Побоювання директора з приводу можливої податкової перевірки цілком обґрунтовані. Щоб розібратися в цьому питанні, відштовхуватимемося від підстав податкових перевірок. Головний тут — ПКУ.
Треба розуміти, що просто так на перевірку йти ніхто не буде. Для цього потрібні підстави, закріплені в гл. 8 розд. II ПКУ. Адже відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України.
У свою чергу, згідно з п.п. 2.1.1 ПКУ посадові особи контролюючих органів повинні дотримуватися Конституції України і діяти виключно відповідно до ПКУ і інших законів України, інших нормативних актів.
Отже, чи може, в принципі, інформація ззовні стати підставою для якої-небудь податкової перевірки?
На якій підставі
Камеральні і планові документальні перевірки поза зоною нашого інтересу. Відповідних підстав у «перевірочних» статтях ПКУ ви не знайдете.
Що ж залишається?
Позапланові документальні виїзні/невиїзні і фактичні перевірки.
Усі підстави, що підходять під нашу ситуацію, ми розмістили в таблиці.
Підстави для перевірок за отриманою інформацією
| № з/п | Пункт ПКУ | Підстава | Примітки |
| 1. Документальна виїзна/невиїзна позапланова перевірка | |||
| 1.1 | Отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, «підконтрольного» податківцям. Перевірка у такому разі проводиться, якщо платник податків не надасть пояснення і їх документальне підтвердження у відповідь на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому вказуються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту | Зверніть увагу: тут податківці, отримуючи «кляузу», не відразу біжать до госпсуб’єкта з перевіркою. Спочатку, у тому числі, щоб перевірити факти, вказані у зверненні, фіскали надішлють інформаційний запит. На відповідь — 15 робочих днів. Директор буде переконливим — перевіряючі не завітають. Крім того, пам’ятайте, що запит від органів ДФС повинен відповідати вимогам ПКУ. Містити всі необхідні посилання на нормативно-правові акти, бути обґрунтованим. Інакше підприємство цілком успішно може оскаржити невмотивований запит*. Детальніше про тлумачення поняття «податкова інформація» скажемо нижче | |
| 1.2 | У разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат і сум відшкодувань, які підлягають оподаткуванню. Сюди ж відносяться випадки ухилення внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами відповідно до закону | Ось тут уже складніше. Якщо у підприємства «пір’ячко на писку», то за неоформлених співробітників можна отримати по повній. Тут вам і донарахування за податковими зобов’язаннями буде, і штрафні санкції за ПКУ, КпАП, а також за КЗпП. Проте така перевірка проводиться виключно з питань, які стали підставою для її проведення. «Копати» в інших напрямах тут не будуть | |
| 2. Фактична перевірка | |||
| 2.1 | Письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування | Випадки проведення перевірки на цій підставі з подання фізичної особи не така вже й дивина. У судовій практиці подібні випадки зустрічаються. Підприємствам вдається відбитися від вже виписаного за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення (ППР) тільки тому, що насправді порушення не було (див., наприклад, ухвалу ВГСУ від 25.02.2016 р. у справі № 804/2304/15**) | |
| 2.2 | У разі наявності та/або отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог нормативно-правових актів у частині виробництва, обліку, зберігання і транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків. Тут також йдеться про здійснення функцій, закріплених у законодавстві у сфері виробництва та обороту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, палива | Знову ж таки, якщо інформація про порушення отримана із заяви (клопотання) громадянина (у нашому випадку — засновника підприємства), то таке звернення повинне відповідати вимогам, установленим Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР (далі — Закон № 393). Детальніше про звернення поговоримо трохи пізніше | |
| 2.3 | У разі наявності та/або отримання у встановленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин і виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації | Ситуація та ж, що і з подібною підставою для позапланової документальної перевірки (п. 1.2 нашої таблиці) | |
| * Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 50, с. 19; 2017, № 51, с. 35. ** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56279338. | |||
Як бачимо, в межах усіх підстав, перерахованих у таблиці, отримана податківцями ззовні інформація може привести до перевірки (позапланової або фактичної).
Термінологія
Давайте детальніше розберемося з деякими термінами, що використовуються в «перевірочних» ☺ статтях ПКУ. Ці дрібниці дуже важливі, оскільки дозволяють нам зрозуміти, чи може фізична особа (у тому числі й учасник ТОВ) ініціювати податкову перевірку.
Почнемо з тлумачення «податкової інформації» (у світлі підстави з п.п. 78.1.1 ПКУ). Розшифрувати це словосполучення нам допоможе ст. 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII (ср. ). Читаємо: податкова інформація — сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПКУ.
А ось п.п. 72.1.6 ПКУ дає «гумове» формулювання: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно, або за запитом надана контролюючому органу у встановленому законом порядку.
Відповідно інформація, отримана податківцями у встановленому законом порядку від «доброго глядача в 9 ряду», дуже навіть вписується в нашу ситуацію.
Фраза «у разі отримання (наявності та/або отримання) інформації» теж пояснюється п.п. 72.1.6 ПКУ, про який ми сказали вище.
І знову запитання. Що означає «у встановленому законом порядку»?
Тут ми виходимо за межі ПКУ — норма відсилає нас до Закону № 393.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
У свою чергу, ч. 3 ст. 3 Закону № 393 закріплює визначення терміна «заява (клопотання)». Зокрема, це звернення громадян з проханням про сприяння в реалізації закріплених Конституцією і чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства або недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлювання думки щодо поліпшення їх діяльності.
Вимоги до заяв (клопотань) також висуваються Законом № 393. Вони, зокрема, можуть бути:
а) усними (викладаються на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» і записуються (реєструються) посадовою особою);
б) письмовими, у тому числі надісланими з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У зверненні повинні вказуватися: (1) П. І. Б., (2) місце проживання громадянина, (3) суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги. Цей документ підписується заявником із зазначенням дати.
Якщо говорити про електронне звернення, то застосування електронного цифрового підпису при його направленні не потрібно.
Зверніть увагу: звернення, оформлене без дотримання вказаних вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями протягом 10 днів з моменту його отримання (ч. 8 ст. 5 Закону № 393). Власне кажучи, засновник (як і будь-який інший громадянин) може звернутися до контролюючого органу (у розумінні ПКУ), повідомивши «куди слід» ☺ про порушення податкового законодавства.
Від відвертого наклепу засновника можуть утримувати хіба що положення ст. 27 Закону № 393: витрати, які здійснили, зокрема, органи державної влади у зв’язку з перевіркою звернень, що містять завідомо неправдиву інформацію, можуть стягуватися з громадянина за рішенням суду.
Щоправда, «завідомість» необхідно ще довести.
Незалежно від підстав
Пам’ятайте, що, незважаючи на наявність підстав для проведення перевірки, є певна процедура її призначення. Усі необхідні для цього документи мають бути складені відповідно до ПКУ. У тому числі й сам запит. До того ж завжди залишається можливість оскаржити результати проведення перевірки (вже на етапі винесення ППР).
У зв’язку з цим фактом врахуйте:
ППР має бути винесено у результаті законних дій податківців
Суть у тому, що якщо повідомлення-рішення було винесене на підставі перевірки, то перевірка повинна проводитися відповідно до норм чинного законодавства. Будь-який «прокол» фіскалів — це незаконна перевірка. А незаконна перевірка означає і незаконність ППР (ухвала ВАСУ від 15.03.2017 р. у справі № 823/359/15, постанова ВС від 16.01.2018 р. у справі № 2а/1570/4582/11*).
* Див. за посиланнями: http://reyestr.court.gov.ua/Review/65348904 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71630461 відповідно.
Звичайно, якщо у вас є реальні порушення податкового та іншого «підконтрольного» податківцям законодавства, то підприємству (і директорові) відкрутитися від відповідальності буде складно.
Але факт того, що підставою для перевірки стало звернення вороже налаштованого засновника, та ще й разом з процедурними і фактичними порушеннями з боку податківців законності перевірці такі речі явно не додадуть. Швидше за все, суд трохи критичніше оцінюватиме докази, надані фіскалами.
До того ж, якщо справа все-таки дійде до суду, то служителі Феміди, як правило, скрупульозно оцінюють кожен доказ. Стала практика вже склалася.
Крім того, тягар доведення правомірності рішення (дії/бездіяльності) покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову (ч. 2 ст. 77 КАСУ).
А оскільки при оскарженні ППР відповідачем буде орган ДФС, то і доводити свою правоту доведеться саме йому. І багато в чому судді покладаються на це положення. Якщо позов підприємства складений грамотно, то шанси відбитися від результатів «навіяної» ☺ перевірки дуже великі.
Загалом, директорові варто прислухатися до учасників товариства. Адже останні можуть «замаскуватися» під інформатора або стати «випадковим» покупцем, що угледів у підприємства порушення касової дисципліни.
І все-таки бажаємо учасникам і керівникам ТОВ ладити між собою. Як говорив кіт Леопольд: «Хлопці, давайте жити дружно»! ☺
висновки
- Отримана податківцями інформація ззовні може привести до перевірки (позапланової або фактичної).
- Засновник, ініціюючи податкову перевірку, може діяти як звичайна фізична особа.
- Підставою для перевірки може стати лише те звернення громадянина, яке відповідає вимогам, установленим Законом № 393.
- У директора підприємства є можливість оскаржити результати перевірки від імені підприємства.
