюваній ситуації у вас є всі підстави нарахувати за вересень аналогічно й «податкову» амортизацію на «одномісячний» об’єкт ОЗ виходячи зі встановленого вами строку його корисного використання (але не менше мінімально допустимого в п.п. 138.3.3 ПКУ). При цьому, якщо у вас «податковий» строк корисного використання цього об’єкта ОЗ відрізняється від «бухгалтерського», то в декларації з податку на прибуток (додаток АМ) вилізуть «амортизаційні» різниці згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ (ср. ). А якщо на дату продажу об’єкта ОЗ величини його залишкової вартості за даними бухгалтерського і податкового обліку відрізнятимуться, то вилізуть і «продажні» різниці теж (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с. 10).

Якщо конкретніше, то при розрахунку бази оподаткування з податку на прибуток первинний бухобліковий фінрезультат доведеться відкоригувати, збільшивши його відповідно на бухоблікові об’єкти (суму нарахованої амортизації та залишкову вартість) і зменшивши на аналогічні, але податковооблікові об’єкти.

ПДВ: «мінбаза» — це наше усе

Якщо ви — платник ПДВ, то зверніть увагу на правила визначення «мінбази», на які вам слід рівнятися при нарахуванні ПЗ з ПДВ при продажу (постачанні) об’єкта ОЗ. Дивіться: згідно з п. 188.1 ПКУ база обкладення операції з поставки об’єкта ОЗ не може бути менше його балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така операція.

Якщо ви — місячний платник ПДВ, то станом на 1 вересня величина первісної вартості обговорюваного об’єкта ОЗ ще не втратила свого «незайманого» значення. ☺ Отже, ще не була зменшена на суму амортизації. І якщо об’єкт ОЗ продаватиметься за меншою вартістю, то у вашому випадку ПЗ з ПДВ слід нарахувати виходячи з початкової величини його первісної вартості (та оформити дві ПН).

А ось і проводки:

Придбаваємо об’єкт ОЗ та продаємо його після одного місяця експлуатації

І на цьому таки крапка.