Сьогоднішня наша розмова, як ви напевно вже зрозуміли, — про постанову № 25*, якою регулятор з 1 липня 2018 року вирішив припинити додатковий випуск у готівковий обіг монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок (далі — монети дрібних номіналів).
* Постанова Правління НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 р. № 25.
Разом з тим, такі монети перебуватимуть в обігу до прийняття окремого рішення Правління НБУ про їх вилучення. Урешті-решт, найдрібнішою монетою, що й надалі перебуватиме в обігу, залишаться 10 копійок замість 1 копійки зараз.
Та поки цього не відбулося, погляньмо краще, як решта приписів постанови № 25 вже найближчим часом зачепить суб’єктів господарювання.
Одразу скажемо, що при подальшому викладі ураховуватимемо позицію самого Нацбанку, висловлену ним на офіційному веб-сайті**, що, однак, не завадить нам озвучити своє бачення тієї чи іншої проблеми.
** Див. за посиланням https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=59167458&cat_id=40465
Почнемо із найпекучішої — заокруглення при розрахунках.
Що слід заокруглювати?
Постанова № 25 приписує юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 1 липня 2018 року проводити заокруглення:
загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги). Вартість кожного товару не заокруглюватиметься
Крім того, у такому самому порядку доведеться заокруглювати загальні суми розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару.
Таке формулювання одразу викликає прямі асоціації із нормою п. 2 ст. 3 Закону про РРО***, де йдеться про те, що «РРО-зобов’язані»**** суб’єкти господарювання мають видавати розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції як у разі придбання товару/отримання послуги, так і у разі повернення товару/відмови від послуги.
**** Хто до них належить, читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 24.
Цим НБУ, на наш погляд, прагне сказати, що між сумою сплачених споживачем готівкових коштів і сумою, зазначеною у чеку РРО як загальна вартість покупки, не повинно бути жодних розбіжностей, навіть на кілька копійок. Інакше, якщо в юридичних осіб на місці проведення розрахунків виявиться невідповідність суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року*, їм загрожують фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону про РРО.
* Тобто протягом 2018 року більше ніж 372,30 грн.
Ще раз підкреслимо: заокруглення має відбуватися як у фіскальному чеку на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, так і у фіскальному чеку на видачу коштів за формою № ФКЧ-2**. На цьому наголошує і Нацбанк, відповідаючи на запитання, чи потрібно заокруглювати суму, коли клієнт вимагає повернення платежу:
** Обидва затверджені наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.
якщо відшкодування виплачується готівкою, а монети не використовуються, підприємства будуть заокруглювати остаточні суми відповідно до встановлених правил
Звісно, це добре, що Нацбанк потурбувався про тих суб’єктів господарювання, які за законом зобов’язані використовувати РРО. Однак поза його увагою залишилися решта готівкових розрахунків як у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, так і в інших сферах. Зокрема, НБУ промовчав, як з 1 липня виплачувати готівкою заробітні плати, пенсії, стипендії, соціальні допомоги тощо. Або, як, скажімо, фізособи зможуть сплатити готівкою податки (на нерухоме майно, плату за землю), визначені контролюючим органом з копійками. А є ще різноманітні адмінзбори, держмита, судовий збір, обов’язкові послуги держустанов, вартість бланкової продукції, супутньої таким держпослугам, — і далеко не завжди вони кратні 10 копійкам.
Поки ще є час, усі ці запитання вимагають невідкладних роз’яснень від Нацбанку.
А ми продовжимо розбиратися з тим, що більш-менш зрозуміло вже зараз.
Коли заокруглювати?
По-перше, необхідність проведення заокруглення пов’язується з відсутністю монет дрібних номіналів (п. 4 постанови № 25). При буквальному тлумаченні цієї норми виходить, що за наявності таких монет у будь-якої із сторін розрахунків про жодне заокруглення не йдеться.
Цю думку підтвержує і відповідь регулятора на запитання, чи зобов’язані будуть підприємства приймати дрібні копійки? Тут нічого неочікуваного немає: оскільки копійки залишаються дійсним платіжним засобом в Україні, то
у разі наявності монет відповідних номіналів у покупця підприємства повинні прийняти їх для розрахунків
Не викликає заперечень і те, що підприємства у разі наявності у них відповідних монет даватимуть їх на здачу.
Разом з тим Нацбанк не уточнює, як і коли одна сторона розрахунків має сповістити іншу про наявність у неї таких монет. У першу чергу, це важливо для споживача, якщо він розраховував сплатити точну суму покупки, без заокруглення, а для того, щоб розплатитися за покупку після заокруглення її вартості, у нього не вистачає коштів. Звісно, така ситуація, скоріше, теоретична, однак як її вирішити тому конкретному споживачеві, який ненароком у ній опиниться, регулятор умовчує.
А поки що на запитання, чи будуть підприємства заокруглювати ціни, якщо у споживачів буде з собою точна сума, відповідає так: у разі наявності монет відповідних номіналів у покупця чи у продавця споживачі зможуть використовувати їх у розрахунках.
По друге, заокруглення проводитимуть лише при готівкових розрахунках. Це випливає з п. 6 постанови № 25, згідно з яким
юридичні та фізичні особи під час здійснення безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюють
Як виконати цей припис на практиці (скажімо, у великому супермаркеті в години найбільшої активності покупців), НБУ теж, судячи з усього, не задумувався. На сьогодні його позиція така: при безготівкових розрахунках заокруглення не повинно здійснюватися, оскільки копійки залишаться законною платіжною грошовою одиницею в Україні. Чому це заважає уніфікувати розрахунки там, де від такої уніфікації виграють і споживачі, і торговці, регулятор, на жаль, не пояснює. Наші поради, як, незважаючи на таке надмірне регулювання, знехтувати ним на цілком законних підставах, — наприкінці статті.
А зараз — останнє запитання за мотивами постанови № 25.
Як проводити заокруглення?
Насправді, правила проведення заокруглення, запропоновані Нацбанком, доволі прості:
1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
Як бачите, вони відповідають загальним правилам математичного заокруглення, шо відомі всім. Тож із цим, упевнені, проблем не буде.
Проблему ми вбачаємо в іншому:
наскільки ці правила обов’язкові до виконання усіма суб’єктами господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг?
Нацбанк висловився щодо цього досить рішуче: підприємства заокруглюватимуть остаточні суми (решту) за будь-якими готівковими платежами відповідно до визначених постановою № 25 правил. Та чи має така його рішучість законодавче підґрунтя?
З одного боку, ст. 40 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV (ср. ) уповноважує НБУ встановлювати правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням у тому числі платіжних інструментів та готівки.
З іншого ж боку, у сфері готівкових розрахунків перевага, безумовно, має надаватися Закону про РРО та підзаконним актам, прийнятим на його виконання. А вони нічого подібного поки що не передбачають.
Немає, зокрема, в РРОшній нормативці і такої вимоги, яка прописана у п. 5 постанови № 25: суб’єктам господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО, під час проведення готівкових розрахунків
зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення
На думку регулятора, це не потребуватиме додаткових витрат на переналаштування РРО. А робити це він радить, використовуючи механізм надбавок/знижок. Хоча у п. 4 постанови № 25 чітко сказано, що заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Останнє застереження, на нашу думку, зроблено для того, щоб не виникло непорозумінь з точки зору законодавства про захист прав споживачів.
А ще спрацювати воно може в тих випадках, коли йдеться про базу оподаткування ПДВ. Як відомо, поняття «знижка» дозволяється вживати лише тоді, якщо, зокрема, ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни (п. 3 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII). У свою чергу, база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін (абзац другий п. 188.1 ПКУ). Так от, оподатковувати товар виходячи з мінбази після заокруглення його вартості необхідності не виникає.
А тепер, як і обіцяли, дамо кілька порад, як на законних підставах знехтувати приписами постанови № 25.
Як позбавитися тиску регулятора?
Справжній бізнес завжди чутливо реагує на зміну зовнішніх обставин і за необхідності відрегулює свою діяльність сам. Аби тільки йому не заважали.
Тож зацікавлені суб’єкти господарювання ще задовго до прийняття постанови № 25 самостійно знайшли вихід із ситуації, що склалася. Нам залишилося тільки проаналізувати їх досвід і запропонувати перейняти його вам.
1. Більшість проблем із заокругленням можна зняти просто зараз, якщо встановити ціну товару кратною 10 копійкам. Особливо дієвою ця порада буде для тих торговців, чий товар штучний або фасований.
Однак зважайте при цьому на особливості ціноутворення на алкогольні напої та тютюнові вироби. Перші з них не можна продавати дешевше мінімальних роздрібних цін (як їх розрахувати, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 99, с. 27, тільки не забудьте про останнє підвищення згідно з постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 634).
Тож у цьому разі є сенс на ціннику зазначити ціну, що є кратною 10 копійкам у бік збільшення
Тютюнові вироби навпаки заборонено продавати за цінами, вищими від максимально-роздрібних цін, установлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми «роздрібного» акцизного податку. У цьому разі радимо на ціннику зазначити ціну, що є кратною 10 копійкам у бік зменшення.
2. Звісно, штучним чи фасованим асортиментом торгівля не обмежується — є ще й ваговий товар. І тут від ціни за одиницю ваги майже нічого не залежить. У такому разі найкращим виходом із ситуації буде
заокруглення завжди у бік зменшення, яке можна подати як постійно діючу акцію
Для цього варто у внутрішньому положенні про акції зазначити, що незалежно від наявності у споживача монет дрібних номіналів, способу розрахунків за товар та інших діючих акцій торговець бере на себе зобов’язання надавати знижку на загальну суму у чеку від 1 до 9 копійок, просто відкидаючи їх без жодних додаткових вимог до споживача.
Таку абсолютну знижку досить легко реалізувати в РРО.
Головна перевага цього способу полягає в тому, що ви назавжди позбавите себе від необхідності виконувати постанову № 25. Адже загальна сума у чеку після надання власної «копійчаної» знижки у вас завжди буде кратна 10 копійкам. Тож жодної необхідності виконувати заокруглення саме за правилами цієї постанови у вас не буде. Отже, ані з’ясовувати, готівкою чи безготівково збирається розрахуватися покупець, ані друкувати чек РРО саме так, як приписує постанова № 25, вам буде не потрібно.
А це вже, погодьтеся, немало!
