Скажемо відразу: відмінності між ТОВ і ПП важливо знати не лише тим, хто тільки збирається здійснювати підприємницьку діяльність. В умовах існування Закону про ТОВ* комусь, можливо, буде простіше «перестрибнути» з ТОВ на ПП, ніж підкорятися новому нормативно-правовому акту.
Але не робитимемо поспішних висновків. Спершу розглянемо ключові моменти правового статусу кожного з цих госпсуб’єктів, а потім зведемо усі відмінності в таблицю.
Правове регулювання
Найбільш врегульованим є ТОВ. ПП були і залишаються до цього дня terra incognita. Можливо, тому «обмежених» товариств зареєстровано в три рази більше, ніж приватних підприємств.
Діяльність ТОВ регулюють ЦКУ і ГКУ, а також Закон про ТОВ. ПП задовольняються загальними положеннями про юридичних осіб із ЦКУ і ГКУ. Якщо статутний капітал ПП поділений на частки, то застосовується Закон про госптовариства**.
** Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.
Відсутність детального правового регулювання — не завжди недолік. Іноді це навіть перевага. Хоча складнощі у ПП все ж іноді виникають. Про це ми скажемо пізніше.
До того ж
у статутні документи ПП, за бажанням, можна внести ті або інші фішки, властиві ТОВ
Наприклад, обмеження щодо виконавчого органу, укладення угод тощо.
До речі, держреєстрація ТОВ і ПП відбувається за одними і тими ж правилами, встановленими ч. 1 ст. 17 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV.
Установчі документи
У ТОВ — це статут і рішення загальних зборів засновників (закріплене в протоколі).
За бажанням, при створенні товариства можна укласти договір про створення ТОВ (ч. 2 ст. 10 Закону про ТОВ).
У ПП — це, як правило, теж статут і рішення власника про створення підприємства. Проте власники ПП можуть додатково укласти засновницький договір (ч. 1 ст. 57 ГКУ).
Зверніть увагу: обов’язкові положення статуту ПП і ТОВ відрізняються (див. у таблиці на с. 22).
Власникам ПП необхідно також урахувати, що доведеться максимально деталізувати положення своїх статутних документів. Уникати загальних фраз і неоднозначності в їх текстах. Проблема в тому, що через недостатнє правове регулювання конфлікти між учасниками розв’язати буде набагато складніше.
Хоча якщо справа доходить до визнання недійсним того або іншого рішення власників, суди за аналогією закону (ч. 1 ст. 8 ЦКУ) застосовують норми, що стосуються ТОВ (постанови ВС від 06.03.2018 р. у справі № 907/167/17 і від 06.11.2018 р. у справі № 922/60/18***).
*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72645204 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77748539 відповідно.
Статутний капітал
ПП діє на засадах приватної власності. Нагадаємо: власність може бути приватною, державною і комунальною.
З формулювання ст. 113 ГКУ випливає, що державна і комунальна власність не можуть лягти в основу ПП.
Для ТОВ стосовно статутного капіталу теж є деякі обмеження (див. нижче).
Статутний капітал у ТОВ складається з часток учасників товариства. Загальна ж його сума визначається як номінальна вартість таких часток. При цьому розмір частки додатково може визначатися у відсотках.
У ПП усе набагато цікавіше. Статутний капітал ПП може і не ділитися на частки. Ну хоча б тому, що немає таких вимог. Але зовсім не створювати статутний капітал теж не можна. Звідки такі висновки? Про це нам говорять вимоги до змісту статуту (ч. 3 ст. 57 ГКУ), а також положення ч. 4 і 5 ст. 63 ГКУ (опис унітарних і корпоративних підприємств).
Чи встановлений мінімальний розмір статутного капіталу?
На сьогодні його немає як для ТОВ, так і для ПП. Залишилися лише загальні вимоги до статутного капіталу для певних сфер діяльності. Наприклад, загальний розмір частки туроператора у статутних фондах інших туроператорів України не може перевищувати 20 % їх статутних фондів (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР).
Строки внесення статутного капіталу в ТОВ і ПП у зв’язку із прийняттям Закону про ТОВ також, по суті, відрізнятися не будуть.
Так, раніше засновники ТОВ повинні були внести вклад, що формує статутний капітал, протягом 1 року з моменту реєстрації товариства. Наразі Закон про ТОВ дозволяє у статуті прописати бажаний строк для внесення таких вкладів (як загальне правило ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ встановлює строк у 6 місяців). ПП теж необхідно передбачити конкретний строк у статуті.
Учасники (власники)
Заснувати ПП може одна або декілька фізичних осіб. Також його засновником може бути одна юридична особа (ч. 1 ст. 113 ГКУ).
Ще раз підкреслимо: власником ПП не обов’язково має бути одна фізична особа. Таких фізичних осіб може бути і декілька.
У той же час якщо тлумачити ч. 1 ст. 113 ГКУ буквально, то виходить, що засновником ПП не можуть бути одночасно фізичні особи й юрособа.
Цей висновок свого часу підтверджувався листом Держкомпідприємництва від 24.12.2004 р. № 9014.
Проте судова практика наразі говорить про зворотне.
Так, у постанові ВС від 15.08.2018 р. у справі № 904/7957/17* судді дійшли висновку, що
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76000542.
законодавство не містить обмежень з приводу створення ПП спільно юридичною і фізичною особами
Пішли у минуле і відмінності щодо максимальної кількості учасників. Тепер у ТОВ, як і в ПП, кількість учасників-фізосіб не обмежена.
Та й відповідальність власника ПП усім своїм майном за зобов’язаннями підприємства — міф. Власник ПП, як і учасник ТОВ, відповідає лише у рамках вкладу до ПП.
Посилання в цьому випадку на ч. 2 ст. 128 ГКУ (громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення) некоректне. Навіть незважаючи на ч. 3 ст. 128 ГКУ, яка вказує на те, що однією з форм підприємницької діяльності є діяльність через приватне підприємство.
Положення ч. 2 ст. 128 ГКУ говорять нам про відповідальність фізичних осіб — підприємців (ФОП), але не фізичних осіб, що заснували приватне підприємство.
Проте ситуації, коли власник ПП відповідає не в межах вкладу, можливі. Приміром, коли в статуті такого підприємства фігурують застереження про те, що учасники ПП несуть додаткову відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном. Тож будьте уважні при складанні статутних документів підприємства.
Раніше щодо єдиного учасника — юридичної особи також існувало обмеження, передбачене ч. 2 ст. 141 ЦКУ*. Єдиним учасником (засновником) ТОВ не могла бути юридична особа з єдиним учасником — фізичною особою. Крім того, єдиним засновником (фізособою або юрособою) можна було бути тільки в одному ТОВ.
* Втратило силу з 17.06.2018 р. у зв’язку з ухваленням Закону про ТОВ.
Але на сьогодні Закон про ТОВ таких застережень не містить. Щодо ПП таких норм ніколи й не було.
Управління підприємством
ПП вигідно відрізняється від ТОВ тим, що йому простіше обґрунтувати управління підприємством безпосередньо власником, без директора або дирекції.
Власник унітарного приватного підприємства (підприємства з одним власником) може керувати своїм дітищем без директора і себе таким не призначати (ч. 4 ст. 63 і ч. 4 ст. 128 ГКУ).
А ось для ТОВ ч. 4 ст. 63 ГКУ буде недостатньо.
Адже спеціальні норми не дозволяють ТОВ здійснювати діяльність без директора
Також на «приватників» не поширюються обмеження щодо виконавчого органу, встановлені в ч. 5 ст. 40 Закону про ТОВ (наприклад, директор ТОВ без дозволу загальних зборів не може здійснювати діяльність як ФОП у сфері діяльності товариства). Проте власники ПП за бажанням можуть передбачити в статуті свої обмеження для директора.
Обмеження в діяльності
Жорсткі норми Закону про ТОВ ПП не страшні. Наприклад, директор ТОВ без згоди загальних зборів не може укласти договір вартістю більше 50 % чистих активів**.
** Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 90, с. 2.
А директор ПП — може.
Не хочете морочитися з обмеженнями в діяльності ТОВ?
Тоді реєструйте ПП. А для діючих ТОВ виходом може стати перетворення на приватне підприємство.
Проте в процесі переходу з товариства в підприємство треба пам’ятати про законодавчі заборони.
Так, якщо ви хочете за допомогою перетворення уникнути обмежень з розподілу прибутку і виплати дивідендів, то хочемо вас застерегти.
Закон про ТОВ доповнив новими нормами ст. 104 ЦКУ. Тепер не можна реорганізувати юрособу, яка не має права розподіляти прибуток між учасниками, якщо серед правонаступників є юрособа, наділена таким правом (ч. 2 ст. 104 ЦКУ). А ПП якраз і стане тим правонаступником, який зможе розподілити прибуток.
Нагадаємо: ТОВ не має права розподіляти прибуток і, відповідно, приймати рішення про виплату дивідендів, якщо (ч. 1 ст. 27 Закону про ТОВ):
а) товариство не розрахувалося з учасниками, що припинили свою участь у товаристві, або з правонаступниками учасників (наприклад, із спадкоємцями) відповідно до Закону про ТОВ;
б) майна товариства недостатньо для погашення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок ухвалення рішення про виплату дивідендів або здійснення виплати.
Крім того, пам’ятайте, що в діючому статуті ТОВ можуть бути свої обмеження з приводу розподілу прибутку.
Також є ще один нюанс, «психологічний».
Як правило, у контрагентів більшу довіру викликає ТОВ. Можливо, тому, що свого часу перед державною реєстрацією ТОВ засновникам необхідно було внести певну частину статутного капіталу. Щодо приватних підприємств такої вимоги не існувало.
До речі, нерезидентам теж ближче ТОВ, оскільки у більшості країн існує подібна форма юросіб (LLC, SARL, SRL*** і т. д.). А ось ПП для таких суб’єктів не завжди буває зрозуміле.
*** Limited Liability Company (англ.), Société à responsabilité limitée (франц.), Società a responsabilità limitata (італ.) відповідно.
Тепер підсумуємо усе сказане. Зберемо основні відмінності між ТОВ і ПП у таблиці.
Чим відрізняються ТОВ від приватних підприємств
| № з/п | Ознака | ТОВ | ПП |
| 1 | Нормативне регулювання | ЦКУ, ГКУ, Закон про ТОВ | ЦКУ, ГКУ, в окремих випадках Закон про госптовариства |
| 2 | Статус | Юридична особа; господарське товариство | Юридична особа; може мати ознаки господарського товариства |
| 3 | Установчі документи | Статут і рішення загальних зборів засновників про створення товариства. Додатково засновники можуть укласти договір про створення товариства (зміст такого договору див. у ч. 2 ст. 10 Закону про ТОВ) | Статут і рішення власника (власників)про створення підприємства. Додатково власники можуть укласти засновницький договір (зміст такого договору див. у ч. 3 ст. 57 ГКУ) |
| 4 | Зміст статуту | Обов’язково зазначають (ч. 5 ст. 11 Закону про ТОВ*): 1) повне і скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію і порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства і виходу з нього | Обов’язково зазначаються (ч. 2, 4 ст. 57 ГКУ): 1) найменування госпсуб’єкта; 2) мета і предмет госпдіяльності; 3) склад і компетенція органів управління, порядок прийняття ними рішень; 4) розмір і порядок створення статутного капіталу та інших фондів; 5) порядок розподілу прибутку і збитків; 6) умови реорганізації і ліквідації госпсуб’єкта |
| Усі інші відомості наводяться за бажанням учасників (власників) | |||
| * Щодо змісту статуту див. лист Мін’юсту від 07.06.2018 р. № 6623/8.4.3/32-18 («Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 4). | |||
| 5 | Статутний капітал | Формується. Розбитий на частки. Не може формуватися за рахунок бюджетних коштів; майна держ- (ком-) підприємств, що не підлягає приватизації; майна, що перебуває в оперативному управлінні бюджетників (ст. 86 ГКУ). Інше може передбачатися законами | Формується. Виділення часток не обов’язкове. Не може формуватися за рахунок державної і комунальної власності |
| Мінімального і максимального розмірів немає. Але вони можуть встановлюватися спеціальними актами в певній сфері діяльності | |||
| 6 | Учасники | Фіз- і юрособи будь-якої форми власності. Максимальна кількість учасників не обмежена | Одна і більше фізосіб або 1 юрособа. Не забороняється створювати ПП юрособою і фізособою одночасно. Максимальна кількість учасників-фізосіб не обмежена |
| Мінімальна кількість учасників: один | |||
| 7 | Відповідальність учасників | Відповідальність обмежується вкладом до статутного капіталу товариства | За загальним правилом відповідальність обмежується вкладом до статутного капіталу підприємства. Але інше можна передбачити в статуті |
| 8 | Виконавчий орган | Повинен бути*. Одноосібний (директор) або колегіальний (наприклад, дирекція) | Може бути відсутнім. Управління підприємством може здійснюватися як через виконавчий орган, так і безпосередньо власником |
| * Управління ТОВ безпосередньо засновником допускається тільки у випадках, коли діяльність товариства призупинена (див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 90, с. 16). | |||
| 9 | Обмеження щодо укладення тих або інших правочинів (у тому числі значних) | Основні обмеження встановлені у ст. 44 — 46 Закону про ТОВ, а також додатково можуть закріплюватися в статуті | Чинне законодавство обмежень не встановлює. Але вони можуть встановлюватися в статуті |
| 10 | Дивіденди | Можуть виплачуватися за будь-який період, кратний кварталу (якщо інше не встановлене в статуті). Обмеження щодо виплати передбачені ст. 27 Закону про ТОВ. Статутом можуть установлюватися додаткові обмеження | Порядок розподілу прибутку та виплати дивідендів діючим законодавством не встановлено. Особливості виплати дивідендів власникам можуть закріплюватися у статуті |
Безумовно, ПП і ТОВ — це різні суб’єкти. Проте спільних аспектів досить багато.
Приватне підприємство може стати гарним стартом для тих, хто виріс з ФОП, але для кого ТОВ — надто складно.
Якщо ж учасників «обмеженого» товариства не влаштовують положення Закону про ТОВ, то, може, варто перейти на ПП? У будь-якому випадку остаточне рішення залишається за «хазяїном» бізнесу ☺.
висновки
- Діяльність ТОВ є найбільш врегульованою. ПП керується загальними положеннями законодавства про юридичних осіб.
- До статутних документів ПП, якщо є бажання, можна внести ті чи інші фішки, властиві ТОВ.
- За загальним правилом, і в ТОВ, і в ПП немає мінімального та максимального розміру статутного капіталу.
- Власникам ПП доведеться максимально деталізувати положення своїх статутних документів. Слід уникати загальних фраз та неоднозначності в їхніх текстах.
- Власником ПП не обов’язково повинна бути одна фізична особа. Таких фізичних осіб може бути й кілька.
