Передусім розберемося із суттю бонусів, що нараховуються ПриватБанком, і з тим, як оформляються при цьому платіжні і розрахункові документи.
«Приват-бонус» — що це?
Про розрахунок картками ПриватБанку у рамках програми «Бонус Плюс» ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 77, с. 8.
Коротко нагадаємо, що «Бонус Плюс» — це програма лояльності ПриватБанку, в якій беруть участь три сторони: банк, госпсуб’єкт-продавець і особа-покупець. Коли покупець в торгових точках продавців, що беруть участь в цій програмі, придбаває який-небудь товар/послугу, то при розрахунку через «приватівський» POS-термінал спеціальною «бонусною» платіжною карткою ПриватБанку він отримує певну суму бонусу. Розмір бонусу визначається відсотком знижки, яку встановлює госпсуб’єкт, що бере участь у програмі (від 1 до 20 % від вартості покупки).
Проте при цьому
з карткового рахунку особи-покупця банк списує всю вартість покупки повністю
Але частина списаних за придбання коштів (що відповідають розміру встановленої продавцем «знижки»-бонусу) банк одразу зараховує на згаданий бонусний рахунок фізичної особи.
Щоправда, можливості бонусного рахунку обмежені: зняти з цього рахунку готівку або перерахувати безготівку, куди заманеться, фізособа не може. За рахунок цих бонусів можна тільки оплачувати покупки в торгових точках будь-якого з учасників програми «Бонус Плюс» (за наявності на бонусному рахунку певної накопиченої суми). Для цього при оплаті покупки через термінал треба лише попередити продавця, що оплачувати ви будете з бонусного рахунку.
Тобто банк отримує собі у безпроцентне користування частину виручки продавця. А якщо подивитися на цю ситуацію з боку покупця, то фактично частиною своїх грошей він оплачує бонуси. Тому така «знижка» для нього виглядає якоюсь мірою ефемерною. Бонуси не слід плутати із «живими» грошима або прирівнювати до них, оскільки можливості розрахунку ними, як ми вказали, обмежені, і покупець може ними взагалі не скористатися…
На нашу думку, бонуси на рахунку схожі не на обігові кошти, а на щось нематеріальне — таке собі право фізособи на оплату банком товарів послуг у торгово-сервісній мережі учасників програми (за накопичення/наявності відповідної суми бонусів). І тільки коли фізична особа скористається цим правом (оплатить з бонус-рахунку покупку), відповідна сума бонусів стане її обіговими коштами.
Оформлення операції продавцем
При розрахунку будь-якою платіжною картою покупець отримує при придбанні два документи: чек РРО і квитанцію платіжного термінала. Основний документ, зрозуміло, фіскальний чек.
Отже, в нашому прикладі з картрахунку працівника банк списав повну суму (691,20 грн.), але частина коштів у вигляді бонуса (6,91 грн.), як-то кажуть, «на розум пішла», тобто банк їх спеціально зарезервував на бонусному рахунку. При цьому продавець отримав різницю в сумі 684,29 грн.
Зверніть увагу, що
чек РРО у такому разі оформляється на повну суму придбання бензину (без вирахування бонусної «знижки»)
І саме за цією вартістю фізична особа придбавала бензин. І ПДВ у чеку РРО розрахований з усієї суми. Цей момент, як і той, що з картрахунку фізичної особи була списана уся сума повністю, відіграють важливу роль для відповідей на поставлені запитання.
Як вчинити підприємству-покупцю
Авансовий звіт. На нашу думку, в даному випадку в авансовому звіті слід зазначати повну суму, зафіксовану в трьох чеках РРО, — 691,20 грн. Адже саме цю суму списали з рахунку працівника, а нарахований бонус, як ми вказали, не може вважатися поверненням грошей, та і підприємства він «ніяким боком» не стосується.
Тому вважаємо, що і компенсувати слід працівникові усю суму повністю. І, до речі, — аби уникнути зайвих запитань фіскалів, квитанцію термінала до авансового звіту краще не прикладати, оскільки вона складена таким чином, що породила два перших із поставлених запитань. Тут буде цілком достатньо чеків РРО. Адже необізнаній людині (у тому числі податківцеві) з квитанції терміналу може здатися, що з рахунку покупця банк списав суму за вирахуванням «знижки»-бонусу:
| Списано: 691,20 грн. Бонус 1 %: 6,91 грн. До сплати: 684,29 грн. |
Насправді ж, підкреслимо ще раз, списано з рахунку було 691,20 грн., а не 684,29 грн. А «знижку»-бонус банк за домовленістю з продавцем просто йому недоперерахував, переказавши ці кошти на бонусний рахунок (але для фізичної особи, як ми вказали — це вже не гроші).
Ще декілька моментів.
По-перше, пам’ятайте, що фіскали зараз намагаються суми, що виплачуються за «кредитовими підзвітами» (тобто коли працівник купував «за свої» без авансування підприємством), обкладати ПДФО і ВЗ, і будьте готові відбивати їх претензії із цього приводу (детальніше читайте про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 27 і № 43, с. 2). Тим паче, що в даному випадку одними чеками не доведеш, що працівник діяв від імені фірми…
По-друге, при перевірці податківець може натрапити на квитанцію термінала і стане стверджувати, що, компенсувавши працівникові повну суму (з урахуванням бонусу), ви йому виплатили додатковий дохід на суму бонусу, який слід оподаткувати ПДФО і ВЗ. На нашу думку, це невірно — адже працівник витратив усю суму, а ефемерний дохід у вигляді бонусів йому нарахував банк, а не підприємство.
Якщо ж відволіктися і поглянути на ситуацію з іншого боку, то можливе припущення, що продавець або банк повинні були б виступати податковим агентом відносно суми «знижки»-бонуса як доходу фізичної особи. Проте оскільки ця знижка не була індивідуальною (див. п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ), її суму не можна вважати доходом (додатковим благом), оподатковуваним ПДФО і ВЗ…
За якою ціною оприбутковувати паливо. Відповідь на це запитання вже зрозуміла. Вважаємо, що товар (бензин) отримувався без знижки, тому й оприбуткуватися в обліку він повинен виходячи з повної вартості.
ПДВ. Що стосується питання про ПДВ, то тут слід звернутися до п.п. «б» п. 201.11 ПКУ, який дозволяє відобразити податковий кредит без податкової накладної. Замінниками ПН можуть виступати, зокрема, касові чеки, що містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ з визначенням фіскального номера і податкового номера постачальника. Але при цьому загальна сума отриманих товарів послуг не може перевищувати 200 грн. на день (без урахування ПДВ).
Тому в цій ситуації, оскільки усі три чеки датовані одним днем, можна буде віднести до ПК суму ПДВ тільки за одним із них (38,40 грн.). Адже сума одного чека, якщо зменшити її на ПДВ, не перевищує 200 грн. (230,40 - 38,40). А ось сума з двох (і тим більше трьох) чеків вже її перевищить. Тож до ПК ви можете поставити з цих покупок тільки 38,40 грн. ПДВ (якщо чек належно оформлений). Решту ПДВ доведеться включити у вартість бензину (на підставі п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»).
Щоб включити до ПК увесь ПДВ, підзвітна особа повинна була зажадати від АЗС скласти ПН на усю суму придбання.
