* Постанова ВС від 24.05.2018 р. № 803/1021/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74261969).
Позиція податкових органів
На думку фіскалів, податкове повідомлення- рішення є законним. В обґрунтування фіскали посилаються на те, що підприємець уключив до податкового кредиту суми ПДВ при придбанні транспортних засобів, які реєструються на нього як на фізичну особу, а не як на суб’єкта господарювання.
Вирішення справи судом
Верховний Суд відмовив фіскалам у задоволенні їхньої касаційної скарги і підтримав висновки судів першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, суд наголосив, що обмеження можливості реєструвати на фізичних осіб — підприємців транспортні засоби, які придбано для здійснення господарської діяльності, не позбавляє таких осіб права на податковий кредит за операціями з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови формування податкового кредиту, визначені ПКУ. Оскільки підприємець надав докази, що придбав транспортні засоби для своєї господарської діяльності, він, на думку суду, має повне право на податковий кредит.
Думка редакції
Історія того питання, яке постало перед судами у справі, що коментується, налічує роки, якщо не десятиліття. Питання про «роздвоєння економічної особистості» фізичної особи — підприємця завжди були предметом прискіпливої уваги фіскалів. От і у цій справі фіскали знайшли «зачіпку», яка дозволяє їм ставити під сумнів право фізичної особи — підприємця (платника ПДВ) на податковий кредит при придбанні транспортних засобів.
Підстави для цього фіскали вбачають у п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, і в п. 1.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС від 11.08.2010 р. № 379. У зазначених нормах чітко написано, що транспортні засоби, які належать фізичним особам — підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. Більше того, законодавство узагалі не визначає ФОПа як суб’єкта права власності (див. лист Мін’юсту від 04.08.2008 р. № 7885-0-33-08).
Логіка фіскалів проста: транспортний засіб належить фізичній особі на «цивільних», а не на «підприємницьких» правах, а платником ПДВ є саме підприємець, тому відображати податковий кредит за таким придбанням підприємець не може.
Логіка фіскалів, крім того, могла також витікати з двох додаткових обставин:
(1) підприємці не ведуть бухгалтерський облік (ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік);
(2) активи, які реєструються на фізособу-підприємця на «цивільних» правах (земельні ділянки, житлова нерухомість, легкові та вантажні автомобілі), підприємець не може амортизувати і уключати до своїх «податкових» витрат (п.п. 177.4.6 ПКУ)*.
* Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 33 і № 15, с. 19.
Однак
між забороною на «податкову» амортизацію і забороною на податковий кредит немає прямого зв’язку
Правила, за якими відображається податковий кредит, регулюються виключно розд. V ПКУ. У ст. 198 ПКУ немає жодних натяків на те, що податковий кредит відображається залежно від того, чи володіє платник придбаним товаром саме на «господарських» (а не на «цивільних») правах. Законодавство взагалі не розмежовує майно фізичної особи на «цивільне» і те, яке використовується в підприємницькій діяльності.
Вищезазначена ст. 198 ПКУ висуває лише дві вимоги до уключення сум «вхідного» ПДВ до податкового кредиту:
(1) придбання товарів (робіт, послуг) має здійснювати суб’єкт господарювання, зареєстрований платником ПДВ;
(2) придбання товарів (робіт, послуг) має бути підтверджено податковою накладною, яку зареєстровано у ЄРПН.
Аби не нараховувати «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ, має виконуватися ще одна умова: придбання товарів (робіт, послуг) має здійснюватися для їх використання в ПДВ-оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.
І все. Більше ніяких вимог до відображення податкового кредиту ПКУ не висуває. Тож можна цілком погодитися з Верховним Судом: те, що фізична особа — підприємець зобов’язана реєструвати свої транспортні засоби на «цивільних» правах, не позбавляє її права на податковий кредит. Головне — дотримати умови, що їх визначено ПКУ.
У справі, що коментується, підприємець зазначені умови дотримав — він надав докази того, що транспортні засоби, за якими відображено податковий кредит, використовувались ним саме у підприємницькій діяльності. А за таких підстав відображати податковий кредит йому ніщо не заважає. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 60, с. 22.
До слова, фіскали і самі розуміють, що підприємець має право відображати податковий кредит за придбаними транспортними засобами. У консультації із БЗ, підкатегорія 101.13, фіскали визнають, що при придбанні легкових та вантажних автомобілів ФОП має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості їх придбання. Але водночас такий ФОП, на думку фіскалів, зобов’язаний нарахувати ПДВ-зобов’язання виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ.
Тобто ФОП ніби придбаває транспортні засоби, але тут же безоплатно передає їх самому собі із «підприємницького» відання у «цивільне», а тому має нарахувати ПДВ за правилом мінбази. Ясна річ, ми рішуче заперечуємо і проти цього висновку. Бо ж не може одночасне «підприємницьке» і «цивільне» відання у фізичної особи роздвоювати її особистість. Сподіваємося, що рішення Верховного Суду спонукає фіскалів переглянути свою позицію.
