Теми статей
Обрати теми

Імпорт послуг у ПДВ-декларації

Ольховик Ольга, податковий експерт
Один з наших читачів упевнений, що дані про отримані від нерезидента послуги, що відображені в таблицях 1 і 2 додатка Д1, мають збігатися з даними відповідних «імпортних» рядків декларації. Тобто, на його думку, суми і там, і там мають бути однаковими. Чи так це? Розберемося просто зараз.

Спершу давайте згадаємо, які саме імпортні послуги, у якій сумі та коли потраплять до декларації з ПДВ. А вже потім докладно зупинимося на порядку її заповнення. Причому поговоримо не тільки про додаток Д1. Згадаємо і про чинні правила заповнення додатка Д5. Адже в певних «імпортно-послугових» випадках ці правила дуже навіть доцільно порушити. Але про все по черзі.

Стисло про «імпортно-послуговий» ПДВ

Об’єкт оподаткування. Об’єктом оподаткування ПДВ є тільки ті послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ). А за загальним правилом місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника цих послуг (п. 186.4 ПКУ). Отже

за загальним правилом послуги, отримані від нерезидента, ПДВ не оподатковуються

Але! Для деяких видів діяльності (перелічених у пп. 186.2, 186.3 ПКУ) місце постачання визначають за особливими правилами. Саме щодо таких «виняткових» послуг у разі отримання їх від нерезидента може виникати об’єкт оподаткування ПДВ (докладніше про такі види діяльності та визначення місця їх постачання див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 35-36, с. 27).

База оподаткування. Базу оподаткування імпортної послуги визначаємо згідно з п. 190.2 ПКУ. Він пропонує орієнтуватися при цьому на договірну (контрактну) вартість (з урахуванням податків та зборів (за винятком ПДВ), сплачених нерезидентом і включених до договірної вартості послуги). У національну валюту її перераховуємо за курсом НБУ, який діє на дату виникнення ПЗ. А якщо послугу отримано безоплатно, базою оподаткування буде її звичайна вартість.

Зверніть увагу: правило «мінбази» в цій «імпортно-послуговій» ситуації не працює, оскільки дія ст. 188 ПКУ на імпортні операції не поширюється. Єдиний укажчик тут — уже згаданий п. 190.2 ПКУ.

Крім того, зауважте: ПДВ нараховуємо «згори» на договірну вартість. Наприклад, якщо вартість послуг становить 100 доларів США за курсом 26,5 грн./$, то сума ПЗ становитиме 530 грн. ($100 х 26,5 грн./$ х 20 %).

Дата виникнення ПЗ. Такою датою для імпорту послуг є дата однієї з подій, що відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ):

— або дата списання коштів з банківського рахунку,

— або дата оформлення документа*, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

* Таким документом може бути акт виконаних робіт/послуг або оплачений рахунок-фактура (лист Мінфіну від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 45, с. 8).

На дату виникнення ПЗ отримувач послуг — платник ПДВ повинен скласти податкову накладну (ПН) та в установлені строки зареєструвати її в ЄРПН

Докладніше про заповнення такої ПН можна прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 35-36, с. 30.

ПК при імпорті послуг. Не секрет, що на дату складання ПН у резидента (отримувача імпортної послуги) виникає також право на податковий кредит (п.п. «в» п. 198.1, п. 198.2 ПКУ). Але відобразити ПК можна, тільки якщо виконано обидві такі умови:

— ПН зареєстрована в ЄРПН (п. 198.2, п.п. «г» п. 201.11 ПКУ);

— ПЗ, які в ній нараховані, включено до ПДВ-декларації відповідного звітного періоду (п. 201.12 ПКУ).

Загалом, якщо ПН своєчасно зареєстрована в ЄРПН, то і ПЗ, і ПК відображаємо в одному й тому ж звітному періоді, який припадає на період її складання. Те ж саме стверджують і податківці (лист ДФСУ від 29.06.2016 р. № 14156/6/99-99-15-03-02-15, 101.23 БЗ).

А от за ситуації, коли ПН зареєстрована з порушенням строків, ПК відображаємо в ПДВ-декларації за період, на який припадає дата її фактичної реєстрації в ЄРПН, але в межах строку давності — 1095 днів (останній абзац п. 198.6 ПКУ). Податківці, очевидно, дотримуються такої самої позиції (див. лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25331/6/99-99-19-03-02-15, 101.13 БЗ).

Коригування при імпорті послуг

Жодних особливостей для коригування ПЗ та ПК у разі імпорту послуг ПКУ не передбачає. Тобто тут працюють загальні коригувальні правила.

Різниця лише в тому, що при імпорті послуг і ПЗ, і ПК коригує одна особа — отримувач послуги

Так, орієнтуючись на п.п. 192.1.1 ПКУ, у разі зменшуючого коригування отримувач повинен:

— зменшити ПЗ — у періоді проведення перерахунку, але тільки після реєстрації РК в ЄРПН;

— зменшити ПК — у періоді проведення перерахунку незалежно від факту реєстрації РК в ЄРПН.

Якщо ж коригування збільшуюче, п.п. 192.1.2 ПКУ пропонує:

— збільшити ПЗ — у періоді проведення перерахунку незалежно від факту реєстрації РК в ЄРПН;

— збільшити ПК — у періоді проведення перерахунку, але тільки після реєстрації РК в ЄРПН.

Тобто збільшуємо ПЗ/зменшуємо ПК завжди в періоді проведення перерахунку, не оглядаючись на факт реєстрації РК в ЄРПН. А ось зменшуємо ПЗ/збільшуємо ПК у періоді:

— проведення перерахунку — якщо РК зареєстрований в ЄРПН своєчасно;

— фактичної реєстрації РК в ЄРПН — якщо він зареєстрований з порушенням строків.

Заповнюємо ПДВ-декларацію

Одразу скажемо: імпортні послуги з місцем постачання за межами митної території України (тобто операції, що не оподатковуються ПДВ) у декларації з ПДВ не відображають (101.23 БЗ).

А от для обсягів отриманих від нерезидента оподатковуваних послуг відведено місце в рядку 6 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» розділу І «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ. Тут же відображають коригування ПЗ, нараховані за такими операціями (п.п. 7 п. 3 розд. V Порядку № 21*).

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

ПК за імпортною послугою відображаємо в рядку 13 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України» розділу ІІ «Податковий кредит» декларації. І коригування ПК за такими послугами відображаємо там само (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21).

Тобто на відміну від «внутрішньоукраїнських» ПДВ-коригувань, для відображення яких у декларації передбачено окремий рядок,

коригування за імпортними послугами «згортають» із загальними «некоригувальними» обсягами їх придбання

Заповнюємо додаток Д1

Єдиний додаток, підв’язаний до «імпортно-послугових» рядків 6 і 13, — додаток Д1. Про це свідчить наявність відповідного коду додатка в графі 2 цих рядків декларації.

Саме наявність цього коду наводить на думку, що при заповненні рядків 6/13 подавати додаток Д1 потрібно обов’язково і відображати в ньому слід саме суму, зазначену в цих рядках. Адже в п. 9 розд. 3 Порядку № 21 зазначено, що у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації разом з нею подають і передбачені до них додатки.

Але це не так. Адже в «імпортно-послугових» рядках декларації, як ми вже з’ясували, «сидять» і загальні обсяги придбання нерезидентських послуг, і обсяги їх коригувань. А

у додатку Д1 відображають тільки коригувальні дані

Це підтверджують і назва самого додатка, і назви таблиць цього додатка, і інформація, яку в цих таблицях слід відобразити. Це означає, що:

— по-перше, факт заповнення рядків 6/13 ще не свідчить про те, що додаток Д1 має бути заповнено. Ці рядки декларації стануть причиною заповнення додатка Д1 тільки у тому разі, якщо в них (рядках 6/13) «сидять» коригувальні суми.

Адже додатки подають тільки за наявності подій, що підлягають відображенню в них (п. 11 розд. 3 Порядку № 21). А якщо коригувань за «імпортно-послуговими» операціями у звітному періоді не було, то і відображати у відповідному рядку додатка Д1 за цей період немає чого;

— по-друге, суми рядків 6/13 декларації та відповідних рядків додатка Д1 зовсім необов’язково мають бути однаковими. Відмінностей між ними не буде лише у тому разі, якщо в зазначених рядках декларації відображено тільки коригування.

Загалом, додаток Д1 заповнюємо таким чином: у таблиці 1 в окремому рядку «Усього за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України (переноситься до рядка 6 декларації)» відображаємо обсяги коригувань ПЗ за імпортними послугами, що «сидять» у рядку 6 декларації за цей період (при цьому умовний ІПН тут не зазначаємо); у таблиці 2 у рядку «Усього за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України (переноситься до рядка 13 декларації)» — суму коригувань ПК, враховану в рядку 13 декларації.

Крім того,

якщо на дату подання декларації «збільшуючі» РК, відображені в таблиці 1 додатка Д1, залишаються незареєстрованими, їх слід відобразити ще і в таблиці 1.1 цього додатка

Докладніше про нові таблиці ПДВ-декларації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 6.

Це потрібно для того, щоб фіскали врахували суму цього РК при розрахунку другого ліміту, що дозволить надалі зареєструвати його без «зайвого» поповнення ПДВ-рахунку (тобто скористатися правом, закладеним у п. 2001.9 ПКУ).

І ще врахуйте: в таблиці 1.2 відображають незареєстровані «збільшуючі» РК (складені з 01.07.2015 р.) за минулі звітні періоди. Але заповнюють таблицю 1.2 додатка Д1 тільки в декларації за червень/2 квартал 2018 року.

Тож якщо «старий» незареєстрований «збільшуючий» РК знайшовся тільки тепер, то врахувати його можна тільки шляхом подання уточненки до червневої/«другоквартальної» декларації. А от просто внести відповідні дані до таблиці 1.2 додатка Д1 до поточної декларації не можна.

Коли знадобиться додаток Д5?

Ви, напевно, знаєте, що донедавна операції з імпорту послуг у додатку Д5 не відображалися. Утім, місця для них не відведено і в сьогоднішньому оновленому Д5. Адже, як ми вже говорили, додаток Д1 — єдиний з додатків, «підв’язаний» до ряд. 6/13 декларації. Але незважаючи на це, в певних «імпортно-послугових» випадках додаток Д5 дуже навіть доцільно задіяти. Про які випадки йдеться?

Про ті, коли на дату подання ПДВ-декларації відображена в ній «імпортно-послугова» ПН залишається незареєстрованою в ЄРПН.

Вся річ у тім, що в таблиці 1 додатка Д5 «імпортно-послуговим» ПН місця немає. А в таблиці 1.1 цього додатка, призначеній для обліку поточних незареєстрованих ПН, відображають тільки ПН, відображені в таблиці 1. Якщо дотримуватися цих правил, незареєстровані «імпортно-послугові» ПН до таблиці 1.1 також не потраплять. Але ж

п. 2001.9 ПКУ жодних обмежень для «імпортно-послугових» ПН не містить. Отже, вони мають бути враховані при розрахунку другого ліміту

Як же бути? Тут є два варіанти.

1. Іти проти правил та відображати незареєстровані «імпортно-послугові» ПН в таблиці 1.1 попри те, що вони відсутні в таблиці 1. Щоправда, в цьому разі до декларації слід подати доповнення згідно з п. 46.4 ПКУ.

2. Потурбуватися про те, щоб «імпортно-послугову» ПН на дату подання ПДВ-декларації вже було зареєстровано в ЄРПН.

Зверніть увагу: таблицю 1.2 додатка Д5 (у ній відображають незареєстровані ПН за минулі періоди) заповнюють без огляду на факт відображення ПН в минулих таблицях 1. Головне, щоб суму такої ПН раніше було відображено у складі ПЗ. Тож у таблиці 1.2 незареєстровані ПН за імпортом послуг можна відображати без будь-яких додаткових пояснень.

При цьому пам’ятайте: таблицю 1.2 додатка Д5 (так само, як і таблицю 1.2 додатка Д1) можна заповнити тільки у складі декларації за червень/2 квартал 2018 року. Тож якщо «старі» незареєстровані ПН з імпорту послуг виявлено тільки тепер, то врахувати їх можна тільки шляхом подання уточненки.

Приклад. 29.06.2018 р. отримано послугу (що підтверджено відповідним актом) від нерезидента з місцем постачання — територія України вартістю 1000 дол. США. Отримувач — платник ПДВ (ІПН 123456123456) зареєстрував ПН (№ 285 від 29.06.2018 р.) з порушенням граничного строку — 19.07.2018 р. (декларацію за червень було подано 17.07.2018 р.). А 21.07.2018 р. вартість послуги було зменшено на 100 дол. США. РК зареєстровано в ЄРПН своєчасно.

Ці події відображаємо в декларації з ПДВ так:

1) у декларації за червень заповнюємо:

— рядок 6 декларації — відображаємо ПЗ з імпорту послуг у сумі 5238 грн. (1000 дол. США х 26,189170 (курс НБУ на 29.06.2018 р.) х 20 %);

— спеціальне «додаткове» поле — пояснюємо, чому в таблиці 1.1 додатка Д5 відображено ПН, не враховану в таблиці 1 цього додатка.

img 1

Рис. 1. Фрагменти декларації з ПДВ за червень 2018 року

— рядок у табл. 1.1 додатка Д5 — відображаємо незареєстровану ПН

img 2

Рис. 2. Фрагмент табл. 1.1 додатка Д5 до декларації за червень 2018 року

2) у декларації за липень 2018 року заповнюємо:

— рядок 6 декларації — відображаємо коригування ПЗ з імпорту послуг у сумі — 524 грн. (100 дол. США х 26,189170 (курс НБУ на 29.06.2018 р.) х 20 %);

— рядок 13 декларації — відображаємо ПК та коригування ПК з імпорту послуг у сумі 5186 грн. (5238 грн. - 524 грн.);

img 3

Рис. 3. Фрагменти декларації за липень 2018 року

— рядок «Усього за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України (переноситься до рядка 6 декларації)» таблиці 1 додатка Д1 — відображаємо коригування ПЗ у сумі 524 грн.;

— рядок «Усього за послугами, отриманими від нерезидента на митній території України (переноситься до рядка 13 декларації)» — відображаємо коригування ПК у сумі 524 грн.

img 4

Рис. 4. Фрагменти додатка Д1 до декларації за липень 2018 року

Упевнені, що тепер складнощів із заповненням «імпортно-послугових» рядків ПДВ-декларації у вас не виникне! ☺

висновки

  • У разі імпорту послуг з місцем постачання на території України отримувач послуг платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
  • Одночасно з «імпортно-послуговими» ПЗ (за умови, що ПН своєчасно зареєстрована в ЄРПН) отримувач має право відобразити і ПК на цю саму суму.
  • Коригування за імпортними послугами у декларації «згортають» із загальними «некоригувальними» обсягами їх придбання. А у додатку Д1 відображають тільки суми коригувань.
  • «Збільшуючі» РК, не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації, відображають не тільки в таблиці 1, а й у таблиці 1.2 додатка Д1.
  • Суми рядків 6/13 декларації та відповідних рядків додатка Д1 будуть однакові лише у тому разі, якщо в декларації відображено тільки коригування ПЗ/ПК з імпорту послуг.
  • Поточні «імпортно-послугові» ПН, не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації, доцільно відображати в таблиці 1.1 додатка Д5.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі