(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/7
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2017/№ 76

Загальна система оподаткування (ч. 2)

1.5. Декларація про майновий стан і доходи

Кожному ФОП-загальносистемнику необхідно відзвітувати про свою підприємницьку діяльність. У цьому підрозділі ми поговоримо про те, за якою формою та в які строки це зробити. Крім того, ви дізнаєтеся, як без помилок заповнити декларацію підприємцю-загальносистемнику.

Складання і надання: основні правила

Передусім — про форму податкової декларації. Нині чинна форма Податкової декларації про майновий стан і доходи, яку зобов’язані подавати всі ФОП-загальносистемники, затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859 (у редакції наказу від 15.09.2016 р. № 821). При цьому з 31.12.2017 р. набуде чинності її нова редакція, затверджена наказом № 556. Нова форма враховує зміни податкового законодавства, що діють з початку поточного року. Зокрема, це стосується відображення в декларації сум нарахованої підприємцем амортизації об’єктів ОЗ і НМА.

Згідно з п. 46.6 ПКУ нова форма декларації повинна застосовуватися зі складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення. Оприлюднення відбулося у 2017 році, тобто звітувати за новою формою слід було б за періоди з 2018 року. Проте, враховуючи практику, що склалася, найімовірніше, податківці наполягатимуть на поданні нової форми декларації вже зі звіту за 2017 рік. Тому далі звертатимемося у тому числі і до неї.

А ось якщо ви зобов’язані подати декларацію протягом 2017 року, робити це слід однозначно за старою формою.

Підприємці-загальносистемники повинні подавати податкову декларацію в трьох випадках:

1) за підсумками звітного календарного року — подають усі без винятку підприємці, що працювали у звітному році (весь рік або його частину) на загальній системі оподаткування (п. 177.5 ПКУ);

2) за результатами звітного кварталу, в якому громадянин був зареєстрований підприємцем і почав працювати на загальній системі оподаткування або в якому підприємець перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, — подають підприємці тільки в перелічених випадках (п.п. 177.5.2 ПКУ);

3) протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності — у разі подання держреєстраторові відповідної заяви (п. 177.11 ПКУ). При цьому останнім базовим податковим (звітним) періодом є період із дня, наступного за днем закінчення попереднього звітного періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено держреєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Тепер розберемо деякі нюанси.

Так, якщо фізособа стала підприємцем-загальносистемником у IV кварталі звітного року, вона подає в орган ДФСУ податкову декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної декларації (див. роз’яснення з підкатегорії 104.09 БЗ).

Врахуйте:

ФОП зобов’язані подавати податкову декларацію незалежно від того, здійснювали вони підприємницьку діяльність у звітному періоді чи ні

На цьому наполягають податківці в консультації з підкатегорії 104.09 БЗ, ігноруючи норми п. 49.2 ПКУ. Нагадаємо: відповідно до вказаного пункту декларація надається тільки за звітний період, у якому виникає об’єкт оподаткування або є показники, що підлягають декларуванню.

Також зверніть увагу: квартальну (і річну!) декларацію про доходи подають і ті підприємці, які зареєструвалися у звітному (податковому) році і відразу ж (у тому ж місяці) подали заяву про вибір спрощеної системи оподаткування групи 1 або 2. Річ у тому, що вони вважаються єдиноподатниками з 1-го числа наступного місяця (п. 294.4 ПКУ). Тобто в період з дати держреєстрації до переходу на спрощену систему такі підприємці перебувають на загальній системі. Це підкреслюють фіскали у консультації, наведеній у підкатегорії 104.09 БЗ.

Що стосується тих, хто відразу (протягом 10 календарних днів з дня держреєстрації) пішов у групу 3 єдиного податку, то в них немає часового розриву між датами держреєстрації і переходу на спрощенку. Тому вони декларацію про доходи не подають.

Податкову декларацію надають за місцем податкової адреси ФОП (п. 177.5 ПКУ).

У які строки? Щоб про це дізнатися, звернемося до п. 49.18 ПКУ. Так, строк подання:

річної податкової декларації — 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 ПКУ);

квартальної податкової декларації — 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ).

Ці ж строки наведені і в п. 5 розд. І Інструкції № 859.

У разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності, як ми вже згадували, подати декларацію потрібно протягом 30 календарних днів, наступних за днем проведення державної реєстрації припинення.

При цьому майте на увазі: якщо останній день подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день,

граничним строком її подання вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим (п. 49.20 ПКУ)

Подати податкову декларацію в орган ДФСУ підприємець може одним з таких способів (на вибір) (п. 4 розд. І Інструкції № 859):

а) особисто або за допомогою уповноваженої ним особи;

б) поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення. У цьому випадку декларація має бути відправлена за адресою відповідного органу ДФСУ не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (п. 49.5 ПКУ);

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови про реєстрацію електронного підпису в порядку, визначеному законодавством. У цьому випадку декларацію необхідно відправити не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк її надання (п. 49.5 ПКУ).

Зверніть увагу: в річній податковій декларації ФОП зобов’язані показати, окрім власне підприємницьких доходів, ще і «громадянські» доходи з джерелом їх походження з України, а також іноземні доходи, якщо, звичайно, такі є (п. 177.11 ПКУ). Крім того, в консультації з підкатегорії 104.09 БЗ податківці наполягають на відображенні в такій декларації і відомостей про рухоме та нерухоме майно. Хоча зазначимо: ПКУ таку вимогу висуває тільки для загальносистемників-новачків.

Так, згідно з п.п. 177.5.2 ПКУ особи, які зареєструвалися підприємцями у звітному році, у квартальній декларації разом з підприємницькими доходами вказують також інформацію про майновий стан і доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Тобто вони зобов’язані заповнити останній розділ декларації «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)». «Громадянські» доходи у вигляді спадку, подарунків, благодійної допомоги тощо, якщо вони були отримані у звітному кварталі, у квартальній декларації відображати не потрібно. Їх необхідно буде вказати в річній податковій декларації.

Тепер про декларацію, що надається ФОП у зв’язку з припиненням держреєстрації підприємницької діяльності. Як указано в п. 177.11 ПКУ, в ній слід відобразити тільки доходи від здійснення підприємницької діяльності. Тобто вказувати «громадянські» доходи фізособи в ній не потрібно. Що стосується підприємницької діяльності, то тут, на наш погляд, слід відобразити не лише доходи, але і витрати, і чистий дохід ФОП. Також колишній підприємець визначає суми ПДФО і ВЗ, що підлягають сплаті.

Згідно з роз’ясненням податківців з підкатегорії 104.07 БЗ останні податкові зобов’язання слід сплатити протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання такої декларації.

Далі перейдемо до детального розгляду порядку заповнення податкової декларації, але спочатку зупинимося на загальних правилах її оформлення.

Передусім пам’ятайте про додатки.

Додатки є складовою частиною податкової декларації і без неї вважаються недійсними (п. 2 розд. ІІ Інструкції № 859)

Для підприємців-загальносистемників призначено додаток Ф2. Причому фіскали наполягають (див. підкатегорію 104.09 БЗ), що подавати його слід в обов’язковому порядку, незалежно від результатів здійснення підприємницької діяльності. Такий підхід суперечить вимогам п. 2 розд. ІІ Інструкції № 859, у якому чітко сказано, що додатки заповнюються і подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься в цих додатках. Але якщо не хочете суперечок з податківцями, подайте «пустушку». У разі, коли протягом звітного періоду загальносистемник не отримував доходу від підприємницької діяльності, у відповідних рядках «паперового» додатка Ф2 ставлять прочерки. Що стосується додатка Ф1, то його ФОП подає разом з річною податковою декларацією тільки в разі наявності даних для заповнення.

Зверніть увагу: в декларації і додатках до неї вказують усі передбачені в них відомості (показники), окрім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках. Якщо якийсь рядок не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), в ньому ставлять прочерк (у разі подання декларації «на папері»).

Показники в розділах ІІ — VII податкової декларації проставляють у гривнях з копійками (п. 4 розд. ІІ Інструкції № 859).

Варто уважно поставитися і до самого внесення тексту (цифр). Так, декларація і додатки мають бути заповнені друкарським способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору. При цьому повинні забезпечуватися вільне читання тексту (цифр) і збереження цих записів протягом установленого строку зберігання звітності. Заповнення олівцем заборонене (п. 5 розд. ІІ Інструкції № 859).

Врахуйте: в декларації і додатках не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень. Крім того, в них не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок ушкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом або іншою рідиною.

Достовірність даних декларації і додатків підтверджує власноручним підписом підприємець або уповноважена ним на заповнення декларації особа.

Заповнюємо декларацію: подробиці

Далі ви дізнаєтеся, які відомості відображають у розділах декларації про доходи (див. табл. 1.3). При цьому нагадаємо: 31.12.2017 р. набуває чинності нова форма декларації. Найімовірніше, податківці наполягатимуть на поданні цієї форми зі звіту за 2017 рік. А оскільки більшість загальносистемників звітують за рік, у табл. 1.3 ми приділимо увагу і їй.

Таблиця 1.3. Заповнення ФОП-загальносистемником податкової декларації

Розділ/рядок

Що вказують

Розділ І. «Загальні відомості»

Рядок 1

Відміткою «Х» указують тип декларації:

звітна — якщо за звітний календарний рік (квартал) податкова декларація подається вперше;

звітна нова — при повторному поданні декларації до закінчення граничного строку її подання у зв’язку з виявленням помилки;

уточнююча — якщо після закінчення граничного строку подання податкової декларації необхідно уточнити дані вже поданої декларації

Рядок 2

Арабськими цифрами вказують звітний календарний рік. У разі подання декларації за квартал* у комірці «квартал» проставляють арабською цифрою номер відповідного кварталу (від 1 до 3**).

У разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації в цьому рядку вказують також звітний податковий період, що уточнюється

* У яких випадках ФОП-загальносистемник повинен подати квартальну податкову декларацію, див. на с. 24.

** Нагадаємо: податкова декларація, подана за IV квартал, прирівнюється до річної.

Рядок 3

Наводять прізвище, ім’я, по батькові підприємця згідно з даними паспортного документа. Якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або в році, наступному за ним, підприємець змінив прізвище (ім’я, по батькові), спочатку вказують його нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках — попередні дані.

Також у цьому рядку вказують реєстраційний номер облікової картки платника податків (так званий ідентифікаційний код). Якщо підприємець відмовився від отримання такого номера і має в паспорті відповідну відмітку, тут указують серію (за наявності) і номер паспорта такого підприємця

Рядок 4

Указують місце проживання підприємця, за яким він узятий на облік в органі ДФСУ: поштовий індекс, область, район, населений пункт (місто, село, селище), вулицю, номер будинку, корпус, номер квартири. За бажанням тут також можна навести контактні телефони (робочий, домашній, мобільний) і адресу електронної пошти ФОП

Рядок 5

Тут наводять найменування органу ДФСУ, в який ФОП подає податкову декларацію

Рядок 6

ФОП ставлять відмітку «Х» у полі «резидент». Нагадаємо: згідно з п. 177.12 ПКУ іноземці й особи без громадянства, зареєстровані підприємцями, також є резидентами

Рядок 7

Указують, ким заповнена декларація — самостійно підприємцем або уповноваженою на це особою. Для цього у відповідному місці проставляють відмітку «Х»

Рядок 8*

ФОП ставлять відмітку «Х» у полі «підприємець»

* У новій формі декларації в цьому рядку з’явилося поле, в якому з 2018 року ставитимуть відмітку ФОП, що подали заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності. Також вони вказуватимуть дату держреєстрації припинення.

Рядок 9

Якщо декларацію заповнювала уповноважена на це особа, тут наводять інформацію про неї, а саме:

— прізвище, ім’я і по батькові (відповідно до паспортних даних);

— реєстраційний номер облікової картки платника податків (серію (за наявності) і номер паспорта, якщо така особа за релігійними переконаннями відмовилася від отримання реєстраційного номера і має відповідну відмітку в паспорті)

Розділ II. «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу»

У цей розділ включають усі доходи, отримані у звітному році, які обкладаються ПДФО і ВЗ. При цьому відображають як чистий оподатковуваний дохід, отриманий ФОП на загальній системі оподаткування (гр. 3 ряд. 10.7), так і «громадянські» доходи (гр. 3 ряд. 10.1 — 10.6, 10.9).

Нагадаємо: в гр. 3 наводять «грязну» суму доходів, тобто без вирахування ПДФО і ВЗ.

У разі подання квартальної декларації «громадянські» доходи в розділі ІІ не вказують. Їх відображають тільки в декларації за звітний (податковий) рік. Також «громадянські» доходи не показують у декларації, що надається у зв’язку з держреєстрацією припинення підприємницької діяльності.

Загальну суму доходів, що включаються до загального річного оподатковуваного доходу, наводять у гр. 3 ряд. 10 розд. ІІ декларації.

У разі відсутності доходів у відповідних рядках ставлять прочерки.

Заповнюючи відомості про «громадянські» доходи (ряд. 10.1 — 10.6 і 10.9), в гр. 4 і 5 показують суми ПДФО і ВЗ, утримані податковими агентами і сплачені фізичною особою самостійно до подання декларації (зокрема, при здійсненні нотаріальних дій). У свою чергу, в гр. 6 і 7 відображають суми ПДФО і ВЗ, нарахованих, але ще не сплачених на дату подання декларації (якщо обов’язок з їх перерахування згідно з розд. IV ПКУ покладається на фізособу).

«Підприємницький» ряд. 10.7 заповнюють шляхом перенесення даних з додатка Ф2 (про його заповнення див. у табл. 1.4 — 1.6 на с. 33, 34 і 35):

гр. 3 — значення гр. 8 (у новій формі — гр. 9) ряд. «Усього» розд. I додатка Ф2;

гр. 6 — ряд. 1.1 розд. II* (у новій формі — ряд. 1.5 розд. III) додатка Ф2;

гр. 7 — ряд. 2.1 розд. II (у новій формі — ряд. 2.3 розд. III) додатка Ф2

* Так пропонує переносити суми ПДФО, що підлягає сплаті, п.п. 8 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 859. Що стосується ПДФО-авансів (у декларації вони відображаються тільки в додатку Ф2 — див. табл. 1.5 і 1.6 на с. 34 і 35), то їх протягом року проводять як переплату. І тільки за підсумками року показники згорнуться (див. лист ДФСУ від 12.12.2016 р. № 39537/7/99-99-13-01-03). Якщо авансів було перераховано менше, ніж нараховано ПДФО за рік, то доведеться доплатити, якщо більше, то різниця і далі висітиме як переплата (її можна повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Розділ ІІІ. «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу»

Відображають доходи, які не є об’єктом обкладення ПДФО і ВЗ. Сюди відносяться «громадянські» доходи, вказані в ст. 165 ПКУ (ряд. 11.3), а також доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, що не підлягають оподаткуванню згідно з пп. 173.2 і 172.1 цього Кодексу (ряд. 11.2).

Якщо у звітному (податковому) році підприємець побував на спрощеній системі оподаткування, то в цей розділ також слід вписати його «єдиноподатковий» дохід, отриманий ним цього року (ряд. 11.1). Беруть його з ряд. 08 декларації єдиноподатника за останній звітний (податковий) період перебування на спрощеній системі (більше про декларацію єдиноподатника див. у підрозділі 2.4 на с. 76).

Ці доходи відображають у декларації довідково, сплачувати з них нічого не потрібно.

Загальну суму неоподатковуваних доходів (ряд. 11.1 + ряд. 11.2 + ряд. 11.3) указують у ряд. 11.

Зверніть увагу: цей розділ підприємець заповнює тільки в річній податковій декларації і тільки в тому випадку, якщо він протягом звітного (податкового) року отримував такі доходи. Інакше тут проставляються прочерки

Розділ IV. «Загальна сума річного доходу»

Показують річну суму доходу: підприємницький дохід + «громадянський» дохід + неоподатковуваний дохід. Визначають згідно з формулою, наведеною в назві рядка

Розділ V. «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно зі статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України»

Цей розділ заповнюють тільки ті підприємці, які як звичайні громадяни претендують на податкову знижку*.

У ряд. 13 ставлять відмітку «Х» біля тієї категорії витрат, яку включають до податкової знижки. Перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки, встановлено п. 166.3 ПКУ. При цьому відповідно до п.п. 166.4.2 ПКУ сума знижки не може перевищувати річного оподатковуваного доходу фізособи, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 згаданого Кодексу. У зв’язку із цим значення ряд. 16 декларації повинно бути меншим або дорівнювати значенню ряд. 14, але не може бути більшим значення ряд. 15. Як ви розумієте, якщо підприємець не отримував доходів у вигляді заробітної плати, права на податкову знижку він не має**.

Суму податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку, вказують у ряд. 17 декларації. Розрахунок здійснюють за формулою: гр. 4 ряд. 10.1 - (ряд. 15 - ряд. 16) х х 18 %

* Нагадаємо: податкова знижка для фізосіб — несуб’єктів господарювання — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника-резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів протягом звітного року, на яку дозволено зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за результатами такого звітного року у вигляді заробітної плати у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 цього Кодексу).

** На той факт, що ФОП, які є найманими працівниками й отримують заробітну плату, мають право на податкову знижку, податківці вказували в консультації, наведеній у підкатегорії 103.05 БЗ.

Розділ VІ. «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору»

Відображають загальну суму податкових зобов’язань з ПДФО і ВЗ. Тобто тут наводять суми ПДФО і ВЗ, утриманих як із «громадянських», так і з підприємницьких доходів ФОП. При цьому податкові зобов’язання, визначені з підприємницьких доходів, окремо розраховують у додатку Ф2 (див. табл. 1.4 — 1.6 на с. 33, 34 і 35)

Рядок 18

Показують загальну суму податкових зобов’язань з ПДФО. Сюди переносять дані з гр. 6 ряд. 10 розд. ІІ декларації

Рядок 19

Наводять суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання із цього податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку. Ці дані беруть з ряд. 17 розд. V декларації

Рядок 20

Цей рядок у річній податковій декларації заповнюють тільки ті ФОП, які у звітному (податковому) році здійснювали оподатковувану операцію з продажу (міни) нерухомості, сплатили з неї ПДФО, але договір купівлі-продажу (міни) при цьому не був нотаріально посвідчений*

* Згідно з п. 172.6 ПКУ фізособа має право повернути таку суму податку на підставі декларації, поданої в установленому порядку, і підтверджуючих документів про фактичну сплату податку.

Рядок 21

Тут показують суму податків, сплачених за кордоном, на яку фізособа має право зменшити суму річного податкового зобов’язання відповідно до п.п. 170.11.2 ПКУ. Врахуйте: сума зарахованого податку з іноземного доходу платника-резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суми ПДФО, розрахованого на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України (п.п. 170.11.4 ПКУ). Отже, значення ряд. 21 не може перевищувати значення ряд. 18 декларації (див. вище).

Зрозуміло, що заповнювати цей рядок підприємець повинен тільки в тому випадку, якщо він у звітному (податковому) році як громадянин отримував іноземний дохід, з якого були сплачені податки за кордоном

Рядок 22.1

Наводять суму податкових зобов’язань з ПДФО, які ФОП повинен самостійно сплатити до бюджету за результатами звітного (податкового) року. Тобто сюди вносять додатне значення такого розрахунку: ряд. 18 - ряд. 19 - ряд. 20 - ряд. 21

Рядок 22.2

Відображають суму ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року. Цей рядок заповнюють, якщо розрахунок ряд. 18 - ряд. 19 - ряд. 20 - ряд. 21 має від’ємний результат. Зверніть увагу: отримане значення вказують без знака «-»

Рядок 23.1

Показують суму податкових зобов’язань з ВЗ, які підприємець повинен сплатити до бюджету самостійно за результатами звітного року. Дані для заповнення цього рядка беруть з гр. 7 ряд. 10 розд. ІІ декларації

Розділ VII. «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах»

Відображають значення сум податкових зобов’язань (окремо з ПДФО і ВЗ — у відповідних графах) у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах*. Само собою, заповнюють цей розділ тільки в разі виявлення таких помилок

* Нагадаємо, що виправити такі помилки можна двома способами: шляхом подання уточнюючої податкової декларації або ж через поточну податкову декларацію. При цьому, незалежно від обраного платником податків способу виправлення допущеної помилки, він повинен заповнити розділ VII декларації.

Рядок 24

Наводять суми ПДФО/ВЗ, що підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню за даними раніше поданої декларації за звітний період, у якому виявлена помилка. Тобто відображають неправильні дані, які були вказані в ряд. 22.1 (22.2*) або 23.1 помилкової декларації

* Якщо в раніше поданій декларації була неправильно вказана сума ПДФО, що підлягала поверненню з бюджету (був заповнений ряд. 22.2), у ряд. 24 її слід указати зі знаком «-».

Рядок 25

Показують уточнену (тобто правильну) суму податкових зобов’язань з ПДФО/ВЗ або суму, що підлягає поверненню*, за звітний податковий період, у якому виявлена помилка

* У разі, коли за період, що уточнюється, вийшла сума ПДФО до повернення (тобто слід було заповнити ряд. 22.2), у ряд. 25 її слід включати зі знаком «-».

Рядок 26.1

Наводять суму, на яку збільшується податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Цей рядок заповнюють, якщо був виявлений факт заниження податкових зобов’язань, тобто значення ряд. 25 більше значення ряд. 24. Показник визначають за формулою: ряд. 25 - ряд. 24.

Врахуйте: у разі заповнення ряд. 26.1 підприємець повинен відобразити суму штрафу в ряд. 27 декларації, а також у певних випадках суму пені в ряд. 28 (див. нижче)

Рядок 26.2

Відображають суму, на яку зменшується податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Цей рядок заповнюють, якщо був виявлений факт завищення податкових зобов’язань (значення ряд. 25 менше значення ряд. 24).

Зверніть увагу: показник цього рядка вказують без знака «-». Тому для його визначення використовуйте формулу: ряд. 24 - ряд. 25

Рядок 27

Указують суму штрафу, розраховану платником податків у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок відповідно до п. 50.1 ПКУ.

Розмір штрафу, що проставляється в цьому рядку, залежить від типу декларації, в якій підприємець здійснює виправлення помилок. Так, якщо він подає декларацію з відміткою «Уточнююча», в ряд. 27 указують штраф у розмірі 3 % суми недоплати, наведеної в рядку 26.1 декларації. При цьому суму недоплати і штраф слід перерахувати до бюджету до подання уточнюючої декларації.

Якщо ж ФОП відображає суму недоплати у складі поточної декларації, за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, тут указують штраф у розмірі 5 % суми недоплати

Рядок 28

Цей рядок може бути заповнений тільки в тому випадку, якщо в результаті виправлення самостійно виявлених помилок виявлено факт заниження податкових зобов’язань (заповнено ряд. 26.1 декларації)*.

Пеню визначають за кожен календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання (включаючи день погашення) виходячи з 100 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожен такий день (абзац другий п. 129.4 ПКУ).

Зверніть увагу: якщо декларація з уточненими даними подана протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ, пеню не нараховують і, відповідно, в ряд. 28 декларації не відображають (п.п. 129.1.3, п. 129.9 ПКУ). Якщо ж самовиправлення здійснили пізніше, пеня нараховуватиметься з 91-го календарного дня

* Водночас зазначимо: законодавство не містить норм, що зобов’язують платників податків самостійно нараховувати пеню в разі самовиправлення. Проте податківці наполягають на цьому (див. консультацію в підкатегорії 138.02 БЗ). Детальніше про нарахування пені див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 36; № 49, с. 5.

Рядок 29

Указують банківські реквізити для перерахування коштів у разі повернення надмірно утриманих (сплачених) сум ПДФО (за їх наявності), у тому числі при застосуванні права фізособи на податкову знижку, а саме: номер рахунку, найменування банку і його МФО

«Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)»

У річній декларації наводять відомості про рухоме і нерухоме майно, що перебуває у власності фізособи за станом на кінець звітного (податкового) року* як на території України, так і за її межами (див. консультацію в підкатегорії 104.09 БЗ). Кожен об’єкт майна відображають окремо із зазначенням у графі**:

2 — номера категорії об’єктів (згідно з виноскою до цієї графи);

3 — місцезнаходження (країна, адреса) нерухомості або марки (моделі) рухомого майна;

4 — року придбання права власності або року випуску (для рухомого майна);

5 — загальної площі нерухомого майна (у м2);

6 — значення власної частки в загальній площі нерухомого майна (у вигляді десяткового дробу);

7 — відмітки («Х») про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)

* Новозареєстрований підприємець у цьому розділі квартальної декларації вказує дані про рухоме і нерухоме майно на дату держреєстрації.

** Якщо є дані для заповнення цих граф. Інакше в незаповнених графах проставляють прочерки.

Заповнюємо додаток Ф2

А тепер окремо зупинимося на «ядрі» податкової декларації підприємця-загальносистемника — додатку Ф2.

Нагадаємо, що, на думку податківців, подавати разом з декларацією цей додаток потрібно в будь-якому разі, навіть якщо у звітному (податковому) періоді у ФОП-загальносистемника не було діяльності (у такому разі в додатку Ф2 проставляють прочерки). У самій декларації не забудьте проставити відмітку «Х» у відповідному полі.

Початкові реквізити (реєстраційний номер облікової картки платника податків, тип декларації і звітний (податковий) період, за який подається додаток або уточнюються дані) у вступній частині додатка Ф2 заповнюють так само, як і відповідні реквізити самої декларації (див. табл. 1.3 на с. 26). При цьому такі реквізити декларації і додатка повинні збігатися.

Додаток Ф2 до декларації підписує ФОП або уповноважена ним на заповнення декларації особа.

Зазначимо, що разом з новою формою декларації з 31.12.2017 р. набуде чинності і новий додаток Ф2. Оскільки розділи I нового і старого додатків відрізняються незначною мірою, об’єднаємо порядок їх заповнення в табл. 1.4 (див. с. 33).

Таблиця 1.4. Порядок заповнення розділу І додатка Ф2

Графа/рядок

Порядок заповнення

Розділ I. «Доходи від провадження господарської діяльності»

Гр. 2 «Назва виду економічної діяльності, за здійснення якого одержано дохід»

У гр. 2 вказують назви видів економічної діяльності, за здійснення яких підприємець у звітному (податковому) періоді отримував дохід, а в гр. 3 — їх коди згідно з КВЕД-2010. При цьому кожен код записують окремим рядком

Гр. 3 «Код виду економічної діяльності згідно з КВЕД»

Гр. 4 «Сума одержаного доходу (грн, коп.)»

Тут п.п. 1 п. 3 розд. IV Інструкції № 859 пропонує вказувати суму отриманого доходу від здійснення кожного з видів економічної діяльності окремо*. Врахуйте: значення ряд. «Усього» за гр. 4 розд. І додатка Ф2 повинні дорівнювати річному (квартальному — при поданні квартальної декларації) підсумку за гр. 4 Книги ОДВ

* Зазначимо: якщо підприємець здійснює декілька видів діяльності, то всі доходи і витрати за ними він записує в одну Книгу ОДВ, зазвичай, не розділяючи їх. Тому при заповненні декларації без додаткового аналітичного обліку практично неможливо точно сказати, скільки саме доходу отримано за кожним видом діяльності. У такому разі доходи можна розділити за видами діяльності «на око». На підсумкову суму ПДФО і ВЗ це ніяк не вплине. Утім, якщо ви ведете облік у спеціальній програмі, можна спробувати сформувати в ній звіт про доходи в розрізі видів діяльності.

Гр. 5 — 7 «Вартість документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю (грн, коп.), у тому числі»

У цих графах наводять такі документально підтверджені витрати, пов’язані зі здійсненням господарської діяльності:

— вартість придбаних ТМЦ, які реалізовані або використані у виробництві продукції (гр. 5). Показник підсумкового рядка повинен відповідати річному (квартальному) підсумку за гр. 6 Книги ОДВ;

— витрати на оплату праці і нарахування на заробітну плату (гр. 6). Значення рядка «Усього» гр. 6 має дорівнювати річному (квартальному) підсумку за гр. 7 Книги ОДВ;

— інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (гр. 7). У старій формі декларації показник рядка «Усього» цієї графи має дорівнювати підсумковому значенню за гр. 8 Книги ОДВ*.

Такі витрати потрібно розподілити за видами економічної діяльності. Якщо витрати не можуть бути віднесені до конкретного виду діяльності (наприклад, оренда, витрати на утримання рухомого і нерухомого майна та ін.), то їх розподіляють пропорційно доходам від кожного виду діяльності

* Як ми згадували раніше, великою є вірогідність того, що за 2017 рік декларацію про доходи доведеться подавати за новою формою. При цьому в розділі I оновленого додатка Ф2 для відображення суми амортизаційних відрахувань передбачена окрема графа 8. Що стосується Книги ОДВ, то в неї змін поки що не внесено і суми амортизаційних відрахувань ФОП протягом року вимушені показувати у складі інших витрат. При такому розкладі річний підсумок за гр. 8 Книги ОДВ дорівнюватиме сумі гр. 7 і 8 за ряд. «Усього» розд. І додатка Ф2 за новою формою.

Гр. 8* «Сума чистого оподатковуваного доходу (грн, коп.) (графа 4 - графа 5 - - графа 6 - графа 7) (грн, коп.)»

У цій графі нині чинної форми додатка Ф2 вказують суму чистого оподатковуваного доходу, розрахованого за формулою, наведеною в назві рядка. Помісячно розбивати чистий дохід не потрібно.

Підсумок з гр. 8 переносять у гр. 3 ряд. 10.7 декларації.

Якщо в результаті вийшло від’ємне значення (збиток), у гр. 8 розд. І додатка Ф2 ставлять прочерк (див. роз’яснення з підкатегорії 104.09 БЗ). Відповідно і в гр. 3 ряд. 10.7 декларації нічого не переносять.

Зверніть увагу: значення ряд. «Усього» за гр. 8 розд. І додатка Ф2 повинне дорівнювати підсумковим даним за гр. 9 Книги ОДВ

* У новій формі додатка Ф2 в гр. 8 розд. I наводитимуть (у розрізі видів діяльності) суму амортизаційних відрахувань, яку ФОП-загальносистемник розраховує згідно з пп. 177.4.6 — 177.4.9 ПКУ. Розшифровку амортвідрахувань за групами ОЗ і НМА при цьому показуватимемо в новому розд. ІІ цього додатка (див. табл. 1.6).

Що стосується чистого оподатковуваного доходу ФОП, то його місцев гр. 9 розд. І нового додатка Ф2. Для розрахунку цього показника застосовуватимемо таку формулу: гр. 4 - гр. 5 - гр. 6 - гр. 7 - гр. 8. Значення ряд. «Усього» за гр. 9 розд. І додатка Ф2 повинне дорівнювати підсумковим даним за гр. 9 Книги ОДВ.

Розділ І ми розглянули. Рухатимемося далі. Причому спочатку звернемося до розділу II нині чинної форми додатка Ф2 (див. табл. 1.5). Нагадаємо: її протягом 2017 року подаватимуть загальносистемники, які були вперше зареєстровані, перейшли зі спрощеної системи або розреєструвалися.

Таблиця 1.5. Заповнення розділу ІІ додатка Ф2 за старою формою

Рядок

Порядок заповнення

Розділ ІІ. «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору»

Рядок 1.1

У цьому рядку наводять суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року, розраховану таким чином: ряд. «Усього» за гр. 8 розд. І додатка Ф2 х 18 %.

Це найважливіший показник декларації, оскільки від нього залежить, якою буде підсумкова сума податку з підприємницького доходу фізособи. Значення цього рядка переносять у гр. 6 ряд. 10.7 розд. ІІ декларації.

Нагадаємо: сплачені протягом року аванси обліковують як переплату (лист ДФСУ від 12.12.2016 р. № 39537/7/99-99-13-01-03). За підсумками року після подання декларації показники згорнуться. І якщо авансів було сплачено більше, ніж підсумкова сума ПДФО (ряд. 1.4 розд. II додатка Ф2), різниця обліковуватиметься як переплата, якщо менше (ряд. 1.3 розд. II додатка Ф2), то різницю потрібно доплатити

Рядок 1.2

У цей рядок вносять загальну суму авансових платежів з ПДФО, самостійно розраховану ФОП на підставі фактичних даних, указаних у Книзі ОДВ кожного календарного кварталу (окрім IV кварталу), і сплачену до бюджету протягом звітного (податкового) року відповідно до п.п. 177.5.1 ПКУ (див. с. 4)

Рядок 1.3

Тут указують залишок суми ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету з урахуванням авансових платежів, фактично перерахованих протягом звітного (податкового) року, тобто додатний результат такого розрахунку: ряд. 1.1 - ряд. 1.2 розд. ІІ додатка Ф2. Такий результат говорить про те, що протягом року авансів було сплачено менше, ніж річна сума ПДФО. Цю суму доведеться доплатити. Якщо ж вийшло від’ємне значення, в цьому рядку ставлять прочерк і заповнюють ряд. 1.4 розд. II додатка Ф2 (див. нижче)

Рядок 1.4

У цьому рядку наводять суму надмірно сплаченого ПДФО, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню підприємцеві відповідно до п.п. 177.5.3 ПКУ. Її заповнюють у разі, якщо результат розрахунку: ряд. 1.1 — ряд. 1.2 розд. ІІ додатка Ф2 — від’ємний. При цьому знак «-» перед значенням рядка 1.4 не ставлять

Рядок 2.1

Тут указують суму ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету самостійно ФОП за результатами звітного (податкового) року. Її розраховують за такою формулою: ряд. «Усього» за гр. 8 розд. І додатка Ф2 х 1,5 %.

Цю суму переносять до гр. 7 ряд. 10.7 розд. II декларації

При поданні декларації за 2017 рік, радше за все, вам доведеться зіткнутися із заповненням нового додатка Ф2, затвердженого наказом № 556.

Тому зараз розглянемо, як заповнювати його розділи ІІ і ІІІ (див. табл. 1.6).

Таблиця 1.6. Заповнення розділів ІІ і ІІІ додатка Ф2 за новою формою

Графа/рядок

Порядок заповнення

Розділ II. «Інформація щодо нарахованої амортизації»

Графа 3

У гр. 3 і 4 відображаємо вартість об’єктів ОЗ і НМА (на початок і кінець року відповідно), за якими підприємець-загальносистемник нараховує амортизацію згідно з пп. 177.4.6 — 177.4.9 ПКУ (див. с. 17). Вартість об’єктів, що амортизуються, слід розподілити за групами ОЗ і НМА (див. табл. 1.1 на с. 18).

Звісно, якщо підприємець не скористався своїм правом нарахування амортизації, в гр. 3 і 4 стоятимуть прочерки.

Крім того, на думку податківців (див. Індивідуальну податкову консультацію ДФСУ від 29.06.2017 р. № 894/О/99-99-13-01-02-14/ІПК), «амортизаційні» норми поширюються тільки на ОЗ, придбані або виготовлені (НМА придбані) після 01.01.2017 р. У зв’язку з цим даних у гр. 3 додатка Ф2 за 2017 рік не буде

Графа 4

Графа 5

Тут наводять суму амортвідрахувань, нарахованих підприємцем за поточний рік у розрізі груп ОЗ і НМА. При цьому врахуйте, що значення підсумкових рядків за гр. 5 розд. ІІ і за гр. 8 розд. І додатка Ф2 мають бути однакові

Розділ ІІІ. «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб / військового збору»

Рядок 1.1

У цьому рядку наводять суму ПДФО, яку ФОП повинен сплатити до бюджету за результатами звітного (податкового) року. Її розраховують таким чином: ряд. «Усього» за гр. 9 розд. І додатка Ф2 х 18 %

Рядок 1.2

Тут указуватимуть суму ПДФО, самостійно нараховану і сплачену платником податків протягом звітного (податкового) року за результатами поданої ним декларації, у тому числі згідно з абзацом другим п. 177.11 ПКУ. Таким чином, цей рядок заповнюватимуть розреєстровані ФОП, які раніше подали «ліквідаційну» декларацію*

* Нагадаємо: згідно з п. 177.11 ПКУ у разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності відзвітувати за своїми підприємницькими доходами ФОП зобов’язані протягом 30 календарних днів із дня проведення такої держреєстрації. Останнім базовим податковим (звітним) періодом для них є період із дня, наступного за днем закінчення попереднього звітного періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено держреєстрацію припинення. При цьому врахуйте, що ФОП, які подають таку декларацію протягом 2017 року, подають її та додаток Ф2 за старою формою.

Рядок 1.3

У цей рядок вносять загальну суму авансових платежів з ПДФО, самостійно розраховану ФОП на підставі фактичних даних, указаних у Книзі ОДВ кожного календарного кварталу (окрім IV кварталу), і сплачену до бюджету протягом звітного (податкового) року відповідно до п.п. 177.5.1 ПКУ (див. с. 4)

Рядок 1.4

У цьому рядку наводять суму надмірно сплаченого ПДФО, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню підприємцеві відповідно до п.п. 177.5.3 ПКУ. Її заповнюють у разі, якщо результат розрахунку ряд. 1.1 - ряд. 1.3 розд. ІІІ додатка Ф2 — від’ємний. При цьому знак «-» перед значенням рядка 1.4 не ставлять

Рядок 1.5

Тут указують суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету самостійно ФОП за результатами звітного (податкового) року. Її розраховують за формулою: ряд. 1.1 - ряд. 1.2 розд. ІІІ додатка Ф2.

Зверніть увагу: при визначенні суми податкових зобов’язань авансові платежі, сплачені протягом року за підсумками календарних кварталів, не враховуються (до подання декларації вони вважаються переплатою). А ось суми ПДФО, нараховані та сплачені за поданою раніше «ліквідаційною» декларацією, будуть враховані. Відповідно другий раз у зобов’язання вони не потраплять.

Значення ряд. 1.5 розд. ІІІ додатка Ф2 переносять до гр. 6 ряд. 10.7 розд. ІІ декларації

Рядок 2.1

Тут наводять суму ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету самостійно ФОП за результатами звітного (податкового) року. Її розраховують за такою формулою: ряд. «Усього» за гр. 9 розд. І додатка Ф2 х 1,5 %

Рядок 2.2

У цьому рядку вказують суму ВЗ, самостійно нарахованого і сплаченого платником податків протягом звітного (податкового) року за результатами поданої декларації, у тому числі згідно з абзацом другим п. 177.11 ПКУ. Таким чином, цей рядок заповнюватимуть ФОП, що припинили протягом року підприємницьку діяльність і подали раніше «ліквідаційну» декларацію

Рядок 2.3

Тут відображають суму ВЗ, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами звітного (податкового) року з урахуванням збору, сплаченого за «ліквідаційною» декларацією. Зобов’язання з ВЗ визначають за формулою: ряд. 2.1 - ряд. 2.2 розд. ІІІ додатка Ф2.

Значення цього рядка переносять до гр. 7 ряд. 10.7 розд. II декларації

1.6. Відповідальність за порушення порядку оподаткування підприємницьких доходів

У попередніх підрозділах ми розповіли про порядок оподаткування підприємницьких доходів. Якщо його чітко дотримуватися, претензій з боку податківців бути не повинно. Проте якщо ви порушите порядок обчислення і сплати ПДФО та/або ВЗ, а також строки подання податкової декларації, вам загрожують фінансові санкції й адміністративні штрафи. Заходи фінансової й адміністративної відповідальності залежно від виду вчиненого порушення ви знайдете в табл. 1.7.

Таблиця 1.7. Відповідальність загальносистемника за порушення порядку оподаткування підприємницьких доходів

№ з/п

Вид порушення

Відповідальність

Підстава

Фінансові санкції

1

Заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, якщо помилка виявлена підприємцем самостійно до початку перевірки контролюючим органом і виправляється ним через:

П. 50.1 ПКУ

— уточнюючу податкову декларацію

Штраф у розмірі 3 %* від суми недоплати, який необхідно самостійно розрахувати і сплатити до подання уточнюючої декларації

— поточну податкову декларацію

Штраф у розмірі 5 %* від суми недоплати, який необхідно самостійно розрахувати і сплатити одночасно зі сплатою податкового зобов’язання за декларацією

* Ці штрафи не застосовують, якщо після подання декларації за звітний період ФОП подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за цей же звітний період.

2

Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій

Штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання

П. 120.1 ПКУ

3

Дії, вказані в ряд. 2 цієї таблиці, здійснені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення

Штраф у розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання

4

Незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання. Ненадання контролюючим органам оригіналів документів (окрім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) або їх копій при проведенні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ

Штраф у розмірі 510 грн.

П. 121.1 ПКУ

5

Дії, вказані в ряд. 4 цієї таблиці, здійснені ФОП, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке ж порушення

Штраф у розмірі 1020 грн.

6

Донарахування податківцями суми податкового зобов’язання з ПДФО і ВЗ у зв’язку із заниженням підприємцем суми чистого доходу

Штраф у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання

П. 123.1 ПКУ

7

Повторне протягом 1095 днів донарахування податківцями сум податкового зобов’язання з ПДФО/ВЗ у зв’язку із заниженням підприємцем суми чистого доходу

Штраф у розмірі 50 % суми визначеного податкового зобов’язання

8

Несплата суми самостійно визначеного грошового зобов’язання з ПДФО та/або ВЗ протягом строків, визначених ПКУ:

П. 126.1 ПКУ

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати зобов’язання

Штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати зобов’язання

Штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу

Адміністративна відповідальність

9

Неподання або несвоєчасне подання податкової декларації або включення до декларації перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат

Попередження або штраф від 3 до 8 нмдг* (від 51 до 136 грн.)

Ч. 1 ст. 1641 КУпАП

10

Порушення, вказане в ряд. 9 цієї таблиці, здійснене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення

Штраф від 5 до 8 нмдг (від 85 до 136 грн.)

Ч. 2 ст. 1641 КУпАП

* Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

Крім того, у разі несвоєчасної сплати податкових зобов’язань з ПДФО і ВЗ або заниження таких зобов’язань ФОП доведеться сплатити пеню. При цьому її розмір і порядок нарахування залежать від того, сам підприємець нарахував грошове зобов’язання або ж суму такого зобов’язання йому визначила ДФСУ за результатами податкової перевірки. Детальніше про це — у табл. 1.8.

Таблиця 1.8. Порядок нарахування пені

Ситуація

Початок нарахування пені*

Розмір пені

Підстава

Донарахування грошового зобов’язання фіскалами за результатами податкової перевірки

Перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати ФОП податкового зобов’язання, встановленого ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)

За кожен календарний день прострочення сплати зобов’язання (включаючи день погашення**) — виходячи зі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожен такий день. Нараховують на суми грошового зобов’язання, включаючи суми штрафних санкцій (за їх наявності) і без урахування суми пені

П.п. 129.1.1, абзац перший п. 129.4 ПКУ

Несвоєчасна сплата грошового зобов’язання, визначеного ФОП самостійно

91-й календарний день, наступний за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання

За кожен календарний день прострочення сплати зобов’язання (включаючи день погашення), — виходячи зі 100 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожен такий день. Нараховують на суми грошового зобов’язання, включаючи суми штрафних санкцій (за їх наявності) і без урахування суми пені

П.п. 129.1.3, абзац другий п. 129.4 ПКУ

Самостійне донарахування підприємцем податкового зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки

* Закінчують нарахування пені (п. 129.3 ПКУ):

— у день зарахування коштів на відповідний рахунок Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань;

— у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед ФОП;

— у день введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийняття відповідного рішення НБУ);

— при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

** Під днем погашення згідно з п.п. 129.3.1 ПКУ слід розуміти день зарахування коштів на відповідний рахунок Казначейства.

Більше про нарахування і сплату пені ви можете дізнатися з журналу «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 33.

З оподаткуванням доходів загальносистемників розібралися.

Далі перейдемо до єдиноподатників.

висновки

  • Доходи підприємців-загальносистемників, отримані в результаті ведення господарської діяльності, обкладаються ПДФО і ВЗ.
  • Датою формування оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження компенсації за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).
  • Витрати, безпосередньо пов’язані з доходом, підприємець відображає тільки після сплати таких витрат і надходження грошових коштів або отримання іншої компенсації від покупця товарів (робіт, послуг).
  • Записи про доходи до Книги ОДВ підприємець вносить загальною сумою за підсумками робочого дня, впродовж якого ним та/або його найманими працівниками отримано такий дохід.
  • ФОП-загальносистемники зобов’язані подавати податкову декларацію про доходи і додаток Ф2.
  • За порушення порядку обчислення і сплати ПДФО та/або ВЗ, а також строків подання податкової декларації підприємцеві загрожують фінансові санкції, адміністративні штрафи і пеня.
загальна система оподаткування, підприємець-загальносистемник, ФОП-загальносистемник, правила оподаткування, доходи, витрати, Книга обліку доходів і витрат, декларація про майновий стан і доходи додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті