Теми статей
Обрати теми

Як продати без ПДВ (і без податку на прибуток)

Вишневський Михайло, податковий експерт
Мабуть, багато хто ставив собі це запитання. Уникнути ПДВ не так-то просто. Це дійсно один з найбільш незручних для уникнення податків. І проте при належній кмітливості можна і тут знайти цілком законну лазівку. Заінтриговані? Тоді давайте розбиратися.

Схема, про яку йтиметься в цій статті, безумовно, дуже клопітка, потребує немало витрат коштів, часу й енергії. Через це застосувати її можна при дорогих продажах (нерухомість, основні засоби тощо — надалі називатимемо все це майном). Але якщо її реалізувати, то мрія багатьох — продати без ПДВ — може здійснитися.

Суть варіанта полягає в такому — замість того щоб продавати майно в лоб за договором купівлі-продажу, його передачу слід завуалювати іншою операцією, за якою ПДВ нараховувати не потрібно. Серед усього різноманіття таких операцій найбільший інтерес викликає виділення юрособи (п.п. 196.1.7 ПКУ). Сама процедура складається з декількох етапів:

1. Виділення юрособи з передачею їй частини прав та обов’язків.

2. Продаж покупцеві:

— або майна;

— або корпоративних прав виділеної юрособи.

3. Ліквідація або приєднання юрособи.

Розглянемо кожен етап детальніше.

Виділення

Юрособа, що бажає продати майно, проходить процедуру виділення з неї іншої юрособи. При виділенні за розділовим балансом частина майна, прав і обов’язків юрособи (назвемо її основною) переходить до однієї або кількох новостворюваних юросіб (ч. 1 ст. 109 ЦКУ). При цьому сама основна юрособа не припиняється, вона продовжує існувати, але з урізаними активами й пасивами (зокрема, зі зменшеним статутним капіталом). Просто від неї відгалужується виділене підприємство, яке отримує часткове правонаступництво.

Віднедавна визначення терміна «виділення» з’явилося і в ПКУ (п.п. 98.1.4 ПКУ). Під ним розуміється виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Проте це визначення не зовсім вдале. Як бачимо, воно оперує таким терміном, як «передача частини майна до статутного фонду новоствореного платника податків». Проте як такого внеску в СФ тут немає. Як би там не було, це невдале визначення нам зовсім не перешкода.

Характерною особливістю виділення є те, що учасниками виділеної юрособи стають учасники основної юрособи. Тобто корпоративні права виділеної юрособи належать учасникам основної юрособи (зазвичай, у тих же пропорціях).

Зараз ми детально не описуватимемо процедурний бік виділення — це не мета нашої статті. Зазначимо лише, що процедура ця непроста, багатоступінчаста, потребує погодження з багатьма особами і метушні по інстанціях (держреєстратор, податківці, кредитори, працівники тощо).

Як ви вже здогадалися, майном, яке переходить виділеній юрособі, буде саме те майно, яке потрібно продати без ПДВ (власники на власний розсуд вирішують, яке майно слід виділяти).

Головне, що потрібно зрозуміти на цьому етапі:

передача майна виділеній юрособі не обкладається ПДВ

Більше того, основній юрособі не доведеться нараховувати і компенсуючих ПЗ: виділення прямо виключено і з ануляційної норми (п. 184.7 ПКУ) і з негосподарсько-неоподатковуваної норми (п.п. «а» п. 198.5 ПКУ). Тобто ПК залишається незайманим, що підтверджують податківці в консультації у БЗ (категорія 101.15).

Що стосується реєстрації платником ПДВ виділеної особи, то вона повинна проходити в загальному порядку як для новоствореної особи (п. 183.17 ПКУ), тобто виділений не обов’язково повинен відразу стати платником ПДВ. Для подальших міркувань це має принципове значення.

Отже, врешті-решт маємо виділену юрособу, на балансі якої значиться майно, а корпоративні права належать учасникам основного товариства.

Продаж майна

З першого погляду найпростіший варіант подальших дій — продаж майна виділеною юрособою покупцеві. Ви вже знаєте, що ця юрособа відразу не стає платником ПДВ, а отже, перший правочин не може обкладатися ПДВ. У результаті мета досягнута — майно продане без ПДВ!

Радше за все, обсяг постачання перевищить 1 млн грн. (п. 181.1 ПКУ), тож потрібно не забути вчасно подати заяву на реєстрацію платником ПДВ (п. 183.2 ПКУ). Але ця реєстрація жодної ролі не відіграє, інші значимі правочини проводити через цю виділену юрособу ніхто не збирається.

Після проведення заповітної операції виділена юрособа ліквідовується, учасники забирають отримані від продажу грошові кошти. Схема закрита!

Але в цій, на перший погляд, простій схемі є величезний мінус — у виділеної юрособи може з’явитися прибуток від продажу майна, тому доведеться заплатити податок на прибуток. Адже майно виділяється за балансовою вартістю, а вона, радше за все, менша тієї, за яку його потрібно продати.

Тому ще до виділення можна провести дооцінку майна до продажної ціни. Навіщо це робити?

По-перше, не доведеться платити податок на прибуток виділеній юрособі.

Пояснимо чому. Взагалі-то, за ідеєю, вона є частковим правонаступником, а отже, проведена основною юрособою дооцінка повинна нею братися до уваги. Тому якщо вона — високодохідник (тобто якщо вартість майна, що продається, буде не менше 20 млн грн., причому для різниць ми дивимося останній річний період, тобто той період, за який подаємо річну декларацію з податку на прибуток; це правило встановлене у частині четвертій п.п. 134.1.1 ПКУ), то весь її результат має бути з’їдений різницями (пп. 138.1 і 138.2 ПКУ), адже для цілей податкової амортизації дооцінка не враховується (п.п. 138.3.1 ПКУ).

Проте самі податківці вважають, що після процедури виділення виділена юрособа вважається окремим платником податків і старі хвости (тобто наслідки операцій, що проведені основною юрособою ще до виділеня) до неї жодного стосунку не мають. Наприклад, вони забороняють переносити в його податковий облік від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке склалося в основної юрособи, посилаючись на те, що ПКУ не передбачено відповідної норми (БЗ 102.23.02).

Чудово! Про те, що виділений платник податків повинен брати до уваги дооцінку, проведену до реорганізації, тим більше немає норми ПКУ. Тому якщо податківці послідовні, то вони повинні не реагувати на дооцінку, проведену основним платником податків.

Це означає, що

балансова вартість об’єкта дорівнюватиме його продажній вартості, а отже, виділена юрособа не платить і податку на прибуток

Якщо ж виділена юрособа буде малодохідником, то питань щодо різниць взагалі не виникне — воно їх не рахує, оскільки дооцінка виведе прибуток від продажу майна в нуль.

По-друге, для основної юрособи дооцінка проходить безболісно. У податковому обліку вона буде з’їдена різницями й омине податок на прибуток.

По-третє, якщо учасниками основного (а отже, і виділеного) підприємства будуть юрособи на загальній системі, то вартість їх часток буде збільшена на суму дооцінки. Принаймні якщо вони використовують метод участі в капіталі, то збільшення частки відобразиться проводкою Дт 141 — Кт 411. При цьому не будуть зачеплені доходи (детальніше про бухоблік за методом участі в капіталі див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 18), але і різниця з п.п. 140.4.1 ПКУ розраховуватися не буде, оскільки ця операція не призвела до бухоблікових доходів.

Тому вартість майна, отриманого після ліквідації виділеного підприємства, дорівнюватиме вартості частки, відображеної на субрахунку 141, як наслідок — прибутку від операцій з корпоративними правами не буде.

А ось якщо учасниками є фізособи, то тут ситуація менш радісна. Оподаткування операцій з інвестиційними активами регламентоване п. 170.2 ПКУ.

Річ у тому, що під оподаткування ПДФО підпадає інвестиційний прибуток, який розраховується як різниця між доходами, отриманими від продажу активу (або внаслідок ліквідації емітента), і вартістю активу, яка визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання цього активу.

Навряд чи проведення дооцінки основною юрособою податківці розглядатимуть як витрати платника податків з придбання інвестактиву. Тому таким учасникам, радше за все, доведеться сплатити ПДФО (і ВЗ) за підсумками року.

Зрозуміло, що процедура дооцінки не є простою і вимагає певних вкладень (взяти хоча б витрати на професійного оцінювача; детальніше про цю процедуру див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 94, с. 50) та підходить лише для необоротних активів.

Продаж корпоративних прав

Якщо комусь цей варіант не до вподоби, то можна піти іншим шляхом. Але відразу попереджаємо — він теж не з простих.

Після виділення слід продавати не майно, а корпоративні права виділеної юрособи або самому покупцеві, або його учасникам з подальшим приєднанням виділеної юрособи до покупця. У результаті виділена юрособа припиняється, а її майно переходить покупцеві як до правонаступника.

У такому разі в учасників основної юрособи, які продають корпоративні права, виникне податок на прибуток (чи ПДФО з ВЗ, якщо вони фізособи) від операції купівлі-продажу корпоративних прав. Але знову ж таки, якщо поквапитися і провести дооцінку необоротних активів, то можна уникнути податку на прибуток в описаному вище порядку.

Що стосується виділеної юрособи, то питання про податок на прибуток узагалі не виникає — його не буде. Так само як і не буде й ПДВ.

адже при приєднанні діє та ж норма, що й стосовно виділення — воно не є об’єктом оподаткування

Що стосується покупця (або його учасників), то платити податок на прибуток (чи ПДФО з ВЗ) вони не повинні — прибутку від конвертацій корпоративних прав у результаті приєднання не буде.

Переваги і недоліки

Обидва варіанти мають свої переваги і недоліки. Перший прозорий та викликає довіру у покупця. Адже він придбаває саме майно, а не ефемерні корпоративні права, та ще й з подальшим головним болем, пов’язаним з приєднанням юрособи.

Другий варіант більш заплутаний і значно клопіткий, адже приєднання — не найпростіша процедура. Утім, його туманність комусь здасться плюсом, адже рибку легше ловити в каламутній воді.

І наостанок одна важлива ремарка — щоб уникнути зайвих запитань з боку перевіряючих, краще, щоб виділене підприємство проіснувало деякий час і вчинило декілька правочинів на незначну суму, нехай навіть з нарахуванням мізерних ПЗ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі