* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) в розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
Висновки документа
Порядки № 117 не передбачають спеціальної процедури для оскарження рішень з неврахування Таблиці.
Проте в цьому випадку платник податків має право подати скаргу на дії або рішення комісії регіонального рівня в порядку підлеглості органу вищого рівня або посадовій особі. Це не позбавляє громадянина права звернутися до суду.
Якоюсь мірою позитивний висновок для платників податків. Фіскали в консультації з БЗ пропонують подавати скарги в загальному порядку на дії або рішення комісії регіонального рівня.
З точки зору ст. 56 ПКУ, одна з «перешкод» у поданні схожих скарг «ліквідована». Адже раніше більшість «порочних» ☺ дій здійснювалося безпосередньо ДФСУ. А ст. 56 ПКУ передбачала (і передбачає сьогодні) необхідність оскарження незаконних «рухів» податківців до органу вищого рівня. Виняток становлять тільки рішення про відмову в реєстрації ПН/РК відповідних комісій.
Так ось, сучасний Порядок зупинення реєстрації частково руйнує цю перешкоду. Адже питання про врахування/неврахування Таблиці приймається на регіональному рівні. А це означає, що тепер є орган вищого рівня, до якого можна скаржитися (наприклад, «область» → ДФСУ).
Також у «канву» ст. 56 ПКУ з приводу «старшого брата» вписуються випадки, коли регіональні комісії скасовують її «дію» за п. 36 Порядку зупинення реєстрації (див. детальніше на с. 21 цього номера).
Крім того, пам’ятайте, що ніхто не забороняє вам звернутися зі скаргою до Ради бізнес-омбудсмена або на сервіс «Пульс».
Питання з органом вищого рівня — не єдина проблема.
Річ у тім, що ст. 56 ПКУ оперує лише поняттям «рішення». Раніше тут теж виникали труднощі, оскільки неврахування Таблиці у вигляді офіційного рішення не оформлялося. Порядок зупинення реєстрації ж упевнено використовує поняття «рішення» щодо дій з (не)врахування такого документа. Отже, і ця проблема повинна канути в Лету.
Що говорять податківці з приводу порядку оскарження?
Посилаються на Закон про звернення громадян (мовляв, Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України** наданого їм Конституцією права, зокрема, оскаржити рішення держорганів та їх посадових осіб).
** Податківці сюди «приплітають» і юросіб, і ФОП (див. також роз’яснення з категорії 135.05 БЗ).
Далі цитують абзац перший ст. 16 цього ж Закону: скарги подаються органу вищого рівня або посадовій особі, і ця дія не позбавляє громадянина права звернутися до суду. Якщо ж такого органу вищого рівня немає — безпосередньо до суду.
Потім пригадують «загальний» п. 56.1 ПКУ, п. 5 розд. ІІ і п. 4 розд. ІІІ Порядку № 271. А далі посилаються на Порядок № 916.
У посиланні на Порядок № 271 є одна каверза. Так, п. 10 цього Порядку прямо вказує на те, що його положення не застосовуються у разі оскарження рішень органів ДФС у відносинах оподаткування, до яких застосовуються ст. 55 і 56 розд. ІІ ПКУ.
Отже, ви вважаєте, що рішення «регіоналів» про неврахування Таблиці протиправне? Тоді сміливо можете звертатися зі скаргою, керуючись ст. 56 ПКУ і Порядком № 916*** . У крайньому разі допоможе суд.
*** Див. детальніше про такі скарги в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 86, с. 3.
А ось використовувати Закон про звернення громадян і Порядок № 271 у ситуації з Таблицею ми вам не радимо. Надто вже великий ризик не отримати бажаного результату.
