висновок документа
При списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отриманими авансами продавець може зменшити податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ виключно на підставі «зменшуючого» розрахунку коригування (РК), зареєстрованого покупцем. При цьому РК до ПН старше 1095 днів не можна зареєструвати в ЄРПН, оскільки вже сплив строк позовної давності
Податківці вже давно погоджуються з тим, що продавець при списанні безнадійної кредиторки має право відкоригувати ПЗ з ПДВ (див. лист ДФСУ від 20.07.2017 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 65, с. 3).
І це правильно. Адже якщо продавець отримав від покупця аванс (перша подія), нарахував ПЗ, проте так і не здійснив постачання, то після закінчення строку позовної давності можна говорити про те, що операція так і не відбулася. Отже, продавцю треба відкоригувати ПЗ. Ось тільки як?
У листі, що коментується, контролери радять скласти РК до «старої» ПН і відправити його покупцеві для реєстрації в ЄРПН (п. 192.1 ПКУ).
Увага! «Коригувальна» ст. 192 ПКУ нічого не говорить про необхідність оформлення РК у разі списання безнадійної заборгованості. Тобто продавцеві зовсім не потрібен РК, щоб зменшити ПЗ. Водночас тільки РК, зареєстрований в ЄРПН, відкоригує регліміт.
Ось тут і виникають проблеми. Передусім, покупець може не погодитися зареєструвати такий РК в ЄРПН. Але навіть якщо і захоче, то не зможе цього зробити.
Річ у тім, що і податківці, і Мінфін упевнені — граничний строк реєстрації ПН/РК в ЄРПН дорівнює 1095 календарним дням (див. лист ДФСУ від 01.06.2018 р. № 2404/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; лист Мінфіну від 31.01.2018 р. № 11310-09-10/2681). Причому такі «реєстраційні» рамки фіскали закріпили і в СЕА.
Увага! Ні ПКУ, ні Порядок № 1246* не встановлюють граничних строків для реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
* Порядок ведення ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.
Обмеження в 1095 днів прописане тільки для РК до ПН, які були складені до 01.02.2015 р. і на той момент не підлягали реєстрації в ЄРПН (п. 6 Порядку № 1246).
Якщо ж «старенька» ПН була свого часу зареєстрована в ЄРПН, то ніяких перешкод для реєстрації РК до неї бути не повинно. Проте відстоювати таку позицію доведеться в суді. До речі, частенько суди стають на бік платників (див. постанову ВС від 07.11.2018 р. у справі № 816/1403/17**).
** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77661857.
Та все це — головний біль лише у постачальника. Покупцеві ж реєстрація РК, по суті, не потрібна.
Швидше за все, дотримуючись рекомендацій податківців***, він уже або відкоригував свій «безнадійний» податковий кредит (ПК) за допомогою бухдовідки (якщо ПН була виписана до 01.07.2015 р.), або компенсував його, склавши зведену «компенсуючу» ПН і зареєструвавши її в ЄРПН.
*** Див. листи ДФСУ від 01.02.2018 р. № 392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 14.06.2018 р. № 2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
В останньому випадку реєстрація РК удруге зменшить регліміт покупця, через що йому доведеться виправляти ще і зведену ПН.
Тому, на наш погляд, постачальникові логічніше вибрати інший шлях:
— або зменшити ПЗ на підставі бухдовідки (див. БЗ 101.15, що діяла до 01.07.2015 р.);
— або списати суму ПДВ, нараховану при отриманні передоплати, на витрати: Дт 949 — Кт 643.
