(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 52-53
  • № 51
  • № 50
  • № 49
  • № 48
  • № 46
  • № 45
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2018/№ 47

«Безнадійка» у ФОП-єдиноподатника

http://tinyurl.com/y45tpg2w
Минулого тижня ви могли прочитати про проблеми обліку безнадійної кредиторської заборгованості підприємця-загальносистемника*. Сьогодні настала черга ФОП — платника єдиного податку. Коли у нього виникає дохід при списанні «безнадійки» і як відображати такий дохід у Книзі єдиноподатника?

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 45, с. 18.

Умови «єдиноподаткового» доходу

За загальними правилами сума кредиторської заборгованості, за якою (1) сплив строк позовної давності**, є «єдиноподатковим» доходом, але виключно для платника єдиного податку (ЄП) групи 3 і (2) за умови, що він є платником ПДВ (абзац третій п. 292.3 ПКУ).

** Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).

Іншими словами, п. 292.3 ПКУ безпосередньо стосується лише:

— спрощенців групи 3, які сплачують ЄП за ставкою 3 % (п.п. 1 п. 293.3 ПКУ) і

— кредиторської заборгованості зі строком давності, що сплив (абзац «а» п.п. 14.1.11 ПКУ)

Зауважимо: йдеться тільки про грошову кредиторську заборгованість — коли єдиноподатник отримав товари або послуги, але не оплатив їх протягом строку позовної давності.

І зовсім інакше складається ситуація з кредиторкою за отриманим авансом, під який єдиноподатник протягом строку позовної давності не поставив товар. Тут, на наш погляд, дохід відображати (!) не треба, адже на дату отримання авансу «єдиноподатковий» дохід вже був відображений згідно з п. 292.6 ПКУ. Причому така передоплата у будь-якому випадку потрапляла в дохід підприємця, навіть якщо він на момент її отримання був на загальній системі оподаткування. Детально про це ми вже писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 45, с. 19. Тому далі говоритимемо тільки про кредиторську заборгованість за отриманими товарами, роботами (послугами).

Отже, з буквального прочитання ПКУ випливають такі твердження:

(1) в інших ФОП (безПДВшників) на ЄП прострочена кредиторська заборгованість проходить повз «єдиноподаткову» декларацію;

(2) інша «безнадійка» з п.п. 14.1.11 ПКУ не бере участі у формуванні «єдиноподаткового» доходу.

А чи так усе оптимістично? Давайте розбиратися.

Прострочена кредиторка

Насправді, відсутність у фізособи-підприємця «єдиноподаткового» доходу за простроченою кредиторською заборгованістю ще не означає відсутності у нього доходу в принципі.

Так, платники ЄП звільняються від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з ПДФО лише в частині доходів (об’єкта оподаткування), які отримані в результаті госпдіяльності платника ЄП груп 1 — 3 (фізичні особи) і з яких сплачений ЄП (п.п. 2 п. 297.1 ПКУ). До речі, ця норма цілком узгоджується з положеннями п.п. 165.1.36 ПКУ, який виводить з-під оподаткування ПДФО дохід фізособи-підприємця, з якого сплачений ЄП.

Таким чином, ФОП, що списує прострочену кредиторку на групах 1 — 2 ЄП, враховує її виключно у «цивільному» доході, а на групі 3 ЄП, залежно від свого статусу платника ПДВ, включає таку суму в доходи:

— або «єдиноподаткові», якщо заборгованість списує платник ПДВ,

— або «цивільні», якщо списує безПДВшник

«Єдиноподатковий» дохід. Датою виникнення доходу є дата списання кредиторки зі строком позовної давності, що минув* (п. 292.6 ПКУ). Враховуючи, що ФОП-єдиноподатники бухоблік не ведуть, їм для цілей обчислення ЄП слід відразу після закінчення такого строку включити суму заборгованості до складу доходу.

* Строк позовної давності починає обчислюватися з моменту, коли боржник повинен був виконати свої зобов’язання, але так і не виконав.

Причому в дохід така кредиторка потрапить без ПДВ, оскільки суми ПДВ виключені із складу доходів єдиноподатника (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ). Такий же висновок випливає з назви графи 6 розділу І Книги єдиноподатника-ПДВшника** групи 3.

** Форма затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579.

А ось у Книзі єдиноподатника-безПДВшника** для простроченої кредиторки місце, в принципі, не передбачене. Адже, як ми вже сказали, такі суми у них в «єдиноподатковий» дохід не потрапляють. Хоча, насправді, суму простроченої кредиторки вигідніше було б включити в дохід «єдиноподатковий», аніж у «цивільний». Дивіться самі.

«Цивільний» дохід. ФОП-безПДВшники включають прострочену кредиторку у свій «цивільний» дохід і, відповідно, оподатковують її ПДФО і військовим збором (ВЗ) згідно з п.п. 164.2.7 ПКУ. Причому якщо сума простроченої заборгованості перевищить 50 % місячного прожиткового мінімуму (МПМ), діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, податківці можуть наполягати на включенні в оподатковуваний дохід усієї її суми, а не тільки «вершка» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 45).

Інша «безнадійка»

Про включення в «єдиноподатковий» або «цивільний» дохід іншої кредиторки, яка підлягає достроковому списанню, ПКУ умовчує (п. 292.3 і ст. 164 ПКУ). Ось і виходить, що у разі списання «іншої» безнадійної заборгованості з п.п. 14.1.11 ПКУ, зокрема, при банкрутстві або ліквідації боржника, доходи у ФОП-єдиноподатників усіх груп формально не виникають узагалі.

Щоправда, при фіскальному підході існують ризики підтягнути безнадійну кредиторку до «гумового» п.п. 164.2.20 ПКУ. Адже п.п. 165.1.36 ПКУ виводить з-під оподаткування тільки той дохід, який оподаткований ЄП. А раз прострочена кредиторка в «єдиноподатковий» дохід не потрапила, то з’являються підстави для відображення «цивільного» доходу з відповідним оподаткуванням.

Інакше складається доля прощеної кредиторської заборгованості.

Річ у тому, що в п. 292.3 ПКУ сказано про вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих протягом звітного періоду, яка повинна включатися в дохід платника ЄП. У свою чергу, безоплатно надані товари, роботи, послуги — це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без пред’явлення вимоги про компенсацію їх вартості (п.п. «б» п.п. 14.1.13 ПКУ).

Таким чином, якщо за домовленістю сторін кредиторська заборгованість за придбані, але не оплачені товари (роботи, послуги) списана до закінчення строку позовної давності, то вони є безоплатно отриманими, оскільки особа, що передала їх, не вимагає компенсації їх вартості.Такої ж позиції дотримуються податківці (див. 107.04 БЗ). Тобто

прощена кредиторська заборгованість за отриманими товарами, роботами (послугами) враховуватиметься у складі доходу підприємця на будь-якій групі ЄП

Дохід за такою заборгованістю відображаємо на дату її прощення, яка визначена за домовленістю сторін. Для такої суми доходу передбачена графа 5 розділу І Книги єдиноподатника, як ПДВшника, так і безПДВшника. Ну і до складу доходів ПДВшника така кредиторка, відповідно, потрапить без ПДВ (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ). Тож прощаючи боржникам їх борги, не забувайте про свої податкові наслідки.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
ФОП-єдиноподатник, безнадійна кредиторська заборгованість, дохід, списання заборгованості додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті