На сьогодні бюджетне відшкодування (БВ) є правом, а не обов’язком платника ПДВ. Таким самим, як і декларування від’ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту майбутніх періодів (за наявності підстав для відшкодування; в іншому випадку перенести ВЗ до ряд. 16.1 декларації наступного періоду — обов'язок платника податків). Такий висновок випливає з положень пп. 200.4 і 200.7 ПКУ. Тому, якщо в червні 2018 року ви зробили вибір на користь другого варіанта, то це не означає, що ви втрачаєте право на БВ у майбутньому.
Навпаки, п. 102.5 ПКУ прямо говорить про те, що заяви про повернення надміру сплачених коштів або їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем такої переплати або отримання права на таке відшкодування. А податківці пішли ще далі й останнім часом дозволяють заявляти до БВ від’ємний ПДВ навіть «старше» 1095 днів (див. категорію 101.25 БЗ, листи ДФСУ від 16.03.2018 р. № 1054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 05.01.2018 р. № 72/6/99-99-12-03-02-15/ІПК, від 19.10.2017 р. № 2304/6/99-95-42-03-15/ІПК).
Це означає, що приводу для хвилювань немає: якщо в липні 2018 року «старе» від’ємне значення так і не перекриється «новими» податковими зобов’язаннями, то ви безперечно можете поставити цю суму до відшкодування в липневій декларації. Більше того,
БВ може «спливти» і в пізніших деклараціях
Але, звичайно ж, декларуючи БВ, не забувайте про основні обмеження (детальніше див. на с.7):
(а) якщо є податковий борг, то БВ можна заявити тільки після його погашення (пп. 200.4, 200.12 ПКУ);
(б) сума БВ не може перевищувати ліміт реєстрації податкових накладних (тобто суму, обчислену за п. 2001.3 ПКУ) на момент подання декларації;
(в) БВ підлягає «сплачена» частина від’ємного значення (податкового кредиту, п. 200.4 ПКУ).
Отже, в декларації за липень 2018 року підприємство повинне буде суму від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податкового кредиту, сформовану в рядку 19 декларації (саме вона включатиме непогашене від’ємне значення ПДВ минулих періодів з рядка 16.1) у межах регліміту, перенести до рядків 20 і 20.2 декларації. Після цього не забудьте обрати напрям БВ і заповнити рядок 20.2.1 (БВ на поточний рахунок). Також разом з декларацією потрібно подати додатки Д3 і Д4.
Зверніть увагу! Декларувати «старе» БВ, сплачене в попередніх періодах, потрібно саме в поточній ПДВ-декларації за будь-який наступний звітний період. А ось використовувати в цьому випадку уточнюючий розрахунок податківці традиційно забороняють (див. консультацію в категорії 101.25 БЗ, «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 93, с. 4). Усе тому, що вони не розцінюють таку ситуацію як податкову помилку, що потребує виправлення через уточнюючий розрахунок*.
* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 98, с. 18.
Втім, якщо поставити собі за мету, то довести правомірність виправлення помилки можна. Проте в цьому випадку треба бути готовим до неминучих спорів з податківцями. З іншого боку, навряд чи в даному випадку має сенс вступати в дебати з податківцями, адже очевидно, що поставити на відшкодування у поточній декларації куди простіше, ніж мучитися з виправленням помилки, подачею УР, уточнюючих додатків і т. п.
