Коли відображати операцію в обліку?
Відразу скажемо: вартість отриманих послуг ви повинні були відобразити у витратах у періоді їх фактичного отримання, незалежно від наявності первинного документа.
Закон про бухоблік вимагає, щоб господарські операції були відображені в обліку в тому звітному періоді, в якому вони здійснені (ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік). Дати, на які, зокрема, мають бути визнані доходи/витрати, визначені П(С)БО 15 і П(С)БО 16.
Безпідставно переносити відображення доходів/витрат на інший період
З іншого боку, той же Закон про бухоблік визначає, що госпоперації в обліку повинні відображатися на підставі первинних документів (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік).
Але якщо первинний документ «спізнюється», то як же тоді виконати вимоги Закону про бухоблік про відображення операції в періоді її здійснення? Зараз це запитання можна вважати більш-менш урегульованим у законодавстві*. Так, у п. 2.6 Положення № 88 визначено, що у випадку, якщо на момент складання фінзвітності підприємство своєчасно не отримало від контрагента первинний документ, воно має право (якщо це передбачено графіком документообігу) показати операцію в бухобліку на підставі:
* Раніше на озброєння брали роз’яснення Мінфіну стосовно відображення витрат у режимі несвоєчасно отриманих первинних документів (див. лист Мінфіну від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705).
«належним чином оформленого внутрішнього первинного документа (акта), складеного посадовою особою, відповідальною за прийом-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг»
Інакше кажучи, законодавець чітко визначив, що передусім потрібно дотримуватися правила про відображення операції в періоді її здійснення. Тому безпідставно відкладати момент відображення доходів/витрат на інший період не можна.
Дата відображення операції в бухобліку зараз прямо не прив’язана до дати оформлення первинного документа. Достатньо, щоб цей документ у принципі був.
Тому якщо ви не отримали вчасно документ від контрагента, то доцільно скористатися механізмом, який прямо прописаний у п. 2.6 Положення № 88 і відображати госпоперацію на підставі внутрішнього документа — одностороннього «самоакта», який ви цілком можете оформити самостійно.
Головне завдання такого первинного документа — зафіксувати факт отримання вашим підприємством певних товарів, робіт або послуг від постачальника і їх вартість. Але для того, щоб «самоакт» став повноцінним первинним документом, він повинен містити всі обов'язкові реквізити з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 62, с. 29, № 71, с. 14).
Документ облікували із запізненням
Якими неприємностями загрожує ця ситуація? Розглянемо варіанти.
1. Запізнілий акт отриманий і відображений у межах одного звітного року. У бухобліку нічого страшного. Виправляти подібного роду запізнення витрат у межах року шляхом внесення записів у регістри бухобліку не потрібно. Акт, що запізнився, все одно взяв участь у витратах (але трохи пізніше). Тож здану квартальну фінзвітність не уточнюють.
А що для податку на прибуток? Для річників — нічого критичного. Адже річну декларацію ще не подавали, та й у будь-якому випадку за роком «усе вирівняється». Складають її за підсумками роботи за рік, тому в ряд. 02 декларації буде перенесено вже правильний бухфінрезультат. Тобто у складі витрат за 2017 рік буде облікований запізнілий акт на послуги.
А для квартальників? Виходить, що в одному з кварталів (у якому мав бути проведений акт) занижені витрати і переплачений податок на прибуток , а у наступному періоді — навпаки недоплачений (нагадаємо, що податківці в цьому відношенні орієнтуються на ряд. 19 декларації, а вона розраховується за мінусом податкового зобов'язання попереднього кварталу). При цьому згортати погрішність, орієнтуючись на фінзвітність наступного періоду для цілей податку на прибуток, не можна. Адже податок на прибуток має бути розрахований/сплачений саме за результатами певного звітного періоду. Тому краще самовиправитися. Причому простіше виправитися в поточній декларації через додаток ВП.
2. Запізнілий акт минулого року потрапив у поточний. Необхідно виправити бухпомилки, допущені:
1) минулого року, — занизили витрати;
2) в поточному періоді, — завищили витрати.
Після внесення виправлень у фінзвітність необхідно до перевірки податківців унести уточнення в податковоприбуткову декларацію.
У декларації з податку на прибуток складається така ситуація: минулого року були занижені витрати. А якщо ми просто проведемо акт у поточному періоді, то завищимо витрати поточного періоду (а це потім позначиться штрафами за недоплату податку, якщо податківці це відловлять).
Наприклад, акт, датований листопадом 2016 року, фактично отриманий і облікований у серпні 2017 року. Виходить, замість того щоб показати витрати за запізнілими документами у 2016 році і таким чином зменшити податковоприбутковий об’єкт 2016 року, підприємство-квартальник недоплатило податок на прибуток за три квартали 2017 року, а річник занизив його за звітний 2017 рік. Адже йдеться про різні податкові (звітні) періоди — роки.
Тому тут доцільніше самовиправитися. Тобто підприємству доведеться уточнити два періоди:
— минулий 2016 рік — період переплати і
— декларацію за три квартали 2017 року та декларацію за 2017 рік (річникові — декларацію за 2017 рік) — період недоплати.
Тут радимо вам спершу через УД уточнити період переплати і після цього наступним УД уточнити період недоплати. Тоді, по суті, за другою УД сплатите до бюджету тільки суму самоштрафу і пені, а недоплата «згорнеться» з переплатою.
висновки
- Витрати визнають у тому звітному періоді, до якого вони належать (одночасно з доходом або в періоді фактичного понесення, якщо безпосередньо їх пов’язати з доходом складно).
- За відсутності на кінець звітного періоду супровідного документа від контрагента госпоперацію можна оформити внутрішнім актом, у якому мають бути всі обов’язкові реквізити первинки з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.
- Якщо витрати відобразили в періоді отримання акта, що «запізнився», то підприємству доведеться уточнювати декларацію з податку на прибуток, а можливо, і саму фінзвітність.
