Наслідки неповернення
Всім платникам єдиного податку (ЄП) відомо, що отримана ними поворотна фіндопомога, яка буде повернена протягом 12 календарних місяців від дня її отримання, не вважається їх доходом (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 44, с. 17.
До відома! Відрахунок 12 місяців, протягом яких платник ЄП має повернути фіндопомогу, щоб не включати її до оподатковуваного доходу, розпочинається із дати фактичного отримання такої допомоги. Річ у тому, що поворотна фіндопомога — це різновид позики, а договір позики — це реальний договір. А отже, за таким договором розпочинається відлік початку і закінчення його дії не з дати, зазначеної у ньому, а з дати фактичного надходження грошових коштів отримувачу та їх повернення позикодавцю (ст. 1046 ЦКУ).
При цьому
перебіг строку в 12 місяців розпочинається з дня, наступного після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦКУ)
Датою початку строку користування фіндопомогою є дата надходженням грошових коштів. Тому 12-місячний строк розпочинається з дня, наступного за цим днем (днем надходження фіндопомоги). Тобто, наприклад, коли платник ЄП отримав поворотну фіндопомогу 15.01.2018 р., то щоб вона не потрапила до оподатковуваного доходу, її слід повернути не пізніше 16.01.2019 р.
Якщо поворотну фіндопомогу не повернути в 12-місячний строк, то підприємство — платник ЄП має включити її до свого оподатковуваного доходу та сплатити з неї ЄП за відповідною ставкою (3 чи 5 %). При цьому «прострочена» поворотна фіндопомога відображається у доходах третьогрупників за підсумками звітного кварталу, на який припадає строк повернення такої допомоги (див. консультацію із БЗ, категорія 108.01.02). Також сума такої допомоги додасться до обсягу доходу, який визначає право юрособа перебувати на ЄП.
Варто пам’ятати: якщо поворотна фіндопомога потрапила до оподатковуваного доходу платника ЄП у періоді прострочення 12-місячного строку, то під час її повернення відкоригувати (зменшити) дохід уже не вийде. Річ у тому, що нормами ПКУ таке коригування не передбачене.
Враховуючи це, всі платники ЄП, які отримали поворотну фіндопомогу, намагаються її провернути протягом відведених 12 місяців. Якщо у платника ЄП є вільні кошти, то зробити це буде дуже просто. Водночас коли коштів не вистачає, потрібно вигадувати варіанти виходу з ситуації, що склалася. На що слід звернути увагу при поверненні фіндопомоги і що можна вигадати, щоб не включати фіндопомогу до оподатковуваного доходу, поговоримо нижче.
Варіант 1. Переоформлення фіндопомоги
Одним із найпростіших варіантів виходу із ситуації, що склалася, є повернення директору поворотної фіндопомоги з одночасним (наприклад, наступного дня) отриманням від нього іншої поворотної фіндопомоги в такому ж розмірі на 12 місяців. При цьому якщо у підприємства взагалі немає коштів (як в нашому випадку), можна спочатку отримати від директора нову поворотну фіндопомогу, а потім із цих коштів повернути йому суму раніше отриманої поворотної фіндопомоги. При цьому теоретично сума отримання та повернення може бути одна й та ж.
Щоб отримати наступну фіндопомогу від директора, з ним потрібно укласти новий договір безвідсоткової позики.
Такими діями платник ЄП зможе на 12 місяців продовжити строк користування неоподаткованою поворотною фіндопомогою.
Скористатися таким варіантом продовження 12-місячного неоподатковуваного строку користування фіндопомогою зможе лише платник ЄП, якщо в його директора достатнього обсягу обігових коштів для надання поворотної фіндопомоги. Це може бути не вся сума, а лише її частина (у випадку коли отримання нової поворотної фіндопогмоги та повернення старої відбувається поступово, тобто протягом декількох днів).
Проводячи таку рокіровку, слід пам’ятати, що отримання від директора поворотної фіндопомоги та погашення старої фіндопомоги може відбуватися без обмежень у сумі тільки в безготівковій формі. Якщо ви вирішили провернути цю операцію через касу підприємства, то тут слід пам’ятати про:
1) готівкове обмеження. Нагадаємо, що готівкове обмеження на розрахунки через касу підприємств з фізособами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у сумі, що не має перевищувати 50 000 грн. (п.п. 2 п. 6 Положення № 148*).
* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Водночас сьогодні фіскали дійшли висновку, що
на видачу чи повернення фізособі поворотної фіндопомоги таке готівкове обмеження не поширюється
Аргументи: готівкове обмеження стосується виключно готівкових розрахунків між суб’єктом господарювання і фізичною особою за товари, роботи, послуги й не поширюється на розрахунки за виплатами, пов’язаними з наданням фіндопомоги (див. лист ДФСУ від 09.07.2018 р. № 3010/6/99-99-14-05-01-15/ІПК та лист ГУ ДФС у Житомирській обл. від 30.08.2018 р. № 3780/ІПК/06-30-14-06-16). Водночас банкіри вважають інакше (див. лист НБУ від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855).
Враховуючи розпорошеність думок, вважаємо: до внесення змін у Положення № 148 та прояснення цієї ситуації краще намагатися не перевищувати 50000 грн. при проведенні (видачі та отриманні) через касу операцій з поворотною фіндопомогою в один день з однією фізособою. Також, як варіант, можна отримати індивідуальну консультацію з цього приводу на своє ім’я і чинити так, як у ній скажуть контролери. Детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 75, с. 3.
Водночас якщо ви орієнтуєтесь на це обмеження, то за один день отримати фіндопомогу від директора чи повернути йому стару поворотну фіндопомогу можна лише на суму 50000 грн. При цьому коли мова йде про фіндопомогу в розмірі 500000 грн., отримувати таку допомогу через касу доведеться 10 днів і повертати відповідно також 10 днів. Або одночасно й отримувати, й повертати допомогу протягом 20 днів (25000 грн. отриманої допомоги і 25000 грн. поверненої);
2) те, що сума, яка буде зберігатися у касі платника ЄП і яку слід видати директору, в один день не перевищувала встановлений на підприємстві ліміт використання готівки в касі;
3) те, що, повертаючи поворотну фіндопомогу директору, платник ЄП має обов’язково відобразити у формі № 1ДФ інформацію про таку операцію.
Для цього у тому звітному кварталі, на який припадає дата фактичного повернення поворотної фіндопомоги, платник ЄП — юрособа має показати у розділі I форми № 1ДФ:
— у графах 3 і 3а фактично повернену суми фіндопомоги. Тобто однакові цифри;
— графи 4 і 4а залишити порожніми, оскільки ПДФО з цієї суми не утримується;
— у графі 5 зазначити ознаку доходу — «153».
Суму поверненої фіндопомоги слід зазначити також у загальній сумі нарахованого/виплаченого доходу в рядку «Військовий збір» розділу II форми № 1ДФ
4) те, що операція отримання (повернення) позики не оподатковується ПДВ, оскільки не потрапляє до поняття постачання товарів (робіт, послуг). Це підтверджують і податківці (див. лист від 03.04.2017 р. № 6839/6/99-99-13-02-03-15 та консультацію 101.02 БЗ).
Варіант, хоча й на перший погляд, простий в оформленні, але складний у виконанні при видачі і повернені допомоги через касу, оскільки вимагає при отриманні та поверненні значної суми допомоги щоденно й правильно оформляти касові документи на отримання та повернення фіндопомоги.
Варіант 2. Перепозичити кошти в інших
Ще одним варіантом обійти оподаткування поворотної фіндопомоги є відшукати іншого позичальника, можна й не одного. Цей варіант чимось схожий до того, що згаданий вище, але в цьому випадку:
— новим позичальником (позичальниками) коштів буде не та сама особа (директор підприємства), а інша, у тому числі це може бути й інше підприємство. Але незалежно від того, хто стає новим позичальником, щоб поворотна допомога не стала доходом, її повернути слід протягом 12 місяців;
— платник ЄП матиме справу із «реальними» коштами. Тобто він отримає суму поворотної фіндопомоги від іншої особи і за рахунок цих коштів погаcить заборгованість перед директором.
Також варто враховувати готівкові обмеження при отриманні та повернені фіндопомоги (деталі див. вище). При цьому якщо отримувати нову поворотну фіндопомогу в іншої фізособи, а не директора, то можна скоротити період її видачі через касу (щодня можна отримувати та видавати по 50000 грн.). Річ у тому, що готівкове обмеження у 50000 грн. поширюється на розрахунки з однією конкретною особою за день.
Варіант 3. Збільшити статутний капітал
Ще одним варіантом виходу із ситуації, що склалася, є зарахувати отриману від директора поворотну фіндопомогу (якщо директор є і засновником такого товариства) в рахунок збільшення статутного капіталу підприємства, наприклад, товариства з обмеженою відповідальністю. На сьогодні заборони на здійснення внеску до статного капіталу у вигляді зарахування вимог до товариства у ЦКУ не існує (ст. 144 ЦКУ втратила чинність). Тому теоретично таке зарахування можливе. Детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 34, с. 7.
Дехто може сказати: такий варіант не пройде, оскільки платникам ЄП п. 291.6 ПКУ заборонено здійснювати розрахунки в іншій, ніж грошова, формі (готівковій та/або безготівковій). Водночас ця заборона стосується тільки розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).
Коли ж йдеться про зарахування поворотної фіндопомоги в рахунок збільшення статутного капітулу, то тут немає розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги)
А тому ми не бачимо перешкод для проведення такого зарахування.
Водночас якщо ви не хочете ризикувати, то можна здійснити хід конем. А саме: провести не пряме зарахування вимог у рахунок збільшення статутного капіталу, а шляхом поступового щоденного повернення фізособі певної частини поворотної фіндопомоги з одночасним внесенням такої допомоги, як внесок до статного капіталу. Тобто вам слід здійснити ті ж самі готівкові маніпуляції, що й у випадку з переоформленням фіндопомоги (див. вище). При цьому зробити це слід до дати закінчення 12-місячного неоподатковуваного строку.
Як бачимо, варіантів виходу із ситуації, що склалася, достатньо. Головне — знайти той, який буде найкраще підходити для вашого підприємства.
