Теми статей
Обрати теми

Податкові пільги підприємствам інвалідів

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Друк
Громадські організації осіб з інвалідністю можуть створювати підприємства й організації. При цьому такі організації для цілей оподаткування користуються певними пільгами. Як правильно користуватися цими «податковими» пільгами і що для цього потрібно? Надамо відповіді на ці запитання прямо зараз. Цю статтю присвятимо пільгам з податку на прибуток, ПДВ, «нерухомого» податку і рентної плати за спецводокористування. Отже, приступимо.

Загальні «дозвільні» умови

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації осіб з інвалідністю мають право здійснювати необхідну господарську і підприємницьку діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи (далі — підприємства інвалідів). Така можливість прописана в ст. 14 Закону № 875.

Водночас право підприємств інвалідів користуватися пільгами зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) прямо передбачено п. 141 Закону № 875. Причому тут же сказано, що

застосовувати право на пільгу підприємство інвалідів може тільки за наявності дозволу,

який надається центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю і ветеранів війни, на квартал, півріччя, три квартали, рік.

Порядок і критерії надання дозволу на право користування «податковими» пільгами (далі — Дозвіл), підстави для відмови в його наданні, скасування тощо визначаються Порядком № 1010. Згідно з вимогами п. 2 цього Порядку для отримання Дозволу підприємство повинне «вписатися» у відповідні «дозвільні» критерії. Їх усього п’ять, перелічимо їх нижче.

1. Кількість інвалідів, що мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, складає протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу;

2. Фонд оплати праці інвалідів, що мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, складає протягом звітного періоду не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці, що входять до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств (тобто «податкових» витрат).

Зазначимо: враховуючи, що з 2015 року поняття «податкові витрати» для цілей оподаткування прибутку підприємства вже не використовується, тут орієнтуватися потрібно на бухгалтерські показники нарахування заробітної плати у звітному періоді (тобто обороти за Кт субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою»).

3. Сума витрат підприємства, організації з переробки (обробки, інших видів перетворення) сировини, комплектуючих виробів, складових частин, інших покупних товарів (послуг), які використовуються для виготовлення товарів (надання послуг) безпосередньо підприємствами, організаціями, складає не менше 8 % ціни постачання таких виготовлених товарів (наданих послуг). Тут зроблене важливе застереження:

цей критерій застосовується виключно для цілей застосування пільги з ПДВ (п. 197.6 ПКУ) і «нульової» ставки ПДВ

Тому цю умову розглянемо пильніше при описі ПДВ-пільги.

4. Розмір середньомісячної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості інвалідів, що мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, має бути не менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

5. Виконання підприємствами, організаціями рішень Мінсоцполітики й обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим (окрім підприємств, організацій, що звернулися вперше).

Філії і відокремлені підрозділи підприємств, зареєстрованих як окремі платники податків, що претендують на пільговий режим оподаткування, повинні також відповідати вищеописаним критеріям.

Таким чином, тільки в тому випадку, якщо ви «вписалися» у вищезгадані «дозвільні» умови й отримали довгоочікуваний Дозвіл, можна застосовувати пільги.

Наслідки порушення умов

Проте якщо з умовами для отримання Дозволу все склалося вдало і ви його щасливий володар, не поспішайте розслаблятися. Необхідно дотримуватися виконання цих умов протягом усього періоду користування «податковими» пільгами. Інакше

при порушенні хоча б однієї з перелічених вище вимог вам «світить» скасування дозволу на право користування податковою пільгою

Причому ініціювати таке скасування може, зокрема, і контролюючий орган (п. 143 Закону № 875).

Крім того, окремо може бути прописана відповідальність за порушення «дозвільних» умов для цілей використання конкретних податкових пільг.

Наприклад, при виявленні порушень у ході використання ПДВ-пільги платник з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, перераховує податкові зобов’язання за загальними правилами оподаткування (тобто із застосуванням ставки 20 %). Та ще і з одночасним застосуванням відповідних фінсанкцій (п. 197.6 і п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Тому до дотримання «дозвільних» умов слід підходити уважно. А тепер перейдемо безпосередньо до «податкових» пільг. І розпочнемо з ПДВ-пільги.

Пільга VS нульова ставка

Норми ПКУ передбачають для підприємств інвалідів аж дві ПДВшних пільги:

(1) нульова ставка ПДВ (п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Підприємство інвалідів може застосовувати нульову ставку до операцій постачання товарів і послуг, що виготовляються ними. Щоправда, таке «послаблення» діє тільки до 1 січня 2020 року;

(2) звільнення від обкладення ПДВ (п. 197.6 ПКУ). Згідно з цією нормою ПКУ звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання товарів/послуг, що виготовляються підприємством інвалідів. І ця пільга безстрокова.

Причому важливо (!),

обидва варіанти ПДВ-пільг поширюються на одні і ті ж «підпільгові» операції постачання товарів/послуг і на однакових умовах

Проте використовувати їх одночасно не можна, підприємство інвалідів може обрати на власний розсуд тільки одну з них (див. лист Міндоходів від 24.03.2014 р. № 12059/5/99-99-19-03-02-16).

Як обрати?

Ясна річ: користуватися пільговим режимом з ПДВ із застосуванням нульової ставки цікавіше. Адже підприємству інвалідів не доведеться, показавши податковий кредит за товарами, послугами, придбаними для здійснення такої пільгової діяльності, нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 і 199.1 ПКУ. А тим більше, «нульова» пільга обмежена в часі (діє тільки до 1 січня 2020 року), так чому ж не користуватися нею, поки ще є така можливість...☺

У будь-якому разі кожне підприємство інвалідів самостійно приймає рішення, яким з пільгових режимів обкладення ПДВ користуватися: звільненням від ПДВ чи нульовою ставкою.

Про таке рішення необхідно повідомити податковий орган за місцем своєї реєстрації (п. 197.6 ПКУ і п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Для цього підприємству інвалідів слід подати:

1) заяву про бажання скористатися пільгою;

2) Дозвіл, отриманий у порядку, затвердженому Порядком № 1010. Вище про нього ми вже сказали.

ПДВ-звітність

Разом з декларацією з ПДВ підприємства інвалідів, що обрали одну з «інвалідних» пільг, подають додаток Д6 (п. 15 розд. III Порядку № 21).

У другій частині таблиці 1 цього додатка розшифровують пільгові постачання згідно з п. 197.6 ПКУ.

А ось обсяги постачань, оподатковувані за нульовою ставкою, згідно з п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ вказують тільки в рядку 3 декларації з ПДВ і, відповідно, такі постачання в додатку Д6 не розшифровують.

Водночас у таблиці 2 додатка Д 6 підприємства інвалідів, незалежно від обраного «пільгового» варіанта, повинні

кожен звітний період відображати свої «фактичні» дані за трьома критеріями, що надають право на застосування однієї з «інвалідних» пільг,

а саме:

відсоток інвалідів, що працювали на підприємстві за основним місцем роботи протягом попереднього звітного періоду (має бути не менше 50 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу підприємства);

відсоток фонду оплати праці інвалідів у поточному періоді (повинен складати не менше 25 % від суми загальних витрат на оплату праці, що входять до складу витрат);

відсоток витрат на переробку (безпосереднє виготовлення) товарів, послуг (повинен складати не менше 8 % від вартості товарів, послуг).

По суті, тут платник підтверджує всі ті ж «дозвільні» умови. І якщо з першими двома все більш чи менш зрозуміло, то на останній спеціальній (виключно для цілей ПДВ-пільги) умові «8 % безпосереднього виготовлення» зупинимося детальніше.

«Підпільгові» операції

Передусім, врахуйте: під дію обох ПДВ-пільгових норм підпадають далеко не всі операції постачання товарів і послуг, а тільки ті з них, які безпосередньо (!) виготовлені підприємствами інвалідів. До того ж відразу виключимо операції, які у будь-якому разі «випадають» із цього правила й обкладаються ПДВ у загальному порядку (за ставкою 20 %). А до них належать:

— постачання підакцизних товарів. Згідно з п.п. 14.1.145 ПКУ такими вважаються товари, на які цим Кодексом установлені ставки акцизного податку. Їх повний перелік із зазначенням кодів УКТ ЗЕД ви знайдете в п. 215.3 ПКУ;

— послуги при проведенні лотерей і розважальних ігор;

— послуги з постачання товарів, отриманих у межах посередницьких договорів, договорів довірчого управління, а також інших цивільно-правових договорів, за якими постачання товарів здійснюється від імені і за дорученням іншої особи без передачі права власності на них.

До інших операцій постачання товарів і послуг, як ми з’ясували, основна вимога для пільгового обкладення ПДВ — це безпосереднє виготовлення підприємством інвалідів товарів і послуг, що постачаються.

Розшифровку поняття «безпосереднє» для цілей застосування ПДВ-пільги знаходимо в самих «пільгових» нормах ПКУ (п. 197.6 і п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

І тут ми повертаємося до згаданих вище «8 відсотків»: безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів/послуг, використовуваних у виготовленні таких товарів/послуг, складає не менше 8 % вартості таких виготовлених товарів/послуг.

Дотримуємося «8 %-критерію»

Найпростіше перевірити дотримання «8 %-критерію» за калькуляцією собівартості виготовлених/наданих підприємством інвалідів товарів/послуг.

Такої ж позиції дотримуються податківці. Вони пропонують враховувати при розрахунку «8 %-критерію» прямі матеріальні витрати, які були безпосередньо понесені на переробку сировини й інших складових частин, використаних у виготовленні товарів або наданні послуг (див. лист ДПСУ від 24.12.2012 р. № 7689/0/61-12/15-3415).

Тобто тут у розрахунок беремо тільки (!) витрати на переробку або інші види перетворення матеріалів, використаних при виконанні робіт. А ось

саму матскладову, яка підлягає такому перетворенню (вартість сировини, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів), у розрахунок «8 %-критерію» не враховуємо

У такому разі в розрахунок «8 %-критерію» при виготовленні товарів і наданні послуг включають такі складові собівартості:

— прямі витрати на оплату праці. Передусім це заробітна плата й інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. При наданні послуг сюди потрапляє заробітна плата працівників, зайнятих безпосередньо наданням таких послуг. Причому, важливо (!), у виробництві товарів і наданні послуг мають бути зайняті саме інваліди;

інші прямі витрати. До них зараховують усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п. 14 П(С)БО 16). Для наших цілей із цієї статті витрат беремо до уваги відрахування на соціальні заходи працівників, задіяних у виробництві товарів / наданні послуг, амортизацію виробничих основних засобів (наприклад, приміщень, у яких виробляється продукція, виробничого обладнання, транспортних засобів, що перевозять сировину і продукцію, а також інші основні засоби, що беруть участь у процесі надання послуг). Крім того, сюди входить вартість придбаних послуг, безпосередньо пов’язаних з виготовленням товарів і наданням послуг;

постійні розподілені загальновиробничі витрати. Зазначимо, що згідно з п. 15 П(С)БО 16 до складу загальновиробничих витрат включаються, серед інших, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень. Тобто в цей критерій також можна включити комунальні витрати як частину загальновиробничих витрат.

Особливі послуги

До числа пільгових послуг, що надаються, цілком можна віднести послуги з переробки сировини підприємством інвалідів на давальницьких умовах.

Головне, щоб сума витрат, понесених підприємством на переробку, обробку й інші види перетворення давальницької сировини, складових, інших покупних частин товарів, які використовуються в процесі надання послуги з переробки, складала не менше 8 % вартості постачання такої послуги.

До речі, такої ж точки зору дотримувалися податківці (див. 102.12 БЗ втратила чинність 20.01.2018 р.) і, незважаючи на те, що ця консультація втратила чинність, думаємо, в цьому питанні нічого не змінилося.

А ось з операціями з надання підприємством інвалідів майна в оренду не все так «безхмарно». Адже незважаючи на те, що сама по собі оренда цілком уписується у визначення «постачання послуг» для податкових цілей (п.п. 14.1.185 ПКУ), надання таких послуг, на думку контролерів (див. 101.12 БЗ втратила чинніть ще 01.07.2012 р.), не передбачає для такого підприємства здійснення витрат, пов’язаних з переробкою (обробкою або іншими видами перетворення) майна. Звідси фіскали доходять висновку, що послуга з оренди майна не є безпосередньо наданою платником і підлягає обкладенню ПДВ за основною ставкою. І хоча така консультація вже втратила чинність, вважаємо, тут позиція контролерів навряд чи поміняється. На наш погляд, із цими висновками в деяких випадках можна сперечатися.

І не забудьте: якщо ви користуєтеся пільгами і не сплачуєте до бюджету суми ПДВ за пільгованими операціями, ви повинні вести облік сум податків (п. 30.6 ПКУ), недоплачених до бюджету, які потрапили під пільгу. До того ж

користуючись пільгами, ви повинні звітувати про це перед контролюючими органами (п.п. 16.1.6 ПКУ), тобто подавати Звіт про суми податкових пільг (далі — Звіт про пільги) за формою з додатка до Порядку № 1233

Нагадаємо: згідно з Довідником № 85/1 код пільги:

14060442 відповідає «звільняючій» нормі п. 197.6 ПКУ;

14060462 — нульовій ставці ПДВ згідно з п. 8 розд. 2 підрозд. ХХ ПКУ.

Що стосується строків подання Звіту про пільги, то вони збігаються зі строками подання квартальної податкової звітності, тобто подають його протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового періоду. Тому користуючись пільгою з ПДВ, підприємство інвалідів звітувати з неї у Звіті про пільги має щокварталу.

«Прибуткова» пільга

Для підприємств інвалідів передбачена пільга і зі сплати податку на прибуток. Щоправда, на відміну від ПДВ, «прибуткова» пільга тільки одна і пов’язана вона зі звільненням від оподаткування прибутку, отриманого підприємством інвалідів від продажу (постачання) товарів, робіт (послуг). Про це прямо сказано в п. 142.1 ПКУ. Право на таке звільнення організації інвалідів надається в разі наявності Дозволу (про нього ви вже добре знаєте).

Важливо!

до всіх інших доходів, які не класифікуються як доходи від продажу, пільга не застосовується

Тобто майте на увазі: прибуток, який отриманий від розміщення грошових коштів на депозиті, від курсових різниць тощо, включається в об’єкт оподаткування й обкладається податком на прибуток у загальному порядку.

Як було сказано вище, «8 %-критерій» для застосування «прибуткової» пільги жодного значення не має і його дотримуватися не потрібно.

Тобто під «прибуткову» пільгу потрапляє прибуток від продажу будь-яких товарів, робіт чи послуг, а не тільки тих, які виготовлені/виконані підприємством інвалідів. Нагадаємо, що оренда майна, в розумінні норм ПКУ, теж належить до операції з постачання послуг (п.п. 14.1.185 ПКУ).

Виняток з «пільгово-продажного» списку товарів/робіт/послуг складають тільки:

підакцизні товари;

— послуги з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поручительства, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, які уповноважують такого платника податків здійснювати постачання товарів від імені і за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари.

Цільове використання

Справа в тому, що п. 142.1 ПКУ згадує про використання вивільнених з-під оподаткування коштів за цільовим призначенням. Інакше платник за результатами податкового періоду, на який припадає порушення такого цільового використання, зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з податку на прибуток, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Але зверніть увагу:

спеціальних цільових меж для витрачання вивільнених коштів за цією пільгою немає і не було

З питанням, куди ж направляти кошти, що вивільнилися від обкладення податком на прибуток, податківці свого часу пропонували звертатися до Комісії з питань діяльності підприємств і організацій громадських організацій інвалідів (див. консультацію в підкатегорії 502.23.01, що діяла до 12.08.2012 р.). Ось і виходить, що відповідальність є, а порушення наче й немає.

А тепер декілька слів про розрахунок пільгового прибутку.

«Прибуткова» дека

Враховуючи, що підприємство інвалідів є платником податку на прибуток, важливо, щоб його збитки від пільгованих видів діяльності не зменшували прибутку від іншої діяльності.

Тому щоб правильно визначити об’єкт оподаткування, необхідно «очистити» загальний фінансовий результат від впливу прибутку/збитку пільгованої діяльності. Алгоритм розрахунку значення в рядку 06 декларації з прибутку якраз і передбачає таке «очищення».

Річ у тому, що декларація з податку на прибуток побудована так, що в рядках 01 — 04 і в заповненні додатка РI повинні брати участь абсолютно всі показники роботи підприємства. Тобто рядок 04 повинен містити загальний фінансовий результат (прибуток/збиток) від усіх видів діяльності (як пільгованої, так і оподатковуваної) з урахуванням податкових різниць (при їх застосуванні).

А ось результат пільгової діяльності окремо розраховується в додатку ПЗ до декларації з прибутку і переноситься в рядок 05 самої декларації з прибутку з відповідним знаком: «+» або «-». Далі в рядку 06 декларації з податку на прибуток відображається арифметичне значення, розраховане за формулою:

(рядок 04 - рядок 05) х 18 %.

Ця формула якраз і передбачає видалення зі складу загального фінансового результату пільгового фінрезультату. Детальний порядок заповнення рядків 04 — 06 декларації з податку на прибуток наводиться в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 8, с. 18.

Бухгалтерський облік

Для зручності розрахунку пільгового прибутку і заповнення спеціального додатка ПЗ підприємству інвалідів доцільно вести окремий аналітичний облік за пільговими операціями.

Оскільки пільгуються саме операції постачання товарів, робіт і послуг, то для зручності вам достатньо буде відкрити такі аналітичні субрахунки:

Пільгові операції в розрізі бухрахунків

Пільгові операції

Найменування додаткових субрахунків з пільгової операції

Продаж (постачання) власної продукції

701/1 «Дохід від реалізації готової продукції за звільненою діяльністю»

901/1 «Собівартість реалізованої готової продукції за звільненою діяльністю»

Продаж (постачання) товарів

702/1 «Дохід від реалізації товарів за звільненою діяльністю»

902/1 «Собівартість реалізованих товарів за звільненою діяльністю»

Продаж (постачання) робіт, послуг

703/1 «Дохід від реалізації робіт, послуг зі звільненої діяльності»

903/1 «Собівартість реалізованих робіт, послуг зі звільненої діяльності»

Фінрезультат за пільгою

791/1 «Результат операційної діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування»

Тоді, заповнюючи додаток ПЗ, у таблиці 1 вам достатньо буде вказати фінрезультат від діяльності, яка звільняється від податку на прибуток, тобто сальдо за субрахунком 791/1 «Результат операційної діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування», і відкоригувати його (збільшити або зменшити) на податкові різниці, якщо ведеться їх облік. Детальний порядок заповнення додатка ПЗ див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 10, с. 34.

І не забудьте надати в контролюючий орган Звіт про пільги з кодом пільги з податку на прибуток 11020306 (див. Довідник № 85/1).

«Майнові» пільги

Тут ітиметься про пільги зі сплати податку на майно. Нагадаємо: податок на майно містить три складових (ст. 265 ПКУ):

(1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

(2) транспортний податок;

(3) плата за землю.

Відразу скажемо, що в частині сплати транспортного податку чинне законодавство жодних пільг підприємствам інвалідів, як, утім, і іншим платникам, не «обіцяє». А ось стосовно двох інших складових деякі послаблення є (детально про «майнові» податки див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 12). Але про все по порядку.

«Нерухомий» податок

Нагадаємо: цей податок сплачують фізичні і юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які володіють об’єктами житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 ПКУ). Отже, визначальним критерієм, за яким юрособа належить до платників «нерухомого» податку, є наявність права власності на об’єкт нерухомості.

Водночас об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів і їх підприємств, не є об’єктом оподаткування. Така норма прямо прописана в п.п. «з» п.п. 266.2.2 ПКУ (ср. ). Причому жодних додаткових умов про «необ’єктність» таких об’єктів ПКУ не висуває. А отже,

не має жодного значення, користується цією нерухомістю безпосередньо саме підприємство інвалідів чи здає її в оренду третім особам — «нерухомий» податок воно у будь-якому разі не платить

Крім того, як стверджують податківці (див. 106.07 БЗ), якщо суб’єкт господарювання має документальне підтвердження, що об’єкт нерухомості, власником якого він є, віднесений до категорій, визначених п.п. 266.2.2 ПКУ, він звільняється від обов’язку подавати «нерухому» декларацію.

Підтвердженням тут слугує свідоцтво про право власності на нерухоме майно або виписка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких повинно вбачатися, що власником нерухомості є саме підприємство громадських організацій інвалідів.

До речі, несплата «нерухомого» податку згідно з п.п. 266.2.2 ПКУ не вважається «податковою» пільгою. Побічно підтверджують це Довідники № 85/1 і № 85/2 там ви не знайдете коду пільги*, відповідного п.п. 266.2.2 ПКУ. Адже, на думку податківців, у Довіднику податкових пільг вказані всі види податкових пільг (див. 102.22 БЗ).

* Проте врахуйте: факт відсутності пільги в Довіднику жодним чином не впливає на право її використання, оскільки цей документ виконує лише інформативні функції. Тобто Звіт заповнюємо на підставі Довідника пільг, а за відсутності в ньому пільги застосовуємо її без відображення у Звіті.

А раз так, то для того щоб не платити податок на нерухомість, отримувати Дозвіл підприємству інвалідів на право користуватися пільгою зовсім не обов’язково. Щоправда, щоб уникнути непорозумінь з контролерами, бажано все-таки заручитися податковим роз’ясненням на свою адресу.

Зате Звіт про пільги в частині податку на нерухомість підприємству інвалідів вуже точно подавати не потрібно.

По-іншому йдуть справи стосовно плати за землю.

Плата за землю

Вона може стягуватися у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності. Від орендної плати підприємству інвалідів не піти (тут нікому жодних пільг не «світить»).

А ось від сплати земельного податку для підприємств інвалідів передбачене звільнення (п.п. 282.1.2 ПКУ)

Зверніть увагу: в цьому випадку, безумовно, йдеться про надану пільгу зі сплати земельного податку, тобто за загальним правилом підприємству інвалідів, з метою використання такого права, слід отримати відповідний Дозвіл. До речі, про це ще прямо сказано в абзаці другому п.п. 282.1.2 ПКУ.

Причому цією ж нормою ПКУ прописана відповідальність за порушення «дозвільних» умов. Так, пільговик-порушник зобов’язаний сплатити земельний податок за відповідний період, проіндексований з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством.

Майте на увазі: юридичні особи, що мають право на пільги зі сплати земельного податку, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не стягується через застосування податкових пільг (див. 112.05 БЗ).

І не забудьте відзвітувати про таку пільгу (її код згідно з Довідником № 85/118010585).

Плата за воду

Нагадаємо: плата за спеціальне водокористування входить до складу рентної плати (п.п. 251.1.4 ПКУ), і сплачують її суб’єкти господарювання незалежно від форми власності (юрособи, окрім бюджетних установ, постійні представництва нерезидентів, а також фізособи-підприємці), які (п. 255.1 ПКУ, 121.01 БЗ): 
— використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом її забору з водних об’єктів (первинні водокористувачі)**;

** До 01.01.2018 р. повинні були платити рентну плату вторинні водокористувачі, якщо використовували воду в господарській діяльності й отримували її за договором на постачання води з первинним водокористувачем. Якщо такого договору не було, то платником рентної плати був постачальник води, а не вторинний водокористувач (див. 121.01 БЗ, діяла до 01.01.2018 р.).

— використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Важливо!

Якщо водокористувач використовує воду для «санітарно-гігієнічних потреб» (використовує воду виключно в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках і для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані), то він звільняється від сплати рентної плати (п. 255.2 ПКУ)

Тому, в загальному випадку, якщо підприємство інвалідів є платником рентної плати за спецводокористування (що найчастіше може бути, якщо воно добуває воду з артезіанської свердловини), то платити за воду доведеться і жодних пільг для них у цьому випадку не передбачено. Проте тут є виняток і залежить він від напряму використання води, що забирається з водних об’єктів.

Так, не стягується рентна плата за воду, що забирається для реабілітації, лікування й оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів і дітей-інвалідів, підприємствами, установами й організаціями фізкультури і спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону (п.п. 255.4.11 ПКУ).

Як бачимо, цією нормою ПКУ передбачено пільги з рентної плати для двох категорій установ, що здійснюють реабілітацію, лікування й оздоровлення, а саме:

1) реабілітаційних установ для інвалідів і дітей-інвалідів. Тобто це установа, у тому числі її відділення, структурний підрозділ, незалежно від форми власності, яка здійснює реабілітацію інвалідів і дітей-інвалідів відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації (див. ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 р. № 2961-IV);

2) підприємств, установ та організації фізкультури і спорту для інвалідів і дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до ст. 14 1 Закону № 875 (тобто підприємства інвалідів).

Таким чином, згідно з п.п. 255.4.11 ПКУ від рентної плати за спеціальне використання води звільняються тільки ті підприємства інвалідів, які:

(1) належать до організацій фізкультури і спорту для інвалідів та дітей-інвалідів і

(2) забирають воду з водних об’єктів для реабілітації, лікування й оздоровлення.

Отже, таких суб’єктів господарювання ПКУ «виводить» з кола платників рентної плати за спецводокористування. А раз так, вони не зобов’язані подавати декларацію з рентної плати і додаток 5 до неї. Причина очевидна — у таких водокористувачів не виникає об’єкта оподаткування, а в такому разі подавати декларацію не обов’язково (п. 49.2 ПКУ). Безумовно,

цей принцип діє тільки в тому випадку, якщо у вас протягом усього року не виникає об’єкта оподаткування

Щоправда, податківці вважають інакше. Вони заявляють (див. 121.06 БЗ), що для суб’єкта господарювання сама наявність дозволу на спеціальне водокористування (або договору на постачання води) визначає обов’язок такого суб’єкта подавати в територіальний орган ДФС за основним (п.п. 257.3.4 ПКУ) або неосновним (місцем розташування водних об’єктів (п. 63.3 ПКУ)) місцем обліку податкові декларації з рентної плати (у частині рентної плати за спеціальне використання води).

До речі: така «водна» пільга в Довідниках № 85/1 і № 85/2 не вказана, проте це жодним чином не впливає на право її використання.

висновки

  • Щоб отримати право використовувати «податкові» пільги, підприємство інвалідів, передусім, зобов’язане отримати відповідний Дозвіл.
  • Для підприємств інвалідів передбачено дві ПДВ-пільги: нульова ставка і звільнення від ПДВ. Яку обрати, підприємство вирішує самостійно.
  • Відмітною особливістю використання ПДВ-пільги є дотримання «8 %-критерію» безпосередньої участі підприємства інвалідів у виготовленні товарів/наданні послуг.
  • Від оподаткування звільнений прибуток, що отримується підприємством інвалідів від продажу товарів, виконання робіт і надання послуг.
  • Підприємства інвалідів не платять «нерухомого» податку за об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, що перебувають в їх власності без будь-яких додаткових умов використання такої нерухомості.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі